Рішення

від 21.06.2023 по справі 910/13330/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.06.2023Справа № 910/13330/22

За позовомТовариство з обмеженою відповідальністю «Євровікнобуд»доКомпанії «ЄВБ Фасадес (ЮК) ЛТД» (EVB FACADES (UK) LTD)простягнення 519 902,98 Фунтів стерлінгівСуддя Босий В.П.

секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:не з`явивсявід відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євровікнобуд» (надалі - «Товариство») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії «ЄВБ Фасадес (ЮК) ЛТД» (EVB FACADES (UK) LTD) (надалі - «Компанія») про стягнення 519 902,98 Фунтів стерлінгів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати отриманого на підставі контракту №11/01-21 від 11.01.2021 товару, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 519 902,98 Фунтів стерлінгів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.06.2023, вирішено звернутися з судовим дорученням для вручення Компанії в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, зупинено провадження у справі №910/13330/22 до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 поновлено провадження у справі та в судовому засіданні 05.06.2023 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.06.2023.

Представник позивача не зміг прийняти участь в засіданні в режимі відеоконференції з технічних причин, які не залежали від суду.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наступним.

За змістом ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 367 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

З вищевказаних положень чинного законодавства вбачається, що при виникненні необхідності звернення з таким дорученням першочерговим для суду є перевірка наявності міжнародного договору або конвенції, учасницею якого (якої) є Україна та країна, куди необхідно спрямувати документи.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Великої Британії регулюється Конвенцією «Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» від 15.11.1965, до якої Україна приєдналася 19.10.2000, прийнявши відповідний нормативний акт - Закон України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах».

Відповідно до ст. 1 вказаної Конвенції передбачено, що ця конвенція застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Згідно зі статтею 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.

Орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках (стаття 3 Конвенції).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 для належного повідомлення Компанії «ЄВБ Фасадес (ЮК) ЛТД» (EVB FACADES (UK) LTD) про розгляд справи вирішено вручити судові документи та матеріали в нотаріально засвідченому перекладі на англійську мову через Центральний Орган запитуваної Держави.

01.02.2023 судом в порядку Конвенції «Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» було направлено до Центрального органу держави відповідача прохання про вручення закордоном судових документів, проте станом на момент розгляду даної справи по суті жодної відповіді від запитуваної держави до суду не надійшло.

При цьому судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у справі № 910/13330/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ч. 1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України. Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, неявка представників сторін, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті.

В судовому засіданні 21.06.2023 судом ухвалено рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2021 між Товариством (продавець) та Компанією (покупець) був укладений контракт №11/01-21 (надалі - «Контракт»), відповідно до п. 1.1 якого його предметом є виготовлення та продаж продавцем покупцю товару, номенклатура якого, кількість та ціна вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну партію товару у формі додатків до даного контракту і які є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.1 Контракту передбачено умови поставки кожної партії товару - DAP (Інкотермс - 2010) вулиця 136 Lawly Middleway, Curzon Circle, B4 7ХХ, Бирмингем, Велика Британія.

Відповідно до п. 5.2 Контракту оплата за товар по даному контракту здійснюється на вказаний в інвойсі валютний рахунок продавця. Валюта платежу - британський фунт стерлінгів.

За змістом п. 5.3 Контракту умови оплати наступні: 100% суми вартості товару, зазначеної в кожній специфікації, сплачуються протягом 35 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Між сторонами у період з 02.08.2021 по 08.06.2022 були укладені специфікації №№1-33 щодо поставок конкретних партій товарів.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 900 016,05 Фунтів стерлінгів (GBP), що підтверджується митними деклараціями №№ UA/100320/2021/400685, UA/100320/2021/401226, UA/100320/2021/401592, UA/100320/2021/401760, UA/100320/2021/401820, UA/100320/2021/401872, UA/100320/2021/402168, UA/100320/2021/402381, UA/100320/2021/402460, UA/100320/2021/402671, UA/100320/2021/402756, UA/100320/2021/403035, UA/100320/2021/403269, UA/100320/2021/403498, UA/100320/2021/403695, UA/100320/2021/403675, UA/100320/2021/403744, UA/100320/2021/404121, UA/100320/2021/404142, UA/100320/2021/404177, UA/100320/2021/500019, UA/100320/2021/500129, UA/100320/2021/500718, UA/100320/2021/500810, UA/100180/2022/000675, UA/100180/2022/000774, UA/100320/2022/501195, UA/100320/2022/501213, UA/100320/2022/501224, UA/100320/2022/501252, UA/100320/2022/501347 та UA/100320/2022/501858.

Платіжними дорученнями, доданими до позовної заяви, підтверджується часткова сплата відповідачем вартості поставленого товару на суму 1 380 113,07 Фунтів стерлінгів (GBP).

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання за Контрактом з оплати поставленого товару.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» приватноправові відносини - це відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - це ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

За змістом ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Окрім того, частиною 1 статті 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що у випадках, передбачених законом, учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про міжнародне приватне право» сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Пунктом 11.1 Контакту визначено, що будь-який спір, що виникне у відношенні цього контракту підлягає передачі до розгляду та кінцевому вирішенню у компетентних судах України.

Згідно з п. 11.2 Контракту сторони погодились з тим, що в процесі розгляду та вирішення спорів буде застосовуватись право України.

Укладений сторонами Контракт є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний контракт є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

На виконання умов Контракту позивач здійснив поставку товару на суму 1 900 016,05 Фунтів стерлінгів (GBP), що підтверджується митними деклараціями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п. 5.3 Контракту умови оплати наступні: 100% суми вартості товару, зазначеної в кожній специфікації, сплачуються протягом 35 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Платіжними дорученнями, доданими до позовної заяви, підтверджується часткова сплата відповідачем вартості поставленого товару на суму 1 380 113,07 Фунтів стерлінгів (GBP).

Таким чином, заборгованість за поставлений товар становить 519 902,98 Фунтів стерлінгів (GBP), і строк виконання грошового зобов`язання з оплати поставленого товару станом на момент звернення до суду із позовом настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 519 902,98 Фунтів стерлінгів (GBP) на підставі Контракту. Вказана заборгованість відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги Товариства про стягнення з Компанії заборгованості у розмірі 519 902,98 Фунтів стерлінгів (GBP) є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Євровікнобуд» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Компанії «ЄВБ Фасадес (ЮК) ЛТД» (EVB FACADES (UK) LTD) (Trym Lodge, 1 Henbury Road, Westbury-On-Trym, Bristol, United Kingdom, BS9 3HQ; номер компанії 10447413; ПДВ номер 257 9829 42) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євровікнобуд» (01103, м. Київ, вул. Матросова, 31; ідентифікаційний код 25267253) заборгованість у розмірі 519 902,98 Фунтів стерлінгів (GBP) та судовий збір у розмірі 344 813 (триста сорок чотири тисячі вісімсот тринадцять) грн. 43 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.07.2023.

Суддя В.П. Босий