Рішення

від 11.07.2023 по справі 911/1150/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1150/23

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Розвитку Нерухомості»

до Державного підприємства «Розплідник дослідних тварин»

про стягнення 41 982,33 грн

Без виклику учасників судового процесу;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Розвитку Нерухомості» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Державного підприємства «Розплідник дослідних тварин» про стягнення 41 982,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язання за договором № 10/21 про надання послуг з оцінки необоротних активів від 30.12.2021 в частині сплати заборгованості за наданні послуги. У зв`язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 37 000,00 грн основного боргу, 912,33 грн 3% річних та 4 070,00 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2023 було відкрито провадження у справі № 911/1150/23. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.04.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Ботанічна, буд. 3, селище міського типу Глеваха, Васильківський район, Київська обл., 08631.

Однак зазначене поштове відправлення повернулося на адресу суду із відміткою працівника поштової установи «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата за вказаною адресою, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 25.04.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В, починаючи з 26.06.2023 до 10.07.2023 включно перебувала у відпустці, тому повний текст рішення складено та підписано судом після виходу судді на роботу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

30.12.2021 між Державним підприємством «Розплідник дослідних тварин» (далі замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут Розвитку Нерухомості» (далі виконавець, позивач) укладено договір про надання послуг з оцінки необоротних активів № 10/21 (далі договір), за змістом п. 1.1 якого суб`єкт оціночної діяльності за завданням замовника надає послуги з оцінки необоротних активів Державного підприємства «Розплідник дослідних тварин» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 22206676), (далі об`єкт оцінки), а замовник зобов`язується прийняти надані послуги з оцінки об`єкта оцінки і оплатити їх.

Відповідно до п. 2.1 вказаного правочину, послуги з оцінки об`єкта оцінки надаються з метою оцінки необоротних активів замовника для відображення її результатів у бухгалтерському обліку.

Загальна вартість надання послуг з оцінки об`єкта оцінки (далі сума договору) становить 37 000 (тридцять сім тисяч) гривень 00 коп., без ПДВ (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 3.1 договору, вид вартості майна, що підлягає визначенню: справедлива (ринкова вартість, залишкова вартість заміщення (відтворення), ліквідаційна) визначаються відповідно до Національних стандартів оцінки та інших нормативно-правових актів з оцінки майна (далі нормативно-правові акти).

За змістом п. 4.1 договору, суб`єкт оціночної діяльності зобов`язаний падати послуги з оцінки об`єкта оцінки на дату оцінки 30 листопада 2021 року.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що надання послуг з оцінки об`єкта оцінки здійснюється в два етапи: перший етап складання звіту про оцінку об`єкта оцінки. Строк надання послуг з оцінки об`єкта оцінки 14 календарних днів від дати надання необхідних вихідних даних стосовно об`єкта оцінки; другий етап доопрацювання звіту про оцінку об`єкта оцінки з метою приведення його у відповідність із Національними стандартами оцінки та іншими Нормативно-правовими актами, у строк, що не перевищує 10 календарних днів з моменту виявлення недоліків, у разі: - виявлення рецензентом недоліків у звіті про оцінку об`єкта оцінки під час рецензування звіту про оцінку об`єкта оцінки.

Відповідно до п. 6.1 договору, суб`єкт оціночної діяльності зобов`язаний своєчасно надати послуги з оцінки об`єкта оцінки та в разі потреби своєчасно доопрацювати звіт про оцінку об`єкта оцінки відповідно до п. 4.3 розділу 4 договору.

Згідно з пп. 7.1, 7.2 договору, після завершення надання послуг з оцінки об`єкта оцінки суб`єкт оціночної діяльності передає замовнику звіт про оцінку об`єкта оцінки в 2-х примірниках та висновок про його вартість у трьох примірниках, що оформлені в установленому порядку. Суб`єкт оціночної діяльності на вимогу замовника зобов`язаний надавати роз`яснення щодо звіту про оцінку об`єкта оцінки.

У разі потреби суб`єкт оціночної діяльності доопрацьовує звіт про оцінку об`єкта оцінки з мстою приведення його у відповідність із нормативно-правовими актами. Строк доопрацювання суб`єктом оціночної діяльності звіту про оцінку об`єкта оцінки узгоджується із замовником. Доопрацювання звіту про оцінку об`єкта оцінки відбувається в строк, передбачений абзацом третім пункту 4.3 розділу 4 договору.

Одночасно з передачею звіту про оцінку об`єкта оцінки суб`єкт оціночної діяльності передає всю інформацію щодо об`єкта оцінки, яку було зібрано ним у процесі надання послуг з оцінки об`єкта оцінки, та проект акта приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта оцінки.

Суб`єкт оціночної діяльності також має надати замовнику електронну версію звіту про оцінку об`єкта оцінки (повна версія звіту про оцінку об`єкта оцінки в форматі файлу PDF із сканованими його сторінками, що містять підписи оцінювачів, керівника суб`єкта оціночної діяльності, засвідчені печаткою (у разі її наявності).

Пунктом 7.6 договору визначено, що датою завершення надання послуг з оцінки об`єкта оцінки є дата підписання акта приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта оцінки.

Судом встановлено, що 10.02.2022 позивач, на виконання умов укладеного договору, надав, а відповідач, у свою чергу, прийняв послуги з незалежної оцінки необоротних активів об`єкта оцінки на загальну суму 37 000,00 грн, що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 10.02.2022 на суму 37 000,00 грн, копія якого наявна в матеріалах справи. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками та скріплений відтисками печаток сторін без будь-яких зауважень та заперечень, а також в акті зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

В пункті 5.2 договору сторони узгодили, що розрахунки між сторонами здійснюються в такій послідовності: протягом дев`яноста банківських днів від дати підписання акта приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта оцінки замовник перераховує на рахунок суб`єкта оціночної діяльності суму у розмірі 100 % від суми договору, що становить 37 000 (тридцять сім тисяч) гривень 00 коп., без ПДВ.

Як вказує позивач, відповідач повинен був сплати кошти до 16.06.2022 року включно, однак оплату наданих послуг не здійснив, чим заборгував позивачу кошти за проведену оцінку необоротних активів у розмірі 37 000,00 грн та порушив умови укладеного договору. У зв`язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 37 000,00 грн основного боргу, 912,33 грн 3% річних та 4 070,00 грн інфляційних втрат.

Розділом 10 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, але не пізніше ніж до 06 травня 2022 року.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір про надання послуг з оцінки необоротних активів № 10/21 від 30.12.2021, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є такими, що випливають з договору підряду та договору про надання послуг.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як було встановлено судом раніше та передбачено 4.3 договору, що надання послуг з оцінки об`єкта оцінки здійснюється в два етапи: перший етап складання звіту про оцінку об`єкта оцінки. Строк надання послуг з оцінки об`єкта оцінки 14 календарних днів від дати надання необхідних вихідних даних стосовно об`єкта оцінки; другий етап доопрацювання звіту про оцінку об`єкта оцінки з метою приведення його у відповідність із Національними стандартами оцінки та іншими Нормативно-правовими актами, у строк, що не перевищує 10 календарних днів з моменту виявлення недоліків, у разі: - виявлення рецензентом недоліків у звіті про оцінку об`єкта оцінки під час рецензування звіту про оцінку об`єкта оцінки.

Відповідно до п. 6.1 договору, суб`єкт оціночної діяльності зобов`язаний своєчасно надати послуги з оцінки об`єкта оцінки та в разі потреби своєчасно доопрацювати звіт про оцінку об`єкта оцінки відповідно до п. 4.3 розділу 4 договору.

Згідно з пп. 7.1, 7.2 договору, після завершення надання послуг з оцінки об`єкта оцінки суб`єкт оціночної діяльності передає замовнику звіт про оцінку об`єкта оцінки в 2-х примірниках та висновок про його вартість у трьох примірниках, що оформлені в установленому порядку. Суб`єкт оціночної діяльності на вимогу замовника зобов`язаний надавати роз`яснення щодо звіту про оцінку об`єкта оцінки.

У разі потреби суб`єкт оціночної діяльності доопрацьовує звіт про оцінку об`єкта оцінки з мстою приведення його у відповідність із нормативно-правовими актами. Строк доопрацювання суб`єктом оціночної діяльності звіту про оцінку об`єкта оцінки узгоджується із замовником. Доопрацювання звіту про оцінку об`єкта оцінки відбувається в строк, передбачений абзацом третім пункту 4.3 розділу 4 договору.

Одночасно з передачею звіту про оцінку об`єкта оцінки суб`єкт оціночної діяльності передає всю інформацію щодо об`єкта оцінки, яку було зібрано ним у процесі надання послуг з оцінки об`єкта оцінки, та проект акта приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта оцінки.

Суб`єкт оціночної діяльності також має надати замовнику електронну версію звіту про оцінку об`єкта оцінки (повна версія звіту про оцінку об`єкта оцінки в форматі файлу PDF із сканованими його сторінками, що містять підписи оцінювачів, керівника суб`єкта оціночної діяльності, засвідчені печаткою (у разі її наявності).

Пунктом 7.6 договору визначено, що датою завершення надання послуг з оцінки об`єкта оцінки є дата підписання акта приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта оцінки.

Загальна вартість надання послуг з оцінки об`єкта оцінки (далі сума договору) становить 37 000 (тридцять сім тисяч) гривень 00 коп., без ПДВ (п. 5.1 договору).

Як було встановлено судом раніше та підтверджується матеріалами справи, позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, надавши відповідачу послуги з оцінки необоротних активів на загальну суму 37 000,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи Актом здачі-прийняття робіт (даних послуг) № ОУ-0000004 від 10.02.2022 на суму 37 000,00 грн.

Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток підприємств без будь-яких зауважень та заперечень. В акті також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають; вартість наданих послуг, зазначена в акті, відповідає сумі договору, що зазначена в п. 5.1 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковий для виконання сторонами.

Як було встановлено судом раніше, порядок та строки оплати наданих послуг визначені в п. 5.2 вкладеного договору.

Так в пункті 5.2 договору сторони узгодили, що розрахунки між сторонами здійснюються в такій послідовності: протягом дев`яноста банківських днів від дати підписання акта приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта оцінки замовник перераховує на рахунок суб`єкта оціночної діяльності суму у розмірі 100 % від суми договору, що становить 37 000 (тридцять сім тисяч) гривень 00 коп., без ПДВ.

Отже п. 5.2 договору сторонами узгоджено оплату наданих послуг з оцінки необоротних активів на умовах відтермінування платежу та залежить від дати підписання сторонами акта приймання-передачі послуг, а саме: протягом дев`яноста банківських днів від дати підписання акта приймання-передачі послуг.

Як вказує позивач, відповідач повинен був сплати кошти до 16.06.2022 року включно, однак оплати наданих послуг не здійснив, чим заборгував позивачу кошти за проведену оцінку необоротних активів у розмірі 37 000,00 грн та порушив умови укладеного договору.

Оскільки Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000004 був підписаний представниками сторін 10.02.2022 та з урахуванням погодженого сторонами в п. 5.2 порядку розрахунку між сторонами, господарський суд погоджується із твердженням позивача, що відповідач повинен був сплати кошти за надані послуги з незалежної оцінки необоротних активів до 16.06.2022 року включно.

Таким чином, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов п. 5.2 договору, господарський суд дійшов висновку, що строк здійснення оплати відповідачем наданих послуг є таким, що настав 16.06.2022.

Однак, станом на дату розгляду даної справи, в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги. У зв`язку із цим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за договором в загальному розмірі 37 000,00 грн. Протилежного суду не доведено, доказів повної та своєчасної оплати за надані послуги до суду не надано.

Оскільки відповідач не у повній мірі виконав взяті на себе зобов`язання за договором, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 37 000,00 грн, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач, у зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання, нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 912,33 грн та інфляційні втрати у розмірі 4 070,00 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, в межах періоду розрахунку позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню повністю.

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 684,00 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Розплідник дослідних тварин» (місцезнаходження: вул. Ботанічна, буд. 3, селище міського типу Глеваха, Васильківський район, Київська обл., 08631; код ЄДРПОУ 22206676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Розвитку Нерухомості» (місцезнаходження: вул. Павлівська, буд. 10, офіс 1, м. Київ, 01054; код ЄДРПОУ 32829994) 37 000,00 грн основного боргу, 4 070,00 грн інфляційних втрат, 912,33 грн 3 % річних та 2 684,00 грн судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.07.2023.

Суддя Л.В. Сокуренко