Рішення

від 30.06.2023 по справі 359/2519/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/2519/23

Провадження №2/359/1369/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2023 р м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі судового засідання Дьяченку В.В.

за участю

представника позивача Максимів Г.І.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з вищевказаною позовною заявою, у якій просить суд визначити їй додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який є сином покійного чоловіка позивачки - ОСОБА_3 .

Позивачка проживала разом з чоловіком та його сином за однією адресою: АДРЕСА_1 з 2007 року. Разом вели спільне господарство. Після смерті чоловіка продовжила допомагати ОСОБА_2 повсякденними справами, оплачувала його витрати на лікування, операцію, згодом займалася організацією похорон та витратами пов`язаними з похованням.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до якої входить:

- 2/3 земельної ділянки, кадастровий номер 3210500000:04:023:0006, загальною площею 0,1000 га, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель 1 споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою:

АДРЕСА_2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

07.03.2023 року ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Бориспільської міської державної нотаріальної контори Київської області Бровченко С.О. для подання заяви про відкриття спадщини, оскільки проживала зі спадкодавцем на час смерті тривалий період часу - більше 5 років, а саме: з 2007 року. Позивачу стало відомо, що спадкова справа не відкривалась, оскільки ніхто із спадкоємців не звертався, крім того ОСОБА_2 залишив заповіт. На даний час позивачу не відомо достеменно на кого складено заповіт.

До теперішнього часу, зі спливом 6-місячного терміну з моменту відкриття спадщини ніхто із осіб зазначених у заповіті не прийняв спадщину.

Позивачем було пропущено строк прийняття спадщини, оскільки з 12 березня 2020 року до 31 грудня 2022 року на усій території України встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"). Листом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року № 1534/19.5/32-20 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії. Оскільки позивач є особою похилого віку, знаходиться у групі ризику, тому була необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19) що створило їй перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Іншою підставою пропущення строку було введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України

Позивач, вважає, що нею пропущений строк прийняття спадщини з поважних причин, тому просить суд надати їй додатковий строк в два місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.03.2023 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.06.2023 року підготовче провадження у справі закрито та призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Відповідач до суду не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Представник Бориспільської міської ради до суду подав заяву, у якій просив здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами справи та за його відсутності (а.с.29).

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що вбачається з свідоцтва про смерть від 10.06.2020 року, актовий запис № 520, виданого Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), серія НОМЕР_1 (а.с.6),

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 22.12.2018 року уклали шлюб, про що зроблено актовий запис № 747, що вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (а.с.14).

04.02.2012 року державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори Київської області Бровченко С.О. видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Спадкоємцями зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є в 1/3 частці його дружина ОСОБА_1 та в 2/3 частках його син ОСОБА_2 , у тому числі з урахуванням 1/3 частки від якої відмовилася дочка померлого громадянка Канади ОСОБА_4 на його користь. (а.с.7).

З даного свідоцтва вбачається, що спадщина, на яку у вказаних частках видано свідоцтво складається з земельної ділянки кадастровий номер 3210500000:04:023:0006/ загальною площею 0,1000 га, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у тому числі за земельними угіддями, гектарів: малоповерхова забудова площею 0,0111 га, малоповерхова забудова площею 0,0081 га, малоповерхова забудова площею 0,0018 га, малоповерхова забудова площею 0,0003 га, малоповерхова забудова площею 0,0161 га, малоповерхова забудова площею 0,0626 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належної померлому ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 699217. (а.с.7).

Крім того, 04.02.2012 року державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори Київської області Бровченко С.О. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, спадщина на яку видано свідоцтво складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , належного померлому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого Бориспільським виробничим управлінням комунального господарства 24 жовтня 2000 року за № 5856, зареєстрованого Бориспільським міжміським бюро технічної інвентаризації 24 січня 2000 року за № 4546 (а.с.8).

Спадкоємцями майна ОСОБА_3 , зазначеного у свідоцтві про право на спадщину за законом є в 1/3 частці його дружина ОСОБА_1 та в 2/3 частках його син ОСОБА_2 , у тому числі з урахуванням 1/3 частки від якої відмовилася дочка померлого громадянка Канади ОСОБА_4 на його користь. (а.с.8).

З витягу зі спадкового реєстру № 72583428 від 24.05.2023 року виданого Першою бориспільською державною нотаріальною конторою вбачається, що у спадковому реєстрі відсутня інформація після смерті ОСОБА_2 (а.с.50).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємством визнається перехід майна спадкодавця в разі його смерті до іншої особи - спадкоємцю у порядку передбаченому законодавством. Спадкоємець може прийняти спадщину за заповітом або за законом. У випадку, коли спадкодавець склав заповіт, - до спадщини закликаються спадкоємці за заповітом.

За приписами ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст.1212 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця, або день, з якого вона оголошується померлою.

У ст. 67 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-12 встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину. Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставин.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 06 вересня 2017 року №6-496цс17.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Отже, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно ч. 4 ст. 3 СК України, сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Дослідивши докази в їх сукупності, позивачем було зазначено, що вона проживала з 2007 року разом з ОСОБА_2 ОСОБА_1 вела спільне господарство, оплачувала витрати на лікування та операцію, згодом займалася організаціює похорон ОСОБА_2 .

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 на момент смерті проживала разом з сином її померлого чоловіка - ОСОБА_2 більше 5 років, відповідно до норм ст. 1264 ЦК України, має право на спадкування у четверту чергу за законом.

З огляду на наведене, суд вважає, що причина пропуску позивачем строку є поважною, вимога за позовом є обґрунтованою, тому позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, оскільки позивач у своєму позові просив судовий збір, який сплачений ним при подачі вказаного позову, залишити за ним, то в силу ст.13 ЦПК України, де зазначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, судовий збір з відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст.ст. 12,13,141,259,263-265, 352,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком 2 місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено - 10.07.2023 року.

Суддя Чирка С.С.