Рішення

від 14.07.2023 по справі 160/8446/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2023 року Справа № 160/8446/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана металургійна компанія" до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення №8206001/321930335 від 03.02.2023р., зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2023р. (згідно відомостей Нова Пошта) Товариство з обмеженою відповідальністю "Об`єднана металургійна компанія" звернулося з адміністративним позовом до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Державної податкової служби України та, з урахуванням виправленої позовної заяви від 05.05.2023р., просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: рішення від 03.02.2023р. №8206001/321930335, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 26.09.2022р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 26.09.2022р., що складена позивачем, датою її фактичного отримання;

- стягнути з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача вартість всіх здійснених позивачем та документально підтверджених судових витрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що по взаємовідносинах із ТОВ Промуніверсалгруп позивачем було складено та направлено для реєстрації у ЄРПН податкову накладну №3 від 26.09.2022р. Зазначена податкова накладна була прийнята контролюючим органом, однак, її реєстрацію було зупинено у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7225, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та позивачеві було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Позивачем було надіслано контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копії документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції по зупиненій податковій накладній, проте, контролюючим органом було прийнято оскаржуване рішення №8206001/321930335 від 03.02.2023р. з підстав ненадання платником податку копій документів; Додаткова інформація: Наявність ризикових операцій з ТОВ «СЕРІНУС». Позивач вважає таке рішення контролюючого органу протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем було надано усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій за податковою накладною №3 від 26.09.2022р.; відповідачами в оскаржуваному рішенні не зазначено обґрунтованих підстав віднесення поданої позивачем податкової накладної до критеріїв ризиковості здійснення операцій; в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та які вимоги законодавства порушено, з урахуванням того, що позивачем надсилалися первинні документи, що підтверджували реальність здійснення господарської операції та правомірність складання податкової накладної.

Ухвалою суду від 15.05.2023р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано Відповідачів-1, 2 надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.143).

05.06.2023р. засобами поштового зв`язку, на виконання вищенаведених вимог ухвали суду, від відповідача-1 (Головного управління ДПС у Дніпропетровській області) на адресу суду надійшов письмовий відзив, в якому останній просив відмовити позивачеві у задоволенні позовної заяви повністю посилаючись на те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі, зокрема, і не надання податку копій документів відповідно до пункту 5 Порядку №520, при цьому, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати необхідні первинні документи, які мають бути належно оформлені, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами, в той же час, податковий орган не зобов`язаний вказувати у квитанції перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкові накладні представник відповідача-1 вказує на те, що реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями, окрім того, скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.28 Порядку (а.с.149-151).

05.06.2023р. засобами поштового зв`язку, на виконання вищенаведених вимог ухвали суду, від відповідача-2 (ДПС України) на адресу суду надійшов письмовий відзив, у якому останній просив відмовити позивачеві у задоволенні позовної заяви повністю посилаючись, зокрема, на те, що реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу ДПС України, окрім того, скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.28 Порядку (а.с.157).

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно дост. 258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається судом 14.07.2023р., у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Об`єднана металургійна компанія" з 29.01.2003р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 49050, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна, буд. 1, є платником податку на додану вартість, одним із видів діяльності підприємства є: 46.12 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Витягу з ЄДРПОУ (а.с.17-18).

На виконання договору купівлі-продажу №88 від 26.09.2022р. ТОВ «Промуніверсалгруп» 26.09.2022р. здійснило на користь позивача оплату за товар, що підтверджується копіями відповідних документів, наявними у справі (а.с.54, 96-98, 103,108-110).

Згідно до вимог п.201.10 ст.201 ПК України, за наведеною господарською операцію позивачем була оформлена податкова накладна №3 від 26.09.2022р., що підтверджується змістом її копії (а.с.20,155).

Вказана вище податкова накладна була надіслана позивачем для реєстрації у встановленому законодавством порядку у ЄРПН та згідно копії Квитанції від 16.10.2022р. відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено з підстав того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7225, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та позивачеві було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, що підтверджується копією відповідної квитанції (а.с.21,154).

З метою проведення реєстрації вищевказаної податкової накладної, позивачем було надіслано контролюючому органу повідомлення №1 від 28.01.2023р. з відповідними поясненнями та документами, що підтверджується їх копіями та копією квитанції №2 про їх прийняття, наявними в матеріалах справи (а.с.32,33,38-42,153).

Відповідачем-1 (Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області) №8206001/321930335 від 03.02.2023р. про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 26.09.2022р. з підстав ненадання платником податку копій документів; Додаткова інформація: Наявність ризикових операцій з ТОВ «СЕРІНУС», що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.35-36,152).

В подальшому, позивачем вживалися заходи щодо адміністративного оскарження оспорюваного рішення №8206001/321930335 від 03.02.2023р., проте, рішеннями Комісії з питань розгляду скарг, скарга позивача була залишена без задоволення, а рішення без змін (а.с.34,37,43-53).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з рішенням відповідача-1 в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: рішення від 03.02.2023р. №8206001/321930335, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 26.09.2022р., у зв`язку з чим позивач просить визнати протиправним і скасувати наведене вище рішення, а також і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 26.09.2022р., що складена позивачем, датою її фактичного отримання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

За приписами п.74.3 ст.74 ПК України визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно до п.12 вказаного Порядку №1246 після надходження ПН/РК до ДПС в автоматизованому режимі здійснюються їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, порядок зупинення реєстрації ПН/РК визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165), а також Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Наказ №520).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 7 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п.11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Аналізуючи вказані вище норми, можна дійти висновку про те, що, контролюючі органи зобов`язані, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, у Квитанції зазначати, зокрема, пропозицію щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Разом з тим, як свідчить зміст копії Квитанції від 16.10.2022р. про зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 26.09.2022р., з підстав того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7225, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, вказана Квитанція не містить зазначення конкретної пропозиції щодо змісту пояснень та переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН квитанції (а.с.21,154).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що зупинення контролюючим органом реєстрації податкової накладної №3 від 26.09.2022р. в ЄРПН є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам вищенаведеного податкового законодавства, суперечить вказаним нормам з урахуванням того, що, зупиняючи реєстрацію вказаної податкової накладної, контролюючий орган не зазначив обов`язкових конкретних відомостей, визначених п.10-11 Порядку №1165.

Пунктами 25, 26 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п.п. 1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, і передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (п.п. 10 п. 201.1 ст. 201).

Відповідно до пункту 4 Наказу Мінфіну №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Наказу Мінфіну №520 визначено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Так, позивачем у спосіб, визначений п.5 Порядку №1165 було надіслано повідомлення №1 від 28.01.2023р. з відповідними поясненнями та документами, що підтверджується їх копіями та копією квитанції №2 про їх прийняття, наявними в матеріалах справи (а.с.32,33,38-42,153).

Разом з тим, комісією регіонального рівня, було прийнято оспорюване рішення №8206001/321930335 від 03.02.2023р. про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 26.09.2022р. з підстав ненадання платником податку копій документів; Додаткова інформація: Наявність ризикових операцій з ТОВ «СЕРІНУС», що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.35-36,152).

Вивчивши зміст вказаного оспорюваного рішення, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, а також і копії документів наданих позивачем на підтвердження реальності господарської операції, оформленої позивачем за податковою накладною №3 від 26.09.2023р., проаналізувавши і зміст Порядку №1165, який був підставою для прийняття вказаного вище рішення, суд приходить до висновку, що оспорюване рішення не відповідає вимогам вказаного Порядку №1165, є протиправним та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Наказу Мінфіну №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

Пунктом 9 Наказу №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що на момент прийняття оспорюваного рішення було встановлено, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі приймається лише у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, в іншому випадку, комісія регіонального рівня направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом з тим, зі змісту оспорюваного рішення вбачається, що вказане оспорюване рішення контролюючого органу є необґрунтованим, оскільки воно не містить чітких посилань на підстави, які слугували причинами для прийняття оспорюваного рішення про відмову контролюючого органу ДПС зареєструвати податкову накладну у ЄРПН з урахуванням наданих позивачем письмових пояснень та документів на підтвердження реальності господарської операції за вказаною податковою накладною, а також наведене рішення і не містить доводів та обґрунтувань відносно того, з яких підстав подані позивачем пояснення та додаткові документи за наслідками зупинення реєстрації податкових накладних не були враховані контролюючим органом та які з поданих позивачем документів, складені з порушенням законодавства з урахуванням того, що в оскаржуваному рішенні наявне посилання саме на ненадання платником податку копій документів, а не на складання їх з порушенням законодавства та доказів направлення повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі відповідачами-1,2 суду не додані (а.с.35-36,152).

Окрім того, задовольняючи позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення, суд також виходить із того, що оспорюване рішення є актом індивідуальної дії, яке породжує у позивача обов`язкові до виконання вимоги суб`єкта владних повноважень.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозахисний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме: індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, як свідчить зміст оспорюваного рішення, вказане рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не відповідає критеріям чіткості, обґрунтованості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжують його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податку виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ст.76 наведеного Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, Відповідачем-1 (Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області) не надано суду жодних доказів правомірності прийняття оспорюваного рішення з урахуванням обставин встановлених судом, доказів наданих позивачем та аналізу наведених норм податкового законодавства.

Є безпідставними та необґрунтованими, тому відхиляються судом, аргументи відповідача-1 щодо неможливості зобов`язання відповідача-2 зареєструвати у ЄРПН податкові накладні, оскільки такі повноваження відповідача-2 є дискреційними, в які суд не може втручатися та підміняти їх, з огляду на те, що, по перше, відповідачем-1 не надано повноважень захисту та представлення інтересів відповідача-2 у даному спорі, позовні вимоги про зобов`язання вчинити певні дії не заявлені до відповідача-1; по друге, суд наділений повноваженнями обрати той спосіб захисту порушеного права, який є найбільш ефективним та таким, щоб виключав би можливість звернення сторони у подальшому з позовом до суду, а також у разі встановлення судом фактів безпідставності відмови у проведенні реєстрації податкових накладних у ЄРПН, що, у даному випадку, встановлено судом, а відповідно, належним та ефективним захистом порушеного права є зобов`язання суб`єкта владних повноважень не розглянути питання повторно, а зобов`язання суб`єкта владних повноважень зареєструвати таку податкову накладну у ЄРПН, що відповідає приписам ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також на свої дискреційні повноваження в частині наявності у останнього свободи розсуду при прийнятті відповідних рішень посилається і представник відповідача-2 у відзиві, які судом відхиляються із уже вищенаведених обґрунтувань та з урахуванням того, що суд наділений повноваженнями при перевірці правомірності прийняття суб`єктом владних повноважень таких рішень за ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права у відповідності до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, серед яких є зобов`язання усунути виявлені судом порушення при перевірці правомірності прийняття суб`єктом владних повноважень оспорюваних рішень шляхом зобов`язання останнього зареєструвати (зобов`язати вчинити певні дії) податкову накладну в ЄРПН.

З огляду на викладене та враховуючи, що у ході судового розгляду даної справи судом встановлена протиправність дій відповідача-1 при прийнятті оспорюваного рішення, які перевірені судом у спосіб, встановлений ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому порядку, суд приходить до висновку, що, у даному випадку, у відповідача-2 уже відсутня свобода розсуду при прийнятті відповідних рішень, оскільки судом встановлена протиправність прийняття спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у ЄРПН, а, відповідно, таке порушення податкового законодавства, повинно бути усунуто саме шляхом спонукання суб`єкта владних повноважень у примусовому порядку провести реєстрацію такої податкової накладної у ЄРПН у відповідності до вимог податкового законодавства та на підставі висновків, викладених у даному судовому рішенні.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що обставини та підстави, які слугували прийняттю оспорюваного рішення є неправомірними та необґрунтованими, порушують права позивача та спростовуються вищенаведеними доказами, а тому оспорюване рішення є таким, що прийнято не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено, що відповідачем-1, при прийнятті вищенаведеного оспорюваного рішення, порушені права та інтереси позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення №8206001/321930335 від 03.02.2023р. Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації податкової накладної позивача №3 від 26.09.2022р. підлягають задоволенню, з урахуванням повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також підлягають і задоволенню похідні позовні вимоги позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 26.09.2022р., що складена позивачем, датою її фактичного отримання, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оспорюваного рішення та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Також і згідно п.19, п.20 постанови Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі Порядок №1246), у редакції постанови Кабінету Міністрів України №204 від 21.02.2018р., які набрали чинності з 24.03.2018р., податкова накладна, реєстрація якої зупинена, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

При цьому, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, повноваження щодо реєстрації податкової накладної у ЄРПН згідно Порядку №1246 залишилися за Державною податковою службою України і з 24.03.2018р., та суд наділений повноваженнями зазначати у судових рішеннях дату, з якої необхідно провести реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, згідно до приписів ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту порушеного права позивача.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 26.09.2022р., що складена позивачем, датою її фактичного отримання, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень - Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжної інструкції №132 від 05.05.2023р. у розмірі 2684,00 грн. (а.с.141,142а).

Окрім того, підлягають стягненню з відповідачів солідарно, за рахунок їх бюджетних асигнувань, на користь позивача понесені судові витрати у справі на професійну правничу допомогу в розмірі 5222,80 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи - ч.3 ст.132 наведеного Кодексу.

За приписами ч.3, ч.4 та ч.5, ч.6, ч.7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом для справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, позивачем додано до позову копія акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 01.04.2023р. (із зазначенням детального опису виконаних робіт та часом, витраченим на їх виконання), розрахунок винагороди від 03.04.2023р., ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АН №1140488 від 01.04.2023р., свідоцтва про право на заняття Заборським О.В. адвокатською діяльністю №5577 від 01.07.2019р. (а.с.111-115).

Відповідного клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідачами-1, 2 подано суду не було.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката за ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України у сумі 5220,80 грн. підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана металургійна компанія" до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення №8206001/321930335 від 03.02.2023р., зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення №8206001/321930335 від 03.02.2023р. Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана металургійна компанія" №3 від 26.09.2022р.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 26.09.2022р., що складена Товариством з обмеженою відповідальністю "Об`єднана металургійна компанія", датою її фактичного отримання.

Стягнути солідарно з бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана металургійна компанія" (49050, м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна, буд.1; код ЄДРПОУ 32193035) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5220 грн. 80 коп. (п`ять тисяч двісті двадцять гривень 80 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва