Ухвала

від 13.07.2023 по справі 760/3753/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 760/3753/22

Провадження № 2/369/2570/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2023 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ковальчук Л.М.,

за участю секретаря Павлової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває вищезазначена цивільна справа.

13.07.2023 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на об`єкта незавершеного будівництва, Готеля на 274 місця, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер нерухомого майна 2091823632115, адреса: Київська обл., м. Славутич, площа Привокзальна, кадастровий номер: 3211500000:00:020:0008, Реєстраційний номер: 1479618632115 в межах заявленої до стягнення суми грошових коштів в розмірі 2 247 080, 00 грн., що належить на праві власності ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання Попереднього договору від 27.03.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та зобов`язання ОСОБА_2 відшкодувати завдані ОСОБА_1 збитки у розмірі 2 247 080, 00 грн. Так, за даним договором під впливом обману Позивачем було передано Відповідачу суму у розмірі 1 123 540,00 грн у якості оплати Покупцем відстроченого платежу за квартиру за будівельним номером АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222487001:01:008:0140. Відповідач ОСОБА_2 вчиняв дії, щодо укладення попередніх договорів, без їх виконання та залучав кошти громадян без подальшого виконання даних договорів по відношенню не тільки до Позивача, а й невизначеного кола осіб. Так, відповідно до відомостей порталу «Судова влада», та Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення на її користь суми боргу у розмірі 274899,82 гривень, що складаються з суми штрафу 52992,00 гривень, суми 3% річних 43779,20 гривень, суми інфляційних збитків 145775,73 гривень, а також стягнути судові витрати (ухвала додається). Також, стосовно ОСОБА_2 перебувало, або перебуває у провадження судів України понад 30 справ. Відповідно до відомостей публічних баз відкритих даних щодо юридичних осіб, у яких бенефіціаром чи засновником є ОСОБА_2 це юридичні особи : ТОВ "НОВА КОНЧА-ЗАСПА ДЕЛЮКС", TOB "АВМ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП", ТОВ "ХОДОСІВКА НЕРУХОМІСТЬ", є бенефіціаром та засновником ТОВ «ЖК «ВЛАСНА», у якій Позивачка мала намір придбати квартиру тощо (відомості аналітичної системи Юконтрол додаються). З мережі Інтернет відомо, що інвестори у ЖК «НОВА КОНЧА-ЗАСПА» (забудовник AVM Development Group), засновником якої є ОСОБА_2 збираються об`єднуватися для захисту своїх прав, так як їх житло також не збудовано. Таким чином, вбачається, що існує обґрунтована ймовірність того, що ОСОБА_2 як Відповідач не буде мати грошових коштів для задоволення вимог Позивача, що призведе до неможливості відновлення його прав та неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали позовної заяви, заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до положеньст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належить або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Упостанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»зазначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У пункті 4 цієїпостанови Верховний суд Українивказав, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з ч. 4ст. 10 ЦПК Українисуд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У відповідності до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінніКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).

Про необхідність досягнення справедливого балансу йдеться в ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Баланс не буде забезпечений, якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.

Такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виник спір щодо визнання недійсним Попереднього договору від 27.03.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та зобов`язання ОСОБА_2 відшкодувати завдані ОСОБА_1 збитки у розмірі 2 247 080, 00 грн.

Слід зазначити, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає у тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає у рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні вживатися судом лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу

Оцінюючи співмірність, необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, відповідність заявленій вимозі, їхній меті, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в даному випадку не вбачається співмірності між заходом забезпечення позову, який представник позивача просить застосувати та позовними вимогами, оскільки матеріали заяви не містять грошової оцінки майна на яку висунуто вимогу про накладення арешту, що належить відповідачу або будь-якого іншого обґрунтування вартості майна в межах заявленого позову.

Стороною заявника не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову за запропонованим ним способом може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, не доведено можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

Беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з урахуванням роз`яснення Верховного Суду України та позиції Європейського суду з прав людини, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, у тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити в порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.151-153,259,260,353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволеннізаяви представникапозивача прозабезпечення позовуу цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненнягрошових коштів - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ Л.М.КОВАЛЬЧУК