Постанова

від 15.06.2023 по справі 927/75/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2023 р. Справа№ 927/75/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Репіковій З.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 15.06.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2022 (повний текст підписано 07.10.2022)

у справі № 927/75/22 (суддя Ю.В. Федоренко)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ічнянський маслозавод»

про стягнення 656 060,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2022 у справі №927/75/22 у задоволенні позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ічнянський маслозавод на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 656 060,50 грн. боргу відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач (фізична особа-підприємець ОСОБА_2) звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просив ухвалити постанову, якою:

рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2022 у справі №927/75/22 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ічнянський маслозавод» про стягнення 656 060, 50 грн. скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ічнянський маслозавод» (ТОВ «Ічнянський маслозавод», відповідач) в якому заявлені вимоги: стягнути з відповідача на користь позивача 656 060, 50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання послуг № 01/20-04 від 01.01.2020 в частині оплати вартості послуг в строки, в порядку та на умовах, визначених Договором.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2022 у справі № 927/75/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем до позову у даній справі первинні документи оформлені з порушенням вимог чинного законодавства і не підтверджують виконання позивачем умов договору про надання послуг від 01.01.2020 №01/20-04, що стало підставою для відмови в позові.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В апеляційній скарзі позивач вважає, що на підставі ст. 277 пп. 3, 4 ч. 1 ГПК України оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись, зокрема, на наступне:

- висновок суду першої інстанції про те, що «відповідачем надано належно оформлені копії спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної сировини» не відповідає встановленим в суді обставинам справи;

- судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено про недоліки в оформленні наданих позивачем копій накладних, хоча такі ж самі недоліки містяться і в накладних відповідача;

- облікові дані накладних, копії яких надані позивачем, щодо маси молока натуральної жирності в кг повністю узгоджуються з даними графи 3 Прийомно-розрахункових відомостей - як помісячно (січень - 33 754 кг, лютий 38 503 кг, березень - 61 117 кг, квітень - 68 610 кг, травень - 86 213 кг, червень - 45 673 кг) так і загалом за весь період з 02 січня 2020 по 15 червня 2020 року включно (333 870 кг); судом першої інстанції не надано жодної оцінки цим обставинам, а також наявним розбіжностям між наданими відповідачем копіями накладних та Прийомно-розрахунковими відомостями і видатковими касовими ордерами, копії яких теж надані відповідачем;

- відповідач заперечував в суді першої інстанції, що фізичні особи, підписи яких містяться на накладних, наданих позивачем, являються працівниками заводу; але відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження своїх заперечень щодо цієї обставини, як того вимагають положення ч. 1 ст. 74 ГПК України;

- перелік здавальників молока у наданих відповідачем копіях Прийомно-розрахункових відомостей і перелік здавальників молока у примірнику, наданому позивачем, є абсолютно ідентичними (тотожними) як за стилем та виглядом рукописного тексту, так і за кількістю здавальників молока та порядковою нумерацією прізвища, імені, по-батькові здавальників у цьому переліку, де здавальники молока обліковуються не в алфавітному порядку, а за черговістю приймання у них молока позивачем;

- копія акту звіряння взаємних розрахунків за 1 квартал 2020 року між відповідачем та позивачем надана суду першої інстанції позивачем в якості документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами; акт звіряння не підписаний відповідачем, але цей документ складено відповідачем і надано позивачу для підтвердження наявності заборгованості відповідача, її розміру і визнання боржником такої заборгованості.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2022 у справі № 927/75/22, розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 01.12.2022.

01.12.2022 судове засідання по розгляду апеляційної скарги не відбулось, розгляд апеляційної скарги призначено на 02.02.2023 ухвалою суду від 07.12.2022

Розгляд апеляційної скарги у справі відкладено на 09.03.2023 ухвалою від 02.02.2023; у судових засіданнях 09.03.2023, 30.03.2023 оголошувалась перерва; 11.05.2023 розгляд апеляційної скарги у справі відкладався на 15.06.2023.

До справи під час апеляційного провадження:

- 30.11.2022, 01.12.2023 зареєстровано надходження відзиву на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2022 по справі № 927/75/22 в силі;

- 09.03.2023 відповідачем подано клопотання про долучення доказів/документів, в якому заявлено про долучення до матеріалів справи відповідей на адвокатський запит отриманих від Пенсійного фонду Чернігівської області та ТОВ «Ічнянський маслозавод»;

- 28.04.2023 позивачем до справи подано клопотання про долучення додаткових доказів (документів) та письмові пояснення представника позивача під час розгляду апеляційної скарги;

- 10.05.2023 відповідачем подані письмові пояснення, які відповідач просив прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи докази додані до пояснень;

- 09.06.2023 зареєстровано надходження від позивача письмових пояснень на письмові пояснення відповідача від 10.05.2023.

В судовому засіданні 15.06.2023 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Явка представників сторін

Представник позивача у справі в судовому засіданні апеляційної інстанції просив задовольнити апеляційну скаргу, рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив її відхилити.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

01.01.2020 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ічнянський завод сухого молока та масла» (замовник) укладено Договір №01/20-04 про надання послуг ( далі Договір).

Зміна найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Ічнянський завод сухого молока та масла» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ічнянський маслозавод» (ідентифікаційний код юридичної особи 41212435) підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.08.2021, відповідно правильним є висновок суду першої інстанції про те, що замовником у Договорі №01/20-04 про надання послуг від 01.01.2020 та належним відповідачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ічнянський маслозавод».

Відповідно до п. 1.1. Договору, виконавець зобов`язується на свій ризик надавати замовнику в порядку та на умовах, визначених в Договорі, послуги по заготівлі молока у підсобних господарствах населення (товаровиробників) для власних потреб замовника, а замовник зобов`язується здійснювати оплату за надані йому послуги в строки, в порядку та на умовах, визначених Договором.

Виконавець зобов`язується надавати послуги в строк до 31.12.2020 включно (п.2.1. Договору).

Пунктами 3.2.4., 3.2.5., 3.2.6. Договору передбачено, що виконавець зобов`язується підписувати двосторонній Акт наданих послуг протягом 3 банківських днів з моменту фактичного виконання робіт, а замовник зобов`язується оплачувати вартість послуг у визначені цим Договором строки (терміни) та підписувати по закінченню календарного місяця двосторонній Акт наданих послуг в рамках цього Договору.

Згідно з п.4.1.-4.4., 4.6. Договору загальна сума Договору визначається на підставі Актів наданих послуг, підписаних обома сторонами протягом всього строку дії Договору. Вартість наданих послуг визначається на підставі Акту наданих послуг. По закінченню календарного місяця сторони складають Акт наданих послуг, що підписується уповноваженими представниками обох сторін. Оплата послуг здійснюється після приймання їх замовником протягом 30 днів з дати підписання Акту наданих послуг, який є невід`ємною частиною цього договору. Вартість послуг може змінюватись за попередньою письмовою домовленістю між сторонами, з обов`язковим укладанням відповідної додаткової угоди до даного Договору.

У відповідності до п. 9.1., 9.2. Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання зобов`язань сторонами за цим Договором. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Позивачем до справи надані акти надання послуг на підтвердження виконання зобов`язань за Договором по заготівлі і транспортуванню від мешканців сіл Оленівка, Берестовець Борзнянського району Чернігівської області (маршрут «с. Оленівка») та здачі (відвантаження) відповідачу, за період з 02.01.2020 по 15.06.2020 включно, молока незбираного у кількості 391494 кг на загальну суму 696 060, 50 коп., а саме:

- у січні 2020 року 42921 кг по ціні 1900,00 грн., за 1000 кг на суму 81 549,90 грн. (Акт надання послуг №1/Д від 31.01.2020);

- у лютому 2020 року 47543 кг по ціні 1900,00 грн. за 1000 кг на суму 90 331,70 грн. (Акт надання послуг №2/Д від 29.02.2020);

- у березні 2020 року 72538 кг по ціні 1900, 00 грн. за 1000 кг на суму 137 822,20 грн. (Акт надання послуг №3/Д від 31.03.2020);

- у квітні 2020 року 28616 кг по ціні 1800,00 грн. за 1000 кг на суму 51 508,80 грн. та 51332 кг по ціні 1700,00 грн. за 1000 кг на суму 87 264,40 грн., всього 79948 кг молока на загальну суму 138 773,20 грн. (Акт надання послуг №4/Д від 30.04.2020);

- у травні 2020 року 99131 кг по ціні 1700,00 грн. за 1000 кг на суму 168 522,70 грн. (Акт надання послуг №5/Д від 31.05.2020);

- у червні 2020 року 49413 кг по ціні по ціні 1600,00 грн. за 1000 кг на суму 79 060,80 грн. (Акт надання послуг №6/Д від 30.06.2020).

На підтвердження факту закупівлі молочної сировини позивачем додано до позовної заяви Акти надання послуг та Спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини (форма №1-ТН(МС)) (а.с.55-60 т.1, 90-173 т.1, 1-47 т.2), а також Прийомно-розрахункову відомість про видачу грошей за закуплену молочну сировину від фізичних осіб) (а.с.74-77 т.1).

У заяві позивача як свідка (засвідчена нотаріально) вказано, що відповідачем надано позивачу лише по одному примірнику накладної на кожну партію молочної сировини, складеному через копірку, за період з 02.01.2020 по 15.06.2020 включно, з власноручними підписами лаборантів і працівників підрозділу по зважуванню і викачуванню молока по кожному примірнику накладної; вартість наданих послуг (залежно від кількості заготовленого молока в базисних кілограмах і вартості 1 кг молока) та вартість самої молочної сировини для населення (здавальників) повідомлялась позивачу під час відвантаження ним молока представником заводу по заготівлі молока від населення Радченко Наталією Володимирівною (підтверджено заявою свідків ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (а.с.66-72 т.1).

Факт належного виконання взятих на себе зобов`язань по спірному Договору позивач підтверджує також сторінкою 7 Книги обліку доходів №147 ОСОБА_2 ; Довідкою №32 від 15.03.2021, виданою Оленівським старостинським округом Борзнянської міської ради Чернігівської області фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 про заготівлю з 15.05.2014 по 15.06.2020 включно молока незбираного у мешканців села Оленівка Борзнянського району Чернігівської області за грошові кошти Ічнянського заводу сухого молока та масла, із зазначенням підписів здавальників молока; заявами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та доданими до них документами (а.с.61-63, 66-70, 87-89, 78-86 т.1).

Акт звіряння взаємних розрахунків за період 1 квартал 2020 року між ТОВ «Ічнянський завод сухого молока та масла» і ОСОБА_2 ФОП, копія якого додана до матеріалів справи, підписано лише зі сторони ОСОБА_2 ФОП (а.с.54 т.1).

Згідно пояснень позивача, відповідач не виконував своїх зобов`язань за спірним Договором по складанню і підписанню Актів наданих послуг, а також щодо оплати послуг, у зв`язку з чим позивачем припинено заготівлю молока по спірному Договору з 16.06.2020 на підставі ст. 615 ЦК України.

Матеріали справи містять претензії №1 від 17.04.2021 та №2 від 14.12.2021 з доказами їх направлення та вручення відповідачу, у яких міститься вимога сплатити 656 060,50 грн. боргу за послуги по заготівлі та транспортуванню молока, надані у січні-червні 2020 року згідно договору №01/20-04 від 01.01.2020 (а.с.48-75 т.2).

Відповідач 12.06.2020 перерахував на рахунок позивача 40 000,00 грн., призначення платежу: за послуги по заготівлі молока згідно договору №01/20-04 від 01.01.2020, що підтверджується заключною випискою за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 та платіжним дорученням №7373 від 12.06.2020 (а.с.52,53 т.1).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем до позову у даній справі первинні документи оформлені з порушенням вимог чинного законодавства і не підтверджують виконання позивачем умов договору про надання послуг від 01.01.2020 №01/20-04.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Предметом позову в цій справі є вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача суми боргу, що складає вартість наданих послуг по заготівлі та транспортуванню молока незбираного, які неоплачені у розмірі 656060,50 грн. згідно з Договором №01/20-04 від 01.01.2020.

Підставою заявлених вимог позивачем визначено невиконання замовником (відповідачем) зобов`язань за договором в частині підписання актів наданих послуг та здійснення розрахунків.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції у даній справі дійшов передчасних висновків про відмову в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за спірний період з 02.01.2020 по 15.06.2020, без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення спору, при неправильній оцінці наданих до справи доказів, з огляду на таке.

Відповідно до статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 ГПК України).

Проте суд першої інстанції всіх доказів в їх сукупності не дослідив, оцінки всім доводам сторін не надав.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції взяв до уваги відзив відповідача, в якому останнім зазначалось про недоліки поданих позивачем первинних документів та через неприйняття таких документів в якості належних доказів відмовив у задоволенні вимог позивача про стягнення боргу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, обов`язком сторін є подання до суду доказів, а не оцінка доказів іншої сторони, і в свою чергу, надання правового аналізу заявлених вимог, дослідження доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладені на господарський суд.

Відповідачем в обґрунтування своїх доводів, викладених у відзиві на позов, не представлено та не повідомлено суду про наявність доказів, що підтверджують ненадання позивачем послуг у спірному періоді чи про відсутність в обліку підприємства заборгованості тощо.

Визначальною ознакою господарської операції у розумінні статей 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, тоді як під час розгляду справи судом першої інстанції досліджувалось лише оформлення первинних документів з недоліками на які звертав увагу відповідач.

Так, у разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту виконання договору, позивач не позбавлений права доводити надання послуг іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини надання позивачем та приймання відповідачем послуг по заготівлі та транспортуванню молока в межах укладеного між сторонами договору.

За приписами ч. ч. 3, 8 ст. 19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частини перша, друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, колегія суддів акцентує, що порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, але безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.05.2021 у справі № 910/8861/20).

Як встановлено судом першої інстанції, позивач на підтвердження факту закупівлі молочної сировини подав до позовної заяви Акти надання послуг та Спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини (форма №1-ТН(МС)) (а.с.55-60 т.1, 90-173 т.1, 1-47 т.2), а також Прийомно-розрахункову відомість про видачу грошей за закуплену молочну сировину від фізичних осіб (а.с.74-77 т.1).

В свою чергу, відповідачем на виконання ухвали від 30.06.2022 в суді першої інстанції подані копії Спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної сировини (форма №-1ТН(МС)) у кількості 131 примірників, прийомно-розрахункових відомостей про видачу грошей за закуплену молочну сировину від фізичних осіб - мешканців села Оленівка і Берестовець Борзнянського району Чернігівської області (маршрут «село Оленівка») та видаткових касових ордерів про видачу готівки під звіт для видачі грошей здавальникам молока за період з 02.01.2020 по 15.06.2020 (а.с. 178-193 том 4).

Належно оцінюючи наявні у справі Спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини (форма №-1ТН(МС), примірники яких (надані і позивачем і відповідачем) містять недоліки у їх оформленні, апеляційним господарським судом враховується наступне:

- копії накладних складені на бланках та за реквізитами по датах (число та місяць) співпадають;

- при цьому, підтверджуються матеріалами справи розбіжності у облікових даних вказаних у накладних відповідача та Прийомно-розрахункових відомостях за січень 2020 по вказаній кількості молока натуральної жирності (графа 3 відомостей), тоді як такі розбіжності відсутні по накладних позивача та наданих відповідачем Прийомно-розрахункових відомостях у вказаному періоді, на що звертав увагу позивач у поданій суду заяві (а.с. 10-20 том 6);

так згідно даних щодо маси в кг молока натуральної жирності накладні надані позивачем відповідають Прийомно-розрахунковим відомостям відповідача як за весь період з 02.01.2020 по 15.06.2020 - 333 870 кг, так і помісячно (січень - 33 754 кг, лютий 38 503 кг, березень - 61 117 кг, квітень - 68 610 кг, травень 86 213 кг, червень - 45 673 кг);

- не спростовують достовірності даних Спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної сировини (форма №-1ТН(МС) та підтвердження ними реальності відображених господарських операцій і заперечення відповідача (з чим передчасно погодився суд першої інстанції) в частині того, що підписи приймальника сировини та лаборантів з`явилися у накладних вже після залишення без розгляду позову у справі № 927/137/21 (про зобов`язання виконати певні дії (підписати акти надання послуг)), оскільки:

як пояснює позивач, такі недоліки були виправлені, зокрема лише в частині накладних при зверненні до вказаних осіб саме з метою належного оформлення документів для ведення бухгалтерського обліку;

при цьому, апеляційний господарський суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що у період з 01.01.2020 по 15.06.2020 фізичні особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не були працівниками ТОВ «Ічнянський маслозавод», оскільки статус працівника товариства не є тотожним із повноваженнями на підписання первинних документів, такі можуть бути підписані фізичними особами, що мають доручення від товариства/з якими було укладено цивільно-правовий договір/або вони є працівниками підприємства, яке надає відповідні послуги для ТОВ «Ічнянський маслозавод» тощо…

Обгрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи є доводи апелянта щодо наявності у нього оригінала примірника Прийомно-розрахункової відомості з переліком здавальників молока станом на 15.06.2020 у кількості 185 осіб, з якого виготовлялись копії прийомно-розрахункових відомостей, що заповнювались при наданні послуг у спірному періоді.

Вказаний перелік формувався і записувався дружиною позивача - ОСОБА_1 , перелік здавальників молока у наданих відповідачем копіях Прийомно-розрахункових відомостей і перелік здавальників молока у примірнику наданому позивачем є однаковим, відповідно якщо б позивачем не виконувався договір №01/20-04 від 01.01.2020, то останній не мав би доступу до даних щодо здавальників, з інформацією про їх ідентифікаційні коди. Слушними також є доводи апелянта про те, що кількість здавальників молока збільшувалась, станом на 01.01.2020 у відомостях зазначалось 158 фізичних осіб-здавальників молока із зазначенням їх ідентифікаційних кодів; станом на 15.06.2020 оригінал примірника наданого позивачем вже має 185 осіб; і вказані дані узгоджуються з копіями Прийомно-розрахункових відомостей наданими відповідачем, а отже доводять що саме позивачем здійснювалась заготівля молока у спірному періоді.

Облікові дані, що містяться у графі 6 Прийомно-розрахункових відомостей по кількості прийнятого молока в перерахунку на базисну жирність (січень 2020 - 42 921 кг, лютий 2020 - 47 543 кг, березень 2020 - 72 538 кг, квітень 2020 - 79 948 кг, травень 2020 - 99 131 кг, червень 2020 - 49 413 кг) повністю узгоджуються як із складеними позивачем актами надання послуг №1/Д від 31.01.2020; №2/Д від 29.02.2020; №3/Д від 31.03.2020; №4/Д від 30.04.2020; №5/Д від 31.05.2020; №6/Д від 30.06.2020 за цей період, так і з обліковими даними щодо вмісту жиру (у відсотках) прийнятого молока, що містять у графі 4 Спеціалізованих товарних накладних, які надані позивачем.

Факт належного виконання взятих на себе зобов`язань по спірному Договору позивач підтверджує також сторінкою 7 Книги обліку доходів №147 ОСОБА_2 ; Довідкою №32 від 15.03.2021, виданою Оленівським старостинським округом Борзнянської міської ради Чернігівської області фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 про заготівлю з 15.05.2014 по 15.06.2020 включно молока незбираного у мешканців села Оленівка Борзнянського району Чернігівської області за грошові кошти Ічнянського заводу сухого молока та масла, із зазначенням підписів здавальників молока; заявами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та доданими до них документами (а.с.61-63, 66-70, 87-89, 78-86 т.1).

В частині оцінки наявного у справі акту звіряння взаємних розрахунків за період 1 квартал 2020 року між ТОВ «Ічнянський завод сухого молока та масла» і ФОП ОСОБА_2, який підписано лише зі сторони позивача (а.с.54 т.1), апеляційний господарський суд погоджується з тим, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо; однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.04.2021 у справі № 910/14518/19, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 08.05.2018 у справі № 910/16725/17, від 17.10.2018 у справі № 905/3063/17 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.

Судом враховуються доводи апелянта про те, що вказаний акт був роздрукований відповідачем та наданий позивачу в підтвердження наявності заборгованості за надані послуги, в тому числі містить відображення по сумах наданих послуг згідно актів наданих послуг №1/Д від 31.01.2020; №2/Д від 29.02.2020; №3/Д від 31.03.2020, дані зазначені в акті звірки щодо здійснених виплат відповідачем підтверджені банківською випискою позивача.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Оцінюючи докази наявні у справі з огляду на їх вірогідність, апеляційний господарський суд приходить висновку, що відповідач не виконував своїх зобов`язань за спірним Договором по складанню і підписанню Актів наданих послуг, а також щодо оплати послуг, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з`ясуванні обставин справи, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, що є підставою для його скасування із прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Як встановлено судом, заявлена позивачем до стягнення сума у розмірі 656 060, 50 грн. становить заборгованість відповідача за Договором №01/20-04 про надання послуг від 01.01.2020, а саме за Актами надання послуг на загальну суму 696 060, 50 грн. (№1/Д від 31.01.2020 на суму 81549,90 грн., №2/Д від 29.02.2020 на суму 90331,70 грн., №3/Д від 31.03.2020 на суму 137822,20 грн., №4/Д від 30.04.2020 на суму 143906,40 грн., №5/Д від 31.05.2020 на суму 168522,70 грн., №6/Д від 30.06.2020 на суму 79060,80 грн.) при підтвердженій оплаті у розмірі 40 000,00 грн., згідно з платіжним дорученням №7373 від 12.06.2020, призначення платежу: за послуги по заготівлі молока згідно договору №01/20-04 від 01.01.2020.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем доведено факт надання послуг по заготівлі молочної сировини у період з 02.01.2020 по 15.06.2020 відповідно до наявних у справі Спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної сировини (форма №-1ТН(МС) та наявності заборгованості в сумі 656 060, 50 грн. саме за цей період, відповідно апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що внаслідок задоволення апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2022 у справі № 927/75/22 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення - про задоволення позовних вимог.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2022 у справі №927/75/22 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2022 у справі №927/75/22 скасувати.

3. Прийняти нове рішення про задоволення позову.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ічнянський маслозавод» (16700, Чернігівська область, м.Ічня, вул. Бунівка, 164, ідентифікаційний код 41212435) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 656 060,50 грн заборгованості та 9 840,91 грн. судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ічнянський маслозавод» (16700, Чернігівська область, м.Ічня, вул. Бунівка, 164, ідентифікаційний код 41212435) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 14 761,37 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати накази.

7. Матеріали справи №927/75/22 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 18.07.2023.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська