Ухвала

від 17.07.2023 по справі 607/10823/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2023 Справа №607/10823/23

1-кс/607/3465/2023

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання ТОВ «Вемілент» від 16.06.2023р. про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 16 червня 2023 року звернувся представник ТОВ «Вемілент» ОСОБА_3 із клопотання в рамках кримінального провадження №42021000000000032 від 12.01.2021р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, про скасування арешту майна, а саме із грошових коштів, які обліковуються на рахунку ТОВ «Вемілент», а саме на банківському рахунку у АТ «РВС БАНК» (МФО 339072) р/р НОМЕР_1 , який був накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06.08.2021р. №1-кс/759/6440/21 (ун.№759/17778/21).

Клопотання мотивується тим, що матеріалами кримінального провадження не підтверджено причетність ТОВ «ВЕМІЛЕНТ» до кримінальних правопорушень, які розслідуються, грошові кошти не можуть бути знаряддями вчинення злочину і речовими доказами, так як не підтверджено набуття їх внаслідок злочину, мета накладеного арешту не узгоджується із вимогам КПК України, оскільки в рамках кримінального провадження цивільні позови не заявлені, конфіскація і спеціальна конфіскація не може бути застосована за відсутності повідомленої підозри посадовим особами ТОВ «ВЕМІЛЕНТ», тривалим перебуванням грошей під арештом завдається матеріальна шкода Товариству та блокується господарська діяльність, а тому заявник просить клопотання задовільнити.

В судове засідання представник ТОВ «Вемілент» не з`явився, що не є перешкодою для розгляду клопотання.

Прокурор Тернопільської обласної прокуратури в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає його проведенню. Згідно заяви від 25.06.2023р. проти задоволення клопотання щодо скасування арешту прокурор заперечує.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити, виходячи з таких міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст.ст. 160-166, 170-174 КПК України.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Під час розгляду клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06.08.2021р. №759/17778/21 в рамках кримінального провадження №42021000000000032 від 12.01.2021р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, був накладений арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточному рахунку, зокрема ТОВ «ВЕМІЛЕНТ» на банківському рахунку у АТ «РВС БАНК» (МФО 339072) р/р НОМЕР_1 .

Згідно довідки керуючого Подільського відділення №1 АТ «РВС БАНК» ОСОБА_4 від 23.02.2023р. №59/23-БТ встановлено, що ТОВ «ВЕМІЛЕНТ» (ідентифікаційний код 43313301) 28.05.2021р. відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 . Станом на 23.02.2023р. залишок коштів на поточному рахунку становить 827816,64 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Із змісту ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06.08.2021р. вбачається, що прокурор вказав, що грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках, зокрема ТОВ «ВЕМІЛЕНТ», одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення і з метою забезпечення зберігання речових доказів, а також відшкодування збитків, завданих державі, прокурор мотивував клопотання про накладення арешту на грошові кошти, які містяться на розрахункових рахунках. Тому, ухвалою слідчого судді від 06.08.2021р. для уникнення ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, пересування та відчуження майна, був накладений арешт на грошові кошти.

Однак, при розгляді клопотання не було встановлено наявність у кримінальному провадженні цивільних позовів про відшкодування завданої державі кримінальними правопорушеннями матеріальної шкоди, унаслідок чого не можливо застосувати конфіскацію. Не встановлено походження ТОВ «Вемілент» грошових коштів в зв`язку із вчиненням кримінальних правопорушень і набуття їх Товариством протиправним шляхом, щоб застосувати спеціальну конфіскацію. Не встановлено, що грошові кошти на банківському рахунку, які не є матеріальними об`єктами, можуть бути знаряддями вчинення кримінальних правопорушень, зберегли на собі сліди злочинів. Також, при накладенні арешту і перебуванням під арештом грошових коштів, не встановлено і не конкретизовано, яка сума грошових коштів за висновками органу досудового розслідування отримана ТОВ «ВЕМІЛЕНТ» внаслідок вчинення кримінального правопорушення та використовуватиметься для вчинення інших кримінальних правопорушень.

У кримінальному провадженні протягом тривалого часу не повідомлено про підозру, зокрема, посадовим особам ТОВ «ВЕМІЛЕНТ», не здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно юридичної особи ТОВ «ВЕМІЛЕНТ», досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, обвинувальний акт до суду не скерований.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.

Зважаючи на наведенні обставини, суддя приходить до висновку, що грошові кошти, які розміщенні на рахунку ТОВ «ВЕМІЛЕНТ», виходячи із долучених заявником додаткових матеріалів є результатом здійснення фінансово-господарської діяльності Товариства, накладення арешту блокує його господарську діяльність, а іншого, а саме розумної підозри щодо набуття ТОВ «ВЕМІЛЕНТ» грошових коштів і саме тих, які перебувають на рахунку Товариства під арештом злочинним шляхом, чи причетність ТОВ «ВЕМІЛЕНТ» до кримінальних правопорушень, які розслідуються, станом на дату розгляду клопотання, враховуючи дату внесення відомостей до ЄРДР, не встановлено і стороною обвинувачення не долучено.

Мета і завдання накладеного арешту виправдала свої цілі станом на дату звернення прокурора із клопотанням про накладення арешту, а тому невиправданим є обмеження у реалізації права користування і розпорядження майном протягом значного проміжку часу.

Таким чином, клопотання представника ТОВ «ВЕМІЛЕНТ» ОСОБА_3 про скасування арешту підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 172-174, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ТОВ «ВЕМІЛЕНТ» ОСОБА_3 від 16.06.2023р. про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт із грошових коштів, які обліковуються на рахунку ТОВ «ВЕМІЛЕНТ» а саме на банківському рахунку у АТ «РВС БАНК» (МФО 339072) р/р НОМЕР_1 , який був накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06.08.2021р. №1-кс/759/6440/21 (ун.№759/17778/21).

Копію ухвали направити прокурору Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 та уповноваженому представнику ТОВ «ВЕМІЛЕНТ».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1