Рішення

від 10.07.2023 по справі 365/159/23

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/159/23

Номер провадження: 2/365/112/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 липня 2023 року смт Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кучерявої Л.М.

за участю секретарясудового засідання Воєводи І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 2 за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Згурівської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

20 березня 2023 року позивач ОСОБА_1 через свого уповноваженого представника ОСОБА_3 , звернулась до Згурівського районного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Не стягувати з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що з початку 2004 року позивач у справі знайома з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що проживали в АДРЕСА_1 . За станом здоров`я останні не мали змоги доглядати за собою, тому просили позивача здійснювати такий догляд, натомість надати дозвіл обробляти городину біля будинку, вирощувати сад та забирати собі врожай.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Не перенісши втрати рідної людини, вже ІНФОРМАЦІЯ_2 раптово померла і ОСОБА_5 . Померлі до дня своєї смерті були зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_1 .

Всі витрати на поховання померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , позивач взяла на себе, крім того сплатила проведення всіх поминальних днів.

Фактично з 09.05.2008, з моменту смерті ОСОБА_5 , по теперішній час, позивач користується будинком по АДРЕСА_1 , та відноситься як до своєї власності, проводячи поточні ремонти, обробляючи прибудинкову територію, город, сад. Тобто, понад 14 років позивач відкрито володіє цим житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами. Всі свої фінансові заощадження та зусилля позивач вкладає в поліпшення будинку та використовує його в цілях проживання, ставиться до нього як до своєї власності, особисто здійснює оплату за користування електроенергією.

Ніхто із померлих так і не склав заповіту на позивача, хоча такі розмови з вуст померлих звучали не одноразово, а після смерті ОСОБА_6 , його дружина ОСОБА_7 віддала позивачу всі документи на будинок. Після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спадкові справи не заводилися, позивач в нотаріальну контору не зверталася оскільки не була спадкоємцем ні за законом, ні за заповітом.

У померлих був син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який начебто проживав на території російської федерації, проте позивачу не відомо, чи вказане відповідає дійсності, оскільки останній жодного разу не приїздив в Україну до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за життя чи після їх смерті.

Позивач відкрито та добросовісно володіє будинком, зокрема дана обставина була очевидна для всіх мешканців смт Згурівка Згурівського (нині Броварського) району Київської області, третіх осіб та відповідача. Позивач володіє будинком як своїм особистим, несе витрати на його утримання.

Ніхто протягом всього безперервного строку володіння позивачем будівлею не пред`являв до позивача позову про його повернення, позивач був впевнений в тому, що на будівлю не претендують сторонні особи, та обставини, у зв`язку з якими виникло право позивача на володіння, не дає йому сумніву щодо правомірності набуття будівлі, тому останній не вважає своїм обов`язком повертати його будь-кому.

У позивача є всі підстави вважати, що, оскільки ніхто понад чотирнадцять років не виявив наміру визнати будівлю своєю власністю, погодився з її втратою, тому вказаний будинок повинен бути визнаний за позивачем фактичним добросовісним володільцем.

Ухвалою від 21.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи, задоволено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 20.04.2023 на підставі клопотання представника позивача до участі у справі залучено в якості співвідповідача ОСОБА_2 , співвідповідачу та позивачу встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 15.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Костенко О.М. подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача Згурівської селищної ради В. Мокронос направив до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без участі представника відповідача, зазначив, що відповідач визнає позовні вимоги повністю, наслідки визнання позову відповідачу відомі та зрозумілі, просить не стягувати з відповідача судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив, заяв по суті справи та заяви про розгляд справи без його участі не подав.

Суд визнав можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін, та їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обставини, викладені в позовній заяві підтверджуються дослідженими судом письмовими доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу будинку від 14.12.1983 року № 252 на праві приватної власності належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . В будинку були зареєстровані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 17-23 копія інвентаризаційної справи, а.с. 24-25 копія будинкової книги, а.с. 26 копія договору).

Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (А-1), був побудований 1965 року, загальна площа будинку 57,5 м2, складається з двох житлових кімнат, передпокою та кухні (загальна площа приміщень 46,2 м2). На території садиби також розташований сарай (Б) побудований у 1987 році (а.с. 12-16). З довідки-характеристики вбачається, що за вказаною адресою будівлі, які відповідно до діючого законодавства вважаються самочинно побудованим, відсутні (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (а.с. 10 копія свідоцтва про смерть).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 (а.с. 11 копія свідоцтва про смерть).

04 серпня 2008 року до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у Згурівській районній державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 372. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв його син ОСОБА_2 (відповідач) шляхом подання заяви про прийняття спадщини нотаріусу у встановлений законом строк. Заява надійшла поштою. ОСОБА_2 свої спадкові права не оформив (а.с. 45-54 копія спадкової справи).

В позовній заяві позивач зазначає, що ОСОБА_2 ніколи не приїжджав як за життя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , так і після їх смерті.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 також була його дружина ОСОБА_5 , яка пережила чоловіка, була зареєстрована та проживала з померлим. Проте свої спадкові права ОСОБА_5 не оформила, оскільки невдовзі померла.

Заповітів чи спадкових договорів за життя ОСОБА_5 не склала, спадкова справа після її смерті не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с. 55-70 інформаційні довідки зі Спадкового реєстру).

Позивач ОСОБА_1 взяла на себе всі витрати на поховання померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , крім того сплатила проведення всіх поминальних днів. Після смерті ОСОБА_5 позивач постійно безперервно понад 14 років володіє спірним житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, ставиться до нього як до своєї власності, використовує для проживання, несе витрати на його утримання, здійснює оплату за користування електроенергією (а.с. 27-31 копії квитанцій, акту про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому).

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно зі ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.

За змістом ч. 1 ст. 344 ЦК України, позивач має довести, окрім відкритості, безперервності і давності володіння нерухомим майном, щодо якого у нього відсутні підстави для володіння і набуття права власності, ще і інші обставини, які мають суттєве значення для справи, зокрема, добросовісність володіння.

Ознака добросовісності присутня у тому випадку, коли володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном (постанова Верховного Суду від 27.09.2018 року по справі № 571/1099/16-ц).

Отже, для застосування набувальної давності добросовісний набувач має довести, що майно, яким він заволодів, є чужим, тобто належить іншій особі, а у самого добросовісного набувача на момент заволодіння майном були відсутні передбачені законом підстави для набуття власності на нього і він не знав і не міг знати про це. До того ж, таке заволодіння має бути правомірним. Застосування до набувальної давності презумпції добросовісності не відповідає буквальному змісту ст. 344 ЦК, оскільки в силу ч. 5 ст. 12 ЦК презумпція добросовісності діє тоді, коли законом встановлені правові наслідки недобросовісного здійснення особою свого права (частини 1, 3 ст. 388 ЦК), тоді як ст. 344 ЦК вказує на правомірні дії щодо добросовісного заволодіння чужим майном.

Таким чином, набувальна давність поширюється на випадки фактичного, без правової підстави володіння чужим майном.

Пунктом 11Постанови ПленумуВССУ "Просудову практикув справахпро захистправа власностіта іншихречових прав"від 07.02.2014року №5передбачено,що право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння). Отже, встановлення власника майна є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

За подання позовної заяви позивач ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 1073,60 грн (а.с. 35 квитанція), який просила не стягувати з відповідачів.

Керуючись ст. 15, 16, 316, 328, 344 ЦК України, ст. 12, 19, 141, 206, 247,263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Згурівської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністюзадовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання судового рішенні, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 19 липня 2023 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачі:

Згурівська селищна рада,місцезнаходження: вулиця Українська, будинок 10,смтЗгурівка Броварськогорайону Київськоїобласті, код ЄДРПОУ 04360296.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Головуючий суддя Л.М. Кучерява