Рішення

від 06.07.2023 по справі 915/25/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року Справа № 915/25/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

за участю сторін:

від позивача (представник позивача) в судове засідання не з`явився,

від відповідача (представник відповідача) в судове засідання не з`явився,

від 3-ї особи (представник третьої особи) - в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області (54029, вул. Галини Петрової, 2А, м.Миколаїв; код ЄДРПОУ 25878206; електронна пошта: sadmk@ukravtodor.gov.ua)

до відповідача: Консорціум ІНСІ (01024, вул. Шовковична, 38 А, м. Київ; код ЄДРПОУ 43670247)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Південний офіс Держаудитслужби (65012, вул. Канатна, 83, м. Одеса; код ЄДРПОУ 40477150; електронна пошта: odesa@dkrs.gov.ua)

про: розірвання договору

Служба автомобільних доріг у Миколаївській області, в порядку ч.5 ст. 29 ГПК України, звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №5445/юр-06 від 28.12.2021 до Консорціум ІНСІ, в якій просить розірвати Договір №41-Б від 09.07.2021 укладений між Службою автомобільних доріг у Миколаївській області та Консорціум ІНСІ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено, що тендерна документація учасника Консорціум ІНСІ не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим Замовником. Оскільки на момент виявлення порушень Договір №41-Б від 09.07.2021 вже було укладено, Держаудитслужба зобов`язала позивача усунити виявлені в Моніторингу порушення шляхом вжиття заходів щодо розірвання Договору. На виконання зобов`язання викладеного у Висновку Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області від 23.07.2021 про здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень, 30.07.2021 Службою автомобільних доріг у Миколаївській області направлено Консорціум ІНСІ Додаткову угоду 2 про розірвання договору №41-Б від 09.07.2021. 31.08.2021 Службою отримано лист Консорціум ІНСІ, у якому відповідач повідомляє про те, що не вбачає правових підстав для підписання зазначеної додаткової угоди. Позивач вважає, що наявні всі умови для розірвання Договору №41-Б від 09.07.2021 у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.01.2022 позовну заяву №5445/юр-06 від 28.12.2021 залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 17.01.2022 було направлено на електронну адресу позивача 19.01.2022.

24.01.2022 до суду від позивача на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надійшов супровідний лист про усунення недоліків позову №216/юр-06 від 24.01.2022.

Ухвалою суду від 01.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01 березня 2022 року о 13 год. 00 хв.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 № 259/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 № 341/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Підготовче засідання у даній справі, яке було призначено на 01 березня 2022 року о 13 год. 00 хв., не відбулось у зв`язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

Ухвалою суду від 17.01.2023 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання

відбудеться 08 лютого 2023 року о 12 год. 00 хв. Постановлено провести розгляд справи поза межами встановленого ст.181, 195 ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою суду від 08.02.2023, занесену до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 14 березня 2023 року.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у період часу відведеному для підготовчого засідання у даній справі, у Миколаївській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу Тривога. Миколаївська область), підготовче засідання 14.03.2023 не відбулось.

Ухвалою суду від 14.03.2023 підготовче засідання призначено на 10 квітня 2023 року.

Позивач надав до суду лист №498/14-11 від 10.04.2023 в якому зазначив, що згідно Наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31.03.2023 №Н-128 Службу автомобільних доріг у Миколаївській області перейменовано в Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області в підтвердження надає Наказ Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31.03.2023 №Н-128, копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

10 квітня 2023 року представник позивача надав до суду заяву в якій просить суд розглянути справу №915/25/22 без участі представника позивача. Вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.04.2023, занесену до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 травня 2023 року.

11 травня 2023 року позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав клопотання в якому просить суд відкласти судове засідання у справі №915/25/22 на іншу дату у зв`язку з неможливістю забезпечення участі представника Служби в судовому засіданні 11.05.2023.

Ухвалою суду від 11.05.2023, з метою повного та всебічного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд ухвалив здійснити розгляд справи поза межами строку, встановленого статтею 195 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, та з метою дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, задовольнив клопотання позивача та відклав розгляд справи на 07 червня 2023 року о 10 год. 00 хв.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відпустці, розгляд справи №915/25/22 призначений на 07 червня 2023 року о 10 год. 00 хв. не відбувся.

Ухвалою суду від 12.06.2023 розгляд справи призначено на 06 липня 2023 року.

Позивач, відповідач та третя особа в судове засідання 06.07.2023 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені ухвалою суду від 12.06.2023.

Так, ухвала суду від 12.06.2023 була надіслана на офіційну електронну адресу позивача та 3-ї особи у системі Електронний суд та отримано ними відповідно 12.06.2023 о 12:54, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до п.2 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до пункту 2 § 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Оголошення надруковане у газеті "Голос України" № 168 (7668) від 04 вересня 2021 року та на сайті Судова влада України, підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно починають функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

З початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Враховуючи викладене, з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», зазнав змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), це: сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд насилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 підрозділу 2 розділу III Положення).

Отже, ухвала від 12.06.2023 доставлена позивачу та третій особі в установленому порядку, що підтверджено довідкою із системи Електронний суд.

Згідно з приписами ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Поштове відправлення з ухвалою від 12.06.2023 направлено на адресу відповідача, за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи. Надіслана відповідачу зазначена копія ухвали суду повернулись до суду з зазначенням причин невручення адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи - підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Також суд зазначає, що у всіх ухвалах суду по справі судом було роз`яснено про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://mk.arbitr.gov.ua.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для цих цілей існує .

Відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Отже у відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, та реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Суд враховує, що учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України", рішенні від 26.04.2007 по справі "Олександр Шевченко проти України", рішенні від 14.10.2003 по справі "Трух проти України".

За наведених обставин суд доходить висновку, що судом було вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, а також про всі призначені по справі судові засідання, вчинення відповідних процесуальних дій та надано можливість взяти участь у судових засіданнях і викласти свої, зокрема, заперечення проти позовних вимог, натомість відповідач не вживали заходів щодо реалізації наданого йому права навести свої доводи та міркування, заперечення проти заяв, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, шляхом участі в судових засіданнях, подання відзиву на позовну заяву та надання доказів.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, відповідно до 81 ч. 9 ст. 165 ГПК України

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

09 липня 2021 року між Службою автомобільних доріг у Миколаївській області (далі замовник) та Консорціумом «ІНСІ» (далі виконавець) було укладено Договір №41-Б (далі Договір), у відповідності до умов якого виконавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, на свій ризик, виконати: Технічний нагляд за виконанням робіт на об`єкті: капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-75 контрольно-пропускний пункт «Тимкове» - Балка Первомайськ Доманівка Олександрівка на ділянці км 89+100 км 103+100, Миколаївська область (далі- роботи), а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх (п.1.1 Договору).

Згідно п.1.3 Договору, виконавець здійснює, технічний нагляд через відповідальних виконавців інженерів з технічного нагляду, які мають кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду.

У відповідності до п.1.4 Договору, перелік, обсяги та вартість робіт, що виконуються на об`єкті підрядною організацією, з якою замовником укладено договір на виконання капітального ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Р-75 контрольно-пропускний пункт «Тимкове» - Балка Первомайськ Доманівка Олександрівка на ділянці км 89+100 км 103+100, Миколаївська область, визначаються проектною документацією, затвердженою замовником та укладеним підрядним договором.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що виконання робіт виконавцем здійснюється з моменту виконання замовником зобов`язань щодо надання доступу останньому до будівельного майданчику та/або передачі проектної документації та копії договору підряду і завершується по 01.05.2022 року, але в будь-якому разі не раніше виконання підрядником договору підряду в повному обсязі. Замовник може, у разі необхідності, прийняти рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення або прискорення, а виконавець зобов`язаний виконати такі рішення замовника.

Відповідно до п.2.2 Договору, початок та закінчення виконання робіт виконавцем визначається Календарним планом виконання робіт зі здійснення технічного нагляду (Додаток 1 Календарний план виконання робіт зі здійснення технічного нагляду), який є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п.3.1 Договору, ціна робіт, що виконуються виконавцем за договором, визначається за згодою сторін відповідно до розрахунку договірної ціни виконання робіт зі здійснення технічного нагляду (Додаток 3 Розрахунку договірної ціни виконання робіт зі здійснення технічного нагляду) і становить 2 975 000,00 грн., крім того ПДВ: 595 000,00 грн. Всього з ПДВ: 3 570 000,00 грн. В тому числі: 2021 рік 1 000,00 грн. 2022 рік 3 569 000,00 грн.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022, а в частині виконання грошових зобов`язань до повного їх виконання.

Згідно п.7.2 Договору, закінчення строку дії Договору, не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії Договору.

Як зазначає позивач у позовній заяві, наказом Південного офісу Держаудитслужби від 02.07.2021 №352 «Про початок моніторингу процедури закупівлі» здійснено моніторинг процедури закупівлі ID: UA-2021-04-12-007092-b, за наслідками якої було укладено Договір №41-Б від 09.07.2021 року.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», розгляду тендерних пропозицій, наявності підстав для продовження строку укладання договору про закупівлю; своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів, у випадках передбачених Законом.

23 липня 2021 року Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області опубліковано Висновок про результати моніторингу від 23.07.2021, яким встановлено порушення абзаців першого та другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» , а також абзаців першого та третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (а.с.34-35).

Також, у вказаному Висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законом порядку шляхом розірвання Договору про закупівлі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом №2592/01-17 від 30.07.2021, яким проінформував останнього про факт встановлення вказаних вище порушень та необхідність вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання Договору про закупівлю та надає на підписання додаткову угоду №2 до Договору №41-Б від 09.07.2021.

Відповідач у відповідь на зазначений лист направив на адресу позивача лист (вх..№2904 від 31.08.2021) в якому вказав, що не вбачає жодних правових підстав для підписання Додаткової угоди №2 до Договору №41-Б від 09.07.2021 про його розірвання та засвідчує свою готовність приступити до виконання робіт на об`єкті будівництва (а.с.44).

Позивач на підставу звернення до суду з даним позовом посилається на висновок Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області та ст.188 Господарського кодексу України, ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 1 і 4 ст. 188 Господарського Кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивач вважає, що договір №41-Б від 09.07.2021 має бути розірваний, у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору.

У відповідності до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно зі ст.651 Цивільного Кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

У постанові Верховного Суду від 14.07.2021 року у справі № 911/1442/19 викладено правовий висновок, відповідно до якого розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Аналогічний висновок також викладено Верховним Судом у справах №910/16750/18, № 911/991/19, № 904/2903/20, з яким також погодився Верховний Суд у постанові від 21.06.2022 року у справі №911/3276/20.

Відповідно до ч.2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, припинення строку дії договору у будь-якому випадку унеможливлює розірвання такого договору в судовому порядку, оскільки в силу положень чинного законодавства розірвати (в тому числі і в судовому порядку) можливо лише діючий договір. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 року у справі №905/1705/18.

Так, строк дії Договору №41-Б від 09.07.2021 визначено сторонами у п.7.1 вказаного Договору, а саме договір діє до 31.12.2022 року.

Умовами договору не передбачено його автоматичної пролонгації.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), у зв`язку з чим вимога позивача про розірвання договору №41-Б від 09.07.2021 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області.

Витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви, відповідно приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України

Повний текст рішення складено та підписано суддею 17.07.2023.

Суддя Н.О. Семенчук