Справа № 761/19979/22
Провадження № 2/761/4888/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
28 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Туристична фірма «Пілігрім-М» про захист прав споживачів,-
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Туристична фірма «Пілігрім-М» про захист прав споживачів.
У своїй позовній заяві просила суд стягнути з Приватного підприємства «Туристична фірма «Пілігрім-М» на свою користь грошові кошти у розмірі 13 600 гривень 00 копійок, та витрати на правову допомогу у розмірі 13 500 гривень 00 копійок.
Позовні вимоги мотивує тим, що 19 січня 2022 року в рахунок майбутнього надання туристичних послуг ОСОБА_1 відповідно до рахунку-фактури Турагента ПП «Туристична фірма «Пілігрім-М» (код ЄДРПОУ 34794136) від № 61 було перераховано 6 800,00 грн із призначенням платежу «передплата за організацію поїздки до Грузії з 05.03.-08.03.2022 року згідно договору від 19.01.22, ном. 16» та 04 лютого 2022 року відповідно до рахунку-фактури Турагента ПП «Туристична фірма «Пілігрім-М» від 03 лютого 2022 року № 64 року було сплачено 6 800,00 грн із призначенням платежу «часткова передплата за організацію поїздки до Грузії з 05.03 по 08.03.22 згідно договору № 16 від 19 січня 2022 року». Згідно з текстом проекту договору про надання туристичних послуг від 19 січня 2022 року № 16, який Позивачу було надіслано на месенджер -Телеграм та який так і не був підписаний сторонами назва туру: «Welcome to Tbilisi». Із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України було скасовано всі авіаперельоти, в тому числі з Києво до Тбілісі. Позивачка вказує, що з 24 лютого 2022 року і по день подачі позовної заяви Відповідач не повідомив Позивача про зміну обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, а саме відсутність у ПП «Туристична фірма «Пілігрім-М»» можливості забезпечити Позивачу авіпереліт (Київ-Тбілісі-Київ, а\к Bees aero) 05.03.2022: Київ - Тбілісі 18.00- 22.40 08.03.2022 Тбілісі - Київ 23.40-00.35, а також про інші можливі варіанти початку подорожі «Welcome to Tbilisi» (автобусом, трансфер з Києва до Молдови, Польщі, Угорщини, Румунії Словаччини та авіапереліт з цих країни до міста Тбілісі).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 вересня 2022 року матеріали позову передані на розгляд судді Фроловій І.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання позивачка не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Судом враховано, що до судового засідання представник позивача подав на адресу суду заяву, в якій заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, в судове засідання не з`явився, поважності причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не надавав.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.
За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.
Так з матеріалів справи вбачається, що 19 січня 2022 року в рахунок майбутнього надання туристичних послуг ОСОБА_1 відповідно до рахунку-фактури Турагента ПП «Туристична фірма «Пілігрім-М» (код ЄДРПОУ 34794136) від № 61 було перераховано 6 800,00 грн (квитанція № P24A1918994339C618) із призначенням платежу «передплата за організацію поїздки до Грузії з 05.03.-08.03.2022 року згідно договору від 19.01.22, ном. 16» та 04 лютого 2022 року відповідно до рахунку-фактури Турагента ПП «Туристична фірма «Пілігрім-М» від 03 лютого 2022 року № 64 року було сплачено 6 800,00 грн (квитанція № 0.0.2445223380) із призначенням платежу «часткова передплата за організацію поїздки до Грузії з 05.03 по 08.03.22 згідно договору № 16 від 19 січня 2022 року».
Згідно з текстом проекту договору про надання туристичних послуг від 19 січня 2022 року № 16 (далі - Договір), який Позивачу було надіслано на месенджер -Телеграм та який так і не був підписаний сторонами назва туру: «Welcome to Tbilisi». Термін подорожі: 4 дні з 05.03.2022 по 08.03.2022 року.
Програма туру включала:
1. Авіпереліт (Київ-Тбілісі-Київ, а\к Bees aero) 05.03.2022: Київ - Тбілісі 18.00-22.40 08.03.2022 Тбілісі - Київ 23.40-00.35
2. Проживання в готелі в центрі міста Тбілісі - 3 ночі
3. Харчування: Сніданки
4. Трансфер (аеропорт-готель-аеропорт)
5. Страховка
6. Пакет екскурсій: Оглядова за Тбілісі, Екскурсія до Мцхета,Екскурсія до Кахетії Загальна кількість подорожуючих згідно до Заявки - 2 особи: ОСОБА_1 Україна ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_2 26.07.2027 та ОСОБА_2 Україна ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_3 26.07.2027.
Пунктом 1.4 Договору передбачено, що початком надання туристичних послуг за цим Договором є дата підтвердження заявки, яка підписана Туроператором та надана або направлена туристу факсом чи електронною поштою (вказана заявка станом на дату подачі позову на мою адресу чи електронну адресу так і не надходила).
Договір між сторонами не було підписано, але між турагентом та Споживачем фактично виникли відносини, які регулюються ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про туризм» та Цивільним кодексом України.
24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і до цього часу.
Із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України було скасовано всі авіаперельоти, в тому числі з Києво до Тбілісі
Позивачка вказує, що з 24 лютого 2022 року і по день подачі позовної заяви Відповідач не повідомив Позивача про зміну обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, а саме відсутність у ПП «Туристична фірма «Пілігрім-М»» можливості забезпечити Позивачу авіпереліт (Київ-Тбілісі-Київ, а\к Bees aero) 05.03.2022: Київ - Тбілісі 18.00- 22.40 08.03.2022 Тбілісі - Київ 23.40-00.35, а також про інші можливі варіанти початку подорожі «Welcome to Tbilisi» (автобусом, трансфер з Києва до Молдови, Польщі, Угорщини, Румунії Словаччини та авіапереліт з цих країни до міста Тбілісі).
24 травня 2022 року ОСОБА_1 надіслала на електронну адресу ПП «Туристична фірма «Пілігрім-М» претензію з вимогою повернути сплачені кошти, однак жодної відповіді не отримала.
20 липня 2022 року через Укрпошту Позивач надіслала на юридичну адресу ПП «Туристична фірма «Пілігрім-М» претензію із зворотнім повідомленням, однак лист повернувся.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача коштів, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про туризм», за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про туризм», до договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону України «Про туризм», кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі:
1) погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків;
2) непередбаченого підвищення тарифів на транспортні послуги;
3) запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, інших
обов`язкових платежів;
4) істотної зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена ціна туристичного продукту;
5) домовленості сторін.
Відповідно до ч. 8 ст. 20 Закону України «Про туризм», туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.
Відповідно до ч. 9 ст. 20 Закону України «Про туризм», туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.
Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону України «Про туризм», турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою.
Таким чином, на туроператора (турагента) Законом покладено обов`язок повідомляти туриста про зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та обов`язок повідомляти туриста про не можливість здійснювати туристичне обслуговування в порядку та на умовах погоджених сторонами. Неналежне виконання вказаних обов`язків є підставою для повернення туристу раніше сплачених коштів та відшкодування збитків, якщо такі було завдано.
Також судом враховано позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у Постанові № 569/8755/16-ц від 18.12.2019 року, відповідно до якої: «…Таким чином, у разі відсутності укладеного письмового договору між сторонами, необхідно керуватися нормами ЗУ «Про туризм», ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів».».
Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошові кошти у розмірі 13 600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок (сплачені відповідно до квитанції № P24A1918994339C618 на суму 6 800,00 грн., та квитанції № 0.0.2445223380на суму 6 800,00 грн.)
Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору, судовий збір не стягується.
На підставі Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 205, 638 ЦК України, з урахування положень ст. 20 ЗУ «Про туризм» та керуючись ст. 10, 11, 57-61, 79, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Туристична фірма «Пілігрім-М» про захист прав споживачів - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного підприємства «Туристична фірма «Пілігрім-М» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 13 600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Приватне підприємство «Туристична фірма «Пілігрім-М», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Софіївська, буд. 23, оф. 1, код ЄДРПОУ 34794136.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2023 |
Оприлюднено | 20.07.2023 |
Номер документу | 112268625 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Фролова І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні