Постанова

від 10.07.2023 по справі 375/929/23

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/929/23

Провадження № 2-а/375/14/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі :

головуючої судді: Чорненької О.І.,

при секретарі судового засідання Киричок В.В.,

за участі

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження у залі суду в смт Рокитне позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 331471 від 25.05.2023,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції сторін

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 331471, яку було складено поліцейським СРПП ВП № 1 Білоцерківського РУП, сержантом поліції Осадчим Романом Васильовичем 25.05.2023, відповідно до якої його (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, а саме без всебічного та об`єктивного з`ясування поліцейським обставин справи, при відсутності достатніх доказів його винуватості в адміністративному правопорушенні.

Зокрема, позивач зазначає, що постановою поліцейським СРПП ВП № 1 Білоцерківського РУП, сержантом поліції Осадчим Романом Васильовичем серії БАД № 331471 від 25.05.2023 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП зате, що 25.05.2023 о 17 год. 54 хв. у с. Ольшаниця, вул. Шевченка керуючи авто Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2, чим порушив п.8.4 б ПДР України.

Вказує, що на вказаному участку дороги дорожній знак 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено" встановлений з порушеннями всіх вимог ДСТУ 4100:2021, а саме згідно п.14.4.3:

"Знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» потрібно встановлювати в місцях, де, згідно з вимогами 14.4.2, може бути встановлено знак 2.1, але на під`їзді до перехрестя не забезпечено видимість ТЗ, які наближаються дорогою, що перетинається.

Перед перехрестями, на яких головна дорога змінює напрямок, а також перехрестями зі складним плануванням, знак 2.2 потрібно встановлювати з табличкою 7.8.

Знак 2.2 потрібно встановлювати в місці, з якого для водія, що зупинився, забезпечено видимість ТЗ, які рухаються дорогою, що перетинається. У разі неможливості виконання цієї вимоги знак 2.2 уставновлюють якомога ближче до такого місця в поєднанні з табличкою 7.1.2 та розміткою 1.12 (стоп-лінія) згідно з ДСТУ 2587.

Знак 2.2 потрібно встановлювати перед залізничними переїздами без охорони та перед тими, які не облаштовані світлофорною сигналізацією, якщо на переїзді не забезпечена видимість, при якій водій автомобіля, який перебуває від переїзду за відстані видимості для зупинки автомобіля відповідно до таблиці 5.5 ДБН В.2.3-4, може бачити поїзд, що наближається за відстані не менше ніж 50 м від переїзду. Знак 2.2 встановлюють за відстані 10 м до найближчої рейки.

Знак 2.2 допустимо установлювати також у разі виконання ремонтних робіт на переїзді.

Якщо на дорозі безпосередньо перед перехрестям встановлено знак 2.2, то йому повинен передувати знак 2.1 з табличкою 7.1.2."

Позивач зазначає, що дорожній знак 2.2 не видно за 100 м та закритий деревами. Знак встановлено не безпосередньо перед перехрестям, а за 30-35 м до нього, де у місці зупинки не проглядається дорога, яка пересікається, чим порушено державний стандарт.

Крім того, при перегляді відеозапису наданого поліцейським на власному мобільному телефоні на місці зупинки, з`ясовано, що на відеозаписі відсутній автомобіль позивача.

Отже, з притягненням до адміністративної відповідальності позивач не погоджується, постанову про накладення адміністративного стягнення вважає незаконною, винесену з порушенням вимог ст.ст. 278, 279 КУпАП та за відсутності доказів його винуватості.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 29 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху та позивачеві надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 09 червня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 10 годину 10 липня 2023 року.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено за адресою його місцезнаходження поштовим повідомленням, яке отримано уповноваженою особою за довіреністю 16.06.2023.

Аргументи учасників справи

Позивач у судове засідання прибув, підтримав заявлений позов, зазначивши, що він зупинився на знак та перед самим перехрестям, просив позов задовольнити.

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Київській області свого представника у судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав та будь-яким іншим чином свою позицію щодо заявленого позову не висловив.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено такі фактичні обставини.

25.05.2023 поліцейський СРПП ВП № 1 Білоцерківського РУП, сержантом поліції Осадчим Романом Васильовичем виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 331471, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, та застосував стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

За змістом постанови, водій ОСОБА_1 25.05.2023 о 17 год. 54 хв. у с. Ольшаниця, вул. Шевченка керуючи авто Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2, чим порушив п. 8.4 б Правил дорожнього руху України.

З пояснень позивача в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 зупинився на знак стоп та перед перехрестям, натомість працівники поліції протиправно склали відносно нього постанову про адміністративні правопорушення. При перегляді відео з мобільного телефону, яке було надано працівниками поліції на місці зупинки не можливо було встановити, що на відео зафіксовано саме його транспортний засіб, оскільки там відсутній номерний знак.

Мотиви суду та застосовані норми права

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 статті 23 зазначеного Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ч. 1 ст. 122 КУпАП встановлена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Пунктом 8.4 «б» Правил дорожнього руху передбачено, що знаки пріоритету встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.

Згідно п.2.2 розділу 33 Правил дорожнього руху дія пріоритетного знаку "Проїзд без зупинки заборонено". Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.

Як зазначено у ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду

За правилами ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, обов`язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб`єкт владних повноважень, яким є Головне управління Національної поліції у Київській області.

Доказів того, що позивач не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено", до постанови БАБ № 331471 не долучено і суду не надано.

Також відповідачем не було надано до суду фото чи відеозапис з нагрудної камери де зафіксоване не виконання вимогу дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено" позивачем.

Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення, не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху.

Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122, не підтверджується жодним доказом, крім оспорюваної постанови.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що не може бути підтвердженням порушення позивачем ПДР України лише сама постанова серії БАД № 331471 від 25.05.2023, а саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом наявності складу порушення, оскільки така по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує процедура його фіксування. Постанова про накладення адміністративного стягнення не може слугувати доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке оскаржується.

Згідно зіст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем не надано належних, допустимих і достатніх доказів правомірності винесення оспорюваної постанови про притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та не доведено вини позивача у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення за стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів, які б повністю спростовували доводи позивача в обґрунтування відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Тобто, відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень та не заперечував проти позову, не довів правомірність оскаржуваної постанови, яка є предметом оскарження позивачем.

Доказування в адміністративному судочинстві не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а отже рішення відповідача слід вважати необґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, однак доказів, які б підтвердили факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що підтверджують адміністративну відповідальність, відповідачем не надано, а судом таких обставин не встановлено, тому постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення є не законною та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, незгода позивача з фактом його притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та відсутність доказів, що доводять його винуватість, є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення його від адміністративної відповідальності.

Щодо судових витрат

Відповідно до вимог статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні адміністративного позову ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок, що підтверджується квитанцією № 52 від 05.06.2023, оригінал якої міститься у матеріалах справи.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Керуючись статтями 9, 77, 122, 139, 241-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 293 КУпАП, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 331471 від 25.05.2023 - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у розмірі 340 (триста сорок ) гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 331471 від 25.05.2023, яку винесено поліцейським СРПП ВП №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області сержантом поліції ОсадчимРоманом Васильовичем, а провадження закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.

Стягнути з Головного Управління національної поліції в Київській області, код ЄДРПОУ 40108616, на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст судового рішення складено 14 липня 2023 року.

Повне наіменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тел. моб. НОМЕР_3 , ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

відповідач: Головне управління Національної поліції в Київській області, код ЄРДПОУ 40108616, адреса місця знаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, електронна адреса: kiev_obl@kv.mvs.gov.ua.

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА