Рішення

від 18.07.2023 по справі 927/624/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

18 липня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/624/23

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді НоувенМ.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу №927/624/23

за позовом: Чернігівської міської ради,

вул. Магістрацька,7, м. Чернігів, 14000;

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»,

пров. Несторівський,буд.3-5, м. Київ, 04053;

про стягнення 27056,00 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,

представники сторін не викликались;

Позивач Чернігівська міська рада звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 27056,00 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 2019 року по 2021 рік.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа через підсистему «Електронний суд» (позивач) та повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400057001889.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд у продовж розумного строку.

У зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, суд ухвалює рішення після усунення обставин, що зумовили відсутність судді.

Позиції учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач у період з 2019 року по 2021 рік користувався земельною ділянкою площею 0,1722 га з кадастровим номером 7410100000:01:020:0049 без достатньої правової підстави та зберіг у себе грошові кошти, які мав сплатити за користування ними як орендну плату, а тому, відповідно до ст. 1212, 1214 ЦК України, повинен відшкодувати позивачу доходи, які він одержав за рахунок Чернігівської міської ради.

24.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

Так, відповідач посилається на те, що договір оренди земельної ділянки не був пролонгований, оскільки рішення Чернігівської міської ради про встановлення місцевих податків та зборів було предметом скарги відповідача до Чернігівського територіального відділення Антимонопольного комітету України. За результатами розгляду скарги ЧТВ Антимонопольного комітету України встановлено факт створення позивачем по відношенню до відповідача дискримінаційних умов діяльності у порівнянні з конкурентами шляхом встановлення необґрунтованих та завищених ставок для визначення розміру орендної плати за користування землею.

Таким чином, посилання позивача на рішення міської ради від 30.01.2015 «Про плату за землю» (зі змінами) є безпідставним.

Позивачем не доведено, що зазначені кошти відповідач набув та зберіг у себе за рахунок позивача без достатньої правової підстави. У спірних правовідносинах позивач має право звернутися до суду з позовом до відповідача щодо відшкодування шкоди, завданої позивачеві внаслідок фактичного неправомірного використання останнім земельної ділянки на підставі ст. 1166 ЦК України.

Крім того, відповідач посилається на те, що у розумінні приписів ч.1 ст.1212 ЦК України неправомірно набутим (збереженим) майном є земельна ділянка площею 0,3593 га з кадастровим номером № 7410100000:01:020:0049, яку позивач не просить повернути.

Відзив на позов прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву на позов.

29.05.2023 позивачем подана відповідь на відзив, відповідно до якої останній заперечує проти доводів відповідача та зазначає, що останній, як фактичний користувач спірної земельної ділянки зберіг у себе кошти без достатньої правової підстави і зобов`язаний повернути їх на підставі ст. 1212 ЦК України .

Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

Справа розглядається з урахуванням поданої відповіді на відзив.

Обставини справи встановлені судом.

Відповідно до Відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» на праві власності належить об`єкт нерухомості, розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 40,9 кв.м, реєстраційний номер 10977728.

09.10.2014 між Чернігівською міською радою (далі - Орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (далі - Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 2398.

Відповідно до Договору №2398 Орендодавець надає, а Орендар приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові для експлуатації автозаправної станції по АДРЕСА_1 . В оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 7410100000:01:020:049) площею 0,1722 га. На земельній ділянці знаходиться автозаправна станція. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1002358,98 грн (582,09 грн за 1 кв. м).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6,0% нормативної грошової оцінки землі, що становить 60141,54 грн (34,9254 грн за 1 кв.м) на рік.

Договір укладено терміном до 26.09.2019 року. Після закінчення терміну дії Договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий термін. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінчення терміну дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Сторонами також підписано акт прийому передачі земельної ділянки від 09.10.2014, що є Додатком № 2 до Договору № 2398 від 09.10.2014.

Відповідно до витягу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1067915,52 грн. Дата формування витягу 10.06.2019.

Листом № 01/01/12/01/03/29-85 від 20.06.2019 відповідача звернувся до позивача з клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки № 2398 від 09.10.2014 на новий термін.

Листом № 1869/19/вих від 03.07.2019 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило відповідача, що розгляд питання про поновлення договору оренди відбудеться на пленарному засіданні в кінці серпня 2019 року.

29.08.2019 Чернігівська міська рада прийняла рішення № 44/VII-23 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам», відповідно до якого вирішено у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки поновити Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:020:0049) строком до 29 серпня 2024 року, площею 0,1722 га, по вул. Гагаріна,14а для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для експлуатації автозаправної станції) (п.12 Рішення).

Відповідач листом № 01/01/12/01/03/29-115 від 30.09.2019 звернувся до позивача з пропозицією укладення додаткової угоди з урахуванням протоколу розбіжностей, в якому, зокрема, зазначив про незгоду з розміром орендної плати на рівні 12 відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради листом № 2337/19/вих/02.08/6034/10/вх03 від 11.10.2019 повідомило, що в протоколах розбіжностей до додаткових угод до договору оренди № 2398, крім іншого, відповідачем запропоновано встановити розмір орендної плати на рівні 6 відсотків нормативної грошової оцінки, що суперечить прийнятому рішенню Чернігівської міської ради. Отже, підстав для укладення протоколів розбіжностей до додаткових угод до договору оренди № 2398 немає.

Листами № 218/ІН/7-08 від 13.03.2020, № 219/ІН/1-08 від 13.03.2020 позивач повідомив відповідачу про те, що у разі відмови від укладання договорів оренди, питання завдання збитків у вигляді несплаченої орендної плати, буде винесено на розгляд комісії про визначення розміру збитків Чернігівської міської ради.

31.03.2021 листом № 329/ІН/1-08 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплачу земельних платежів за використання земельної ділянки без правоустановлюючих документів.

Листом № 1059/ІН/1-08 від 18.09.2021 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою про сплату земельних платежів за використання земельної ділянки без правоустановлюючих документів.

Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради листом № 699/ІН/2-08 від 14.08.2020 звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області щодо надання інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:020:0049 станом на 2017-2020 роки.

Листом № 18-25-0.36-127/109-20 від 28.08.2020 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області надало інформацію стосовно нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:020:0049, яка становить: станом на 01.01.2017 1104,22 грн, станом на 01.01.2018-01.01.2020 620,16 грн.

Чернігівська міська рада звернулась до Головного управління ДПС у Чернігівській області з проханням надати інформацію про нараховані ПАТ «Укрнафта» податкові зобов`язання згідно податкових декларацій по орендній платі за земельну ділянку, площею 0,1722 га, по АДРЕСА_1 за період з 2017 року по 2020 рік (код 00135390) (лист № 702/ІН/2-08 від 14.08.2020); та за період 2021 рік (лист № 745/ІН від 26.07.2021).

Головне управління ДПС у Чернігівській області листами № 10788/25-01-04-03-07 від 11.09.2020 та № 2826/5/25-01-04-01-05 від 03.08.2021 надало інформацію про те, що ПАТ «Укрнафта» задекларувало наступні зобов`язання по орендній платі за земельну ділянку площею 0,1722 га (кадастровий номер 7410100000:01:020:0049), яка знаходиться у місті Чернігові: за 2017 рік 114112,44 грн, за 2018 рік 114112,44 грн, за 2019 рік 114112,44 грн, за 2020 рік 114112,44 грн, за 2021 рік 114112,44 грн.

Чернігівська міська рада листом № 3/ІН/2-08 від 05.01.2023 звернулась до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» щодо повернення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати (Повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400056048350).

Листом № 01/01/07-87 від 06.02.2023 відповідач заперечив проти наявності будь-якої заборгованості по сплаті за користування спірною земельною ділянкою.

Крім того, в матеріалах справи наявний договір оренди земельної ділянки № 2398 від 02.08.2021, укладений між позивачем та відповідачем, відповідно до умов якого Орендодавець (позивач) надав, а Орендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для експлуатації автозаправної станції) з кадастровим номером - 7410100000:01:020:0049 без розроблення проекту її введення, на підставі п. 12 рішення Чернігівської міської ради від 29.08.2019 № 44/ VII-23 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам».

В оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 7410100000:01:020:049) площею 0,1722 га. На земельній ділянці знаходиться автозаправна станція. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1067915,52 грн (620,16 грн за 1 кв. м).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12,0% нормативної грошової оцінки землі, що становить 128149,86 грн (74,4192 грн за 1 кв.м) на рік.

Договір укладено терміном до 29.08.2024 року.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку за період з 29.08.2019 по 01.08.2021 розмір збитків безпідставно збережених коштів становить 27056 грн.

За 2019 рік:

Збережені кошти за земельну ділянки за рік, грн: 1067915,52*12%=128149,86 грн.

Збережені кошти за земельну ділянку за період з 29.08.2019 по 31.12.2019,грн: 128149,86/12/31*4міс.3дн.=43750,09 грн

З урахуванням задекларованих коштів: 43750,09-38957,74=4792,35 грн.

За 2020 рік:

Збережені кошти за земельну ділянки за рік, грн: 1067915,52*12%=128149,86 грн.

З урахуванням задекларованих коштів: 128149,86-114112,44=14037,42 грн.

За 2021 рік:

Збережені кошти за земельну ділянки за рік, грн: 1067915,52*12%=128149,86 грн.

Збережені кошти за земельну ділянку за період з 01.01.2021 по 01.08.2021 (7 місяців 1 день): 128149,86/12/31*7міс.1дн.=75098,58 грн.

З урахуванням задекларованих коштів: 75098,58-66872,34=8226,23 грн.

У зв`язку з тим, що користувач земельної ділянки не відшкодував кошти у розмірі орендної плати за користування земельними ділянками, позивач звернувся до суду з вимогами про відшкодування збитків у розмірі 27056 грн за період користування земельною ділянкою за 2019-2021 роки.

Оцінка аргументів та нормативно правове обґрунтування.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та положень статті 1212 ЦК України, випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 04.06.2019 у справі 914/1925/18.

Отже, в спірних правовідносинах виникли кондикційні зобов`язання.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач на період спірних правовідносин не оформив право власності або права постійного землекористування земельною ділянкою, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Суд звертає увагу, що Договір оренди земельної ділянки №2398 від 09 жовтня 2014 року припинив свою дію 26.09.2019.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Як встановлено матеріалами справи власником об`єкту нерухомості площею 40,9 кв.м, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:020:0049 за адресою АДРЕСА_1 є Публічне акціонерне товариство «Укрнафта».

Відповідач у період з 29.08.2019 по 01.08.2021 не здійснював повну плату за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Розмір доходу відповідача у період з 29.08.2019 по 01.08.2021 було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до листа № 18-25-0.36-127/109-20 від 28.08.2020 Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:020:0049 становить: станом на 01.01.2018-01.01.2020 620,16 грн кв.м.

Відповідно до витягу із технічної документації № 796 від 11.06.2019 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:020:0049, що розташована у АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки 1722 м кв. станом на 10.06.2019 становить 1067915,52 грн.

При розрахунку суми збережених коштів у розмірі орендної плати позивачем враховані положення рішення Чернігівської міської ради від 30.01.2015 «Про місцеві податки» (47 сесія 6 скликання) зі змінами і доповненнями, рішення Чернігівської міської ради № 43/VII-7 від 25.06.2019 «Про внесення змін до рішення міської ради від 30.01.2015 «Про місцеві податки» (47 сесія 6 скликання) зі змінами і доповненнями», яким визначено розмір орендної плати для земель громадської забудови (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для будівництва та експлуатації автозаправних станцій) 12% нормативної грошової оцінки.

Також позивачем враховані задекларовані відповідачем суми за період з 29.08.2019 по 01.01.2021 в загальному розмірі 219942,52 грн.

У той же час, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Враховуючи Закон України від 30 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби" позивачем при здійсненні розрахунку безпідставно враховувався період для розрахунку безпідставно збережених коштів за період з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року.

Отже, враховуючи вищевикладене, судом здійснено перерахунок та встановлено, що нарахуванню підлягають:

За 2019 рік 4792,35 грн, за 2020 рік 3153,46 грн, за 2021 рік 8226,23 грн.

Загальна сума безпідставно збережених коштів за період з 29.08.2019 по 01.08.2021 становить 16172,04 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» як фактичний користувач частини земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, зобов`язане повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

З приводу заперечень відповідача щодо того, що договір оренди земельної ділянки не був пролонгований, оскільки рішення Чернігівської міської ради про встановлення місцевих податків та зборів було предметом скарги відповідача до Чернігівського територіального відділення Антимонопольного комітету України.

За результатами розгляду скарги ЧТВ Антимонопольного комітету України встановлено факт створення позивачем по відношенню до відповідача дискримінаційних умов діяльності у порівнянні з конкурентами шляхом встановлення необґрунтованих та завищених ставок для визначення розміру орендної плати за користування землею суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 75/27-рк/к від 13.05.2019 остання дійшла висновку про створення Чернігівською міською радою дискримінаційних умов діяльності відповідача. Але, при цьому, також встановлено дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами, договори з якими були укладені у 2017-2018 році та були чинними на момент розгляду заяви відповідача ЧОТВ АМК України, тобто надання іншим суб`єктам господарювання в оренду земельної ділянки зі ставкою у розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки землі відбулось значно раніше за прийняття рішення Чернігівською міською радою про поновлення договору оренди та до збільшення органом місцевого самоврядування відсоткової ставки за оренду спірної категорії земель до 12%.

В розумінні Законів України «Про Антимонопольний комітет України» та «Про захист економічної конкуренції» рекомендації не є рішенням уповноваженого органу, отже не є обов`язковим для виконання Чернігівською міською радою, а носить лише рекомендаційний характер.

Відтак, заперечення відповідача не приймаються судом до уваги.

Щодо заперечення відповідача з приводу того, що у розумінні приписів ч.1 ст.1212 ЦК України неправомірно набутим (збереженим) майном є земельна ділянка площею 0,3593 га з кадастровим номером № 7410100000:01:020:0049, яку позивач не просить повернути суд зазначає наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19 зазначено: Якщо тлумачити приписи статті 1212 ЦК України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком (зменшення обов`язку).

Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19, провадження № 12-12 гс 21, від 9 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20, провадження № 12-48 гс 21.

У випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України. Зазначений правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 905/1680/20.

Інші доводи та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги позивача про стягнення 16173,55 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Врешті вимог в сумі 10882,45 грн позов задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 1604,44 грн покладається на відповідача.

Судовий збір в сумі 1079,56 грн покладається на позивача.

Керуючись ст. 129, 178, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги Чернігівської міської ради, код 34339125 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», код 00135390 про стягнення 27056,00 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ,04053, код 00135390 на користь Чернігівської міської ради, вул. Магістрацька,7, м. Чернігів, 14000, код 34339125 (код платежу 24062200, рах.UA428999980314060611000025739, отримувач - ГУК у Чернігів.обл./тг м. Чернігів, код 37972475, банк Казначейство України (ел.адм.подат)), безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 16173,55 грн, судовий збір в сумі 1604,44 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4.В решті позову в частині стягнення 10882,45 грн відмовити.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.П. Ноувен