Рішення

від 12.07.2023 по справі 914/781/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2023 Справа № 914/781/23

м. Львів

за позовом: Заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Іваньківської сільської ради, с. Іваньки, Черкаська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум», м. Львів

про: визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 102,61 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар судового засідання Сосницька А.А.

Представники сторін:

від прокуратури: Панькевич Р. - прокурор,

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився.

Суть спору:

Заступник керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Іваньківської сільської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 102,61 грн.

Ухвалою від 08.03.2023р. (суддя Юркевич М.В.) було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.03.2023р.

27.03.2023р. від позивача поступило клопотання про розгляд справи без його участі та підтримання позовних вимог прокурора.

28.03.2023р. судове засідання о 10:30 год. не відбулося, у зв`язку із повідомленням про замінування будівлі суду, всі працівники та відвідувачі суду були евакуйовані за межі суду.

Ухвалою суду від 28.03.2023 відкладено розгляд справи в межах підготовчого провадження на 02.05.2023.

Розпорядженням керівника апарату №61 від 10.04.2023 року, відповідно до п.2.3.50. Положення про автоматизовану документообігу суду, у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_1 (подання заяви про відставку), призначено повторний автоматизований розподіл справи №914/781/23. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №914/781/23 між суддями, визначено суддю Кітаєву С.Б.

Ухвалою суду від 12.04.2023 справу №914/781/23 прийнято до розгляду в новому складі суду, постановлено розгляд справи №914/781/23 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 11.05.2023 року.

Ухвалою від 11.05.2023 суд повідомив позивача та відповідача про відкладення розгляду справи на 31.05.2023.

Ухвалою суду від 31.05.2023 закрито підготовче провадження у справі № 914/781/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.06.2023.

Ухвалою від 29.06.2023 суд повідомив позивача та відповідача про відкладення розгляду справи на 12.07.2023.

В судове засідання 12.07.2023 з`явився прокурор, позовні вимоги підтримав, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник позивача явки уповноваженого представника не забезпечив, у клопотанні від 27.03.2023 (вх.№7508/23) позивач просить про розгляд справи без його участі та повідомив, що підтримує позовні вимоги прокурора.

Відповідач явки представника не забезпечив, причин неявки не повідомив.

Суд звертає увагу, що ухвали суду надсилались відповідачу за місцезнаходженням відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, були повернуті на адресу суду з відмітками пошти «за закінченням терміну зберігання», про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові конверти з Довідками Ф.20.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Таким чином, суд констатує, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд їхньої справи у суді та мали можливість передбачену законом на реалізацію своїх прав та законних інтересів, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій щодо належного повідомлення учасників процесу.

Водночас, суд враховує, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Оскільки до суду не надходило жодних клопотань учасників справи або одного з них, по суті спору (відповідач відзив не подав, проти позову не заперечив), які не перешкоджають можливості вирішенню справи по суті, враховуючи наданий процесуальним законом строк для розгляду відповідної справи, суд дійшов висновку розглянути спір по суті.

Частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позиція прокурора.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що сторонами під час проведення закупівлі природного газу порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що призвело до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.

Крім того, укладенням додаткових угод до договору поставки природного газу порушено матеріальні державні інтереси, оскільки, з урахуванням додаткових угод замовник торгів фактично отримав меншу кількість газу, що призводить до порушення суспільних інтересів.

У зв`язку з чим прокурор просить визнати недійсними додаткові угоди №2 від 09.03.2021, №3 від 15.03.2021, №4 від 17.03.2021, №5 від 12.04.2021, №6 від 28.05.2021 до договору постачання природного газу №26 від 01.03.2021, укладені між Виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум» та стягнути грошові кошти у розмірі 90102,61 грн.

Позиція позивача.

Письмових пояснень позивач не надав, в клопотанні від 27.03.2023 зазначив, що позовні вимоги прокурора підтримує.

Позиція відповідача

Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

Обставини справи.

Згідно відомостей електронної системи публічних закупівель prozorro, за результатами відкритих торгів UA-2021-01-23-000205-b між виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради (далі - Позивач, Споживач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум» (далі - Відповідач, Постачальник) 01.03.2021 укладено договір постачання природного газу № 26 (далі - Договір).

Відповідно до п 1.1. Постачальник зобов`язується забезпечувати поставку у 2021 році природного газу (Код згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09120000-6 - Газове паливо; (природний газ) Споживачу для його власних потреб (споживання), а Споживач зобов`язується приймати природний газ та своєчасно оплачувати його вартість відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору Поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2021 році у обсязі 170 000 куб. м., в тому числі виходячи із нижчезазначеного помісячного обсягу: cічень 0 куб.м., лютий 0 куб.м., березень 38500 куб.м., квітень 0 куб.м., травень 0 куб.м., червень 0 куб.м., липень 0 куб.м., серпень 0 куб.м., вересень 0 куб.м., жовтень 30000 куб.м., листопад 38250 куб.м., грудень 38250 куб.м.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна за 1000 куб. м. природного газу на момент укладення даного Договору, без урахування тарифів на його транспортування по території України, становить 5826,1 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна природного газу - 4855,08 грн;

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни газу - 971,02 грн.

Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 018 300 грн з урахуванням ПДВ 169 716,67 грн.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що Ціна Договору може змінюватися протягом строку його дії. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Згідно п. 3.3 Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п. 3.1. цього Договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за природний газ згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. п. 4.1,4.2, 4.5 передбачено, що оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті на розрахунковий рахунок Постачальника у вигляді 100% оплати до 15 числа місяці, наступного за розрахунковим.

Розрахунковий період за Договором становить один місяць - з 9.00 год першого дня місяця до 9.00 год першого дня наступного місяця включно.

Звірка розрахунків за газ за даним Договором здійснюється Сторонами в термін до 10 днів з дати отримання будь-якою із Сторін відповідної письмової вимоги іншої сторони, на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу та актів приймання-передачі газу. Звірка розрахунків оформлюється шляхом підписання Сторонами акту звірки.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що він вступає в силу з моменту підписання та діє в частині постачання природного газу з 01 березня 2021 по 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного їх закінчення.

Згідно з п. 11.3. всі зміни до цього договору оформлюються письмовими додатковими угодами.

Пункт 11.5 передбачає, що істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача, зміни ціни за одиницю товару до 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в п. 3.1. Договору, покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у п. 3.1 Договору, продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі, узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу)) якості: товарів, робіт і послуг, зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Ріайз, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

В подальшому, 04.03.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 1 (далі - додаткова угода № 1) до Договору, якою викладено у новій редакції пункти 3.1 Договору, решту умов договору залишено без змін.

Відповідно до п. 3.1. Договору в редакції додаткової угоди № 1 ціна за 1000 куб. м. природного газу на момент укладення даного Договору, без урахування тарифів на його транспортування по території України, становить 5826,1 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна природного газу - 4855,08 грн;

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни газу - 971,02 грн;

- крім того, тариф на транспортування за 1000 м. куб. -163,90 грн з ПДВ.

Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 018 300 грн з урахуванням ПДВ 169 716,67 грн.

Ціна газу з урахуванням транспортування становить 5990,00 грн за 1000 куб. м. з ПДВ.

Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 018 300,00 грн з урахуванням ПДВ 169716,67 грн.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 1 ця угода є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.03.2021.

09.03.2021 сторони уклали додаткову угоду № 2 (далі - додаткова угода № 2) до Договору, якою, посилаючись на зміну ціни за одиницю товару з 01.03.2021 та керуючись Законом України «Про публічні закупівлі», Законом України «Про ринок природного газу» дійшли згоди викласти пункти 1.2. та 3.1. у наступній редакції:

Відповідно до п. 1.2. Договору в редакції додаткової угоди № 2 поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2021 році у обсязі 154559,528868 куб. м.

Новою редакцією п. 3.1. Договору визначено ціна за 1000 куб. м. природного газу на момент укладення даного Договору, без урахування тарифів на його транспортування по території України, становить 6424,5 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна природного газу - 5353,75 грн;

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни газу -1070,75 грн.

- крім того, тариф на транспортування за 1000 м. куб. -163,90 грн з ПДВ.

Ціна газу з урахуванням транспортування становить 6588,40 грн за 1000 куб. м. з ПДВ.

Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 018 300,00 грн з урахуванням ПДВ 169716,67 грн.

Відповідно до п. 4 додаткової згоди № 2 ця угода є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.03.2021.

Підставами для підвищення ціни природного газу стали лист ТОВ «Кастум» від 05.03.2021 № 05/03/01 та цінова довідка Харківської торгово- промислової палати від 01.02.2021 № 223/21, видана на замовлення заяви замовника - ТОВ «Кастум» від 29.01.2021 № 29/01/65, в п. 7 якої зафіксовано ціни на природний газ станом на 27.01.2021 (10030,17 грн. за 1000 куб. м) та станом на 29.01.2021 (10575,09 грн. за 1000 куб. м) за результатами біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» та зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі ТТР між вказаними датами 27.01.2021 та 29.01.2021 склав + 5,43%.

15.03.2021 сторони уклали додаткову угоду № 3 (далі - додаткова угода № 3) до Договору, якою, враховуючи зміну ціни за одиницю товару з Договору, якою, враховуючи зміну ціни за одиницю товару з 01.03.2021 та керуючись Законом України «Про публічні закупівлі», Законом України «Про ринок природного газу» дійшли згоди викласти пункти 1.2. та 3.1. у наступній редакції:

Відповідно до п. 1.2. Договору в редакції додаткової угоди № 2 поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2021 році у обсязі 140523,011108 куб. м.

Новою редакцією п. 3.1. Договору визначено ціна за 1000 куб. м. природного газу на момент укладення даного Договору, без урахування тарифів на його транспортування по території України, становить 7082,6 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна природного газу - 5902,17 грн;

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни газу -1180,43 грн;

- крім того, тариф на транспортування за 1000 м. куб. -163,90 грн з ПДВ.

Ціна газу з урахуванням транспортування становить 7246,5 грн за 1000 куб. м. з ПДВ.

Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 018 300,00 грн з урахуванням ПДВ 169716,67 грн.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 3 ця угода є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.03.2021.

Підставами для підвищення ціни природного газу стали лист ТОВ «Кастум» від 12.03.2021 № 12/03/01 та цінова довідка Харківської торгово- промислової палати від 16.02.2021 №380/21, видана на замовлення заяви замовника - ТОВ «Кастум» від 15.02.2021 № 15/02/1 в п. 7 яких зафіксовано ціни на природний газ за результатами біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» та зазначено рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі GASPOOL, зокрема зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі GASPOOL між датами 04.02.2021 та 08.02.2021 склав + 2,77% (станом на 04.02.2021 - 9098,83 грн. з ПДВ, станом на 08.02.2021 - 9351,13 грн. з ПДВ за 1000 куб м);

17.03.2021 сторони уклали додаткову угоду № 4 (далі - додаткова угода № 4) до Договору, якою, враховуючи зміну ціни за одиницю товару з 01.03.2021 та керуючись Законом України «Про публічні закупівлі», Законом України «Про ринок природного газу» дійшли згоди викласти пункти 1.2. та 3.1. у наступній редакції:

Відповідно до п. 1.2. Договору в редакції додаткової угоди № 2 поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2021 році у обсязі 127766,624843 куб. м.

Новою редакцією п. 3.1. Договору визначено ціна за 1000 куб. м. природного газу на момент укладення даного Договору, без урахування тарифів на його транспортування по території України, становить 7806,1 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна природного газу - 6505,08 грн;

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни газу -1301,02 грн;

- крім того, тариф на транспортування за 1000 м. куб. - 163,90 грн з ПДВ.

Ціна газу з урахуванням транспортування становить 7970,00 грн за 1000 куб. м. з ПДВ.

Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 018 300,00 грн з урахуванням ПДВ 169716,67 грн.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 4 ця угода є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.03.2021.

Підставами для підвищення ціни природного газу стали лист ТОВ «Кастум» від 17.03.2021 № 17/03/01 та цінова довідка Харківської торгово- промислової палати від 16.03.2021 №656-1/21, видана на замовлення заяви замовника - ТОВ «Кастум» від 16.03.2021 №16/03/11 в п. 7 яких зафіксовано ціни на природний газ за результатами біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» та зазначено рівень коливання ціни природного газу на центрально-європейському хабі GEGH, зокрема зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на центрально-європейському хабі GEGH між датами 04.03.2021 та 11.03.2021 склав + 7,69% (станом на 04.03.2021 - 8422,03 грн. з ПДВ, станом на 11.03.2021 - 9069,69,13 грн. з ПДВ за 1000 куб м);

12.04.2021 сторони уклали додаткову угоду № 5 (далі - додаткова угода № 5) до Договору, якою, враховуючи зміну ціни за одиницю товару з 01.04.2021 та керуючись Законом України «Про публічні закупівлі», Законом України «Про ринок природного газу» дійшли згоди викласти пункти 1.2. та 3.1. у наступній редакції:

Відповідно до п. 1.2. Договору в редакції додаткової угоди № 2 поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2021 році у обсязі 118521,915438 куб. м.

Новою редакцією п. 3.1. Договору визначено ціна за 1000 куб. м. природного газу на момент укладення даного Договору, без урахування тарифів на його транспортування по території України, становить 8427,76 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна природного газу - 7023,13 грн;

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни газу -1404,63 грн;

- крім того, тариф на транспортування за 1000 м. куб. -163,90 грн з ПДВ;

Ціна газу з урахуванням транспортування становить 8591,66 грн за 1000 куб. м. з ПДВ.

Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 018 300,00 грн з урахуванням ПДВ 169716,67 грн.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 5 ця угода є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.04.2021.

Підставами для підвищення ціни природного газу стали лист ТОВ «Кастум» від 09.04.2021 № 09/03/01 та цінова довідка Харківської торгово- промислової палати від 08.04.2021 № 861/21, видана на замовлення заяв замовника - ТОВ «Кастум» від 08.04.2021 № 08/04/2. В п. 7 якої зафіксовано ціни на природний газ станом на 01.04.2021 (9467,43 грн. за 1000 куб. м) та станом на 07.04.2021 (10206,25 грн. за 1000 куб. м) за результатами біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» та зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі ТТР між вказаними датами 01.04.2021 та 07.04.2021 склав + 7,80%.

28.05.2021 сторони уклали додаткову угоду № 6 (далі - додаткова угода № 7) до Договору, якою, враховуючи зміну ціни за одиницю товару з 01.05.2021 та керуючись Законом України «Про публічні закупівлі», Законом України «Про ринок природного газу» дійшли згоди викласти пункти 1.2. та 3.1. у наступній редакції:

Відповідно до п. 1.2. Договору в редакції додаткової згоди № 2 поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2021 році у обсязі 107757,069 куб. м.

Новою редакцією п. 3.1. Договору визначено ціна за 1000 куб. м. природного газу на момент укладення даного Договору, без урахування тарифів на його транспортування по території України, становить 9286,06 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна природного газу - 7738,38 грн;

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни газу -1547,68 грн;

- крім того, тариф на транспортування за 1000 м. куб. -163,90 грн з ПДВ.

Ціна газу з урахуванням транспортування становить 9449,96 грн за 1000 куб. м. з ПДВ.

Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 018 300,00 грн з урахуванням ПДВ 169716,67 грн.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 6 ця угода є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.05.2021 у відповідності до ч. 3 ст. 631 ЦК України.

Підставами для підвищення ціни природного газу стали лист ТОВ «Кастум» від 09.04.2021 № 09/03/01 та цінова довідка Харківської торгово- промислової палати від 19.05.2021 № 1169/21, видана на замовлення заяви замовника - ТОВ «Кастум» від 18.05.2021 № 18/05/01. В п. 7 якої зафіксовано ціни на природний газ станом на квітень 2021 (8098,53 грн. за 1000 куб. м) та станом на 17.05.2021 (9296,81 грн. за 1000 куб. м) за результатами біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» та зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі ТТР між вказаними датами квітня 2021 та 17.05.2021 склав + 14,80%.

Таким чином, внаслідок укладення додаткових угод №№ 2-6 ціна природного газу зросла з 5826,1 грн до 9286,06 грн (без урахування вартості транспортування), тобто на 59,39 % у порівнянні з ціною, визначеною та погодженою сторонами у момент укладення договору поставки природного газу № 26 від 01.03.2021 та додаткової угоди № 1 від 04.03.2021.

Загалом, за наслідками виконання Договору та укладених додаткових угод Позивачем фактично спожито та сплачено за постачання об`ємів газу:

- у березні 2021 року - 28 898 куб. м. кубічних метрів за ціною 7 970 грн за 1000 куб.м. (з урахуванням транспортування) на загальну суму 230 317,18 грн;

- у квітні 2021 року - 12 645 куб. м. кубічних метрів за ціною 8 591,06 грн за 1000 куб.м. (з урахуванням транспортування) на загальну суму 108 634 грн.

Наведені обставини підтверджуються актами здачі-приймання природного газу від 31.03.2021 № РН-00307/1, від 07.05.2021 № РН-000606 та платіжними дорученнями від 06.04.2021 № 309, від 06.04.2021 № 220, від 09.04.2021 № 650, від 12.05.2021 № 224.

Тобто загалом Позивачем за Договором спожито 41 543 куб. м природного газу, за який сплачено Відповідачу 338 951,18 грн.

У подальшому, 14.09.2021 сторони уклали додаткову угоду № 7, якою дійшли згоди договір на постачання природного газу від 01.03.2021 № 26 розірвати.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 7 з моменту набрання її чинності зобов`язання Сторін, що виникали з Договору припиняються в частині постачання природного газу, а у частині розрахунків продовжуються до повного здійснення розрахунків між сторонами.

Прокурор вказує, що укладення додаткових угод призвело до зайвої сплати коштів у сумі 90102,61 грн:

Прокурор вважає, що додаткові угоди №2-6 слід визнати недійсними, оскільки вони суперечать вимогам частині 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Враховуючи недійсність зазначених додаткових угод, прокурор також просить стягнути з відповідача 90102,61 грн. безпідставно сплачених коштів.

Оцінка суду.

Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з даним позовом.

Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Суд звертає увагу, що до моменту звернення з позовом до суду, прокурором досліджувалось питання вчинення позивачем дій, спрямованих на захист прав та інтересів позивача, та здійснювалось листування стосовно відповідного питання, що підтверджується матеріалами справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки: прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37); бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі 905/1907/21 відзначено, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади. Отже, оскільки засновником комунального закладу та власником її майна є територіальна громада в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання комунальним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у справі.

У даному випадку виконавчий комітет Іваньківської сільської ради дійсно є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбавати майнові права та нести обов`язки, яка є розпорядником бюджетних коштів, яка здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.

З урахуванням викладених вище правових норм та розпорядчих документів, суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, у даному випадку є виконавчий комітет Іваньківської сільської ради.

Таким чином, виконавчий комітет Іваньківської сільської ради є належним позивачем, який маючи повноваження не вжив жодних заходів щодо усунення виявлених порушень у сфері державних закупівель та витрат бюджетних коштів.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Виходячи з аналізу вище вказаної норми, зміст цього повідомлення полягає в інформуванні суб`єкта владних повноважень про намір звернення прокурора до суду з тим, щоб у разі підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів держави, позивач міг оскаржити це в суді.

Прокурор в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 20.01.2023 звернувся до виконавчого комітет Іваньківської сільської ради з листом № 53/3-34вих-23, в якому виклав обставини допущених Позивачем та Відповідачем порушень, запросив інформацію щодо вжитих виконавчим комітетом заходів з даного приводу щодо стягнення із постачальника надміру сплачених коштів.

Виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради надано відповідь прокурору № 167 від 09.02.2023, якою повідомлено про те, що виконавчий комітет заходів реагування до ТОВ «Кастум» не вживав та вживати не буде, у зв`язку з тим, що додаткові угоди до договору укладалися на підставі цінових довідок Харківської торгово-промислової палати.

Прокурор зазначає, що укладення неправомірних додаткових угод призвело до зайвих виплат із бюджету, шкоду у зв`язку з їх укладенням завдано територіальній громаді, захист інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до законодавства має здійснювати виконавчий комітет Іваньківської сільської ради, який є органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах. Проте, позивачем не вживаються належні та ефективні заходи, спрямовані на захист інтересів держави у судовому порядку шляхом пред`явлення позовної заяви.

Позивачем не вжито заходів щодо визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів, незважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про їх бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави органами державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження. Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженими органами державної влади допущено бездіяльність, прокурор зазначає, що вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення позову прокурором в інтересах держави

З наведених нормативних положень та правових висновків Верховного Суду, а також з урахуванням встановлених обставин справи, вбачається, що позивач обізнаний про порушення, що свідчать про свідоме нездійснення останнім дій по захисту своїх прав та інтересів, які відповідно до обґрунтувань позовної заяви порушуються відповідачем. Доказів про наявність у позивача наміру пред`являти до відповідача позов не подано.

Враховуючи наведене, в даному випадку, суд прийшов до висновку, що прокурор дотримався визначеного Законом порядку, правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень, участь прокурора у цій справі є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена захистом державного інтересу.

По суті позовних вимог

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначалося вище за результатами проведення процедури закупівлі 01.03.2021 року між ТОВ «Кастум» та Виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради укладено Договір №26, з подальшими змінами та доповненнями, який за своєю суттю є договором поставки.

Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» тут і надалі положення закону в редакції станом на дату укладення договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 вказаного Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За приписами ч. 4 ст. 41 зазначеного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім визначених випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити, проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням положень ЦК України та ЗУ «Про публічні закупівлі», суд вказує, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Судом встановлено, що між сторонами укладено ряд додаткових угод до договору, зокрема додатковими угодами №1-6 сторони дійшли згоди про збільшення ціни на природний газ до 9286,06 грн за 1000 м. куб.

Суд зазначає, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Відповідно до ст. 188 ГК зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Відтак, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.

Умовами Договору встановлено, що ціна газу підлягає зміні з наступних підстав: зміни кон`юнктури ринку (зміна закупівельної ціни Газу у власників ресурсу (газодобувних підприємств, оптових продавців, власників імпортованого ресурсу природного газу); Зміна ціни розглядається на підставі оригіналу або нотаріально завіреної копії довідки з ТПП України датовану місяцем, у якому відбулись зміни з інформацією про середньо ринкові ціни на ринку природного газу України (п. 3.4.1.).

В позовній заяві вказується, що документальним обґрунтуванням для укладення додаткових угод стали цінові довідки Харківської торгово-промислової палати.

Однак, суд звертає увагу, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (Постанова ОП КГС ВС у справі №927/491/19 від 18.06.2021).

Суд зауважує, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Суд зазначає, що висновки зазначених Довідок не містять посилань на коливання ціни на предмет закупівлі за договором №26 від 01.03.2021 року або обґрунтування коливання ціни на такі товари упродовж періодів між укладеним договором та додатковими угодами та не може бути використаний для підтвердження коливання цін на ринку товарів.

Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами прокурора та зазначає, що такі Довідки не можуть бути належним, допустимим та достатнім доказом на підтвердження коливання цін на ринку.

Постановою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 927/685/20 підтримано позиції судів нижчих інстанцій та прокурора, про те що листи постачальника і сторонньої організації з зазначенням загальної місячної ціни на товар за певний місяць не є підтвердженням підстави для підвищення ціни і правомірного застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону для укладення додаткової угоди про збільшення ціни на товар до 10%. Судом було зазначено у висновках рішення, що наданий Товариством лист з пропозицією укласти додаткову угоди містить лише загальну вартість газу за відповідний місяць без зазначення реального відсотку здорожчання такого товару, проте, така вартість сама по собі не є доказом підвищення ціни на природний газ, як станом на початок періоду застосування нової запропонованої ціни, так і на момент звернення до замовника з листом про укладення додаткової угоди.

Відповідно до обставин справи та правових позицій відсутні докази наявності саме коливання ціни на ринку на природний газ у відсотковому співвідношенні до ринкової вартості газу на момент укладення договору, тому у сторін договору не було підстав для збільшення ціни договору на підставі Закону. Виходячи з викладеного, Суд підтвердив правомірність висновків судів попередніх інстанцій про те, що зміни, внесені до основного договору оспорюваною додатковою угодою є такими, що суперечать приписам Закону, що відповідно зумовлює визнання цієї додаткових угод недійсними у порядку статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК). Верховний Суд звертає увагу на те, що учасники відносин повинні діяти чесно і добросовісно. І навіть якщо норма закону не містила прямих заборон чи приписів щодо пропорційного збільшення ціни, то таке правило є очевидним для кожної розумної людини. Неприпустимим є сприйняття закону таким чином, що при кожному, навіть незначному збільшенні цін на ринку, продавець (постачальник) має право підвищити ціну на товар саме на 10% і це є чесною діловою практикою.

У справі, що розглядається, встановлено, що позивач, який мав право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції відповідача про збільшення ціни підписав додаткові угоди № № 1, 2, 3, 4 ,5, 6 внаслідок чого ціна 1000 куб. м газу збільшилася на 59,39 % відсотків. У спірний період 2021 спожито газ, обсягом 41,543 куб.м., який по договірній ціні 5990,00 грн/1000 м.куб., мав бути оплачений в сумі 248848,57. Натомість, відповідно до платіжних доручень оплачений у більшому розмірі - 338951,18 грн. Саме 90102,61 грн, які є предметом стягнення у цій справі, є різницею у вартості спожитого газу за цінами, встановленими договором, і додатковими угодами.

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі. Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 59,39 % шляхом так званого "каскадного" укладення та чинності п`яти додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Тобто, при виконанні договору ціна природного газу мала б обчислюватись виходячи від ціни, визначеної у редакції договору з урахуванням додаткової угоди №1 за результатами проведення публічної закупівлі, - 5990,00 грн з ПДВ за 1000 кубічних метрів природного газу. Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Виконавчий комітет Іванькійської сільської ради як сторона договору розпоряджалась не власними коштами, а коштами територіальної громади, коштами платників податків. І суд вважає, що таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та всіх платників податків до бюджету з порушенням норм Закону «Про публічні закупівлі» та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

Внаслідок зазначеного сторонами договору упродовж березня - травня 2021 (при тому що договір укладено 01.03.2021) допущено збільшення ціни за одиницю товару понад 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку та без доведення факту коливання ціни такого товару. До того ж, договір стосується закупівлі природного газу, тому жодними строками, передбаченими п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не обмежується. Встановлені обставини підтверджують порушення законодавчо встановленої процедури збільшення ціни товару, що був предметом публічної закупівлі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст.203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203).

Згідно із статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Так як жодною зі сторін договору, а зокрема виконавчим комітетом сільської ради , не заявлено позову про визнання недійсними додаткових угод, то з метою захисту інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування з такими вимогами звернувся до суду прокурор. Суд звертає увагу, що відповідно до усталеної судової практики «не сторона договору» не позбавлена права оскаржувати такий та доводити його недійсність в суді.

Резюмуючи встановлене вище, суд зазначає про обгрунтованість і під ставність позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод №2-6 до договору № 26 від 01.03.2021 про постачання природного газу, що укладалися між Виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум ».

За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд акцентує, що відповідно до усталеної судової практики саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до обставин справи відсутні докази того, що між сторонами існує спір про недопоставку певного обсягу товару у спірний період. Так, договором визначено річний плановий обсяг постачання природного газу - 170000 м. куб., додатковими угодами обсяг поставки газу не змінювався та не зменшувався, претензій стосовно недопоставки природного газу позивач не висловлював. Більше того, сума заборгованості відповідно матеріальних підстав позову виникла внаслідок оплати замовником природного газу за завищеними цінами, тобто внаслідок сплати зайвих коштів у сумі 90102,61 грн, а не внаслідок визначення вартості непоставленого природного газу, виходячи з отриманих 41,543 куб.м.

Здійснюючи ефективний та повний захист порушених прав позивача, враховуючи приписи ст. 216 Цивільного кодексу України, суд вважає також обґрунтованою позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 90102,61 грн зайво сплачених грошових коштів.

Судові витрати.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України "Про судовий збір".

Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Дана позовна заява містить 5 вимог немайнового характеру (недійсними додаткових угод №2 від 09.03.2021, №3 від 15.03.2021, №4 від 17.03.2021, №5 від 12.04.2021, №6 від 28.05.2021) та вимогу майнового характеру (стягнення грошових коштів в розмірі 90102,61 грн.).

Згідно з п.1, 2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року складає 2684,00 грн.

Тобто, при поданні даної позовної заяви прокурор повинен був сплатити судовий збір у розмірі 13420,00 грн.(2 684,00 грн. х 5) за п`ять позовних вимог немайнового характеру та 2684,00 грн. за позовну вимогу майнового характеру, а всього 16104,00 грн.

Проте, прокуратурою при поданні позовної заяви було надано платіжне доручення про сплату судового збору №234 від 24.02.2023 на суму 5368,00 грн. (тобто за одну вимогу немайнового характеру та за одну вимогу майнового характеру).

Таким чином, сума судового збору, яка залишилась неоплаченою прокурором за подання даної позовної заяви, становить 10736,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, оскільки позовні вимоги позивача судом задоволено повністю, то на відповідача покладається відшкодування судового збору за розгляд справи у суді.

Беручи до уваги, що прокуратурою сплачено судовий збір лише в сумі 5368,00 грн, то з відповідача на користь прокуратури належить відшкодування судового збору у розмірі 5368,00 грн. Щодо решти належного до сплати судового збору у розмірі 10736,00 грн., то зазначену суму слід стягнути з відповідача, за результатами розгляду справи, у дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 13, 14, 46, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними додаткові угоди №2 від 09.03.2021, №3 від 15.03.2021, №4 від 17.03.2021, №5 від 12.04.2021, №6 від 28.05.2021 до договору постачання природного газу №26 від 01.03.2021, укладені між Виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» (79019, Львівська обл., місто Львів, проспект Чорновола, будинок 63; ідентифікаційний код 41087491) на користь Виконавчого комітету Іваньківської сільської ради (20132, Черкаська область, Уманський район, с.Іваньки, вул.Івана Щербини, 35; ідентифікаційний код 04410031) кошти в сумі 90102,61 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» (79019, Львівська обл., місто Львів, проспект Чорновола, будинок 63; ідентифікаційний код 41087491) на користь Черкаської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751, в ДКСУ у м.Київ) 5368,00 грн судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» (79019, Львівська обл., місто Львів, проспект Чорновола, будинок 63; ідентифікаційний код 41087491) в дохід Державного бюджету України 10736,00 грн судового збору.

Стягувач: Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601).

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано 18.07.2023.

Суддя Кітаєва С.Б.