Ухвала

від 18.07.2023 по справі 910/11058/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

18.07.2023Справа № 910/11058/23

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 31)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Релігійної організації «Київський біблійний інститут» (03115, м. Київ, вул. Григорія Онискевича, 3) заборгованості у розмірі 64 651, 44 грн

Суддя Бондаренко - Легких Г. П.

Без виклику представників.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва із завою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з Релігійної організації «Київський біблійний інститут» (боржник) за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг до якого боржник приєднався шляхом оплати 28.01.2019 рахунку постачальника на умовах публічної пропозиції «Побутова» (надалі «Колективна побутова»).

Заявник вказує, що у програмному комплексі Договір з боржником зареєстровано за реквізитами - 71704019ПУ від 01.12.2018.

За твердженнями заявника на підставі отриманих даних про спожиті боржником обсяги електроенергії в інтернет-сервісі «Особистий кабінет» сформовано та видано рахунки за розрахункові періоди квітень 2022-червень 2022, а саме:

- від 13.04.2022 №71704019/4/1 на суму 25 079, 04 грн;

- від 13.05.2022 №71704019/5/1 на суму 21 752, 64 грн;

- від 13.06.2022 №71704019/6/1 на суму 17 819, 76 грн;

Таким чином, заборгованість боржника становить 64 651, 44 грн.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Згідно пунктів 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу та із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 12 ГПК України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен, в тому числі, подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.

Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Заявник стверджує, що спірні рахунки за квітень 2022-червень 2022 були сформовані ним на підставі отриманих даних про спожиті боржником обсяги електроенергії в інтернет-сервісі «Особистий кабінет».

Згідно Комерційної пропозиції «Колективна Побутова», а саме розділу 5 «Термін оплати» - виставлення рахунків за спожиту електричну енергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку.

Проте до заяви про видачу судового наказу не надано даних вузлів комерційного обліку з яких би вбачалась безспірність обсягів спожитої електричної енергії, що зазначені в рахунках за квітень-червень 2022.

Також, заявник стверджує, що Акти прийняття-передавання за період квітень 2022-червень 2022 підписані боржником у інтернет-сервісі «Особистий кабінет».

Однак, Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (стаття 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Згідно з частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Саме накладання електронного підпису завершує створення електронного документа.

Таким чином, без накладеного електронного цифрового підпису електронний документ не може вважатися створеним і тому не може розглядатися судом як доказ.

Схожа за змістом правова позиція міститься в постановах ВС КГС від 28.12.2019 у справі №922/788/19, від 15.04.2021 у справі №910/8554/20 та у постанові ВС КЦС від 19.01.2022 №202/2965/19.

Проте, надані суду Акти прийняття-передавання товарної продукції за квітень 2022-червень 2022 не містять доказів їх підписання сторонами за допомогою електронного підпису. Зокрема, нанесені на Акти помітки про підписання документів електронним підписом не містять відповідний штрих-код та/або QR-код, із зазначенням номеру сертифіката підпису, а також посади представника, що здійснював підписання.

Суд констатує, що наразі перевірку наявності електронних цифрових підписів на документах можливо здійснити за допомогою онлайн-сервісів розміщених на офіційних сторінках Центрального засвідчувального органу Міністерство цифрової трансформації України («Перевірити підпис» - https://czo.gov.ua/verify) та КНЕДП ДПС («Перевірка підписаних даних» - https://ca.tax.gov.ua/verify), що в тому числі, надають право користувачам сформувати та роздрукувати протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (тих самих звітів про результати перевірки підписів).

Проте, за результатами здійсненої судом перевірки суд встановив, що сертифікати перевірки підписів сформувати не можливо, оскільки, Акти прийняття-передавання товарної продукції за квітень 2022-червень 2022 не містять підписів.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд встановив, що заявником порушено п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, зокрема не додано документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, що згідно з п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України є підставами для відмови заявнику у видачі судового наказу.

У відповідності до ч. 2 ст. 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно з приписів ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 150, 152, 153, 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Релігійної організації «Київський біблійний інститут» заборгованості у розмірі 64 651, 44 грн

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законодавством України порядку.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких