Рішення

від 18.07.2023 по справі 931/406/23

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 931/406/23

Провадження № 2/931/135/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 липня 2023 року смт. Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Кідиби Т.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Гупалик А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Іваничівський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту та скасування заборони на відчуження майна,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Локачинський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту та скасування заборони на відчуження майна.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка та житловий будинок.

З метою державної реєстрації права власності на іншу земельну ділянку, кадастровий номер 0722482600:01:000:0260, він звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Локачинської селищної ради Волинської області. У зв`язку із тим, що відповідна заява була подана після державної реєстрації обтяжень, державним реєстратором було прийняте рішення від 24.06.2021 №58920840 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зазначає, що на підставі виконавчого листа Локачинського районного суду від 04.08.1995 №2-81 (категорія виконавчого документа 0102 з виконання рішень загальних судів про стягнення аліментів) Локачинським РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області було відкрите виконавче провадження №9415076 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/4 частини усіх доходів на утримання дитини, яке в подальшому було закінчене на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення).

Згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 03.05.2023 міститься обтяження за №12694475 щодо арешту нерухомого майна боржника ОСОБА_1 .

Підставою обтяження є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП 9415076 від 04.07.2012, винесена старшим державним виконавцем ВДВС Локачинського РУЮ Усік A.C.

Відповідно до інформації, наданої йому ДВС, виконавче провадження №9415076 щодо нього завершене та знищене у зв`язку із закінченням термінів зберігання.

Просить зняти арешт та заборону на відчуження з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений постановою старшого державного виконавця Локачинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Усік A.C., ВП №9415076 від 04.07.2012 (реєстраційний номер обтяження № 12694475).

Ухвалою судді від 05.06.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 26.06.2023 року замінено третю особу у справі із Локачинського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на Іваничівський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Позивач у судове засідання не з`явився, від представника позивача 18.07.2023 року надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі із підстав, зазначених у позовній заяві, не заперечують щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась також, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст.128 ЦПК України. Судова повістка, направлена відповідачу за її зареєстрованим місцем проживання, повернута суду органами зв`язку з відміткою "адресат відмовився від отримання". За таких обставин відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу в день проставлення у поштовому повідомленні такої відмітки. Про причини неявки відповідач не повідомила, будь яких клопотань, заяв, відзиву на позов від неї не надійшло.

Представник третьої особи - Іваничівського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції також не з`явився у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв від нього не надійшло.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у рази їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа Локачинського районного суду від 04.08.1995 №2-81 (категорія виконавчого документа 01.02 з виконання рішень загальних судів про стягнення аліментів) Локачинським РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області було відкрите виконавче провадження № 9415076 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів на утримання дитини (а.с.6,7).

Згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 03.05.2023 міститься обтяження за реєстраційним номером 12694475 щодо арешту нерухомого майна боржника ОСОБА_1 .

Підставою обтяження є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 9415076 від 04.07.2012, винесена старшим державним виконавцем ВДВС Локачинського РУЮ Усік A.C. (а.с. 8, 9).

Позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка та житловий будинок (а.с.8,9). З метою державної реєстрації права власності на іншу земельну ділянку, кадастровий номер 0722482600:01:000:0260, позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Локачинської селищної ради Волинської області. У зв`язку із тим, що відповідна заява була подана після державної реєстрації обтяжень, державним реєстратором було прийняте рішення від 24.06.2021 №58920840 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (а.с.5).

Разом з тим, з інформаційної довідки щодо виконавчого провадження №9415076 вбачається, що останнє закінчене 29.08.2016 на підставі п.8 ч.1 ст.49 (фактичне повне виконання рішення) (а.с. 6,7).

Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Також суд звертає увагу, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об`єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність. На відміну від традиційного розуміння інституту права власності, характерного для України, як і в цілому для держав континентальної системи права, Європейський суд з прав людини тлумачить поняття «майно» (роssеssіоns) набагато ширше й у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під «майном» розуміє не тільки «наявне майно» (existing роssеssіоns), але й цілу низку інтересів економічного характеру (активи (assets).

Статтею 41 Конституції України та названою статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 49 «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент вчинення відповідної виконавчої дії) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно зі ст. 50 «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент вчинення відповідної виконавчої дії) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, накладення арешту та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна обмежує права позивача як власника щодо вільного розпорядження цим майном.

Враховуючи, що на даний час виконавче провадження № 9415076 відносно ОСОБА_1 закінчене 29.08.2016 на підставі п.8 ч.1 ст.49 (фактичне повне виконання рішення)Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент вчинення відповідної виконавчої дії), арешт не знятий та відсутні підстави для такого арешту, приймаючи до уваги конституційний принцип непорушності права власності особи, суд приходить до висновку, що права позивача існуванням арешту на його майно порушені, а тому підлягають судовому захисту шляхом зняття арешту з нерухомого майна, а відтак позов є підставним та підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 77, 81, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 3, 15, 16, 316, 321, 391 ЦК України, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній станом на 29.08.2016), суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити повністю.

Зняти арешт та заборону на відчуження з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Локачинського районного управління юстиції Усік A.C. у виконавчому провадженні №9415076 від 04.07.2012, реєстраційний номер обтяження № 12694475.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорта - невідомі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Іваничівський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: Волинська область, Володимирський район, смт Іваничі, вулиця Банківська, будинок 6, код ЄДРПОУ 34766072.

Суддя Локачинського районного суду Т. О. Кідиба