ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2023 рокум. Кропивницький Справа № 912/859/23
Господарський суд Кіровоградської області у складі суддіЗакуріна М. К., розглянувши справу
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нива»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Круп`яний Дім Трейдінг»
про стягнення 1096357,07 грн,
за участю:
- секретаря судового засідання Рудченко І.О.,
- представників: позивача не з`явився, відповідача не з`явився,
у с т а н о в и в:
ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ПОЗИВАЧА
19.05.2023 СВК «Нива» звернулось з позовом до ТОВ «Круп`яний Дім Трейдінг» про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу № 47 від 19.08.2022 та № 49 від 23.08.2022 у сумі 1096357,07 грн, з яких: 319083,77 грн основної заборгованості, 486907,07 грн штрафу та 290366,23 грн пені. Поряд з цим, Позивач просив компенсувати йому за рахунок Відповідача 16445,37 грн сплаченого судового збору.
У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:
- 19.08.2022 та 23.08.2022 уклав з Відповідачем два договори купівлі-продажу № 47 та № 49 відповідно, за якими зобов`язався передати товар;
- на виконання умов договорів передав Відповідачеві 146,9 тон сої за накладними № 51 від 19.08.2022 на суму 693939,82 грн та № 56 від 24.08.2022 на суму 929083,77 грн, а всього на суму 1623023,59 грн;
- у свою чергу, Відповідач сплатив вартість отриманого товару не у повному обсязі, заборгувавши за обома договорами 319083,77 грн;
- оскільки Відповідач не виконав зобов`язання він нарахував 486907,07 грн штрафу та 290366,23 грн пені.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ТА РІШЕННЯ
Ухвалою від 22.05.2023 Суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та установив строки для подачі процесуальних заяв. Зокрема, Відповідач відзив на позов не подав.
Безпосередньо підготовче провадження Суд здійснив у підготовчому засіданні, яке відбулося 21.06.2023, а розгляд справи по суті 19.07.2023.
Розгляд справи здійснений без участі представників Позивача та Відповідача, оскільки вони не прибули. Зокрема Позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника, а Відповідач свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі, підготовче засідання та розгляд справи по суті.
Так, ухвала про відкриття провадження у справі повернулась до суду 30.05.2023 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Втім, кореспонденція направлялась за адресою Відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Водночас Відповідач отримав ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, що слідує з повідомлення про вручення поштового відправлення № 06900006452120. Отже, Суд вжив належні заходи щодо повідомлення Відповідача про заявлений до нього позов та його судовий розгляд.
УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ
19.08.2022 ТОВ «Круп`яний Дім Трейдінг», як Покупець, та СВК «Нива», як Продавець, уклали договір купівлі-продажу № 47 (а.с.8-9), за умовами якого:
- Продавець зобов`язався передати у власність Покупцю сою у кількості 65 тон до 25.08.2022 зі складу Продавця, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах згідно п. 3 договору (пункт 1.1);
- право власності на Товар переходить до Покупця з моменту оформлення накладної від Продавця (пункт 1.2);
- ціна товару за 1 тону з ПДВ складає 11050, а вартість договору з ПДВ 718249,82 грн (пункт 2.1);
- оплата товару проводиться шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 5 банківських днів з моменту отримання від Продавця рахунку на оплату товару (пункт 3.1);
- до виконання вимог щодо реєстрації Продавцем податкової накладної на товар Покупець сплачує Продавцю грошову суму коштів у розмірі 80% вартості товару, залишок суми сплачується на протязі 5 банківських днів після реєстрації податкової накладної (пункт 3.2).
На виконання умов договору Позивач передав Відповідачеві за накладною № 51 від 19.08.2022 (а.с. 14) 62,8 тон сої на загальну суму 693939,82 грн.
19.08.2022 Позивач виставив Відповідачеві рахунок до сплати № 23 (а.с.16) за 65 тон сої на загальну суму 718249,82 грн.
Відповідач, у свою чергу, здійснив оплату поставленого товару у межах договору платіжними інструкціями № 174 від 19.08.2022 на 390000 грн (а.с. 30), № 175 від 22.08.2022 на 140000 грн (а.с. 29), № 222 від 08.11.2022 на 50000 грн (а.с. 22), № 223 від 10.11.2022 на 50000 грн (а.с. 21), № 232 від 02.12.2022 на 50000 грн (а.с. 19), № 242 від 15.12.2022 на 13939,82 грн (а.с. 18), а всього на 693939,82 грн.
Отже, станом на час звернення Позивача з позовом до суду Відповідач повністю сплатив вартість отриманого товару у сумі 693939,82 грн.
Поряд з цим, 23.08.2022 ТОВ «Круп`яний Дім Трейдінг», як Покупець, та ФГ СВК «Нива», як Продавець, уклали договір купівлі-продажу № 49 (а.с.10-11), за умовами якого:
- Продавець зобов`язався передати у власність Покупцю товар сою в кількості 85 тон до 30.08.2022 зі складу Продавця, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах згідно п. 3 договору (пункт 1.1);
- право власності на Товар переходить до Покупця з моменту оформлення накладної від Продавця (пункт 1.2);
- ціна товару за 1 тону з ПДВ складає 11050, а вартість договору з ПДВ 939249,76 грн (пункт 2.1);
- оплата товару проводиться шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 5 банківських днів з моменту отримання від Продавця рахунку на оплату товару (пункт 3.1);
- до виконання вимог щодо реєстрації Продавцем податкової накладної на товар Покупець сплачує Продавцю грошову суму коштів у розмірі 80% вартості товару, залишок суми сплачується на протязі 5 банківських днів після реєстрації податкової накладної (пункт 3.2);
- за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення виконання зобов`язань від суми боргу, але не більше10% від суми фактично проведеної Продавцем поставки в грошовій формі (пункт 6.2);
- за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань протягом дії договору винна сторона сплачує штраф у розмірі 30% від договірної вартості (пункт 6.7).
На виконання умов договору Позивач передав, а Відповідач прийняв за накладною № 56 від 24.08.2022 (а.с. 13) 84,08 тон сої на загальну суму 929083,77 грн.
24.08.2022 Позивач виставив Відповідачеві рахунок до сплати № 24 (а.с.15) за 83 тони сої на загальну суму 917149,77 грн.
Відповідач, у свою чергу, здійснив оплату поставленого товару у межах договору платіжними інструкціями № 176 від 24.08.2022 на 160000 грн (а.с. 28), № 177 від 25.08.2022 на 30000 грн (а.с. 27), № 179 від 26.08.2022 на 100000 грн (а.с. 26), № 185 від 29.08.2022 на 100000 грн (а.с. 25), № 193 від 31.08.2022 на 50000 грн (а.с. 24), № 203 від 07.09.2022 на 70000 грн (а.с. 23), № 227 від16.11.2022 на 50000 грн (а.с. 20) та № 241 від 15.12.2022 на 50000 грн (а.с. 17), а всього на 610000 грн.
Як слідує з квитанції про прийняття та реєстрацію податкової накладної податкова накладна № 4 від 24.08.2022 за господарською операцією купівлі-продажу на суму 929083,77 грн зареєстрована у податковому органі 31.08.2022 (а.с. 33).
14.03.2022 за вих. № 13 Позивач направив Відповідачеві претензію (а.с. 12) та зажадав сплати заборгованості у розмірі 319083,77 грн, проте Відповідач заборгованість не сплатив.
Відтак, за договором № 49 станом на час звернення Позивача з позовом до суду Відповідач, хоча із запізненням по відношенню до строку оплати, частково сплатив вартість отриманого товару у сумі 610000 грн, а несплаченою вартістю отриманого товару залишилася сума 319083,77 грн.
ОЦІНКА УСТАНОВЛЕНИХ ОБСТАВИН
Щодо правової природи договору та договірних відносин
Установлені судом обставини наявності укладених між сторонами договорів, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Умовами укладених договорів сторони визначили (серед інших умов): предмет договору, ціну, порядок та строки розрахунків, умови та строки передачі товару.
Зміст та умови договорів, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на їх підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладені договори купівлі-продажу.
Зокрема, згідно з приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає майно (товар) і зобов`язується сплатити за нього певну грошову суму.
Отже, за укладеними договорами Позивач зобов`язався передати товар, а Відповідач прийняти його та сплатити відповідну вартість.
На виконання умов договорів Позивач передав Відповідачеві товар на суму 693939,82 грн (за договором № 47) та на суму 929083,77 грн (за договором № 49), а всього на суму 1623023,59 грн, чим виконав взяті на себе зобов`язання.
Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Умовами укладених договорів, а саме пунктами 3.1 та 3.2, сторони обумовили, що оплата товару проводиться шляхом переказу грошових коштів протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату. При цьому до моменту реєстрації податкової накладної Відповідач повинен сплатити 80% вартості товару, а залишок суми, тобто 20%, сплачується протягом 5 банківських днів після її реєстрації.
У цьому контексті Суд установив, що Відповідач, хоча із запізненням по відношенню до строку оплати, повністю сплатив вартість отриманого за договором № 47 товару, а саме перерахував 693939,82 грн. Водночас, за договором № 49 Відповідач сплатив лише 610000 грн, у зв`язку з чим залишок несплаченої суми складає 319083,77 грн (із розрахунку: 929083,77 грн 610000 грн = 319083,77 грн).
Таким чином, заявлена до стягнення сума 319083,77 грн основної заборгованості виникла лише за договором № 49, а тому твердження Позивача про заборгованість, яка виникла за обома договорами, не підтверджуються наведеними доказами, а тому є необґрунтованими.
За наведеними умовами пункту 3.2. договору № 49 строк оплати товару та суми сплати пов`язані з виставленням рахунку (з цієї дати Відповідач повинен сплатити протягом 5 банківських днів 80 % вартості товару), а також з реєстрацією податкової накладної (з цієї дати Відповідач повинен сплатити 20 % вартості товару), а тому відповідними датами та необхідними сумами сплати є 01.09.2022 (закінчення 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату, який виставлений 24.08.2022), а також 07.09.2022 (закінчення 5 банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної, яка зареєстрована 31.08.2022). Таким чином, до 31.08.2022 Відповідач повинен був сплатити 743267,02 грн (з розрахунку: 929083,77 грн х 80 % = 743267,02 грн), а до 07.09.2022 185816,75 грн (з розрахунку: 929083,77 грн х 20 % = 185816,75 грн).
За таких обставин відповідно до наведених сум та дат у Відповідача виник обов`язок сплатити товар, а у Позивача право на отримання і стягнення його вартості у повному обсязі. Проте Відповідач вартість поставленого товару сплатив частково, а саме виходячи із загальної суми заборгованості (319083,77 грн), яка виникла за договором № 49, заборгованість Відповідача у сумі 133267,02 грн (з розрахунку: 743267,02 грн 610000 грн = 133267,02 грн) виникла починаючи з 01.09.2022, а заборгованість у сумі 185816,75 грн з 08.09.2022.
Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).
Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов`язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов`язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.
Отже, зобов`язання, які виникли між сторонами, мали ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна із сторін повинна була вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб`єктивної умови відповідальності.
За таких обставин Суд висновує, що на час вирішення спору Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та не здійснив оплату товару у визначені строки, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 319083,77 грн. Відтак, його дії є несправедливими та недобросовісними по відношенню до Позивача.
Щодо відповідальності за невиконання зобов`язання
У зв`язку з невиконанням зобов`язань Позивач нарахував Відповідачеві 290366,23 грн пені та 486907,07 грн штрафу. Відповідне нарахування він здійснив на заборгованість у сумі 319083,77 грн, яку визначив за обома договорами, без виокремлення сум заборгованості за кожним з них та без вказівки на період нарахування.
Суд сприймає такий порядок розрахунку як нарахування пені і штрафу на суму заборгованості, яка фактично виникла за зобов`язаннями договору № 49, оскільки за зобов`язаннями договору № 47 Відповідач повністю сплатив вартість отриманого товару, а Позивач не нараховував штраф та пеню на суми заборгованостей, які вникали при частковій сплаті на певний період та дати.
Поряд з цим, при розрахунку пені Позивач нарахував її за 182 дня, але не вказав який період вони складають, а тому оскільки нарахування він здійснив на загальну суму заборгованості (319083,77 грн), яка виникла лише станом на 08.09.2022 ((тобто дати поєднання суми заборгованості за першим періодом сплати (133267,02 грн) та суми заборгованості за другим періодом сплати (185816,75 грн)), початком періоду нарахування пені є 08.09.2022, а кінцевою датою 08.03.2023 (цей період складає 182 дні).
Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення пені та штрафу, Суд зазначає, що згідно із частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.
Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
У статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме за частиною 2 штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а за частиною 3, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У пункті 6.2. договору № 49 (за яким виникла заборгованість) сторони встановили, що Покупець сплачує на користь Продавця пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення виконання зобов`язань від суми боргу, але не більше 10% від суми фактично проведеної Продавцем поставки у грошовій формі.
Також у пункті 6.7 сторони обумовили можливість стягнення штрафу у розмірі 30 % від договірної вартості за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань протягом дії договору.
Таким чином, обумовлена договором неустойка має безпосередню мету стимулювати Відповідача до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права Позивача шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання Відповідачем трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.
Суд перевірив розрахунок пені за формулою: пеня = (заборгованість) х 0,5% (розмір, визначений договором) х (кількість прострочених днів), виходячи із розрахунку: 319083,77 грн х 0,5% х 182 дні = 290366,23 грн.
Проте, при її нарахуванні Позивач не врахував положення 6.2 договору № 49, за яким пеня не може бути більшою ніж 10% від суми фактично проведеної Продавцем поставки у грошовій формі. Зокрема, за договором № 49 сума поставки склала 929083,77 грн, а тому сума пені не може перевищувати 10% від цієї суми, тобто не більше 92908,38 грн.
Водночас, за статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.
У справі Суд установив, що у період з 08.09.2022 по 08.03.2023 подвійна облікова ставка НБУ була меншою ніж розмір пені за договором, а тому нарахування пені вище розміру цієї ставки є неправомірним. Зокрема, безпосередньо пеня із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ склала 79552,39 грн із розрахунку: 319083,77 грн (загальна сума заборгованості) х 2 х 25 (облікова ставка НБУ за період з 08.09.2022 по 08.03.2023) : 100 х 182 дні (кількість днів у періоді з 08.09.2022 по 08.03.2023) : 365 (кількість днів у році) = 79552,39 грн.
За таких обставин, правомірним є нарахування пені лише у сумі 79552,39 грн.
Щодо штрафу Суд зазначає, що у пункті 6.7 договору сторони обумовили нарахування штрафу у випадку «односторонньої необґрунтованої відмови від виконання своїх зобов`язань».
Суд сприймає цю договірну умову як можливість нарахування штрафу лише у випадку, коли наявний факт необґрунтованої відмови від виконання зобов`язання. Основною умовою відповідальності фактично є «відмова» від виконання зобов`язання. За договором № 49 обов`язком Відповідача, з-поміж іншого, є сплата вартості товару, а тому у контексті наведеної умови застосування штрафу, Позивач повинен довести на підставі положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України факт безпосередньої відмови від такої сплати. «Несплата» або «несвоєчасна несплата» за договором не є тотожною «відмові від сплати», оскільки сама «відмова» є суб`єктивним проявом (усвідомленими діями) та підставою для невиконання зобов`язання, а її наявність є обов`язковою для доведення.
Проте, Позивач не довів шляхом надання відповідних доказів того, що невиконання Відповідачем зобов`язання з повної сплати вартості отриманого товару є проявом його відмови від виконання зобов`язання. Фактично Позивач ототожнив «порушення зобов`язання» з «односторонньою відмовою від виконання зобов`язання».
З урахуванням викладеного Суд висновує, що нарахування штрафу у сумі 486907,07 грн є неправомірним, оскільки він нарахований поза межами договірних відносин.
ВИСНОВКИ З ПРЕДМЕТУ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати 319083,77 грн основної заборгованості та 79552,39 грн пені у добровільному порядку, доведеністю Позивачем власних вимог, не спростування їх Відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у цих сумах. Натомість стягнення 210813,84 грн пені та 486907,07 грн штрафу є неправомірним і задоволенню не підлягає.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Судовими витратами у справі є витрати Позивача на сплату судового збору, сплачені платіжною інструкцією № 409 від 16.05.2023, у сумі 16445,37 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 5979,54 грн, що складає 36,36 % співвідношення заявленої до стягнення суми та задоволеної судом.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями238,240 ГПК України,
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Круп`яний Дім Трейдінг» (25014, м. Кропивницький, просп. Інженерів, б. 11; ідентифікаційний номер 39887193) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нива» (28410, Кропивницька область, Кропивницький район, с. Мар`ївка, вул. Центральна, б. 1; ідентифікаційний номер 03756425) 319083,77 грн основної заборгованості, 79552,39 грн пені та 5979,54 грн компенсації по сплаті судового збору.
3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення Суд склав 19.07.2023
Суддя М.К. Закурін
Копії рішення надіслати:
- СВК "Нива": 28410, Кропивницька область, Кропивницький район, с. Мар`ївка, вул. Центральна, б.1;
- ТОВ "Круп`яний Дім Трейдінг": 25014, м. Кропивницький, просп. Інженерів, б. 11.
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2023 |
Оприлюднено | 20.07.2023 |
Номер документу | 112285218 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Закурін М.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні