Номер провадження: 22-ц/813/2853/23
Справа № 521/3257/19
Головуючий у першій інстанції Гуревський В. К.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Таварткіладзе О.М.,
суддів: Заїкіна А.П., Князюка О.В.,
за участюсекретаря судовогозасідання:Кузьміч Г.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІГЛ А» на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 21січня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Грані-Інвест», Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного підприємства «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РІГЛ А», приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, Комунального підприємства «Департамент державної реєстрації», державного реєстратора Комунального підприємства «Департамент державної реєстрації» Шевченка Максима Олександровича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Юридичного департаменту Одеської міської ради в особі державного реєстратора Гайової Яни Анатоліївни, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Кіріченко Ірини Євгенівни, державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерової Римми Вячеславівни, державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича, про визнання недійсним договору, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акту про електронні торги, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2019 ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м.Одеси з позовом, який уточнювала, до ОСОБА_2 , ТОВ «Грані-Інвест», Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ДП «СЕТАМ», ТОВ «РІГЛ А», приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В., КП «Департамент державної реєстрації», державного реєстратора КП «Департамент державної реєстрації» Шевченка М.О., за участю третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Юридичного департаменту Одеської міської ради в особі державного реєстратора Гайової Я.А., приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Кіріченко І.Є., державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Кушнерової Р.В., державного реєстратора Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В., про визнання недійсним договору, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акту про електронні торги, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора.
Позов мотивований тим, що 11 серпня 2012 року між позивачем та ТОВ «Грані» укладено договір купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого ТОВ «Грані» зобов`язався передати у власність ОСОБА_1 об`єкт купівлі-продажу, а ОСОБА_1 зобов`язалася прийняти об`єкт купівлі-продажу і сплатити за нього на користь ТОВ «Грані» кошти у розмірі 907500 грн. Об`єктом купівлі-продажу за вказаним договором визначено безумовне майнове право на новозбудоване майно, а саме на нежитлове приміщення у будинку за адресою: АДРЕСА_1 ). ОСОБА_1 21 грудня 2012 року сплатила на користь ТОВ «Грані» кошти у вказаному розмірі. Після закінчення будівництва будинку, підтвердження його готовності до експлуатації, присвоєння поштової адреси, підписання акту приймання-передачі нежитлового приміщення та оформлення технічного паспорту на нього позивач зареєструвала своє право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 163,8 кв.м. Однак, як стало відомо позивачу, у 2016 році між ТОВ «Грані» і ТОВ «Грані-Інвест» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого ТОВ «Грані» зобов`язалося передати ТОВ «Грані-Інвест» майнові права на нежитлове приміщення загальною площею 750 кв.м у тій самій будівлі, до складу якого, всупереч майновим правам позивача, мали ввійти і площі проінвестованого нею нежитлового приміщення. Після виявлення внутрішньою перевіркою ТОВ «Грані», що укладенням договору з ТОВ «Грані-Інвест» порушуються права третіх осіб, які раніше проінвестували частину площ у відповідному об`єкті, враховуючи, що розрахунок за договором з боку ТОВ «Грані-Інвест» ще не здійснювався, будівля ще не була прийнята в експлуатацію, а приміщення не було передано покупцю, тобто фактичного виконання договору з боку жодної сторони не відбулося, угодою від 17.03.2016 року ТОВ «Грані» і ТОВ «Грані-Інвест» за взаємною згодою розірвали укладений між ними договір. Проте ТОВ «Грані-Інвест», не маючи прав на нежитлове приміщення загальною площею 750 кв. м, зокрема і ті площі у його складі, майнові права на які були придбані і повністю оплачені позивачем у 2012 році, 15.08.2016 року уклало із ОСОБА_2 договір купівлі-продажу майнових прав на таке приміщення, на підставі якого за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 750 кв.м. Після відчуження ОСОБА_2 окремих часток зазначеного нежитлового приміщення на користь ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у власності ОСОБА_2 залишилося 618/1000 частин, загальною площею 463,40 кв.м, до яких ввійшли площі проінвестованого позивачем нежитлового приміщення загальною площею 163,8 кв.м. Ці 618/1000 частин було передано для реалізації з електронних торгів в межах виконавчого провадження, боржником у якому виступав ОСОБА_2 .
Позивач вказувала, що звернення стягнення на зазначене нерухоме майно відбувалося з порушенням чинного законодавства, а саме: відповідні частки не було виділено в натурі, вони не набули статусу окремих об`єктів нерухомого майна; державний виконавець не дотримався вимог щодо черговості звернення стягнення на майно боржника і не звертався до суду з поданням про визначення частки боржника, а самостійно визначив, які саме приміщення у складі об`єкта нерухомого майна буде передано не реалізацію; звернення стягнення відбувалося всупереч арештам, накладеним судами в інтересах інших осіб, що не були учасниками виконавчого провадження, при цьому інформація про зазначені арешти була відома державному виконавцю і внесена ним до заявки на реалізацію арештованого майна, тобто повідомлена і організатору електронних торгів ДП «СЕТАМ»; з відкритих баз даних ЄДРСР та сайту судової влади України державний виконавець, організатор торгів і потенційні покупці, включаючи ТОВ «РІГЛ А», могли отримати інформацію, яка повинна була поставити під сумнів належність ОСОБА_2 майна, що передавалося на реалізацію. За наслідками електронних торгів, проведених ДП «СЕТАМ», їх переможцем було визнано ТОВ «РІГЛ А». На підставі акту про проведення електронних торгів приватним нотаріусом було видано ТОВ «РІГЛ А» свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, що суперечило ухвалі суду про забезпечення позову, якою було заборонено нотаріусам Одеського міського нотаріального округу видавати відповідне свідоцтво. Видача свідоцтва є нотаріальною дією, яка мала супроводжуватися проведенням нотаріусом державної реєстрації прав на нерухоме майно, що нотаріусом здійснено не було.
Також позивач зазначала, що державну реєстрацію права власності ТОВ «РІГЛ А» на придбане майно було здійснено державним реєстратором КП «Департамент державної реєстрації» всупереч нормі закону, яка передбачає відмову у державній реєстрації прав, якщо заяву про таку реєстрацію подано не до нотаріуса, який вчинив нотаріальну дію з нерухомим майном, а також всупереч забороні вчинення реєстраційних дій, застосованій ухвалою суду про забезпечення позову; для подолання технічної неможливості проведення реєстраційних дій щодо прав на майно, на яке ТОВ «РІГЛ А» було видано свідоцтво нотаріуса, державним реєстратором було відкрито новий розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і присвоєно новий реєстраційний номер тому самому об`єкту нерухомого майна.
Позивач, вбачаючи порушення своїх прав в існуванні державної реєстрації права власності трьох різних осіб на ті самі площі нерухомого майна, права на які вона придбала у 2012 році: за нею (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1767571451101), за ОСОБА_2 (у складі об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1112314651101) та за ТОВ «РІГЛ А» (у складі об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1775226351101), що не відповідає вимогам правової визначеності, звернулася до суду з відповідним позовом.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21 січня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав № 71/МТ16/16 від 15.08.2016 р., укладений між ТОВ «Грані-Інвест» і ОСОБА_2 , з припиненням права власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (номер запису про право власності 17932879 від 09.12.2016; запис внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 32832890 від 09.12.2016, державний реєстратор Гайова Я.А., Юридичний департамент Одеської міської ради). Визнано недійсними електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 13.02.2019 р., з реалізації 618/1000 частин нежитлового приміщення, площею 463,40 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення № 102, номер лота 327224, та складений за наслідками їх проведення протокол № 387778 проведення електронних торгів. Визнано недійсним акт про електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 13.02.2019 з реалізації 618/1000 частин нежитлового приміщення, площею 463,40 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення № 102, номер лота 327224, переможцем яких визнано ТОВ «РІГЛА». Визнано недійсним свідоцтво від 27.02.2019 р., видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., зареєстроване в реєстрі за №281, про придбання ТОВ «РІГЛ А» 618/1000 частин нежитлового приміщення, площею 463,40 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення № 102. Визнано незаконним і скасувати рішення державного реєстратора КП «Департамент державної реєстрації» Шевченка М.О. індексний номер 45732335 від 27.02.2019 р. про державну реєстрацію за ТОВ «РІГЛ А» права власності на 618/1000 частин нежитлового приміщення, площею 463,40 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , з припиненням права власності ТОВ «РІГЛА» на 618/1000 частин нежитлового приміщення, площею 463,40 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 (номер запису про право власності 30485067 від 27.02.2019; запис внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45732335 від 27.02.2019, державний реєстратор Шевченко М.О., КП «Департамент державної реєстрації», Одеська область). В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючисьз такимрішенням суду,представник ТО«вГЛА» подавапеляційну скаргу,в якій просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 січня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 11.07.2023 року на 14-00 г., відповідачі ОСОБА_2 , представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Грані-Інвест», Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного підприємства «СЕТАМ», Комунального підприємства «Департамент державної реєстрації», державний реєстратор Комунального підприємства «Департамент державної реєстрації» Шевченко М.О., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролова Р.В. та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Юридичний департамент Одеської міської ради в особі державного реєстратора Гайової Я.А., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Кіріченко І.Є., державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерова Р.В., державний реєстратор Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскров О.В. не з`явились, про причини не явки не повідомили, належної ініціативи взяти участь у розгляді справи в режимі відео-конференції не виявили та заяв про відкладення судового засідання не подавали.
Присутні в судовому засіданні представник апелянта ТОВ «РІГЛ А» адвокат Ростомов Г.А., представник ОСОБА_1 адвокат Горбенко Д.С., представник третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_4 адвокат Панчев І.В. не заперечували проти подальшого розгляду справи за відсутності осіб та їх представників, які не з`явились в судове засідання.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Оскільки наявних у праві матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, спір підлягає вирішенню по суті, у зв`язку з тим, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому розгляд апеляційним судом справи у відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, при таких обставинах не є порушенням їхніх прав щодо забезпечення участі в судовому засіданні і доступі до правосуддя. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі №361/8331/18.
За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Задовольняючи позов (частково), визнаючи недійсним договір купівлі-продажу майнових прав №71/МТ16/16 від 15.08.2016 року, укладений між ТОВ «Грані-Інвест» і ОСОБА_2 , з припиненням права власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , визнаючи недійсними електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 13.02.2019 року, з реалізації 618/1000 частин нежитлового приміщення, площею 463,40 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення № 102, номер лота 327224, та складений за наслідками їх проведення протокол № 387778 проведення електронних торгів, визнаючи недійсним акт про електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 13.02.2019 року з реалізації 618/1000 частин нежитлового приміщення, площею 463,40 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення № 102, номер лота 327224, переможцем яких визнано ТОВ «РІГЛА», визнаючи недійсним свідоцтво від 27.02.2019 року, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., зареєстроване в реєстрі за № 281, про придбання ТОВ «РІГЛ А» 618/1000 частин нежитлового приміщення, площею 463,40 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення № 102, визнаючи незаконним і скасовуючи рішення державного реєстратора КП «Департамент державної реєстрації» Шевченка М.О. індексний номер 45732335 від 27.02.2019 року про державну реєстрацію за ТОВ «РІГЛА» права власності на 618/1000 частин нежитлового приміщення, площею 463,40 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , з припиненням права власності ТОВ «РІГЛА» на 618/1000 частин нежитлового приміщення, площею 463,40 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 та відмовляючи в іншій частині позову, суд першоїінстанції виходив з того, що:
- будучи володіючим власником нежитлового приміщення АДРЕСА_5 , загальною площею 163,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1767571451 , як за ознакою фізичного утримання (відсутність жодних перешкод у доступі до приміщення і користування ), так і за ознакою наявності у Реєстрі відомостей про її право власності на це майно, позивач не має підстав для вимог про витребування майна, щодо якого виник спір, тобто відповідний спосіб захисту у даних правовідносинах не є належним та ефективним;
- метою судового захисту, яку прагне досягти позивач, є неоспорювання переходуправа власності від позивача до інших осіб - ОСОБА_2 і подальшого переходуправа власностідо ТО«вГЛ А» через електронні торги в порядку примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів, а припинення існуванняу Реєстріавтономних записівпро правовласності різнихосіб ( ОСОБА_1 та ТОВ «РІГЛА») на тісамі площіу нерухомомумайні (як на окремий об`єкт з реєстраційним номером 1767571451101 та у складі більшого об`єкта з реєстраційним номером 1775226351101), тобто досягненняправової визначеностіу питанніналежності спірнихплощ і тому захист правта законнихінтересів позивачаз використаннямправового механізмуоспорювання ланцюгудоговорів в обставинах даної конкретної справи є належним та ефективним;
- позивач, яка не є стороною двох оспорюваних правочинів, проте є заінтересованою особою у розумінні ч. 3 ст. 215 ЦК України, чиї інтереси зачіпаються такими правочинами в частині належних їй площ у нерухомому майні, прагне повернення сторін цих правочинів до первісного стану, в якому жодна особа, окрім ОСОБА_1 (ані ТОВ «РІГЛ А», ані ОСОБА_2 , ані ТОВ «Грані-Інвест»), не матиме прав на відповідні площі;
- перший зі спірних правочинів, а саме договір купівлі-продажу майнових прав №71/МТ16/16 від 15.08.2016 року, укладений між ТОВ «Грані-Інвест» і ОСОБА_2 , не відповідає вимогам ст.658 ЦК України, оскільки ТОВ «Грані-Інвест» не було власником відчужуваних майнових прав, зокрема в частині площ нерухомого майна, права на які належали ОСОБА_1 ;
- другий (наступний) спірний правочин, оформлений протоколом про проведення електронних торгів, актом про проведені електронні торги і свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, також єнедійсним, оскільки реалізоване з електронних торгів, як майно боржника ОСОБА_2 для примусового виконання рішення суду про стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_4 , спірне майно було набуте боржником у власність не у відповідності до закону та з порушенням прав позивача. Без визнання їх недійсними залишиться можливість повторного подання їх як чинних правовстановлюючих документів для нової реєстрації права власності ТОВ «РІГЛ А», що не відповідає вимогам остаточності вирішення спору;
- ТОВ «РІГЛ А» при придбанні нерухомого майна мало би проявляти розумну обачливість, дослідити історію відповідного майна, що є стандартною діловою практикою, мало достатньо підстав засумніватися у правомочності ОСОБА_2 , як власника майна і передбачити настання для себе негативних наслідків, пов`язаних з оспорюванням його прав як власника іншими особами.
Одночасно суд зауважив, що інтереси ТОВ «РІГЛ А» можуть бути забезпечені шляхом стягнення з продавця (державної виконавчої служби та організатора електронних торгів) сплачених товариством коштів в порядку реституції як наслідку визнання торгів недійсними. Такі вимоги у даній справі не заявлено, вони можуть бути предметом самостійного позову, а інтереси ОСОБА_2 так само можуть бути забезпечені шляхом стягнення з продавця (ТОВ «Грані-Інвест») сплачених на користь останнього коштів в порядку реституції за умови, що такі кошти дійсно сплачувалися, що у своєму відзиві заперечило ТОВ «Грані-Інвест» і докази чого в матеріалах даної справи відсутні.
У будь-якому випадку, такі вимоги у даній справі не заявлено, вони можуть бути предметом самостійного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками районного суду.
Судом встановлено, з матеріалів справи вбачаються наступні обставини у хронологічному порядку:
- 11.08.2012 року між позивачем (Покупець) і ТОВ «Грані» (Продавець) було укладено договір № 212/МТ12/12 купівлі-продажу майнових прав. Згідно з п. 3.1 договору, в порядку передбаченому цим Договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупця Об`єкт купівлі-продажу, а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт купівлі-продажу і сплатити за нього Продавцю суму Договору на умовах згідно цього Договору. Розділом 2 «Терміни» договору визначено, що Об`єктом купівлі-продажу є безумовне майнове право на Новозбудоване майно (після здачі Об`єкта будівництва в експлуатацію); Новозбудованим майном є нежитлове приміщення Розрахунковою площею 165.5 кв.м з Допустимим відхиленням, розташоване на 1 поверсі Об`єкту будівництва згідно з Додатками №2, № 3 до цього Договору (План першого поверху та План приміщення); Об`єктом будівництва є 2-секційна 16-поверхова багатоквартирна жила будівля з вбудовано-прибудованими громадськими і торговими приміщеннями та однорівневим підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 ; Розрахунковою площею є площа, розрахована по периметру меж Новозбудованого майна, зменшена на площу вентиляційних каналів та несучих конструкцій (колон, діафрагм жорсткості), які розташовані в межах Новозбудованого майна, з застосуванням узгоджених у Договорі понижуючих коефіцієнтів; Допустимим відхиленням є відхилення Розрахункової площі Новозбудованого майна від вказаних в Договорі розмірів в більшу або меншу сторону в межах 3%, що визнається Сторонами допустимим та не впливає на суму Договору; Оплатою є грошова сума, що сплачується Покупцем за Об`єкт купівлі-продажу.
Згідно з п. 5.1 договору, сума Договору становить 907500 гривень 00 копійок, в т. ч. ПДВ. П.5.4 договору передбачено, що грошові кошти у розмірі, зазначеному в п. 5.1 цього Договору, сплачуються Покупцем Продавцю у строки, що визначені у Додатку № 1 до цього Договору (Графік сплати внесків). Додатком № 1 до Договору встановлено строк внесення оплати не пізніше 31.12.2012 року;
- 21.12.2012 року позивач виконала своє зобов`язання із внесення оплати за договором, сплатила на користь ТОВ «Грані» 907500,00 грн., на підтвердження чого їй було видано квитанцію до прибуткового касового ордера № 82 від 21.12.2012 року.
Згідно з п. 6.1-6.3 договору, протягом 60 робочих днів з дати надання Продавцю відповідного рішення (розпорядження) місцевих органів влади про затвердження Акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Об`єкта будівництва Продавець зобов`язується передати Покупцю Об`єкт купівлі-продажу та документи, що підтверджують прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію або укласти з Покупцем інший Договір, а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт купівлі-продажу та документи по Акту приймання-передачі, або укласти інший цивільно-правовий договір. Покупець зобов`язаний прийняти Об`єкт купівлі-продажу у Продавця. Приймання-передача Об`єкта купівлі-продажу здійснюється Сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі Об`єкта купівлі-продажу. Із моменту підписання акту, зазначеного у п. 6.2. цього Договору, Об`єкт купівлі-продажу вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем. Технічний паспорт на новозбудоване майно, а також документ про право власності на нього Покупець самостійно і за свій рахунок оформлює після отримання Акту прийому-передачі Об`єкта купівлі-продажу;
-15.01.2016 року між ТОВ «Грані» (Продавець) і ТОВ «Грані-Інвест» (Покупець) було укладено договір № 350/МТ16/16 купівлі-продажу майнових прав. Згідно з п. 3.1 договору, в порядку передбаченому цим Договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупця Об`єкт купівлі-продажу, а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт купівлі-продажу і сплатити за нього Продавцю суму Договору на умовах згідно цього Договору. Розділом 2 «Терміни» договору визначено, що Об`єктом купівлі-продажу є безумовне майнове право на новозбудоване майно (після здачі Об`єкта будівництва в експлуатацію); Новозбудованим майном є нежитлове приміщення загальною площею 750 кв. м, розташоване на першому та другому поверсі Об`єкта будівництва, в тому числі частина нежитлового приміщення площею 11,5 кв. м, розташоване на першому поверсі Об`єкта будівництва; Об`єктом будівництва є 2-секційна 16-поверхова багатоквартирна жила будівля з вбудовано-прибудованими громадськими і торговими приміщеннями та однорівневим підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 ; Оплатою є грошова сума, що сплачується Покупцем за Об`єкт купівлі-продажу.
Згідно з п. 5.1 договору, сума Договору становить 1011000 гривень 00 копійок, в т. ч. ПДВ. П.5.5 договору передбачено, що Покупець зобов`язується повністю сплатити за Об`єкт купівлі-продажу грошові кошти протягом строку дії Договору, але не пізніше ніж за десять днів до введення Об`єкту будівництва в експлуатацію;
- 17.03.2016 року між ТОВ «Грані» і ТОВ «Грані-Інвест» було укладено угоду про розірвання договору № 350/МТ16/16 купівлі-продажу майнових прав від 15.01.2016 року за згодою сторін. Відповідно до п. 2, 3 угоди, з моменту підписання цієї Угоди зобов`язання Сторін, що випливають із зазначеного Договору, припиняються; Сторони підтверджують, що на момент підписання цієї Угоди зобов`язання Сторін, що випливають з Договору, не були виконані; зокрема, Покупець не сплатив на користь Продавця Оплату (суму Договору), передбачену п. 5.1 Договору та Додатком 1 до Договору, у розмірі 1011000,00 грн, ані повністю, ані частково, а Продавець не передав Покупцю Об`єкт купівлі-продажу, тобто безумовне майнове право на Новозбудоване майно нежитлове приміщення загальною площею 750,0 квадратних метра, розташоване на першому та другому поверсі 2-секційної 16-поверхової багатоквартирної жилої будівлі з вбудовано-прибудованими громадськими і торговими приміщеннями та однорівневим підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 15.08.2016 року між ТОВ «Грані-Інвест» (Продавець) і ОСОБА_2 (Покупець) було укладено договір № 71/МТ16/16 купівлі-продажу майнових прав. Згідно з п. 3.1 договору, в порядку передбаченому цим Договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупця Об`єкт купівлі-продажу, а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт купівлі-продажу і сплатити за нього Продавцю суму Договору на умовах згідно цього Договору. Розділом 2 «Терміни» договору визначено, що Об`єктом купівлі-продажу є безумовне майнове право на новозбудоване майно (після здачі Об`єкта будівництва в експлуатацію); Новозбудованим майном є нежитлове приміщення загальною площею 750 кв.м, розташоване на першому та другому поверсі Об`єкта будівництва; Об`єктом будівництва є 2-секційна 16-поверхова багатоквартирна жила будівля з вбудовано-прибудованими громадськими і торговими приміщеннями та однорівневим підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 ; Оплатою є грошова сума, що сплачується Покупцем за Об`єкт купівлі-продажу.
Згідно з п. 5.1 договору, сума Договору становить 1011000 гривень 00 копійок, в т. ч. ПДВ. П.5.4, 5.5 договору передбачено, що розрахунки за цим Договором здійснюються в безготівковій формі; Покупець зобов`язується повністю сплатити за Об`єкт купівлі-продажу грошові кошти протягом строку дії Договору, але не пізніше ніж за десять днів до введення Об`єкту будівництва в експлуатацію. Разом з тим, Додатком № 1 до договору встановлено дату повного розрахунку не пізніше 03.10.2016 року.
Згідно з п. 1.3 договору, Продавець укладає даний Договір на підставі договору купівлі-продажу майнових прав № 350/МТ16/16 від 15.01.2016 року з ТОВ «Грані»;
- 17.11.2016 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією було засвідчено відповідність проектній документації та готовність до експлуатації об`єкта «Будівництво двосекційного 16-ти поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими приміщеннями і підземним паркінгом по АДРЕСА_1 », про що на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 14.11.2016 року видано сертифікат серії ІУ № 165163221762 від 17.11.2016 року;
- Розпорядженням Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 07.12.2016 року № 584/01-06 відповідному об`єкту нерухомого майна було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_4 ;
- 07.12.2016 року позивачем і ТОВ «Грані» було складено акт приймання-передачі нежитлового приміщення за договором купівлі-продажу майнових прав № 212/МТ12/12 від 11.08.2012 року, яким засвідчено приймання ОСОБА_1 від ТОВ «Грані» нежитлового приміщення № 113-нп, загальною площею 163,8 кв. м, розташованого на 1 поверсі двосекційного 16-поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими приміщеннями і підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_4 ;
- 07.12.2016 року ОСОБА_2 і ТОВ «Грані-Інвест» було складено акт приймання-передачі нежитлового приміщення за договором купівлі-продажу майнових прав № 71/МТ16/16 від 15.08.2016 року, яким засвідчено приймання ОСОБА_2 від ТОВ «Грані-Інвест» нежитлового приміщення № 102, загальною площею 750 кв. м, розташованого на першому, другому поверхах двосекційного 16-поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими приміщеннями і підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_4 ;
- 08.12.2016 року ТОВ «Одеське Бюро Технічної Інвентаризації» на ім`я ОСОБА_2 було виготовлено технічний паспорт на нежитлове приміщення АДРЕСА_6 ;
- 09.12.2016 року у Реєстрі було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення № 102 по АДРЕСА_4 на підставі рішення державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради індексний номер 32832890 від 09.12.2016 року, про що державним реєстратором було сформовано витяг з Реєстру про реєстрацію права власності № 75378723 від 09.12.2016 року. Об`єкту нерухомого майна було присвоєно реєстраційний номер 1112314651101;
- 01.03.2017 року ОСОБА_2 було укладено три договори купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кіріченко І.Є. за реєстровими номерами 263, 266, 268, відповідно до яких ОСОБА_2 продав ОСОБА_7 234/1000 часток, ОСОБА_6 94/1000 часток, ОСОБА_5 54/1000 часток нежитлового приміщення АДРЕСА_6 , що складалися з визначених у договорах приміщень. У власності ОСОБА_2 залишилися 618/1000 часток зазначеного нежитлового приміщення, загальною площею 463,40 кв. м, які після виділу проданих часток зберегли реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1112314651101 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- 31.07.2018 року заступником начальника Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі Перший Суворовський відділ ДВС м. Одеса) Дараган В.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56883342 за виконавчим листом № 523/1528/17, виданим 07.06.2018 року Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суми 1959590,20 грн та судового збору 5286,69 грн.;
- 20.08.2018 року постановою заступника начальника Першого Суворовського відділу ДВС м.Одеса Дараган В.О. було об`єднано виконавче провадження № 56883342 з виконавчим провадженням № 52989543 за виконавчим листом № 522/24289/13-ц, виданим 22.11.2016 р. Приморським районним судом м. Одеси про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошової суми у розмірі 289703,74 грн. Зведеному виконавчому провадженню присвоєно номер №57047273;
- 22.08.2018 року заступником начальника Першого Суворовського відділу ДВС м. Одеса Дараган В.О. було складено вимогу державного виконавця, адресовану приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Кіріченко І.Є., про надання копій посвідчених нотаріусом договорів купівлі-продажу від 01.03.2017 року за реєстровими номерами 263, 266, 268 та інших документів;
- після отримання від нотаріуса відповідних документів із супровідним листом від 28.08.2018 року № 134/01-16 заступником начальника Першого Суворовського відділу ДВС м. Одеса Дараган В.О. було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 29.08.2018 року, в якій зазначено про встановлення в ході проведення виконавчих дій, що ОСОБА_2 належить нежитлове приміщення площею 463,40 кв. м, що складає 618/1000 частки нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (приміщення під номерами № НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ), які було описано і на які накладено арешт;
- 05.09.2018 року заступником начальника Першого Суворовського відділу ДВС м.Одеса Дараган В.О. було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою залучено ТОВ «Приватна експертна служба» для надання висновку про експертну грошову оцінку майна боржника, а саме 463,40 кв. м, що складає 618/1000 частки нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (приміщення під номерами № НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № 12);
- після отримання від ТОВ «Приватна експертна служба» звіту про оцінку майна від 18.09.2018 року, яким було визначено вартість зазначеного майна боржника на рівні 2926800 грн, Першим Суворовським відділом ДВС м. Одеса було направлено на адресу Одеської філії ДП «СЕТАМ» заявку № 47305 від 08.10.2018 року на реалізацію арештованого майна.
До заявки було внесено відомості про чинні обтяження нерухомого майна, яке передавалося для реалізації, а саме: арешт, накладений ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20.02.2017 року у справі № 523/1528/17; арешт, накладений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 31.03.2017 року у справі № 521/4756/17; арешт, накладений постановою про арешт майна боржника Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області від 17.05.2017 року у ВП № 52989543; арешт, накладений постановою про арешт майна боржника Суворовського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області від 19.04.2017 року у ВП № 52989543;
- 11.02.2019 року ТОВ «Пром-Строй ЛТД» на ім`я позивача було виготовлено технічний паспорт на нежитлове приміщення № 113-нп по АДРЕСА_4 ;
- 13.02.2019 року ДП «СЕТАМ» було проведено електронні торги з реалізації 618/1000 частини нежитлового приміщення № 102 по АДРЕСА_4 , площею 463,40 кв.м, реєстраційний номер лота 327224, про що складено протокол № 387778 проведення електронних торгів. Переможцем торгів визнано ТОВ «РІГЛ А», цінова пропозиція якого склала 2487780,00 грн.;
- 15.02.2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) було зареєстрованоправо власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення № 113-нп по АДРЕСА_4 на підставі рішення державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Сосніної Г.В. індексний номер 45571492 від 18.02.2019 року, про що державним реєстратором було сформовано витяг з Реєстру про реєстрацію права власності №156612639 від 18.02.2019 року. Об`єкту нерухомого майна було присвоєно реєстраційний номер 1767571451101;
- 26.02.2019 року заступником начальника Першого Суворовського відділу ДВС м. Одеса Дараган В.О. було складено акт про проведені електронні торги, затверджений начальником Першого Суворовського відділу ДВС м. Одеса Лавренюк А.О., щодо реалізації арештованого майна - 618/1000 частин нежитлового приміщення № 102, площею 463,40 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4 , яке складається з приміщень № 1, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12, стан об`єкту нерухомості згідно зі звітом про оцінку - «від будівників», яке належить ОСОБА_2 на праві власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1112314651101. Згідно з актом, кошти за придбання зазначеного майна були сплачені ТОВ «РІГЛА» у вигляді гарантійного внеску на рахунок організатора торгів у розмірі 124389,00 грн. 12.02.2019 року та остаточного розрахунку на рахунок Першого Суворовського відділу ДВС м. Одеса у розмірі 2363391,00 грн. 19.02.2019 року;
- у даній справі, яка переглядається, ухвалою суду від 26.02.2019 року, копію якої було отримано Першим Суворовським відділом ДВС м. Одеса 26.02.2019 року, було вжито заходи забезпечення позову, зокрема, заборонено державним виконавцям Першого Суворовського відділу ДВС м. Одеса складати акт про електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 13.02.2019 року, реєстраційний номер лота 327224, з реалізації 618/1000 частини нежитлового приміщення № 102, площею 463,40 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4 (протокол №387778 проведення електронних торгів); заборонено начальникуПершого Суворовськоговідділу ДВСм.Одеса абобудь-якійіншій особі,що уповноваженана виконанняйого обов`язків,затверджувати відповіднийакт проелектронні торги;
- за повідомленням заступника начальника Першого Суворовського відділу ДВС м. Одеса Дараган В.О. від 19.03.2019 року № 17034, зазначений акт про проведені електронні торги від 26.02.2019 року було складено до отримання ухвали суду;
- 27.02.2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. на підставі акту про проведені електронні торги від 26.02.2019 року було видано свідоцтво, зареєстроване у реєстрі за № 281, яким посвідчено, що ТОВ «РІГЛ А» належить на праві власності майно, що складається з 618/1000 часток нежитлового приміщення під АДРЕСА_6 , та складаються з приміщень № 1, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12 загальною площею 463,40 кв.м, яке придбане ТОВ «РІГЛ А» за ціною 2487780,00 грн, що раніше належало ОСОБА_2 на праві власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1112314651101.
Висновками судової будівельно-технічної експертизи № 20/19 від 12.03.2019 року та додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 20-1/20 від 17.02.2020 року, які проведені судовим експертом Рапач К.В., що має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 10.6 «Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів», 10.7. «Визначення порядку користування земельними ділянками»; 10.10. «Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд» (свідоцтво № 1173 від 09.06.2017 року), встановлено, що нежитлове приміщення № 113-нп загальною площею 163,8 кв. м, яке розташоване на першому поверсі 16-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 та інвестоване ОСОБА_1 , входить до складу нежитлового приміщення № 102, загальною площею 750 кв. м, яке розташоване на першому та другому поверхах 16-ти поверхового житлового будинку по АДРЕСА_4 і було зареєстровано за ОСОБА_2 . Нежитлове приміщення № 113-нп загальною площею 163,8 кв. м, що розташоване на першому поверсі 16-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 та інвестоване ОСОБА_1 , не співпадає за площею та конфігурацією (ані повністю, ані частково) з приміщеннями, які були відчужені у складі часток нежитлового приміщення № НОМЕР_5 , загальною площею 750 кв. м, що розташоване на першому та другому поверхах 16-ти поверхового житлового будинку по АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_7 (234/1000 часток) і ОСОБА_6 (94/1000 часток), які знаходяться на першому поверсі того самого будинку, а також на користь ОСОБА_5 (54/1000 часток, до складу яких ввійшло приміщення, що розташоване на другому поверсі). Нежитлове приміщення № 113-нп загальною площею 163,8 кв. м, що розташоване на першому поверсі 16-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 та інвестоване ОСОБА_1 , частково співпадає з приміщеннями, що ввійшли до складу 618/1000 частин нежитлового приміщення АДРЕСА_6 , право власності на які набуто ТОВ «РІГЛ А» згідно зі свідоцтвом від 27.02.2019 року, виданим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Л.В., реєстровий номер 281.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що:
- представник третьої особи ОСОБА_4 надав до суду клопотання про призначення судової експертизи;
- ухвалою суду від 14 липня 2020 року по справі призначена судова технічна експертиза документів у цивільній справі, виконання якої доручено експертам Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. № 6, на вирішення якої поставлено такі питання: 1. Чи відповідає дата зазначена на документі - Угоді від 17.03.2016 року про розірвання Договору №350/МТ16/16 купівлі-продажу майнових прав від 15.01.2016 року періоду часу нанесення на неї відтиску печатки та підписів сторін цієї угоди? 2. Встановити, коли саме було написано (складено) Угоду від 17.03.2016 року про розірвання Договору №350/МТ16/16 купівлі-продажу майнових прав від 15.01.2016 року? Зобов`язано ОСОБА_8 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 , АДРЕСА_13 , протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду для проведення експертизи оригінал Угоди від 17.03.2016 року про розірвання Договору №350/МТ16/16 купівлі-продажу майнових прав від 15.01.2016 р. Оплату витрат по вказаним питання покладено на ОСОБА_4 .
Матеріали справи повернуті з експертної установи без надання висновку, оскільки витребовані експертом додаткові матеріали не надані, вартість експертизи не сплачена.
В судовому засіданні 25 березня 2021 року представник третьої особи ОСОБА_4 адвокат Михайлюк М.С. відмовився від проведення експертизи.
Ухвалою суду від 20 квітня 2021 року підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до судового розгляду.
В судовому засіданні 14 грудня 2021 року представник третьої особи ОСОБА_4 адвокат Коломієць Я.В. заявив клопотання про перерву в судовому засіданні для з`ясування позиції третьої особи щодо надання клопотання про проведення судової технічної експертизи документів. В судовому засіданні оголошена перерва до 21 січня 2022 року. В судове засідання представники третьої особи ОСОБА_4 не з`явилися.
Колегія суддів виходить з такого.
Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим порядком.
При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними суду необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Головною умовою, яку повинен встановити суд, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Тобто для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
В розумінні ст. ст. 177, 190 ЦК України майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.
Тобто, майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
За змістом ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до частин першої - п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм право на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установлення вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.
Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016року (який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, у редакції,чинній надень проведенняспірних електроннихторгів 13.02.2019року (далі - Порядок).
Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.
У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для знесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.
Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.
Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.
П. 4 розділу X Порядку передбачено, що після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Згідно з п. 8 Розділу Х Порядку, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акту про проведені електронні торги.
З наведених положень законодавства випливає, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу, який оформляється низкою документів: протоколом про проведення електронних торгів, актом про проведені електронні торги і свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 310/11024/15-ц, п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі № 610/1030/18).
Обраний спосіб захисту має бути ефективним, тобто безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і запобігання подальшому порушенню.
Позивач просила:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав № 71/МТ16/16 від 15.08.2016 року, укладений між ТОВ «Грані-Інвест» і ОСОБА_2 , з припиненням права власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 та скасування запису про державну реєстрацію права власності,
-визнати недійсними електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 13.02.2019 року, з реалізації 618/1000 частин нежитлового приміщення, площею 463,40 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення № 102, номер лота 327224, та складений за наслідками їх проведення протокол № 387778 проведення електронних торгів, акт про електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 13.02.2019 року з реалізації 618/1000 частин нежитлового приміщення, площею 463,40 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення № 102, номер лота 327224, переможцем яких визнано ТОВ «РІГЛА», свідоцтво від 27.02.2019 року, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., зареєстроване в реєстрі за № 281, про придбання ТОВ «РІГЛ А» 618/1000 частин нежитлового приміщення, площею 463,40 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення № 102.
Також позивачпросила визнати незаконнимі скасуватирішення державногореєстратора КП «Департамент державної реєстрації» Шевченка М.О. індексний номер 45732335 від 27.02.2019 року про державну реєстрацію за ТОВ «РІГЛ А» права власності на 618/1000 частин нежитлового приміщення, площею 463,40 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 , з припиненням права власності ТОВ «РІГЛ А» на 618/1000 частин нежитлового приміщення, площею 463,40 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 та скасуватизапис про державну реєстрацію права власності.
Суд першої інстанції належним чином перевірив доводи та мотивування, наведені позивачем, та врахувавши висновок судової будівельно-технічної експертизи № 20/19 від 12.03.2019 року та додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 20-1/20 від 17.02.2020 року, які проведені судовим експертом Рапач К.В., відповідно до якого нежитлове приміщення № 113-нп загальною площею 163,8 кв. м, що розташоване на першому поверсі 16-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 та інвестоване ОСОБА_1 , частково співпадає з приміщеннями, що ввійшли до складу 618/1000 частин нежитлового приміщення АДРЕСА_6 , право власності на які набуто ТОВ «РІГЛ А» згідно зі свідоцтвом від 27.02.2019 року, виданим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Л.В., реєстровий номер 281, обґрунтовано виходив з того, що 163,8 кв.м. площі у нерухомому майні, права на які набула позивач у 2012 році, були включені до складу площ у нерухомому майні, права на які було відчужено без погодження з позивачем на користь ОСОБА_2 , а згодом на користь ТОВ «РІГЛ А».
При таких обставинах та з урахуванням того, що ОСОБА_1 своєчасно та у повному обсязі оплатила 21.12.2012року за договором купівлі-продажу майнове право на Новозбудоване майно (після здачі Об`єкта будівництва в експлуатацію) - нежитлове приміщення Розрахунковою площею 165.5 кв.м з Допустимим відхиленням, розташоване на 1 поверсі Об`єкту будівництва - 2-секційної 16-поверхової багатоквартирної жилої будівлі з вбудовано-прибудованими громадськими і торговими приміщеннями та однорівневим підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 , суд першої інстанції вірно вважав, що договором купівлі-продажумайнових прав№71/МТ16/16від 15.08.2016року,укладеним міжТОВ «Грані-Інвест»і ОСОБА_2 , порушеноправа тазаконні інтереси ОСОБА_1 .
Встановивши,що позивачє володіючим власником нежитлового приміщення АДРЕСА_5 ,загальною площею163,8кв.м,реєстраційний номероб`єкту нерухомогомайна 1767571451101, як за ознакою фізичного утримання, оскільки жодних перешкод у доступі до приміщення і користування ним ОСОБА_1 , за її власним твердженням, не має, що не спростовано встановленими у справі обставинами, так іза ознакоюнаявності уРеєстрі відомостейпро їїправо власностіна цемайно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю, викладений у п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 653/1096/16-ц), суд першої інстанції вірно вказав, що позивач не має підстав для вимог про витребування майна, щодо якого виник спір, оскільки предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до володіючого невласника, а його метою у випадку з нерухомістю є внесення запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно (п. 114, 142-144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16), а право позивача і так є зареєстрованим, тобто відповідний спосіб захисту у даних правовідносинах не є належним та ефективним.
Крім того, виходячи з встановлених у справі обставин, судом вірно враховано, що позивач має право не на весь об`єкт нерухомого майна, загальною площею 463,40 кв.м, проданий зі спірних електронних торгів, а тількина частинуйого площ(163,8кв.м), в той час, як рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є підставою для внесення до Реєстру запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (п. 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 367/2022/15-ц). Між тим підстав для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на весь об`єкт нерухомого майна загальною площею 463,40 кв. м, зареєстрований за ТОВ «РІГЛ А», немає.
Оскільки визначальним у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами і у меті судового захисту, яку прагне позивач, є неоспорювання переходуправа власності від позивача до ОСОБА_2 і подальшого переходу права власності до ТОВ «РІГЛ А» через електронні торги в порядку примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів, а припинення існуванняу Реєстріавтономних записівпро правовласності різнихосіб ( ОСОБА_1 та ТОВ «РІГЛ А») на тісамі площіу нерухомомумайні (як на окремий об`єкт з реєстраційним номером 1767571451101 та у складі більшого об`єкта з реєстраційним номером 1775226351101), тобто досягнення правової визначеності у питанні належності спірних площ, суд першої інстанції вірно виходив з того, що:
позивач, яка не є стороною двох оспорюваних правочинів, проте є заінтересованою особою у розумінні ч. 3 ст. 215 ЦК України, чиї права та інтереси порушуються (зачіпаються) такими правочинами в частині належних їй площ у нерухомому майні, прагне повернення сторін цих правочинів до первісного стану, в якому жодна особа, окрім ОСОБА_1 (ані ТОВ «РІГЛ А», ані ОСОБА_2 , ані ТОВ «Грані-Інвест»), не матиме прав на належні їй відповідні площі (163,8 кв. м.), а можливість застосування такого засобу захисту, як віндикація, виходячи з обставин даної справи не є належним, то саме це зумовлює захист прав та законних інтересів позивача з використанням правового механізму оспорювання ланцюгу договорів, що в обставинах даної конкретної справи є належним та ефективним.
Встановивши, що:
- на день укладання із ОСОБА_2 договору № 71/МТ16/16 від 15.08.2016 року, договір №350/МТ16/16 від 15.01.2016 року, укладений між ТОВ «Грані» і ТОВ «Грані-Інвест», було розірвано, зобов`язання за ним припинено, і, відповідно, ТОВ «Грані-Інвест» не мало майнових прав на новозбудоване майно, щодо якого укладався договір із ОСОБА_2
- угода від 17.03.2016 року про розірвання договору між ТОВ «Грані» і ТОВ «Грані-Інвест» була укладена за ініціативою ТОВ «Грані», керівник якого повідомив, що майнові права на ті самі приміщення, щодо яких укладався договір № 350/МТ16/16 від 15.01.2016 року, раніше були продані іншим особам, без участі яких подальший продаж тих самих майнових прав є неправомірним і призведе до конфлікту інтересів
- договір № 350/МТ16/16 від 15.01.2016 року станом на 17.03.2016 року не був виконаний жодною зі сторін, його розірвання не породжувало для сторін ніяких зобов`язань щодо повернення отриманого за договором, а тільки припинило ті зобов`язання, що випливали з договору;
- оплата ані за договором № 350/МТ16/16 від 15.01.2016 року (з боку ТОВ «Грані-Інвест» на користь ТОВ «Грані»), ані за договором № 71/МТ16/16 від 15.08.2016 року (з боку ОСОБА_2 на користь ТОВ «Грані-Інвест») за даними бухгалтерського обліку і банківських рахунків ТОВ «Грані-Інвест» не здійснювалася,
суд першої інстанції набув правильного висновку про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав № 71/МТ16/16 від 15.08.2016 року, укладеного між ТОВ «Грані-Інвест» і ОСОБА_2 .
Суд, вірно застосував висновок викладений у п. п. 40, 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 910/856/17, відповідно до якого набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів. Сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.
Зважаючи на мету позову ОСОБА_1 , а саме припинення існування у Реєстрі автономних записів про право власності різних осіб ( ОСОБА_1 та ТОВ «РІГЛ А») на ті самі площі у нерухомому майні (як на окремий об`єкт з реєстраційним номером 1767571451101 та у складі більшого об`єкта з реєстраційним номером 1775226351101) і досягнення правової визначеності у питанні належності спірних площ, колегія суддів погоджується з висновком суду, що для повного захисту порушеного права позивача визнанню недійснимпідлягає такожі другий (наступний) спірний правочин, оформлений протоколом про проведення електронних торгів, актом про проведені електронні торги і свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, оскільки спірне майно реалізоване з електронних торгів, як майно боржника ОСОБА_2 для примусового виконання рішення суду про стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_4 , було набуте боржником ОСОБА_2 у власність не у відповідності до закону та з порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Також вірним є висновок суду першої інстанції, що відповідне судове рішення буде підставою для припинення існування у Реєстрі відповідного запису про право власності ТОВ «РІГЛ А» згідно з абзацом другим ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а без визнання недійсним правочину, оформленого протоколом про проведення електронних торгів, актом про проведені електронні торги і свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, залишиться можливість повторного подання їх як чинних правовстановлюючих документів для нової реєстрації права власності ТОВ «РІГЛ А», що не відповідає вимогам остаточності вирішення спору.
Крім того, встановивши, що до заявки Першого Суворовського відділу ДВС м. Одеса № 47305 від 08.10.2018 року на реалізацію арештованого майна, було внесено відомості про чинні обтяження відповідного нерухомого майна, а саме про чотири арешти, і що ці ж самі відомості було також розміщено на сайті ДП «СЕТАМ» - setam.net.ua за лотом № 327224 у розділі «Інформація про лот», тобто вони були загальнодоступними, а також, що один з зазначених арештів був накладений судом у справі № 521/4756/17 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_2 , ТОВ «Грані», за участю третьої особи ТОВ «Грані-Інвест» про визнання майнових прав, який стосувався трьох приміщень, які знаходяться у складі приміщення № НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_4 , і що у Єдиному державному реєстрі судових рішень та сайті Судової влади міститься загальнодоступна інформація про ухвалення Малиновським районним судом м. Одеси рішення від 09.11.2018 року у справі №521/4756/17, що набрало законної сили 10.12.2018 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_9 до ОСОБА_2 , ТОВ «Грані», за участю третьої особи ТОВ «Грані-Інвест» і визнано за позивачем майнові права на три нежитлові приміщення, на які раніше в порядку забезпечення позову накладався арешт, суд першоїінстанції набув вірного висновку, що ТОВ «РІГЛА» при придбанні нерухомого майна мало би проявляти розумну обачливість, дослідити історію відповідного майна, що є стандартною діловою практикою, мало достатньо підстав засумніватися у правомочності ОСОБА_2 як власника майна і передбачити настання для себе негативних наслідків, пов`язаних з оспорюванням його прав як власника іншими особами.
Зазначені висновки відповідають п. 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бєлова проти Росії» від 15.09.2020 року, заява № 33955/08 і схожі за змістом правові висновки викладені у п. 50, 52, 53, 55 постанови Верховного Суду від 17.03.2021 року у справі №922/634/19.
При цьому суд обґрунтовано вказав, що інтереси ТОВ «РІГЛ А» можуть бути забезпечені шляхом стягнення з продавця (державної виконавчої служби та організатора електронних торгів) сплачених товариством коштів в порядку реституції як наслідку визнання торгів недійсними. Такі вимоги у даній справі не заявлено, вони можуть бути предметом самостійного позову, а інтереси ОСОБА_2 так само можуть бути забезпечені шляхом стягнення з продавця (ТОВ «Грані-Інвест») сплачених на користь останнього коштів в порядку реституції за умови, що такі кошти дійсно сплачувалися, що у своєму відзиві заперечило ТОВ «Грані-Інвест» і докази чого в матеріалах даної справи відсутні.
Доводи апеляційної скарги про обрання неналежного та неефективного способу захисту порушеного права в частині оскарження позивачкою результатів торгів, є неспроможними з огляду на таке.
Так сутність електронних торгів полягає у продажу за визначеною процедурою майна належного боржнику в межах виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про стягнення боргового зобов`язання на користь стягувача (кредитора).
За результатами проведених торгів визначається переможець, який сплачує обумовлену ціну і отримані організатором електронних торгів грошові кошти розподіляються стягувачу, виконавцю та організатору торгів.
Відчуження майна з електронних торгів, належить до договору купівлі-продажу, який оформлюється протоколом про проведення електронних торгів, актом про проведені електронні торги і свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
З урахуванням обставин спору у кожній конкретній справі, визнання недійсними електронних торгів та складених за результатами їх проведення протоколу електронних торгів, акту про проведення торгів, а також виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є належними та ефективними способами захисту прав, які можуть бути застосовані у сукупності.
Такий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2021 року у справі № 910/8482/18.
Оскільки у позивача, як у діючого власника нежитлового приміщення АДРЕСА_5 , загальною площею 163,8 кв.м., право якого є зареєстрованим належним чином, відсутні перешкоди у доступі до приміщення і користування ним, а метою заявленого позову є не оспорюванняпереходу прававласності від позивача до інших осіб - ОСОБА_2 і подальшого переходу права власності до ТОВ «РІГЛ А» через електронні торги в порядку примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів, а припинення існуванняу Реєстріавтономних записівпро правовласності різнихосіб ( ОСОБА_1 та ТОВ «РІГЛ А») на тісамі площіу нерухомомумайні (як на окремий об`єкт з реєстраційним номером 1767571451101 та у складі більшого об`єкта з реєстраційним номером 1775226351101), тобто досягненняправової визначеностіу питанніналежності спірнихплощ ітому спосібзахисту правта законнихінтересів позивачаз використаннямправового механізмуоспорювання ланцюгудоговорів ізокрема визнання недійсними електронних торгів та складених за результатами їх проведення протоколу електронних торгів, акту про проведення торгів, а також виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів в обставинах даної конкретної справи є належним та ефективним.
Слід зазначити, що позивач ОСОБА_1 не є учасником виконавчого провадження, в межах якого з метою примусового виконання рішення суду про стягнення боргових зобов`язань з ОСОБА_2 державним виконавцем передано на торги зареєстроване за ним нерухоме майно площею 463,40 кв м., до складу якого частково входить майно площею 163,8 к.в.м., яке зареєстроване за позивачем.
На час звернення ОСОБА_1 до суду відчуження майна з електронних торгів вже відбулося, а виконавче провадження, в межах якого були проведені торги завершені.
Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про обрання неналежного та неефективного способу захисту порушеного права в частині оскарження позивачкою результатів торгів.
Доводи апеляційної скарги щодо помилковості висновків суду першої інстанції відносно добросовісності апелянта є неспроможними, оскільки ТОВ «РІГЛ А» при придбанні нерухомого майна мало проявити розумну обачливість, дослідити історію відповідного майна, що є стандартною діловою практикою, оскільки відомості про наявність обтяження (арешту) та судового спору відносно переданого на торги приміщення 102, до якого входить і приміщення, яке належить позивачу, були розміщені у Єдиному державному реєстрі судових рішень та на сайті Судової влади, і тому у товариства було достатньо підстав засумніватися у правомочності ОСОБА_2 як власника майна і передбачити настання для себе негативних наслідків, пов`язаних з оспорюванням його прав як власника іншими особами.
Недобросовісність набуття майна може виражатися не лише в умисних діях, а й у неналежній обачливості, яка полягає у дотриманні стандартної ділової практики та правил ділового обороту.
За встановлених судом обставин висновок суду щодо непроявлення ТОВ «РІГЛ А» при придбанні спірного майна розумної обачливості та недотриманні товариством при цьому стандартної ділової практики, заснований на законі і доводи апеляційної скарги даний висновок не спростовують.
Доводи апеляційної скарги про одночасну зміну позивачем підстав та предмету позову не можуть бути взятими до уваги, оскільки при порівнянні змісту первісної та уточнених позовних заяв, вбачається, що уточнення полягали у доповненні суб`єктного складу відповідачів, додатковими позовними вимогами та новими обставинами при збереженні позивачем первісних обставин та зміною посилань на норми матеріального та процесуального права (уточнення та доповнення правових підстав позову), що не вважається зміною підстав позову в розумінні висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі № 924/1473/15.
Щодо доводів апеляційної скарги про вихід суду за межі позовних вимог, колегія суддів зважає на наступне.
Задовольняючи позовну заяву по визнання недійсним договору купівлі-продажу № 71/МТ16/16 від 15.08.2016 року, укладений між ТОВ «Грані-Інвест» і ОСОБА_2 , суд першої інстанції припинив право власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (номер запису про право власності 17932879 від 09.12.2016; запис внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 32832890 від 09.12.2016, державний реєстратор Гайова Я.А., Юридичний департамент Одеської міської ради).
Крім того, суд першої інстанції також визнав незаконним та скасував рішення державного реєстратора КП «Департамент державної реєстрації» Шевченка М.О. індексний номер 45732335 від 27.02.2019 року про державну реєстрацію за ТОВ «РІГЛ А» права власності на 618/1000 частин нежитлового приміщення, площею 463,40 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 , та припинив право власностіТОВ «РІГЛА» на 618/1000 частин нежитлового приміщення, площею 463,40 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 .
Апелянт вказує, що припинення прававласності під час задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 71/МТ16/16 від 15.08.2016 року, укладений між ТОВ «Грані-Інвест» і ОСОБА_2 , а також про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора КП «Департамент державної реєстрації» Шевченка М.О. індексний номер 45732335 від 27.02.2019 року про державну реєстрацію за ТОВ «РІГЛ А» права власності на 618/1000 частин нежитлового приміщення, є виходом за межі позовних вимог, оскільки таких вимог заявлено не було.
Вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та визнання недійсними документів, на підставі яких було проведено державну реєстрацію прав, були заявлені у лютому 2019 року.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020 року та яким ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було викладено у новій редакції.
Згідно з абзацами другим, третім ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, змінилось матеріально-правове регулювання реєстраційних відносин, з урахуванням чого скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права більше не відповідає закону і не є ефективним способом захисту.
Вирішуючи позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора та визнання недійсним документа, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права власності, які були заявлені до змін у ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд першої інстанції, з метою недопущення ілюзорності судового рішення та задля забезпечення його виконуваності (проведення реєстраційних дій у Реєстрі), обґрунтовано припинив зареєстровані речові права з урахуванням нової актуальної на час ухвалення оскаржуваного рішення редакції Закону, який встановив відповідні вимоги для проведення реєстрації речових прав на підставі рішення суду.
Слід також звернути увагу, що на час перегляду справи в апеляційному порядку, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 12.05.2022 року, який набрав чинність з 26.07.2022 року, абзаци 2 та 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції, яка більше не передбачає обмежень щодо ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора або визнання недійсними документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав виключно за умови одночасного припинення цим рішення зареєстрованих речових прав.
Інші доводи апеляційної скарги зведені лише до незгоди з висновком районного суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Так, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).
Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІГЛ А» - залишити без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений: 17.07.2023 року
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: А.П. Заїкін
О.В. Князюк
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2023 |
Оприлюднено | 20.07.2023 |
Номер документу | 112274910 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Таварткіладзе О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні