Постанова

від 19.07.2023 по справі 131/1184/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 131/1184/22

Провадження № 22-ц/801/1221/2023

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шелюховський М. В.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 рокуСправа № 131/1184/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Денишенко Т.О., Медвецького С.К.,

за участі секретаря судового засідання Різник Д.С., представника ОСОБА_1 - адвоката Діденко Н.П., розглянувши апеляційну скаргу представника Фермерського господарства «Божнюкове» - адвоката Божнюк Дар`ї Юріївни на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 13 квітня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Божнюкове» про розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку із зміною власника,

в с т а н о в и в:

В листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ФГ «Божнюкове» про розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку із зміною власника, мотивуючи тим, що 15 грудня 2011 року між ФГ «Божнюкове» та його батьком - ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки №б/н, зареєстрований у відділі Держкомзему у Іллінецькому районі 23 березня 2012 року за №052120004004777, площа якої 4,3580 га (кадастровий номер 0521210100:03:000:0272), яка розташована на території Іллінецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області, з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 40 договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно Договору дарування від 11 лютого 2022 року, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Таранюком Т.Є. за реєстровим номером 321 батько позивача подарував йому вищевказану ділянку, право власності на яку підтверджено відповідним витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Після отримання у власність земельної ділянки позивач усно звернувся до керівника ФГ «Божнюкове» та повідомив його про дані обставини, а саме зміну власника та свій намір розірвати договір та обробляти землю самостійно, на що він погодився. Однак після збору урожаю, повідомив, що це відбудеться через рік.

20 вересня 2022 року він письмово звернувся до відповідача із пропозицією про розірвання договору оренди землі та повернення йому земельної ділянки, надавши проект угоди про розірвання договору оренди землі.

04 жовтня 2022 року було отримано відповідь від відповідача про те, що строк дії договору оренди землі закінчується 23.03.2027 року, а розірвання договору в односторонньому порядку не передбачено, а тому відповідач відмовляє у проханні розірвати договір оренди, натомість направляє додаткову угоду з позивачем, як з новим власником.

Вважає, що під час укладення договору оренди земельної ділянки в п. 40 сторони погодили підстави для його розірвання, зокрема перехід права власності на орендовану земельну ділянку. Підстава для розірвання договору оренди землі, зазначена в п.40 є самостійною підставою.

Він, як новий власник земельної ділянки попередив відповідача про намір розірвати договір оренди землі. Відповідач не дотримався порядку розірвання договору оренди землі тим, що відмовив йому, з посиланням на те, що строк дії договору не закінчився, тому він змушений звернутися до суду із позовом про розірвання договору оренди землі.

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 13 квітня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки № б/н від 15.12.2011 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Іллінецькому районі 23 березня 2012 року за №052120004004777, площа якої 4,3580 га (кадастровий номер 0521210100:03:000:0272), яка розташована на території Іллінецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області, з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Фермерським господарством «Божнюкове» ( код ЄДРПОУ 33522926 ).

Стягнуто з Фермерського господарства «Божнюкове» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) грн.

Стягнуто з Фермерського господарства «Божнюкове» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 (шість тисяч гривень 00 копійок) грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду представник ФГ «Божнюкове» - адвокат Божнюк Д.Ю. подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Стягнути з позивача судові витрати.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Діденко Н.П. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Представник ФГ «Божнюкове» - адвокат Божнюк Д.Ю. в судове засідання не з`явилась, подавши повторно заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. Проте апеляційний суд вважає за можливе розглянути справи за відсутності представника відповідача, оскільки ФГ «Божнюкове» не було позбавлено можливості укласти договір про надання правничої допомоги з іншим адвокатом, а повторна неявка сторони незалежно від поважності причини не перешкоджає розгляду справи за її відсутності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що 15 грудня 2011 року між ФГ «Божнюкове» та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки №б/н, зареєстрований у відділі Держкомзему у Іллінецькому районі 23 березня 2012 року за №052120004004777(а.с.8-11), площа якої 4,3580 га (кадастровий номер 0521210100:03:000:0272), яка розташована на території Іллінецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області, з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до договору дарування земельної ділянки від 11 лютого 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Таранюком Т.Є. за реєстровим номером 321, власником земельної ділянки площею 4,3580 га (кадастровий номер 0521210100:03:000:0272) є позивач ОСОБА_1 , так як його батько ОСОБА_1 подарував йому дану земельну ділянку (а.с.12-13).

Договір оренди земельної ділянки укладено на 15 років (пункт 8 договору) і набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 44).

Договором оренди землі визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (пункт 39).

Відповідно до пункту 40 договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Представник позивача - адвокат Діденко Н.П. звернулася до голови ФГ «Божнюкове» із повідомленням про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, у якому вказала про те, що ОСОБА_1 має намір самостійно надалі розпоряджатися земельною ділянкою та використовувати її для власних потре, у зв`язку з чим бажає його розірвати (а. с. 15).

У відповіді на лист-повідомлення ФГ «Божнюкове» повідомило, що оскільки протягом місяця після реєстрації ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, останній не повідомив орендаря про зміну власника земельної ділянки, він прийняв умови договору оренди за принципом «мовчазної згоди». У зв`язку з цим земельна ділянка буде повернута власнику після закінчення строку дії договору оренди, тобто після 23 березня 2027 року (а.с. 18).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору, оскільки при укладенні договору оренди землі сторони погодили такі підстави щодо його розірвання.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» визначені підстави, за яких припиняється договір оренди землі. Так, договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено (частина 1). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом (частина 2). Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частина 3). Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором (частина 4).

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання передбачено статтею 32 Закону України «Про оренду землі», відповідно до частини 4 якої перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

При укладенні договору оренди землі від 15 грудня 2011 року орендодавець ОСОБА_1 і орендар Фермерське господарство «Божнюкове» визначили випадки за яких можливо здійснити зміну умов цього договору та припинити його дію.

Пунктом 39 цього договору визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до пункту 40 договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Пункт 40 даного договору не визнаний недійсним у судовому порядку, отже, він є дійсним і таким що підлягає виконанню.

Право власності на орендовану земельну ділянку площею 4,3580 га, кадастровий номер 0521210100:03:000:0272, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Іллінецької міської ради Іллінецького району Вінницької області, від попереднього власника - ОСОБА_1 перейшло 11 лютого 2022 року до позивача по справі ОСОБА_1 , на підставі договору дарування земельної ділянки.

Згідно Витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 299128252 від 11 лютого 2022 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував своє право власності на спірну земельну ділянку 11 лютого 2022 року (а. с. 14).

Таким чином внаслідок переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, до іншої особи, якою є позивач по справі ОСОБА_1 , він вправі вимагати зміни умов договору або вимагати розірвання договору оренди, зваживши на те, що таке право надане йому даним договором.

Сторони, зокрема новий власник земельної ділянки, переданої в оренду - ОСОБА_1 , не заявив про свій намір змінити умови договору, а повідомив орендаря про своє бажання його розірвати.

З урахуванням наведеного вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки при укладенні спірного договору оренди землі від 15 грудня 2011 року сторони його погодили у пункті 40 таку підставу його розірвання, як перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, тому цей договір підлягає розірванню, так як до позивача -перейшло право власності на орендовану земельну ділянку і він вимагає розірвання цього договору.

В апеляційній скарзі відповідач вказав, що позивач не повідомив його про перехід справа власності на земельну ділянку протягом значного проміжку часу не висловлював заперечень проти договору оренди землі, і не вчиняв ніяких дій щодо розірвання договору, що свідчить про погодження ним усіх умов договору, укладеного первісним власником, та свідчить про його мовчазну згоду на продовження використання земельної ділянки орендарем, і про підтвердження наявності між ними договірних відносин.

Ці міркування відповідача є суб`єктивними, та вираженими всупереч матеріалам справи, які свідчать про те, що право власності на спірну, орендовану відповідачем земельну ділянку, у позивача виникло лише із 11 лютого 2022 року, у вересні 2022 року позивач, діючи як інший власник, надіслав орендарю повідомлення про бажання розірвати достроково договір оренди земельної ділянки, на яке отримав відповідь про відмову у достроковому розірванні договору оренди земельної ділянки, що не свідчить про значний період часу виконання позивачем умов договору оренди землі.

Безпідставним також є посилання апелянта на те, що оскільки позивач не повідомив відповідно до ч. 3 ст. 148-1 ЗК України орендаря протягом місяця з дня набуття права власності про перехід до нього права власності на орендовану земельну ділянку, тому слід вважати, що позивач погодився з умовами договору оренди землі, так як неповідомлення орендаря в місячний термін про перехід права власності на земельну ділянку не позбавляє орендодавця права звернутись з вимогою про розірвання такого договору з підстав чітко обумовлених у такому договорі.

Доводи апеляційної скарги носять формальний характер, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають. Ніяких нових обставин, які б давали підстави для проведення апеляційним судом переоцінки доказів, зроблених судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги не містять.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційну скаргу представника ФГ «Божнюкове» - адвоката Божнюк Д.Ю. слід залишити без задоволення, а рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 13 квітня 2023 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Фермерського господарства «Божнюкове» - адвоката Божнюк Дар`ї Юріївни залишити без задоволення.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 13 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19 липня 2023 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Т.О. Денишенко

С.К. Медвецький