Ухвала

від 17.07.2023 по справі 922/3077/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

"17" липня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3077/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТО. БІЗНЕС РІШЕННЯ" (61195, м. Харків, вул. Н. Ужвій, 58) до держави російська федерація, в особі Міністерства юстиції Російської федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, 14, 1) простягнення 43386387,75 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІНТО. БІЗНЕС РІШЕННЯ" надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до держави російська федерація, в особі Міністерства юстиції Російської федерації (відповідач), в якій просить визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІНТО. БІЗНЕС РІШЕННЯ" потерпілою особою - особою, що зазнала збитків у зв`язку з збройною агресією держави Російської федерації. Стягнути з держави російська федерація в особі Міністерства юстиції Російської федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТО. БІЗНЕС РІШЕННЯ" суму збитків у сумі 39151414,00 грн; упущену вигоду у сумі 4190122,00 грн; суму понесених витрат на проведення експертизи 44851,75 грн та судовий збір.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.02.2022 відповідач розпочав повноцінну широкомасштабну агресію проти України, а позивач є власником нежитлових будівель розташованих в місцях активних бойових дій, які здавались ним в оренду, за результатами проведених позивачем досліджень встановлено, що внаслідок бойових дій, артобстрілів та влучення боєприпасів позивачу нанесено збитки які він заявив до стягнення. Також позивачем заявлено до стягнення упущену вигоду у вигляді неотриманої орендної плати.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається Законом.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції. Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 20 ГПК України.

Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо він: не підвідомчий господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 ГПК України; за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (ч. 1 ст. 45 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, положення ГПК України не передбачають участі держави, у т.ч. іноземної, в якості сторони судового процесу в порядку господарського судочинства.

Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК України).

Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Порядок розгляду справ за участю іноземних осіб загальними судами визначено у розділі XI ЦПК України.

Статтею 496 ЦПК України встановлено, що іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З викладеного вбачається, що іноземна держава може бути стороною судового процесу в порядку цивільного судочинства.

Також, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненими цими діяннями наслідкам.

При цьому, вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин. Відповідний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16.

Оскільки подана позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, у відкритті провадження у справі слід відмовити відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Керуючись ст. 175, 232 - 235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТО. БІЗНЕС РІШЕННЯ" (м. Харків) до держави російська федерація в особі Міністерства юстиції Російської федерації (м. Москва) про стягнення 43386387,75 грн.

Повернути позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю "КВІНТО. БІЗНЕС РІШЕННЯ" та додані до неї документи, всього на 76 аркушах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 17.07.2023.

СуддяВ.І. Ольшанченко

Довідково: Учасники справи мають можливість переглянути процесуальні та інші документи, що є у справі з власного кабінету системи Електронний суд, який розміщений в мережі Інтернет за адресою: https://cabinet.court.gov.ua/ .