Рішення

від 17.07.2023 по справі 914/1405/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2023 Справа № 914/1405/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт», м.Теребовля,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна компанія «Галицький будівельник», с.Бірки,

про: стягнення заборгованості 27600,00 грн.

Суддя І. КОЗАК

При секретарі Г.Гелеш

Представники сторін не викликалися.

На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна компанія «Галицький будівельник» про стягнення 27600,00 грн заборгованості.

Ухвалою суду від 03.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного письмового провадження без виклику сторін.

У зв`язку з перебування судді І.КОЗАК у відпустці з 30.06.2023 до 16.07.2023, рішення датовано 17.07.2023.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. У порушення умов договору №РЕ/ЛВ/53/22 від 04.01.2022 відповідач одержав від позивача товар на загальну суму 134926,00 грн, частково оплатив вартість поставлених будівельних матеріалів на суму 111926,00 грн. Неоплаченою залишається сума 23000,00грн основного боргу. Крім того, за порушення строку оплати товару понад 30 календарних днів на підставі п.5.3 договору позивач нарахував відповідачу 4600,00 грн штрафу.

Попередній розрахунок судових витрат позивача:

·2684,00 грн сплачений судовий збір.

Правова позиція відповідача.

Відповідач у відзиві на позов (вх.№12605/23) визнав суму основного боргу в розмірі 23000,00грн. Заперечив проти нарахованого позивачем штрафу та зазначив, що фінансова спроможність відповідача залежить від державного фінансування (а саме від вчасного перерахунку коштів Міністерством оборони України). Крім того, на думку відповідача нарахування штрафу проведено з порушенням п.6.1 договору та не враховано форс-мажорні обставини (лист ТПП України про військову агресію росії проти України). Підсумовуючи свої аргументи, просить відмовити у задоволення вимоги про стягнення штрафу з відповідача.

Обставини справи.

04 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» (Постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна компанія «Галицький Будівельник» (Покупець) було укладено договір № РЕ/ЛВ/53/22 поставки товарів (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується постачати і передати у власність покупцю будівельні матеріали (товар) для використання у господарській діяльності, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

На виконання умов Договору постачальником поставлено та передано у власність покупця товар на загальну суму 134 926,00 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки проводяться протягом 30 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою покупця.

Покупцем частково сплачено отриманий товар на суму 111 926,00 грн.

Станом на дату винесення рішення заборгованість відповідача за Договором становить 23 000,00 грн.

Оцінка суду.

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Між сторонами у справі виникли права і обов`язки на підставі укладеного договору поставки.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується факт поставки товару позивачем відповідачу та його часткова оплата відповідачем. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату винесення рішення становить 23000,00 грн, визнається ТОВ «БІК «Галицький Будівельник» у відзиві на позов та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахованого позивачем штрафу в розмірі 4600,00 грн на підставі п.5.3 договору за прострочення оплати товару більше ніж на 30 календарних днів.

Згідно з п. 5.3. Договору, у випадку прострочення оплати вартості поставленого товару, більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару.

Розмір штрафу за прострочення оплати товару більше, ніж на 30 календарних днів, а саме за період з 03.10.2022 р. по 27.04.2023 р. (207 календарних днів) складає 4 600,00 грн: 23 000,00 грн. х 20 / 100 = 4 600,00 грн.

Аргументи відповідача щодо настання форс-мажорних обставин, зумовлених військовою агресією Російської Федерації проти України, суд відхиляє з огляду на таке.

За змістом частини першої статті 263 ЦК України непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

За змістом частини другої статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

В статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема: збройний конфлікт, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» шляхом видачі сертифіката.

Настання форс-мажорних обставин, в кожному окремому випадку, засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово- промисловими палатами, шляхом видачі сертифікату про такі обставини.

Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44 (5), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань за:

- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;

- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;

- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

У випадку настання тимчасової неможливості виконання регіональною ТПП своєї функції із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема, через відсутність уповноваженої особи, окупацію території, настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) тощо дану функцію виконує ТПП України або інша регіональна торгово-промислова палата, найближча за розташуванням, якщо це не суперечить умовам договору, контракту, угоди тощо між сторонами, або за письмовою угодою сторін.

Відкритий лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, на який посилається відповідач, адресований всім кого це стосується. Це означає, що кожному, кого це стосується, слід доводити причинний зв`язок між війною і неможливістю виконати свої (в т.ч. й грошові) зобов`язання. Адже обставини для суб`єктів господарювання суттєво різняться в залежності від того де знаходиться їх виробництво, місце господарської діяльності: на лінії фронту, на тимчасово окупованих територіях, чи в тилу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/2394/21 (постанова від 14.06.2022) вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21.

Суд зазначає, що розв`язання повномасштабної збройної агресії та введення воєнного стану є виключними важкими обставинами, які у рівній мірі впливають на обидві сторони. У даному випадку відповідачем не доведено прямого причино-наслідкового зв`язку між неоплатою отриманого товару та війною в Україні.

Крім того, доказів повідомлення позивача, у відповідності до п. 6.3. договору (до 10 днів з моменту їх виникнення), про настання у відповідача форс-мажорних обставин суду не надано.

Суд наголошує, що відповідно до ст. 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд враховує, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.

Підсумовуючи наведене, заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 231, 219-221, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна компанія «Галицький будівельник» (81092, Львівська обл, Яворівський р-н, с.Бірки, вул.окружна, б.1, ідентифікаційний код 40247315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» (48100, Тернопільська обл, Теребовлянський р-н, м.Теребовля, вул.Шевченка, б.171, ідентифікаційний код 37961273) 23000,00 грн основного боргу, 4600,00 грн штрафу, 2684,00 грн судового збору.

3.Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4.Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 17.07.2022.

Суддя Козак І.Б.