Ухвала

від 17.07.2023 по справі 280/10404/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 липня 2023 року

м. Київ

справа №280/10404/21

адміністративне провадження № К/990/23868/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №280/10404/21 за адміністративним позовом Асоціації фермерських господарств "Агро" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішен-ня,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2023 та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору та повернення первинної, своєчасно поданої апеляційної скарги з цієї причини; із повторною апеляційною скаргою податковий орган звернувся до суду після сплати відповідної суми судового збору), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Асоціація фермерських господарств "Агро" звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.07.2021 №00099950719.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2021 позов задоволено. Повний текст зазначеного судового рішення був складений 29.12.2021.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, податковий орган 10.02.2022 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. Ухвалою від 18.05.2022 Третій апеляційний адміністративний суд залишив таку апеляційну скаргу без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору.

В подальшому апеляційний суд ухвалою від 13.06.2022 повернув апеляційну скаргу заявнику з причини несплати останнім судового збору.

27.10.2022 контролюючий орган повторно звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення суду першої інстанції, одночасно порушивши перед судом апеляційної інстанції й питання поновлення строку апеляційного оскарження.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.12.2022, визнавши необгрунтованими наведені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження, залишив останню без руху та запропонував заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали зазначити інші підстави поновлення строку.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржник подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому фактично посилався на ту ж обставину (своєчасно подана первинна апеляційна скарга була повернута з причини несплати судового збору, що водночас не перешкоджає реалізації права на повторне звернення із апеляційною скаргою), якій вже надавалась оцінка в ухвалі суду від 05.12.2022. Крім того, у своєму клопотанні відповідач вказав й на введення воєнного стану як іншу причину пропуску процесуального строку.

Третій апеляційний адміністративний суд, розглянувши подане клопотання, визнав неповажними наведені у ньому підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у задоволенні такого клопотання та, як наслідок, відмовив скаржнику у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвалу від 09.01.2023.

Надаючи оцінку твердженням скаржника щодо пропущення строку звернення із апеляційною скаргою з поважних причин, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копія оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 29.12.2021, ухваленого у справі, розглянутій в письмовому порядку за правилами спрощеного провадження, отримана податковим органом 06.01.2022; при цьому вперше (10.02.2022) подана заявником апеляційна скарга не відповідала вимогам процесуальних норм в частині оплати судового збору, внаслідок чого така була повернута відповідною ухвалою суду від 13.06.2022, а з повторною апеляційною скаргою відповідач звернувся 27.10.2022. У контексті наведеного Третій апеляційний адміністративний суд зауважив, що довготривала процедура сплати судового збору, зумовлена внутрішнім порядком виділення та погодження коштів, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, негативні наслідки якої є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. При цьому відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Що ж до посилання відповідача на введення на території України воєнного стану, то суд апеляційної інстанції встановив відсутність доказів, які б свідчили про наявність причинно-наслідкового зв`язку між його введенням та пропуском податковим органом строку звернення із апеляційною скаргою.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином, податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Третій апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та обґрунтовано ухвалою від 09.01.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №280/10404/21 за адміністративним позовом Асоціації фермерських господарств "Агро" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає., є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова