Постанова

від 18.07.2023 по справі 420/1678/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/1678/23

Категорія: 111010000

Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А. І.

Ступакової І. Г.

при секретарі Аргіровій М. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАТИНУМ ОПТ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ ПЛАТИНУМ ОПТ звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №2646 від 05.01.2023 року, прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області,

виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків, немає доказів наявності податкової інформації, яка б свідчила про наявність ознак здійснення ризикових операцій позивачем з посиланням на відповідні документи. Сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАТИНУМ ОПТ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №2646 від 05.01.2023 року, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №2646 від 05.01.2023 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ПЛАТИНУМ ОПТ з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАТИНУМ ОПТ сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків рішення суду першої інстанції фактичним обставинам справи та їх суперечність нормам матеріального та процесуального права, не з`ясування повно, об`єктивно та всебічно обставин справи, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції проігнорував мету здійснення податкового контролю відповідно до п.п. 61.1.2 п. 62.2 ст. 62 ПК України, яка в подальшому відобразилась у рішеннях про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Вказує, що за результатом проведеного аналізу позивача, встановлено, що позивач має ознаки «вигодоформуючого суб`єкту». Крім того зазначає про отримання інформації від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. ст. 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», враховуючи рішення Ради суддів України від 24.02.2022 року № 09, наказом голови П`ятого апеляційного адміністративного суду № 9-до/с від 28.02.2022 року, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду у П`ятому апеляційному адміністративному суді в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи.

Як вбачається з апеляційної скарги, апелянт просить розгляд справи проводити за його участю, а тому справу призначено до розгляду у режимі відеоконференції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ПЛАТИНУМ ОПТ є юридичною особою, основним з видів діяльності якого є виробництво продуктів нафто перероблення (код КВЕД 19.20).

05.01.2023 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних винесено рішення про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2646, відповідно до якого встановлено відповідність ТОВ ПЛАТИНУМ ОПТ п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків на підставі отримання інформації від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Позивач не погодився із зазначеним рішенням та звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення по справі, виходив з не доведення податковим органом правомірності включення позивача до переліку ризикових платників податків, а тому прийшов до висновку, що оскаржуване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №2646 від 05.01.2023 року, є необґрунтованим та протиправним, а тому підлягає скасуванню, вказавши, що доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

При цьому вказав, що оскільки рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАТИНУМ ОПТ таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Системний аналіз вищевикладених законодавчих приписів свідчить про те, що законодавцем установлено певну послідовність дій щодо прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Так, судом апеляційної інстанції установлено, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2646 від 05.01.2023 року контролюючим органом прийнято на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому, в оскаржуваному рішенні контролюючий орган у розділі «Податкова інформація», який заповнюється у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, зазначено наступне: «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, вказаний акт індивідуальної дії суб`єктом владних прийнято у зв`язку з наявністю у контролюючого органу податкової інформації.

При цьому, апеляційний адміністративний суд відмічає, що у спірному рішенні не розшифровано та не зазначено суть і характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні/розрахунки коригування платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Комісія податкового органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження такої інформації.

Натомість, у межах спірних правовідносин податковим органом не підтверджено існування підстав для винесення оскаржуваного рішення, тобто наявності у нього, на час прийняття такого рішення, податкової інформації відносно підприємства позивача, яка надала йому підстави віднести платника податків до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Головного управління ДПС в Одеській області 04.01.2023 року надійшов лист від Бюро економічної безпеки України в якому зазначено про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Водночас, викладена у листі від 04.01.2023р. інформація, жодним чином не вказує на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, будь-які документальні підтвердження обставин, що позивач та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, оскаржуване рішення не містить інформації, в чому полягає отримана від правоохоронних органів інформація, чи стосується кримінальне провадження, на яке наявне посилання у рішенні, позивача, які саме господарські операції позивача з якими саме контрагентами аналізувались відповідачем, які документи досліджувались при прийнятті оскаржуваних рішень та не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства.

Колегія суддів зазначає, що не є підставою для віднесення підприємства до категорії ризикових лист правоохоронного органу про досудове розслідування кримінального провадження щодо вказаних суб`єктів господарювання, без інших відомостей. Відповідачем же не провело власний податковий моніторинг податкових звітностей та податкових накладних.

Крім того, судом першої інстанції правомірно вказано, що належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи не може слугувати належним доказом фіктивності господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року по справі №822/1443/18.

Верховний Суд у постановах від 1 липня 2021 року у справі №822/1722/18 та від 6 жовтня 2021 року у справі №2340/2731/18 вказав, що факт порушення кримінальної справи та отримання лише свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є ще беззаперечним фактом та доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами.

До винесення вироку в рамках кримінального провадження, пояснення, протоколи допиту чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року по справі № 806/3245/18.

Під час розгляду даної справи, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не були надані будь які докази, документи або вирок суду з кримінального провадження, який набрав законної сили, які б підтверджували формування позивачем або його уповноваженою особою податкового кредиту з ознаками ризику або порушення податкового законодавства.

Частиною 6 статті 78 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З вказаного слідує, що навіть при наявності вказаних рішень по кримінальному провадженню суд при розгляді адміністративної справи повинен надати оцінку щодо можливості, необхідності або обов`язковості їх застосування у спорі, якій розглядається судом у порядку КАС України.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив фактично інші підстави прийняття оскаржуваного рішення та вказував, що за результатами податкового аналізу позивач має ознаки вигодоформуючого суб`єкта оскільки відсутня сплата на охорону об`єктів, комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, електроенергії та інше.

Вказані обставини не зазначені в оскаржуваному рішенні. Тому, колегія суддів не приймає до уваги такі твердження апелянта, оскільки збір податкової інформації відповідно до ст.72 ПКУ є різноманітним та сама інформація є великою, зазначення в рішенні Комісії як підстави його прийняття «отримання інформації від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні», така інформація повинна бути чітко зазначена в прийнятому рішення.

Відсутність такої інформації ставить платника податків у правову невизначеність, позбавляє права навести більш аргументів правомірності своїх дій та спростувати висновки рішення контролюючого органу, що є очевидним по даній справі з огляду на те, що відповідач приймає негативне для платника податків рішення без зазначення конкретних та чітких мотивів його прийняття.

Отже, наведених контролюючим органом у рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2646 від 05.01.2023 року підстав не достатньо для підтвердження того, що позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС в Одеській області є протиправними та обґрунтовано скасовано судом першої інстанції.

Доводи апелянта щодо не надання судом першої інстанції оцінки податковому контролю Головного управління ДПС в Одеській області, здійснення якого відбувається шляхом, зокрема інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, та ігнорування судом першої інстанції вимог ст. ст. 61, 72, 74 ПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду судового рішення.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності прийняття рішення про віднесення позивача до критеріїв ризиковості не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, тобто саме відповідач повинен довести правомірність свого рішення шляхом надання (зазначення) відповідної інформації, яка стала відома у процесі провадження ДПС поточної діяльності, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, чого ДПС зроблено не було.

Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, ст.315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 18 липня 2023 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова