П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/9534/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
17 липня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Городокунібуд" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до приватного підприємства "Городокунібуд" про зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
у вересні 2022 року позивач, Головне управління ДПС у Хмельницькій області, звернулось до суду з позовом до приватного підприємства "Городокунібуд" (відповідача) про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 21.03.2023 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем не надані належні докази того, що приватне підприємство "Городокунібуд" зверталось до ГУ ДПС у Хмельницькій області із заявою про неможливість виконання податкових обов`язків. Частина податкового боргу відповідача виникла у зв`язку з невиконанням податкового повідомлення - рішення № 0000790712 від 10.01.2022, яке було отримане відповідачем 20.01.2022, та яке платник не оскаржував в судовому порядку, відтак на цей час воно залишається чинним і не скасованим.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Законом України від 12.05.2022 №2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану". Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що перевірку проведено під час дії карантину та морарорію на проведення перевірок, керівник та підписант приватного підприємства є юридичною особою заснованій на власності окремої фізичної особи, яка є єдиною посадовою особою такої юридичної особи, відповідач наразі є військовослужбовцем Збройних Сил України,
Також зазначає, що відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що приватне підприємство "Городокунібуд" має заборгованість по платежах до бюджету, яка набула ознаки податкового боргу.
Податковий борг утворився внаслідок несплати у встановлені законом строки узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 33094, 07 грн. та з податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 353110,77 грн. Загальний розмір податкового боргу (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) становить 386204,84 грн.
Наявність податкового боргу також підтверджується розрахунком суми позовних вимог, податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2021 від 20.01.2021 (з врахуванням часткової сплати в сумі 9429,93 грн.), податковим повідомленням-рішенням форми "Д" №0000790712 від 10.01.2022 на суму 353110,77 грн., відомостями інтегрованої картки платника податків.
Розрахунок боргу належними доказами не спростований. Податкове повідомлення рішення не скасоване і є чинним.
Податковий орган надіслав платнику податкову вимогу форми "Ю" від 11.02.2022 № 0002297-1302-2205. Податкова вимога є чинною та не скасованою.
Так, за змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ( далі також ПК України) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та сума непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Пункт 95.4 ст. 95 ПК України передбачає, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить платнику.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу (п. 59.1 статті 59 ПК України) Якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення ( п. 59.5 статті 59 ПК України).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до цього часу.
Законом України від 12.05.2022 №2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі - Закон №2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, та тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, установлено особливості справляння податків і зборів.
Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Абзацом 8 п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Отже, вказана вище норма Податкового кодексу України є відсильною та застосовується за умови дотримання порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, за умови документального підтвердження вказаних обставин згідно з порядком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
06.09.2022 набрав чинності Наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, яким затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Порядок №225).
Відповідно до п. 1-2 розділу І цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.
Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) визначено частиною 1 розділу ІІ Порядку №225. Так, до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.
Згідно з нормами частини 2 розділу ІІ Порядку №225 підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є, зокрема, 5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, що відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язано з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи; 7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Приписами частини 3 розділу ІІ Порядку №225 визначено, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Відповідно до частини 1 розділу ІІІ Порядку № 225, обов`язок доведення можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі Рішення) за формою, що додається.
Отже, у разі подання заяву, в якій конкретно визначено підстави неможливості виконання платником податків податкових обов`язків, саме контролюючий орган зобов`язаний встановити наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами, які унеможливлюють виконання платником податкових обов`язків, що сталися в результаті збройної агресії рф та можливістю виконувати свої податкові обов`язки. При цьому, обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником своєчасно виконати свій податковий обов`язок також покладено на відповідача.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачем не надані суду першої інстанції належні докази того, що приватне підприємство "Городокунібуд" зверталось до ГУ ДПС у Хмельницькій області із заявою про неможливість виконання податкових обов`язків та з відповідним пакетом документів, передбаченим вищезгаданим Порядком.
При цьому, введення військового стану саме по собі вже може розглядатись як достатня і належна підстава для звільнення платника від відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання податкових обов`язків.
Разом з тим, платник у разі неможливості своєчасного виконання податкових зобов`язань та/або їх невиконання, повинен підтвердити дійсну неможливість вчинення необхідних дій відповідно до вищезазначених вимог Порядку №225, а не лише покликатись на існування певного юридичного стану як такого.
Водночас, у відповідача було достатньо часу оскаржити податковове повідомлення - рішення № 0000790712 від 10.01.2022, яке прийняте за результатами перевірки фінансово-господарської перевірки підприємства за період з 01.07.2017 по 30.06.2021.
Крім того слід враховувати, що суми податкових зобов`язань виникли у платника ще до введення 24.02.2022 воєнного стану, вимога податкового органу про стягнення податкового боргу не пов`язана з нарахуванням платнику будь-яких штрафних санкцій або визначенням для нього заходів відповідальності після 24.02.2022.
При цьому, встановлено, що частина податкового боргу відповідача виникла у зв`язку з невиконанням податкового повідомлення - рішення № 0000790712 від 10.01.2022, яке було отримане відповідачем 20.01.2022.
Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції платник не оскаржував його в судовому порядку, відтак на цей час воно залишається чинним і не скасованим. Також наголосив, що дослідження правомірності підстав та порядку проведення відповідної перевірки, за наслідками якої було прийняте податкове рішення, не належить до предмету спору, тому суд відхилив доводи відповідача в цій частині.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу приватного підприємства "Городокунібуд" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2023 |
Оприлюднено | 20.07.2023 |
Номер документу | 112267270 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Смілянець Е. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні