Постанова

від 13.07.2023 по справі 922/2088/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/2088/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Олександр-Х"

про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат з розгляду

касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2021, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі

за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району

до 1) Головного управління Держгеокадастру у Харківської області,

2) ОСОБА_1 ,

3) Фермерського господарства "Олександр-Х"

про скасування наказу, визнання недійсними договору та повернення ділянки,

(у судове засідання з`явився прокурор Підяш О. С.),

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року керівник Богодухівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківської області; ОСОБА_1 ; фермерського господарства "Олександр-Х" (далі - ФГ "Олександр-Х"), в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області від 10.06.2014 № 1181-СГ про надання ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (ріллі), загальною площею 57,6580 га із кадастровим номером № 6323281000:01:000:0770, яка розташована за межами с. Нагальне Коломацької селищної ради на території Богодухівського району Харківської області, для ведення фермерського господарства;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.06.2015, площею 57,6580 га, кадастровий номер 6323281000:01:000:0770, з урахуванням додаткової угоди до нього від 16.08.2019, який укладений між Коломацькою селищною радою Богодухівського району та ФГ "Олександр-Х";

- зобов`язати ФГ "Олександр-Х" повернути у відання держави в особі Коломацької селищної ради Харківської області (об`єднана територіальна громада) земельну ділянку, загальною площею 57,6580 га, кадастровий номер 6323281000:01:000:0770, шляхам складання акта прийому - передачі.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.09.2021 у справі № 922/2088/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023, у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 06.10.2021, у справі № 922/2088/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023, частково задоволено заяву ОСОБА_1 та ФГ "Олександр-Х" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Коломацької селищної ради Богодухівського району на користь ФГ "Олександр-Х" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 000,00 грн. В іншій частині в задоволенні заяви про розподіл судових витрат у справі відмовлено.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2021 і постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 922/2088/21 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Крім того, скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021, та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 922/2088/21 в частині стягнення з Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області судових витрат на правову допомогу в сумі 9000,00 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.

ОСОБА_1 та ФГ "Олександр-Х" звернулися до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просять скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021, у справі № 922/2088/21, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 в частині відмови у задоволенні заяв ФГ "Олександр-Х" та ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу та прийняти у цій частині нове рішення, яким стягнути з Коломацької селищної ради Богодухівського району на користь ФГ "Олександр-Х" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 36 000 грн, а на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

20.06.2023 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду ухвалено постанову у справі № 922/2088/21, якою касаційні скарги залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2021, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 922/2088/21 - без змін.

26.06.2023 до Касаційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 та ФГ "Олександр-Х" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, сплачених заявником за правову допомогу з розгляду справи № 922/2088/21 у касаційній інстанції, а саме стягнути з Коломацької селищної ради Богодухівського району на користь ФГ «Олександр-Х» 6 000 грн, а на користь ОСОБА_1 14 000 грн.

30.06.2023 від Коломацької селищної ради надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 та ФГ "Олександр-Х" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Заперечення аргументовані тим, що розмір гонорару адвоката, згідно з договором № 05/1 від 05.04.2023, передбачає витрати не лише в Касаційному господарському суду, а взагалі в судах будь-якої інстанції, в органах державної влади та органах місцевого самоврядування та не можуть бути стягнуті лише за перегляд в касаційному провадженні.

У заяві про ухвалення додаткового рішення зазначено, що професійна правова допомога адвоката на стадії касаційного провадження здійснюється у фіксованому розмірі та складає 14 000 грн, хоча у додатку № 1 від 20.06.2023 до Договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 05.04.2023 року та акті № 2 від 20.06.2023 виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) № 05/1 порядок обчислення гонорару адвоката здійснюється у формі погодинної оплати. Водночас системний аналіз положень договору про надання правової допомоги від 05.04.2023 № 05/1, акта 1 виконаних робіт від 20.06.2023 № та додатку № 1 від 20.06.2023 до договору № 05/1, дозволяє дійти висновку, що гонорар за надання правової допомоги ФГ «Олександр- Х» та ОСОБА_1 встановлено у фіксованому розмірі. При цьому, конкретного механізму розрахунку розміру гонорару надані адвокатом документи не містять.

Вартість підготовки заяви про розподіл судових витрат заявником визначена у сумі 4000 грн ( 1 год. - 1000 грн х 4 год.), яка є занадто завищеною, оскільки заява створена в ЄСІТС фактично на 3-х аркушах паперу, не потребує витрат на копіювання документів, направлення учасникам справи в паперовому вигляді разом з додатками та описами вкладення, та доказами направлення учасникам справи до суду. Також дана заява не потребує фахової підготовки, професійних знань, практичного досвіду участі у судових засіданнях, аналізу чинного законодавства з урахуванням предмета спору та предмета доказування.

Вартість участі в судових засіданнях адвоката Мироненка С.С. становить 4000 грн (1 с/з. - 2000 грн. х 2 с/з.), що також є занадто завищеним, оскільки засідання здійснювалися в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, що не передбачає фактичного прибуття у приміщення суду.

07.07.2023 від Харківської обласної прокуратури надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 та ФГ "Олександр-Х" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. Заперечення аргументовані тим, що відповідачами не надано належних доказів того, що заявлений розмір витрат є співмірним зі складністю справи і що такі витрати були неминучими.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді касаційної інстанції до заяви про ухвалення додаткового рішення додано копії: договору про надання правової допомоги від 05.04.2023 № 05/1, додатка від 20.06.2023 № 1 до договору про надання правової допомоги від 05.04.2023 № 05/1, актів виконаних робіт від 20.06.2023 № 1 та № 2 за договором про надання правової допомоги від 05.04.2023 № 05/1, прибуткових касових ордерів № 101 та № 102.

Згідно з пунктом 1.1 договору про надання правової допомоги від 05.04.2023 № 05/1 адвокат (Мироненко С. С.) приймає доручення від клієнта (ФГ «Олександр-Х» та ОСОБА_1 ) здійснити у встановлені строки та на умовах, визначених договором надання правової допомоги у справі № 922/2088/21 в судах будь-якої інстанції, територіальності та юрисдикції, а також в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях, незалежно від форми власності та підпорядкування з метою досягнення бажаного правового результату клієнта.

Відповідно до пункту 4.2 договору розмір гонорару та його сплата засвідчується додатком до цього договору.

Зі змісту додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 05.04.2023 № 05/1 вбачається, що сторони погодили наступний розмір гонорару за надання правової допомоги: ФГ "Олександр-Х" - фіксоване ведення справи № 922/2088/21 у Верховному Суді в інтересах ФГ "Олександр-Х" (6 000 грн), ОСОБА_1 - Ознайомлення з касаційною скаргою та аналіз підстав її подання у справі № 922/2088/21 з урахуванням актуальної судової практики Верховного суду станом на 2023 рік, подання відзиву = 6 000 грн (1 год. - 1500 грн х 4 год); участь в судових засіданнях у справі № 922/2088/21 в інтересах ФГ «Олександр-Х» та ОСОБА_1 (2 с/з = 4000 грн ( 1 с/з - 2000грн х 2); подання заяви про розподіл судових витрат за наслідком розгляду справи № 922/2088/21 в інтересах ФГ «Олександр-Х» та ОСОБА_1 = 4000 грн ( 1 год. - 1000 грн х 4 год.).

Відповідно до актів виконаних робіт від 20.06.2023 № 1 та № 2 за договором про надання правової допомоги від 05.04.2023 № 05/1, сторонами погоджено послуги (виконані роботи), про які було зазначено у додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 05.04.2023 № 05/1.

Проаналізувавши надані до заяви про розподіл судових витрат документи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 05.04.2023 № 05/1 подання заяви про розподіл судових витрат за наслідком розгляду справи № 922/2088/21 в інтересах ФГ «Олександр-Х» та ОСОБА_1 становить 4000 грн ( 1 год. - 1000 грн х 4 год.). Однак, такий заявлений розмір витрат є надмірним, оскільки підготовка такої заяви не вимагала значного обсягу юридичної роботи від адвоката. Зміст поданої заяви жодним чином не співвідноситься із заявленим розміром витрат і Верховний Суд не може вважати обґрунтованим та розумним стягнення 4 000 грн за підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у поданій заяві про розподіл витрат, а також доданих до неї додатку № 1 та актах № 1 та № 2, стверджується, що адвокат Мироненко С. С. у межах справи № 922/2088/21 здійснював ведення справи у Верховному Суді в інтересах ФГ "Олександр-Х" і за такі послуги останнє зобов`язано було сплатити 6 000 грн, а ОСОБА_1 мав сплати за ознайомлення з касаційною скаргою та аналіз підстав її подання у справі № 922/2088/21 з урахуванням актуальної судової практики Верховного суду станом на 2023 рік, подання відзиву = 6000 грн (1 год. - 1500 грн х 4 год.); участь в судових засіданнях у справі № 922/2088/21 в інтересах ФГ «Олександр-Х» та ОСОБА_1 .

З наведеного слідує, що подаючи заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, представник відповідачів обґрунтовує її здійсненням дій, які фактично дублюються. Зокрема, ознайомлення з касаційною скаргою та аналіз підстав її подання у справі № 922/2088/21 з урахуванням актуальної судової практики Верховного суду станом на 2023 рік, подання відзиву, що згідно з додатком № 1 надавалося для ОСОБА_1, аналогічним чином входить у сутнісний зміст "ведення справи № 922/2088/21 у Верховному Суді" в інтересах ФГ "Олександр-Х". Крім того, у межах справи № 922/2088/21 до Верховного Суду було подано один відзив на касаційну скаргу, одночасно від ФГ "Олександр-Х" та ОСОБА_1

Подібним чином, у додатку № 1 вказано на те, що ОСОБА_1 погодив надання йому правової допомоги, а саме участь у судових засіданнях як в його інтересах, так і в інтересах ФГ "Олександр-Х", попри те, що для ФГ "Олександр-Х" окремо погоджено надання правової допомоги у виді "ведення справи № 922/2088/21 у Верховному Суді в інтересах ФГ "Олександр-Х". Аналогічні твердження стосуються подання заяви про розподіл судових витрат за наслідком розгляду справи № 922/2088/21 в інтересах ФГ «Олександр-Х» та ОСОБА_1 .

Отже, вказані дії, вчинені адвокатом Мироненко С. С. сукупно стосуються одночасно обох відповідачів. Аналіз зазначених обставин не дає підстав вважати, що заявлені витрати відповідають критерію реальності, з огляду на сумнів щодо їх дійсності та необхідності і фактично неможливості їх подвійного здійснення. Крім того, розмір заявлених витрат не відповідає критерію розумності, оскільки він за своєю суттю є стягненням таких витрат двічі за одні і ті самі послуги.

За таких обставин, зважаючи на подане клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням критеріїв розумності та реальності, а також з огляду на важливість обґрунтованості та співмірності заявлених витрат, Верховний Суд вважає, що на користь ОСОБА_1 та ФГ Олександр-Х" необхідно стягнути 6 000 грн і 6 000 грн відповідно.

У той же час, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду. З урахуванням наведеного, звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 923/199/21).

Оскільки із касаційною скаргою до Верховного Суду звертався заступник керівника Харківської обласної прокуратури, а із позовом звернувся прокурор в інтересах держави в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району, вказані вище витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з Харківської обласної прокуратури.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Олександр-Х" про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 922/2088/21 задовольнити частково.

Стягнути з Харківської обласної прокуратури (код 02910108) на користь Фермерського господарства "Олександр-Х" (63100, Харківська область, Богодухівський район, смт Коломак, вул. Соборна (Свердлова); код 30759826) судові витрати на професійну правничу допомогу у справі № 922/2088/21 у розмірі 6 000 грн.

Стягнути з Харківської обласної прокуратури (код 02910108) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у справі № 922/2088/21 у розмірі 6 000 грн.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ