Ухвала

від 19.07.2023 по справі 748/1667/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №1-кп/748/172/23

Єдиний Унікальний № 748/1667/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2023 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 березня 2023 року за № 42023272010000070, відносно обвинувачених

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, працюючого охоронцем у дитячому садку № 4 «Калинка», неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно зі ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Чернігів, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в :

До Чернігівського районного суду Чернігівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , внесений в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42023272010000070 від 09 березня 2023 року, згідно з яким ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються в тому, що упродовж 2015-2017 років, у невстановлені більш точно досудовим розслідуванням дату та час, діючи за попередньою змовою, з єдиним умислом, за допомогою спеціальної техніки та осіб, які не усвідомлювали протиправність своїх дій, всупереч ст.ст. 20, 96, 162, 164, 168 Земельного кодексу України, створили водний об`єкт на власній земельній ділянці з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованій у АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 7425589100:01:000:0522 загальною площею 0,33 га, після чого не ініціювали питання зміни цільового призначення вищевказаної ділянки перед органом місцевого самоврядування (Халявинською чи Новобілоуською сільськими радами Чернігівського району Чернігівської області) та не мали у наявності готового і затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється.

Внаслідок утворення штучної водойми (ставка) на земельній ділянці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , без зміни її цільового призначення, останні допустили безгосподарське використання земель, що виразилось у порушенні структури ґрунту та безпідставному виведенні земельної ділянки загальною площею 0,1284 га із сільськогосподарського обороту, чим заподіяли територіальній громаді шкоду на загальну суму 1526,86 грн.

Дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 254 КК України, як безгосподарське використання земель, що спричинило порушення структури грунту та виведення земельної ділянки із сільськогосподарського обороту.

Під час судового засідання після роз`яснення суті пред`явленого обвинувачення, обвинуваченні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали квитанції на підтвердження відшкодування збитків та письмові клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження. Так, обвинувачений ОСОБА_3 просив звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити провадження у справі, вказуючи що він свою вину визнав повністю, щиро кається, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, вперше скоїв проступок, відшкодував завдані збитки. Обвинувачений ОСОБА_4 просив звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити провадження у справі, вказуючи що він свою вину визнав повністю, щиро кається, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, вперше скоїв проступок, відшкодував завдані збитки.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти заявлених клопотань, вказуючи на наявність підстав для звільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі ст.45 КК України.

Як слідує з положень ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до статті 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до абз. 1-3 п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК.

Згідно з положеннями ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 254 КК України, є кримінальним проступком.

Судом встановлено, що вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.02.2015 року ОСОБА_3 було засуджено за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до 80 годин громадських робіт.

Відповідно до п.5 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені за вчинення злочину до основного покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт або арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», не утворює повторності раніше вчинений злочин, за який особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, засуджено без призначення покарання або зі звільненням від покарання, а також злочин, судимість за який було погашено чи знято.

Судимість є правовим станом особи, який виникає у зв`язку з її засудженням до кримінального покарання і за зазначених у законі умов тягне настання для неї певних негативних наслідків. Правильне застосування правових норм про судимість, її погашення чи зняття має важливе значення для вирішення кримінальних справ у разі вчинення особою нового злочину.

Судимість має строковий характер. Закон визначає, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимості та її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов`язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.

Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов`язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у т.ч. і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.

Вказана правова позиція визначена постановою Верховного Суду від 27.09.2018 року в справі № 647/1831/15-к.

Аналізуючи вищенаведене суд приходить до переконання, що у разі вчинення особою злочину раніше, судимість за який погашена, злочин втратив своє правове значення, тому особа визнається такою, що вчинила злочин вперше.

Відтак, ОСОБА_3 є особою, яка не має судимості, оскільки протягом року після відбуття покарання - громадських робіт, не вчинив нового кримінального правопорушення.

Щодо ОСОБА_4 , у судовому засіданні встановлено, що він раніше не судимий.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявлених клопотань ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також те, що вони щиро розкаялися, активно сприяли у розкритті кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, відшкодували завданні збитки, про що надали відповідні квитанції, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 45 КК України, ст. 284, 286 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.254 КК України на підставі ст.45 КК України, у зв`язку з дійовим каяттям.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.254 КК України на підставі ст.45 КК України, у зв`язку з дійовим каяттям.

Закрити кримінальне провадження № 42023272010000070 від 09 березня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.254 КК України на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1