Рішення

від 07.07.2023 по справі 902/767/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2023 р. Cправа №902/767/22

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участі:

позивача в особі керівника: Глуханюка В.В. (витяг з ЄДРЮОФОПтаГФ);

представника позивача: Гончара О.І. (ордер серії АВ №1029803 від 19.08.2022);

представника відповідача: Іваніцького Ю.В. (виписка з ЄДРЮОФОПтаГФ);

третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Виробниче об`єднання Елна-сервіс", м.Вінниця

до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", м.Вінниця

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Приватного підприємства "Майстер-сервіс", м.Вінниця

про визнання недійсною додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі.

22.08.2022 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Виробниче об`єднання "Елна-сервіс" із вимогою визнати недійсною Угоду б/н від 03.04.2013 до Договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Елна-сервіс" та Акціонерним товариством "Вінницяобленерго".

Ухвалою суду від 29.08.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/767/22, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 13.01.2022.

07.03.2023 до суду надійшов відзив №Со-51-2383 від 20.09.2022 (а.с.44-50), де відповідач виклав свої заперечення проти позовних вимог.

За результатами судового засідання, 13.10.2022, у зв`язку із залученням до участі у розгляді справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - Приватного підприємства "Майстер-сервіс" підготовче засідання відкладено до 08.11.2022. Цим же судовим рішенням викликано в наступне судове засідання спеціаліста Управління Держенергонагляду у Вінницькій області Державної інспекції енергетичного нагляду України.

08.11.2022 на адресу суду надійшла заява позивача б/н від 08.11.2022 (а.с.96-98), якою Приватне підприємство "Виробниче об`єднання Елна-сервіс" просило суд призначити у справі №902/767/221 комплексну судову експертизу документів (почеркознавчу та технічну).

Ухвалою суду від 08.11.2022, занесеною до протоколу судового засідання, було оголошено перерву в судовому засіданні до 23.11.2022 у зв`язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 08.11.2022.

Однак, судове засідання, призначене на 23.11.2022, не відбулось у зв`язку з повним знеструмленням приміщення суду, а тому судом постановлено ухвалу (із занесенням її до протоколу судового засідання) про відкладення підготовчого судового засідання до 07.12.2022.

Ухвалою суду від 07.12.2022 у справі №902/767/22 призначена комплексна судова експертиза (почеркознавча та технічна експертизи), проведення якої доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення судової почеркознавчої експертизи були поставлені такі питання:

"- чи виконано підпис в Угоді б/н від 03.04.2013 до Договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011 (а.с.83, т.1) в розділі "Споживач" ОСОБА_1 чи іншою особою?

- чи виконано підпис в Додатку "Перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів" №10 від 03.04.2013 (а.с.84, т.1) в розділі "Споживач" ОСОБА_1 чи іншою особою?

- чи виконано підпис в Угоді б/н від 03.04.2013 до Договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011 (а.с.83, т.1) в розділі "Споживач" ОСОБА_3 чи іншою особою?

- чи виконано підпис в Додатку "Перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів" №10 від 03.04.2013 (а.с.84, т.1) в розділі "Споживач" ОСОБА_3 чи іншою особою?"

На розгляд судової технічної експертизи документів поставлено такі питання:

"- чи вносились зміни в абзац 2 пункту 2 Угоди б/н від 03.04.2013 до Договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011 ("Сумарна приєднана потужність у точці підключення становить 1050 кВт") (а.с.83, т.1)? Якщо такі зміни вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо), коли вносились зміни і який зміст первинного тексту?

- чи вносились зміни в горизонтальну стрічку 4 колонки "Сум. потужність підкл. до ТО струмоприймачів в табл.3.1. в Додатку 3, кВт*" таблиці Додатку "Перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів" №10 від 03.04.2013 (а.с.84, т.1)? Якщо такі зміни вносились, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо), коли вносились зміни і який зміст первинного тексту?"

03.04.2023 до суду надійшов висновок комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи №54/55/56/23-21 від 22.03.2023 (вх. канц. суду №01-34/3099/23 від 03.04.2023) разом з матеріалами справи №902/767/22.

Ухвалою суду від 13.04.2023 поновлено провадження у справі №902/767/22 та призначено судове засідання у справі на 16.05.2023, куди було викликано представників сторін та судового експерта Возного В.С. для надання пояснень відносно висновку комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи №54/55/56/23-21 від 22.03.2023.

За наслідками судового засідання, 16.05.2023, судом постановлена ухвала (що занесена до протоколу судового засідання) про закриття підготовчого провадження та призначення справи №902/767/22 до судового розгляду по суті на 06.06.2023.

За результатами судового засідання, 06.06.2023, судом постановлена ухвала (що занесена до протоколу судового засідання) про оголошення перерви в розгляді справи №902/767/22 по суті до 06.07.2023. В цьому ж судовому засіданні представник відповідача заявив про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

На визначену судом дату, 06.07.2023, з`явились представники позивача та відповідача. Приватне підприємство "Майстер-сервіс" правом участі в судовому засіданні не скористалось, хоча про дату, час та місце його проведення було повідомлене належним чином, шляхом направлення примірника ухвали суду від 06.06.2023 на адресу місцезнаходження останнього, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду (№1пр від 12.06.2023).

Враховуючи наведене, судом вжито належних заходів щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.

В судовому засіданні представники позивача позов просили задовольнити, в свою чергу представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні.

Після завершення судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, попередньо оголосивши орієнтовний час його проголошення (07.07.2023).

Враховуючи неявку представників сторін, відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Стислий виклад позицій учасників справи.

Звертаючись із цим позовом до суду позивач зазначив, що між ним та відповідачем 10.11.2011 укладено договір про постачання електричної енергії №337300.

Разом з тим, при здійсненні перевірки об`єкта електропостачання він дізнався про існування Угоди б/н від 03.04.2013 до Договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011, яка начебто підписана директором позивача ОСОБА_1

За твердженням позивача, спірну Угоду б/н від 03.04.2013 до Договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011 директор Приватного підприємства "Виробниче об`єднання Елна-сервіс" не підписував. При цьому, як стверджує позивач, в абзац 2 пункту 2 Угоди б/н від 03.04.2013 до Договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011 ("Сумарна приєднана потужність у точці підключення становить 1050 кВт") були внесені зміни та приховано початкове значення в сумі 1230 кВт. За твердженнями позивача, у зв`язку із зазначеною Угодою б/н від 03.04.2013 по його об`єкту, який знаходиться за адресою: Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Ботанічна, 13Б, літ."А", було зменшено розмір дозволеної потужності зі 180 кВт до 143 кВт, що порушує його права.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Заперечуючи проти позовних вимог (відзив №Со-51-2383 від 20.09.2022) відповідач зауважив, що, зважаючи на зміст додатків до Договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011, фактично сумарна приєднана потужність у точці підключення становить 1050 кВт. Таким чином, на думку відповідача, з метою приведення Договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011 у відповідність із фактичною величиною приєднаної потужності між сторонами було укладено спірну Угоду б/н від 03.04.2013. Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" акцентувало увагу на тому, що на спірній Угоді б/н від 03.04.2013 наявний відтиск печатки позивача, що свідчить про наявність волевиявлення останнього на укладення відповідного правочину.

Також відповідач зазначив, що 14.05.2021 позивач, шляхом підписання заяви-приєднання, приєднався до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №ВІ-337300 від 14.05.2021. За твердженнями відповідача, у зв`язку з укладенням нового договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №ВІ-337300 від 14.05.2021, попередньо укладений договір про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011 припинив свою дію.

В подальшому, відповідач припустив, що спірна Угода б/н від 03.04.2013 могла бути підписана інженером позивача ОСОБА_3

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

10.11.2011 між позивачем (надалі за текстом також - Постачальник) та відповідачем (надалі за текстом також - Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №337300 (а.с.56-59), відповідно до п.1.1. якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 1230 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктами 1.2., 1.3. договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011 сторони погодили, що розрахунковий період за ним прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг електроенергії, що продається Споживачу за цей час та протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію за тарифами, що діють на кінець розрахункового періоду. Точка продажу електричної енергії знаходиться на межі балансової належності електромереж Постачальника та Споживача, що вказана у відповідних додатках до цього Договору. Сумарна приєднана потужність у точках підключення становить 1230 кВт.

За умовами пп.2.2.2. п.2.2. договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011 Постачальник зобов`язується Постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: - в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу"); - згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком №2 "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін"; - із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Згідно з пп.2.3.3., 2.3.4. п.2.3. договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011 Споживач зобов`язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 "Порядок розрахунків" та №4 "Графік зняття показників засобів обліку електроенергії", здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1), в т.ч. для площадок вимірювання Споживача з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт год і більше (абз.1 п.5.1. договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011).

Облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником шляхом розрахунку згідно з вимогами додатку №3 (п.7.1. договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011).

Згідно з абз.1 п.9.4. договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011 останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2016. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З графи 4 таблиці, що міститься в додатку №10 до договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011 (стор.2, а.с.70, т.1), слідує, що сумарна потужність підключених до точок обліку струмоприймачів за адресою: вул.Ботанічна, 13б становить 180 кВт.

В матеріалах справи наявна Угода б/н від 03.04.2013 до договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011 (а.с.83), підписантами якої зазначено директора СО "Вінницькі міські електричні мережі" Ковальчука В.С. зі сторони ПАТ "Вінницяобленерго" та директора Приватного підприємства "Виробниче об`єднання Елна-сервіс" ОСОБА_1

Пунктом 1 Угоди б/н від 03.04.2013 визначено: "Пункт 1.1. Договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.22.2011 року викласти в наступній редакції:

"1.1. Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 1013 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору."

Частиною 2 Угоди б/н від 03.04.2013 п.1.3. договору №337300 від 10.22.2011 викладено в такій редакції: "Сумарна приєднана потужність у точці підключення становить 1050 кВт."

Додаток №10 до договору №337300 від 10.22.2011 викладено в новій редакції, зокрема в графі 4 таблиці зазначено, що сумарна потужність підключених до точок обліку струмоприймачів становить 143 кВт (а.с.72, т.1).

Відповідно до п.5 Угоди б/н від 03.04.2013 вона набирає чинності з моменту її підписання і діє протягом дії основного договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011.

В матеріалах справи міститься копія заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №ВІ-337300 від 14.05.2021 (а.с.51), згідно умов якої: "Приватне підприємство "Виробниче об`єднання Елна-сервіс" приєдналось до умов договору споживача про розподіл електричної енергії за технічними даними об`єктів споживача:

- Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Ботанічна, 13Б, літ."А" (30/100 частини), EIC-код точки комерційного обліку: 62Z5039994336637;

- Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Київська, 138 "А" (17/100 частин), EIC-код точки комерційного обліку: 62Z4761156453059."

Відповідно до висновку комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи №54/55/56/23-21 від 22.03.2023 (вх. канц. суду №01-34/3099/23 від 03.04.2023):

1) підписи в Угоді б/н від 03.04.2013 до Договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011 в розділі "Споживач" та в Додатку "Перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів" №10 від 03.04.2013 в розділі "Споживач" - виконані не ОСОБА_1 ;

2) підписи в Угоді б/н від 03.04.2013 до Договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011 в розділі "Споживач" та в Додатку "Перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів" №10 від 03.04.2013 в розділі "Споживач" - виконані ОСОБА_3;

3) у документі Угоді б/н від 03.04.2013 до Договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011 виконані зміни текстових записів у абзаці 2 "Частину 2 пункт 1.3. Договору №337300 від 10.11.2011 викласти в наступній редакції: "Сумарна приєднана потужність у точці підключення становить 1050 кВт.", способом замальовки коректором початкового значення та виконання запису у значенні "1050" до змін текстові записи мали значення "Сумарна приєднана потужність у точці підключення становить 1530 кВт.". Інших змін у документі не виявлено;

4) в горизонтальну стрічку 4 колонки "Сум. потужність підкл. до ТО струмоприймачів в табл. 3.1. в Додатку 3, кВт*" таблиці Додатку "Перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів" №10 від 03.04.2013 вносились зміни способом замальовки коректором початкового значення та виконання запису у значенні "143", до змін текстові записи мали значення "180". Інших змін у документі не виявлено.

В судовому засіданні, 16.05.2023, експерт Возний В.С., надаючи пояснення відносно висновку комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи №54/55/56/23-21 від 22.03.2023, зауважив, що відповідь на питання технічної експертизи "коли вносились зміни і який зміст первинного тексту" відносно Угоди б/н від 03.04.2013 та Додатку "Перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів" №10 від 03.04.2013 не були надані. За словами експерта, його кваліфікація не дає можливості встановити точну дату та час внесення змін у досліджувані документи, але відповідні зміни до таких документів були внесені після їх складення, що випливає зі змісту самого висновку.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про визнання недійсною Угоди б/н від 03.04.2013 до Договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Елна-сервіс" та Акціонерним товариством "Вінницяобленерго".

Надаючи оцінку твердженням сторін стосовно підстав для визнання недійсною спірної Угоди б/н від 03.04.2013, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України (тут і надалі в редакції чинній станом на 03.04.2013) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Згідно зі ст.16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекту (незаконність) змісту правочину; дефекту (недотримання) форми; дефекту суб`єктного складу; дефекту волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (такий висновок наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №925/288/17).

Разом з тим, згідно з висновком, наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц: правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно зі ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 7 ст.179 ГК України (тут і надалі в редакції чинній станом на 03.04.2013) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.1, 2 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 3 ст.180 ГК України встановлено зобов`язання сторін при укладенні господарського договору у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч.1, 2 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Умовами ч.1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Приватного підприємства "Виробниче об`єднання Елна-сервіс" в момент укладення спірної Угоди б/н від 03.04.2013 був ОСОБА_2 .

Як встановлено судом: згідно з висновком комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи №54/55/56/23-21 від 22.03.2023 підпис в Угоді б/н від 03.04.2013 виконаний зі сторони позивача не ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 , експериментальні та вільні підписи якого були надані експерту.

Суд констатує, що для укладення двостороннього правочину необхідна наявність волевиявлення обох сторін, здійснена в належній формі.

Належність підпису особі є обов`язковою умовою при констатації волевиявлення сторони, тобто визнання договору таким, що відбувся. Натомість відсутність волевиявлення однієї із сторін згідно з наведеними нормами права дає правові підстави вважати, що вказаний правочин є неукладеним.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №710/741/17 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц.

Надаючи оцінку обставинам підписання спірної Угоди б/н від 03.04.2013 ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.

За умовами ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Суд звертається до висновку щодо застосування норм права, наведених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №904/2178/18, за яким: загальне правило, що випливає зі змісту норм статті 241 Цивільного кодексу України, таке: представництво з перевищенням повноважень не породжує властиві представництву наслідки, тобто не створює діями представника права й обов`язки в іншої особи, від імені якої вчинено правочин. У наведеній статті зазначається лише про один варіант поведінки особи, представник якої вийшов за межі наданих йому повноважень, а саме - схвалення нею цих його дій.

При оцінці судами обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Суд враховує, що обставини перебування ОСОБА_3 на посаді головного інженера Приватного підприємства "Виробниче об`єднання Елна-сервіс" визнано сторонами, однак матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем дій, спрямованих на виконання оспорюваного договору (зокрема відсутні документи про прийняття його виконання, здійснення платежу по спірній угоді, звернення уповноваженої особи до іншої сторони з листом про схвалення правочину тощо).

Стосовно внесення змін до тексту спірної Угоди б/н від 03.04.2013, суд акцентує увагу на тому, що згідно з висновками комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи №54/55/56/23-21 від 22.03.2023 в текст Угоди б/н від 03.04.2013 та Додатку "Перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів" №10 від 03.04.2013 були внесені зміни та змінені значення величин сумарної приєднаної потужності з первинного значення "1530" на "1050" та сумарної потужності підключених до точок обліку струмоприймачів відповідно з первинного значення "180" на "143".

Як слідує зі змісту спірної Угоди б/н від 03.04.2013: вона підписана 03.04.2013. При цьому, в тексті зазначеного документу відсутні будь-які застереження про іншу дату підписання Угоди сторонами. Зазначена обставина сторонами під сумнів не ставиться.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, беручи до уваги висновок комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи №54/55/56/23-21 від 22.03.2023 та пояснення судового експерта, суд доходить висновку, що зміни в спірну Угоду б/н від 03.04.2013 були внесені після дати її підписання (після 03.04.2013). Разом з тим, в Угоді б/н від 03.04.2013 немає жодних застережень стосовно погодження вказаних змін сторонами, що дає підстави для висновку про відсутність волевиявлення позивача, погодження ним умов спірного правочину в редакції, наданій на експертизу.

З цих же підстав суд відхиляє доводи відповідача про наявність печатки позивача на спірній Угоді б/н від 03.04.2013 як свідчення схвалення останнім відповідного правочину, оскільки, як встановлено вище, "виправлення в спірну Угоду б/н від 03.04.2013 внесені після складання самого документу", при цьому докази на підтвердження того, що печатка Приватного підприємства "Виробниче об`єднання Елна - сервіс" на зазначеному документі була проставлена після внесення в нього змін матеріали справи не містять.

Враховуючи сукупність встановлених судом обставини, а саме:

- підписання спірної Угоди б/н від 03.04.2013 від імені Приватного підприємства "Виробниче об`єднання Елна-сервіс" особою, яка не мала повноважень щодо вчинення даного правочину,

- відсутність доказів, які свідчать про вчинення позивачем дій, спрямованих на виконання оспорюваного договору,

- відсутність доказів щодо погодження сторонами внесених виправлень в спірну Угоду б/н від 03.04.2013 та, відповідно, доказів схвалення позивачем умов спірного правочину в редакції, що є предметом розгляду у справі №902/767/22,

суд доходить висновку, що Угода б/н від 03.04.2013 до Договору про постачання електричної енергії №337300 від 10.11.2011 є неукладеною.

Стосовно заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд зазначає, що питання про застосування позовної давності розглядається лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц.

Таким чином, суд відмовляє у застосуванні наслідків спливу строків позовної давності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, згідно з ч.9 ст.129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Беручи до уваги сукупність встановлених у справі №902/767/22 обставин, суд доходить висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, за відсутності вини позивача, а тому судовий збір в розмірі 2481,00 грн та витрати, пов`язані із проведення судової експертизи в розмірі 11326,20 грн, слід покласти на Акціонерне товариство "Вінницяобленерго".

Керуючись ст.7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Приватного підприємства "Виробниче об`єднання Елна-сервіс" у справі №902/767/22 відмовити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул.Магістратська, буд.2, м.Вінниця, Вінницька обл., 21050, ідентифікаційний код: 00130694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Елна-сервіс" (вул.Ботанічна, буд.13Б, м.Вінниця, Вінницька обл., 21010, ідентифікаційний код: 20109667) 13807,20 грн судових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням у справі №902/767/22 законної сили.

4. Повний текст рішення у справі №902/767/22 направити сторонам.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).

6. Повне рішення складено 17 липня 2023 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим:

1 - до справи,

2 - представнику позивача адвокату Гончару О.І. (Рottersan@i.ua),

3 - Приватному підприємству "Виробниче об`єднання Елна - сервіс" (vladimirg634@gmail.com),

4 - Акціонерному товариству "Вінницяобленерго" (kanc@voe.com.ua),

5 - Приватному підприємству "Майстер-сервіс" (вул.Ботанічна, буд.13, м.Вінниця, Вінницька обл.) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення