Рішення
від 19.07.2023 по справі 320/9791/23
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2023 року справа №320/9791/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксілайн +» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: До Київського окружного адміністративно суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксілайн +» (далі позивач, ТОВ «Аксілайн +») до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач-1, ГУ ДПС у Київській області, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі відповідач-2, ДПС України) та просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.01.2023 №8093770/39627612, від 17.01.2023 №8093767/39627612, від 17.01.2023 №8093768/39627612, від 17.01.2023 №8093766/39627612, від 17.01.2023 №8093765/39627612, від 17.01.2023 №8093769/39627612;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксілайн +» податкові накладні №19 від 24.01.2022, №16 від 25.01.2022, №18 від 22.01.2022, №15 від 22.01.2022, № 9 від 20.01.2022, №17 від 25.01.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу позивачем були подані до контролюючого органу податкові накладні № 19 від 24.01.2022, № 16 від 25.01.2022, № 18 від 22.01.2022, № 15 від 22.01.2022, № 9 від 20.01.2022 та № 17 від 25.01.2022 для їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, однак відповідно до отриманих квитанцій реєстрація останніх була зупинена. На підтвердження реальності здійснення операцій позивач надав пояснення з документами на підтвердження походження товару, обсяги його придбання та реалізації, а також інші документи. Проте контролюючим органом були прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних: від 17.01.2023 № 8093770/39627612, від 17.01.2023 № 8093767/39627612, від 17.01.2023 № 8093768/39627612, від 17.01.2023 № 8093766/39627612, від 17.01.2023 № 8093765/39627612 та від 17.01.2023 № 8093769/39627612 з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки/фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Крім того, у розділі додаткова інформація зазначено «Платника внесено до переліку ризикових платників податку по п. 8, встановлено невідповідність обсягів придбання обсягам реалізації».

Не погоджуючись із такими рішеннями, позивач подав скарги, які були залишені без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін. Позивач вважає, що відповідач-1 протиправно не конкретизував у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, який саме перелік документів необхідно подати для її реєстрації, а також те, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних були прийняті без належного дослідження усіх наявних документів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2023 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами, витребувано докази від сторін.

24.04.2023 позивачем до суду подано витребувані документи.

06.05.2023 представником відповідачів до суду подано спільний відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до інформаційних систем ДПС, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмови в такій реєстрації ТОВ «Аксілайн +» 09.02.2022 встановлено відповідність п. 8 критеріїв ризиковості платника податку згідно з додатком 1 до Порядку зупинення, а саме: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданих для реєстрації ПН/РК. У ході проведеного аналізу наявних баз даних щодо ТОВ «Аксілайн +» встановлено придбання товарів/послуг на 61,8% від загального податкового кредиту у ризикових контрагентів-постачальників, зокрема ТОВ «Гуд Дрім» (ЄДРПОУ 42804316), ТОВ «Берсен Україна» (ЄДРПОУ 44629763), ТОВ «Оріоніс Груп» (ЄДРПОУ 42447258), ТОВ «Едолт Плайс» (ЄДРПОУ 44073413), ТОВ «Санторс» (ЄДРПОУ 42171552), ТОВ «Імпорт Спец Текстиль» (ЄДРПОУ 44512192), ТОВ «Фонча Баменда» (ЄДРПОУ 44200569), ТОВ «Райкос Оушен» (ЄДРПОУ 44034939) на суму 18 448 тис. грн. Позивачем реалізовано ТОВ Лореаль (ЄДРПОУ 33239599) товар за основним кодом УКТ ЗЕД 8516 з номенклатурою «Прилад для укладки волосся, фен» та "8509 з номенклатурою «Зволожувач для волосся». Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності позивача, під час якого встановлено, що позивачем реалізовано в обсягах більших за придбання товар по коду УКТ ЗЕД 8516, 8509 за рахунок залишків товару по основному коду УКТ ЗЕД 4202, 8703. Крім того, платником не надано документів щодо підтвердження відповідності продукції. Також зазначено, що заявлена позивачем позовна вимога про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в обхід порядку формальної перевірки ГУ ДПС у Київській області документів для такої реєстрації та повноважень ДПС України щодо прийняття рішення про реєстрацію є порушенням дискреційних повноважень податкового органу щодо подання відповідачу висновку щодо реєстрації податкових накладних. Також відповідачами в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу зазначено, що наданими документами не підтверджено розрахунок наданих адвокатом послуг та їх вартість у розмірі 12 000 грн. Відповідач-1 вважає, що позивачем не доведено, що розмір витрат є реальним та що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, співмірним із складністю справи, виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

15.05.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що позивачем були надані до контролюючого органу всі необхідні документи, чим повністю відображено суть господарських операцій за податковими накладними, які заблоковано. Відповідач жодних конкретних заперечень щодо наданих документів на підтвердження реальності господарських операцій не надав. Відтак відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх рішень.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксілайн +» (08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, буд. 1, код ЄДРПОУ 39627612) зареєстроване як юридична особа 09.02.2015, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.04.2023 (а.с. 45-51, т. 2).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами господарської діяльності позивача є: рекламні агентства, код КВЕД 73.11 (основний); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, код КВЕД 46.19; прокат товарів для спорту та відпочинку, код КВЕД 77.21; діяльність туристичних агентств, код КВЕД 79.11; надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., код КВЕД 82.99; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, код КВЕД 46.69; роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах, код КВЕД 47.72; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, код КВЕД 47.78; консультування з питань інформатизації, код КВЕД 62.02; надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., код КВЕД 63.99.

20.03.2019 між «Cycletend Limited» (продавець) та ТОВ «Аксілайн +» (покупець) укладено контракт № 20/03-19 (далі контракт № 20/03-19) (а.с. 174-177, т. 1), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов`язується продати покупцю, а покупець зобов`язується придбати товар в асортименті, кількості та на умовах, викладених у цьому контракті.

Відповідно до умов контракту № 20/03-19 асортимент, кількість товару передбачається в інвойсах до цього контракту на кожну партію товару, що постачається, що є його невід`ємною частиною. Розмір партії товару, що постачається (кількість та асортимент) визначає покупець, шляхом оформлення заявки. Заявка передається продавцю шляхом факсимільного зв`язку не пізніше 20 днів від дати запланованої партії товару (пункт 2). Кількість товару повинна бути зазначена у товарно-транспортній накладній та інвойсах на кожну партію. Якість товару повинна відповідати технічним характеристикам заводу-виробника та підтверджуватися сертифікатом якості (пункт 3).

Згідно зі пунктом 4 контракту № 20/03-19 товар постачається авто, авіа, залізничним або морським транспортом на умовах СІР-Київ (Інкотермс 2000). Разом з товаросупровідними документами продавець зобов`язується надати рахунок-фактуру (інвойс) та CMR, авіа / залізничну накладну чи коносамент. Датою постачання за цим контрактом вважається дата товаросупровідної накладної, підтверджена печаткою продавця.

Відповідно до пункту 6 контракту № 20/03-19 ціна на товар зазначається в інвойсах на кожну партію товару, який формується постачальником на кожну заявку покупця на умовах поставки, зазначених у п. 4.1 контракту, якщо інше не обговорено додатково. Ціни в інвойсах зазначаються в доларах США та повинні включати усі затрати постачальника, пов`язані з поставкою товару покупцю на умовах, визначених цим контрактом. Усі витрати, пов`язані з виконанням цього контракту (податки, мита, збори та ін.), які повинні сплачуватися у країні продавця несе продавець, а в країні покупця несе покупець. Загальна вартість за цим контрактом дорівнює сумі вартості товару, що постачається постачальником за усіма замовленнями покупця згідно з інвойсами, які є невід`ємною частиною договору.

У пункті 7 контракту № 20/03-19 покупець здійснює оплату товару в доларах США у безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок продавця (підпункт 7.1). Оплата за товар здійснюється протягом 180 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації у країні покупця (підпункт 7.2).

01.12.2020 між позивачем та компанією «Cycletend Limited» укладено додаткову угоду № 1 до контракту № 20/03-19 (а.с. 178, т. 1), відповідно до якої пункт 7 доповнено підпунктом 7.3 у такій редакції: оплата за товар здійснюється на умовах у розмірі 100% передплати від вартості товару. Також сторонами змінено реквізити покупця, інші пункту контракту залишено без змін.

18.11.2021 позивач сплатив компанії «Cycletend Limited» 79 980,00 доларів США передплати за товари (термос, фен, набір спортивних ремінців, зволожувач, сувенірна продукція) відповідно до контракту № 20/03-19.

Згідно з інвойсів-специфікацій від 16.12.2021 № CL-16122021 (а.с. 1, 10, т. 2) компанія «Cycletend Limited» відправила позивачу стайлер для волосся у кількості 16 650 штук на суму 15 817,50 доларів США, фен для волос у кількості 13 040 штук на загальну суму 15 648,00 доларів США та зволожувач повітря у кількості 19 040 штук на суму 18 659,20 доларів США.

19.01.2022 відповідно до митної декларації № UA100380/2022/301115 продукція від компанії «Cycletend Limited» була розмитнена на території України, а саме: апарати електронагрівальні перукарські для волосся прилад для укладки волосся для використання в рекламних цілях: стайлер для волос / Hair styler 16 650 шт (код товару 85163200); апарати електронагрівальні перукарські для волосся фен для волосся побутовий 600 Вт, ручний з однією швидкостями, шнур 1,8 м, євровилка, корпус-пластик для використання в рекламних цілях 1 740 шт (код товару 85163100); машини електромеханічні побутові з вмонтованими електродвигунами зволожувач повітря, для використання в рекламних цілях, не має озоноруйнуючих речовин, не має фторованих парникових газів, не в аерозольній упаковці 19 040 шт (код товару 85098000).

21.01.2022 відповідно до митної декларації № UA100380/2022/301371 продукція від компанії «Cycletend Limited» була розмитнена на території України, а саме: апарати електронагрівальні перукарські для волосся фен для волосся побутовий 600 Вт, ручний з однією швидкостями, шнур 1,8 м, євровилка, корпус-пластик для використання в рекламних цілях 11 300 шт (код товару 85163100).

У подальшому придбаний товар реалізовано Товариству з обмеженою відповідальністю «Лореаль Україна» на підставі договору поставки від 11.02.2021 № 2021-UA-029 (далі Договір № 2021-UA-029) (а.с. 110-121, т. 1), відповідно до пункту 1 якого постачальник (позивач) зобов`язується передати у власність покупця (ТОВ «Лореаль Україна»), а покупець зобов`язується прийняти та сплатити продукцію (далі товар) у кількості, асортименті, по ціні та в строки відповідно до умов даного договору та замовлень до нього, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 5 договору № 2021-UA-029 ціни на товар зазначаються у замовленнях, які є невід`ємною частиною договору. Загальна сума договору складає суму всіх замовлень до нього. Ціни є незмінними у період, який вказаний у замовленні. Товар оплачується покупцем протягом 45 календарних днів від моменту прийняття товару покупцем, але не раніше ніж через 21 календарний день після надання постачальником оригіналів таких документів: податкової накладної, зареєстрованої та наданої в електронному вигляді, видаткової накладної, товарно-транспортних документів та рахунку. Платіжне зобов`язання вважається виконаним покупцем після списання коштів з його банківського рахунку.

Згідно з пунктами 6.1 6.3 договору № 2021-UA-029 покупець одержує товар після підписання з постачальником цього договору у строк, зазначений у відповідному замовленні. Право власності на товар переходить до покупця в момент приймання ним товару. Умови поставки товару вказуються у кожному замовленні на окрему партію товару. Строк поставки товару постачальником наведено в замовленні.

Відповідно до замовлення на поставку товарів № 4600808706 (а.с. 204, 238, т. 1) ТОВ «Лореаль Україна» замовив зволожувач_2022 у кількості 19 000 штук на загальну суму 4 908 840 гривень з ПДВ. Дата виконання 15.03.2022. Післяоплата 45 днів.

19.01.2022 позивачем виставлено рахунок на оплату № 7 зволожувачів_2022 на суму 4 908 700,00 грн у кількості 19 000 штук (а.с. 234, т. 1).

20.01.2022 відповідно до видаткової накладної № 8 та товарно-транспортної накладної № Р8 зволожувачі_2022 у кількості 2 600 штук було відвантажено ТОВ «Лореаль Україна» на суму 671 736,00 гривень з ПДВ (а.с. 201, 203, т. 1).

25.01.2022 відповідно до видаткової накладної № 15 та товарно-транспортної накладної № Р15 зволожувачі_2022 у кількості 3 200 штук було відвантажено ТОВ «Лореаль Україна» на суму 826 752,00 гривень з ПДВ (а.с. 235, 237, т. 1).

Згідно з замовленням на поставку товарів № 4600811730 (а.с. 211, 224, т. 1) ТОВ «Лореаль Україна» замовив фен для волосся у кількості 13 000 штук на загальну суму 3 510 000 гривень з ПДВ. Дата виконання 01.02.2022. Післяоплата 45 днів.

21.01.2022 позивачем виставлено рахунок на оплату № 11 фену для волосся на суму 3 510 000,00 грн у кількості 13 000 штук (а.с. 207, т. 1).

22.01.2022 відповідно до видаткової накладної № 13 та товарно-транспортної накладної № Р13 фен для волосся у кількості 3 880 штук було відвантажено ТОВ «Лореаль Україна» на суму 1 047 600,00 гривень з ПДВ (а.с. 208, 210, т. 1).

24.01.2022 відповідно до видаткової накладної № 14 фен для волосся у кількості 9 000 штук було відвантажено ТОВ «Лореаль Україна» на суму 2 430 000,00 гривень з ПДВ (а.с. 222, т. 1).

Відповідно до замовлення на поставку товарів № 4600811735 (а.с. 218, 231, т. 1) ТОВ «Лореаль Україна» замовив прилади для укладки волосся у кількості 16 600 штук на загальну суму 3 810 696 гривень з ПДВ. Дата виконання 01.02.2022. Післяоплата 45 днів.

19.01.2022 позивачем виставлено рахунок на оплату № 6 приладів для укладки волосся на суму 3 810 696,00 грн у кількості 16 600 штук (а.с. 214, т. 1).

22.01.2022 відповідно до видаткової накладної № 6 та товарно-транспортної накладної № Р6 прилади для укладки волосся у кількості 9 570 штук було відвантажено ТОВ «Лореаль Україна» на суму 2 196 889,20 гривень з ПДВ (а.с. 215, 217, т. 1).

25.01.2022 відповідно до видаткової накладної № 16 та товарно-транспортної накладної № Р16 прилади для укладки волосся у кількості 7 030 штук було відвантажено ТОВ «Лореаль Україна» на суму 1 613 806,80 гривень з ПДВ (а.с. 228, 230, т. 1).

Відповідно до платіжного доручення від 06.04.2022 № 250001275 ТОВ «Лореаль Україна» сплатила позивачу 7 771 584,00 гривень, у призначенні платежу зазначено: оплата згідно акта/накл. № 14 від 24.01.2022, № 15 від 25.01.2022, № 16 від 25.01.2022, № 17 від 25 (а.с. 205, т.1) та від 13.04.2022 № 250001343 4 457 952,00 гривень: оплата згідно акта/накл. № 13 від 22.01.2022, № 7 від 20.01.2022 (а.с. 212, т.1), що відображено у відповідних банківських виписках за 06.04.2022 та 13.04.2022 (а.с. 206, 213, т. 1).

Послуги з транспортного експедирування позивач доручив Дочірньому підприємству «Кюне і Нагель», між якими 18.02.2020 було укладено відповідний договір № КН 14 FO/FA/FS (далі Договір № КН 14).

Згідно з умовами договору клієнт (позивач) доручає, а експедитор (ДП «Кюне і Нагель») бере на себе зобов`язання в інтересах, за плату і за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційне обслуговування відповідно до узгоджених сторонами заявок. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в межах території України (пункт 2.5). Рахунки (рахунки-проформи) експедитора підлягають оплаті протягом 30 календарних днів з дати виставлення рахунку.

Відповідно до акта приймання-передачі послуг від 25.01.2022 № IEV011689 за транспортно-експедиційні послуги по території України за січень 2022 року позивач сплатив 34 800,00 гривень. Послуги надавались за маршрутом: 15.01.2022 Київ Дударків, 20.01.2022 Київ Дударків Київ, 21.01.2022 Ліски Чайки Київ, 22.01.2022 Київ Дударків Київ, 24.01.2022-25.01.2022 Київ Дударків (а.с.197-199, т. 1).

На виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «Аксілайн +» для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних складено та подано відповідні податкові накладні, а саме:

1) 20.01.2022 № 9 на загальну суму 671 736,00 грн, у тому числі ПДВ 111 956,00 грн (а.с.48-49, т. 1).

За результатом обробки вказаної накладної, її реєстрація була зупинена, про що позивачу направлено квитанцію від 31.01.2022 № 9014378340 (а.с. 50, т. 1).

Як підстава для зупинення реєстрації податкової накладної № 9 від 20.01.2022 відповідачем зазначено: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8509, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також додатково повідомлено, що показник «D»=.9497%, «Р»=7906.

Не погоджуючись з підставами зупинення реєстрації податкової накладної № 9 від 20.01.2022, через Єдине вікно подання електронних документів ДПС України ТОВ «Аксілайн +» направило на адресу відповідача-1 пояснення № 1 від 13.01.2022 та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, разом із додатками (а.с. 51-54, т. 1 та а.с.76-77, т. 2).

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 17.01.2022 № 8093770/39627612 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.01.2022 № 9 (а.с. 55-56, т.1) із зазначенням таких підстав його прийняття: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)». У графі «Додаткова інформація» зазначено: платника внесено до переліку ризикових платників податку по п. 8, встановлено невідповідність обсягів придбання обсягам реалізації.

31.01.2023 позивач подав скаргу на оскаржуване рішення, за наслідком адміністративного оскарження якого ДПС України прийняла рішення від 07.02.2023 № 12445/39627612/2, яким скаргу ТОВ «Аксілайн +» залишено без задоволення, а рішення від 17.01.2023 № 8093770/39627612 без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с. 63, т. 1).

2) 22.01.2022 № 15 на загальну суму 2 196 889,20 грн, у тому числі ПДВ 366 148,20 грн (а.с.16-17, т. 1).

За результатом обробки вказаної накладної, її реєстрація була зупинена, про що позивачу направлено квитанцію від 07.02.2022 № 9019218025 (а.с. 18, т. 1).

Як підстава для зупинення реєстрації податкової накладної № 15 від 22.01.2022 відповідачем зазначено: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8516, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також додатково повідомлено, що показник «D»=.9497%, «Р»=7906.

Не погоджуючись з підставами зупинення реєстрації податкової накладної № 15 від 22.01.2022, через Єдине вікно подання електронних документів ДПС України ТОВ «Аксілайн +» направило на адресу відповідача-1 пояснення № 1 від 13.01.2022 та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, разом із додатками (а.с. 19-20, т. 1 та а.с.74-75, т. 2).

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 17.01.2022 № 8093767/39627612 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.01.2022 № 15 (а.с. 23, т.1) із зазначенням таких підстав його прийняття: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)». У графі «Додаткова інформація» зазначено: платника внесено до переліку ризикових платників податку по п. 8, встановлено невідповідність обсягів придбання обсягам реалізації.

31.01.2023 позивач подав скаргу на оскаржуване рішення, за наслідком адміністративного оскарження якого ДПС України прийняла рішення від 07.02.2023 № 12460/39627612/2, яким скаргу ТОВ «Аксілайн +» залишено без задоволення, а рішення від 17.01.2023 № 8093767/39627612 без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с. 31, т. 1).

3) 22.01.2022 № 18 на загальну суму 1 047 600,00 грн, у тому числі ПДВ 174 600,00 грн (а.с.80-81, т. 1).

За результатом обробки вказаної накладної, її реєстрація була зупинена, про що позивачу направлено квитанцію від 07.02.2022 № 9019213853 (а.с. 82, т. 1).

Як підстава для зупинення реєстрації податкової накладної № 18 від 22.01.2022 відповідачем зазначено: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8516, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також додатково повідомлено, що показник «D»=.9497%, «Р»=7906.

Не погоджуючись з підставами зупинення реєстрації податкової накладної № 18 від 22.01.2022, через Єдине вікно подання електронних документів ДПС України ТОВ «Аксілайн +» направило на адресу відповідача-1 пояснення № 1 від 13.01.2022 та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, разом із додатками (а.с. 83-86, т. 1 та а.с.68-69, т. 2).

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 17.01.2022 № 8093768/39627612 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.01.2022 № 18 (а.с. 88-89, т.1) із зазначенням таких підстав його прийняття: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)». У графі «Додаткова інформація» зазначено: платника внесено до переліку ризикових платників податку по п. 8, встановлено невідповідність обсягів придбання обсягам реалізації.

31.01.2023 позивач подав скаргу на оскаржуване рішення, за наслідком адміністративного оскарження якого ДПС України прийняла рішення від 07.02.2023 № 12462/39627612/2, яким скаргу ТОВ «Аксілайн +» залишено без задоволення, а рішення від 17.01.2023 № 8093768/39627612 без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с. 96, т. 1).

4) 24.01.2022 № 19 на загальну суму 2 430 000,00 грн, у тому числі ПДВ 405 000,00 грн (а.с.64-65, т. 1).

За результатом обробки вказаної накладної, її реєстрація була зупинена, про що позивачу направлено квитанцію від 15.02.2022 № 9032064741 (а.с. 66, т. 1).

Як підстава для зупинення реєстрації податкової накладної № 19 від 24.01.2022 відповідачем зазначено: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК у Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також додатково повідомлено, що показник «D»=.9497%, «Р»=7906.

Не погоджуючись з підставами зупинення реєстрації податкової накладної № 19 від 24.01.2022, через Єдине вікно подання електронних документів ДПС України ТОВ «Аксілайн +» направило на адресу відповідача-1 пояснення № 1 від 13.01.2022 та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, разом із додатками (а.с. 67-70, т. 1 та а.с.70-71, т. 2).

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 17.01.2022 № 8093765/39627612 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.01.2022 № 19 (а.с. 71-72, т.1) із зазначенням таких підстав його прийняття: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)». У графі «Додаткова інформація» зазначено: платника внесено до переліку ризикових платників податку по п. 8, встановлено невідповідність обсягів придбання обсягам реалізації.

31.01.2023 позивач подав скаргу на оскаржуване рішення, за наслідком адміністративного оскарження якого ДПС України прийняла рішення від 07.02.2023 № 12502/39627612/2, яким скаргу ТОВ «Аксілайн +» залишено без задоволення, а рішення від 17.01.2023 № 8093765/39627612 без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с. 79, т. 1).

5) 25.01.2022 № 16 на загальну суму 1 613 806,80 грн, у тому числі ПДВ 268 967,80 грн (а.с.32-33, т. 1).

За результатом обробки вказаної накладної, її реєстрація була зупинена, про що позивачу направлено квитанцію від 07.02.2022 № 9019213332 (а.с. 34, т. 1).

Як підстава для зупинення реєстрації податкової накладної № 16 від 25.01.2022 відповідачем зазначено: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8516, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також додатково повідомлено, що показник «D»=.9497%, «Р»=7906.

Не погоджуючись з підставами зупинення реєстрації податкової накладної № 16 від 25.01.2022, через Єдине вікно подання електронних документів ДПС України ТОВ «Аксілайн +» направило на адресу відповідача-1 пояснення № 1 від 13.01.2022 та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, разом із додатками (а.с. 35-38, т. 1 та а.с.68-69, т. 2).

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 17.01.2022 № 8093766/39627612 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.01.2022 № 16 (а.с. 39-40, т.1) із зазначенням таких підстав його прийняття: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)». У графі «Додаткова інформація» зазначено: платника внесено до переліку ризикових платників податку по п. 8, встановлено невідповідність обсягів придбання обсягам реалізації.

31.01.2023 позивач подав скаргу на оскаржуване рішення, за наслідком адміністративного оскарження якого ДПС України прийняла рішення від 07.02.2023 № 12434/39627612/2, яким скаргу ТОВ «Аксілайн +» залишено без задоволення, а рішення від 17.01.2023 № 8093766/39627612 без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с. 47, т. 1).

6) 25.01.2022 № 17 на загальну суму 826 752,00 грн, у тому числі ПДВ 137 792,00 грн (а.с.97-98, т. 1).

За результатом обробки вказаної накладної, її реєстрація була зупинена, про що позивачу направлено квитанцію від 07.02.2022 № 9019219317 (а.с. 99, т. 1).

Як підстава для зупинення реєстрації податкової накладної № 17 від 25.01.2022 відповідачем зазначено: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8509, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також додатково повідомлено, що показник «D»=.9497%, «Р»=7906.

Не погоджуючись з підставами зупинення реєстрації податкової накладної № 17 від 25.01.2022, через Єдине вікно подання електронних документів ДПС України ТОВ «Аксілайн +» направило на адресу відповідача-1 пояснення № 1 від 13.01.2022 та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, разом із додатками (а.с. 100-101, т. 1 та а.с.66-67, т. 2).

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 17.01.2022 № 8093769/39627612 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.01.2022 № 17 (а.с. 102, т.1) із зазначенням таких підстав його прийняття: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)». У графі «Додаткова інформація» зазначено: платника внесено до переліку ризикових платників податку по п. 8, встановлено невідповідність обсягів придбання обсягам реалізації.

31.01.2023 позивач подав скаргу на оскаржуване рішення, за наслідком адміністративного оскарження якого ДПС України прийняла рішення від 07.02.2023 № 12535/39627612/2, яким скаргу ТОВ «Аксілайн +» залишено без задоволення, а рішення від 17.01.2023 № 8093769/39627612 без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с. 109, т. 1).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксілайн +» не погоджується зі спірними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що належать скасуванню, з огляду на що звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок №1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку № 1246).

У той же час, положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України регламентовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 р. № 520 (далі Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (п. 10 Порядку № 520).

За правилами пункту 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

При цьому, в розрізі положень пунктів 12, 13 Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу оскаржуваних рішень суд встановив, що підставою для їх не прийняття слугував висновок контролюючого органу про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Отже в оскаржуваних рішеннях відповідачем-1 фактично було лише процитовано положення пунктів 5 та 11 Порядку № 520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача-1, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку №520.

Разом з цим, матеріали справи свідчать про те, що під час реєстрації податкових накладних від 20.01.2022 № 9, від 22.01.2022 № 15, від 22.01.2022 № 18, від 24.01.2022 № 19, від 25.01.2022 № 16 та від 25.01.2022 № 17 такі документи були надані позивачем контролюючому органу на власний розсуд, у зв`язку з не конкретизацією, які саме документи варто надати позивачу до контролюючого органу договори, акти прийому-передачі, рахунки на оплату, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, інвойси, вантажно-митні декларації (а.с. 55-65, т. 2).

Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

До складу комісії центрального рівня входять посадові особи ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку № 1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку № 1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку № 1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2023 від Головного управління ДПС у Київській області витребувано, зокрема, докази створення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; її склад; копію протоколу засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, на якому розглядалось питання щодо реєстрації податкових накладних від 20.01.2022 № 9, від 22.01.2022 № 15, від 22.01.2022 № 18, від 24.01.2022 № 19, від 25.01.2022 № 16 та від 25.01.2022 № 17.

На виконання вимог ухвали, відповідач-1 надав до суду докази створення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Наказом Головного управління ДПС у Київській області від 23.12.2022 № 584 затверджено склад комісії, наказано комісії здійснювати свою діяльність відповідно до вимог Постанови № 1165 та Наказу № 520.

Відповідно до витягу з протоколу від 17.01.2022 № 27/10-36-18-02-03 під час засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області членами комісії розглянуто подані суб`єктами господарювання повідомлення згідно з додатками 1 та 2, а також ухвалено одноголосне рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних по СГ згідно з додатками 1 та 2.

Суд зазначає, що абзацом другим пункту 5 Порядку № 1165 регламентовано, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом 7 цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Згідно з пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є додатком 3 до вказаного порядку, критерієм ризиковості здійснення операцій визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З матеріалів справи суд встановив, що у квитанціях від 31.01.2022 № 9014378340, від 07.02.2022 № 9019218025, від 07.02.2022 № 9019213853, від 07.02.2022 № 9019213332 та від 07.02.2022 № 9019219317 як підстава для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем-1 вказано, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8516 та 8509, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Як вже було вказано вище, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із видів господарської діяльності позивача є: «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту», код КВЕД 46.19.

Матеріалами справи підтверджено, що господарська операція, в межах якої складено податкові накладні № 9 від 20.01.2022, № 15 від 22.01.2022, № 18 від 22.01.2022, № 16 від 25.01.2022 та № 17 від 25.01.2022, стосуються коду КВЕД діяльності позивача.

У квитанції як підстава для зупинення реєстрації податкової накладної від 24.01.2022 № 19 відповідач-1 зазначив, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд критично оцінює твердження відповідачів про те, що « 09.02.2022 позивачу встановлено відповідність п. 8 критеріїв ризиковості платника податку згідно з додатком 1 до Порядку зупинення, а саме: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданих для реєстрації ПН/РК. У ході проведеного аналізу наявних баз даних щодо ТОВ «Аксілайн +» встановлено придбання товарів/послуг на 61,8% від загального податкового кредиту у ризикових контрагентів-постачальників», з огляду на те, що належних і допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачами до суду не надано.

З матеріалів справи суд встановив, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 24.01.2022 № 19 у квитанції від 15.02.2022 № 9032064741 зазначено відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У той же час, відповідного рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку до суду не надано. Як і не надано доказів на підтвердження отриманої контролюючим органом податкової інформації, що визначала б ризиковість здійснення ТОВ «Аксілайн +» господарських операцій.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН не спростовує факту здійснення платником податків господарських операцій, факту наявності дати виникнення першої події (постачання товарів або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складено податкову накладну.

Приймаючи усі оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних контролюючим органом визначено його підстави як ненадання позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності повних типових форм та галузевої специфіки, накладних, проте жодної деталізації, яких саме документів не надано, відповідачем-1 не вказано, як і не деталізовано обставини недостатності поданих платником податків документів з метою реєстрації податкових накладних.

Суд відмічає, що надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкових накладних документи, які також містяться в матеріалах справи, повністю розкривають зміст господарських операцій та, за висновком суду, є належними та достатніми для реєстрації таких у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Варто наголосити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі № 320/3483/21, 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Суд враховує, що індивідуальний акт, виданий суб`єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних № 9 від 20.01.2022, № 15 від 22.01.2022, № 18 від 22.01.2022, № 19 від 24.01.2022, № 16 від 25.01.2022 та № 17 від 25.01.2022, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчать про протиправність таких рішень.

Окрім цього під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів необхідно враховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є: право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом; виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у Київській області з прийняття спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем-1 як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, що в свою чергу свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача-1, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у Київській області документів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальне проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачу-1, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2023 № 8093770/39627612 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.01.2022 № 9; від 17.01.2023 № 8093767/39627612 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.01.2022 № 15; від 17.01.2023 № 8093768/39627612 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.01.2022 № 18; від 17.01.2023 № 8093765/39627612 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.01.2022 № 19; від 17.01.2023 № 8093766/39627612 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.01.2022 № 16 та від 17.01.2023 № 8093769/39627612 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.01.2022 № 17, поданих на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксілайн +».

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні №9 від 20.01.2022, №15 від 22.01.2022, №18 від 22.01.2022, №19 від 24.01.2022, №16 від 25.01.2022 та №17 від 25.01.2022 суд звертає увагу на таке.

Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до пункту 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5 дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду під час вчинення дій/прийняття рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії з реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Суд звертає увагу на те, що податкова накладна № 9 від 20.01.2022 була подана на реєстрацію 31.01.2022, а тому підлягає реєстрації у день її подання, тобто 31.01.2022. Податкові накладні № 15 від 22.01.2022, № 18 від 22.01.2022, №16 від 25.01.2022 та №17 від 25.01.2022 були подані на реєстрацію 07.02.2022, а тому підлягають реєстрації у день їх подання, тобто 07.02.2022. А податкова накладна № 19 від 24.01.2022 була подана на реєстрацію 15.02.2022, а тому підлягає реєстрації у день її подання, тобто 15.02.2022.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно зі статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення, суд, окрім іншого, має вирішити як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вказаних вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження) та суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19.

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076).

Статтею 19 Закону № 5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи суд встановив, що професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатом Осадовським Романом Едуардовичем (далі адвокат).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду було подано копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 01.03.2023 № 1, додаткова угода до договору про надання правової допомоги від 01.03.2023, детальний опис робіт, платіжна інструкція від 06.03.2023 № 48, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 06.03.2023 серії АС № 1055259, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю від 16.06.2017 № 1/67-5.

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 01.03.2023 № 1 адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами. Відповідно до пункту 3.1 цього договору за правову допомогу, передбачену в пп. 1.2 договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі та на умовах, визначених у додатку № 1 до цього договору.

У додатковій угоді до договору про надання правової допомоги від 01.03.2023 № 1 зазначено, що розмір гонорару за супровід справи в адміністративному суді за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксілайн +» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, відповідно до п. 3.1 Основного договору становить 12 000,00 грн.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У детальному описі робіт за договором про надання правової допомоги від 01.03.2023 № 1 на представництво інтересів ТОВ «Аксілайн +» у Київському окружному адміністративному суді зазначено, що вартість послуг за ведення справи в цілому до винесення судом рішення першої інстанції становить 12 000,00 грн., у суму гонорару включено: проведення аналізу документів та вивчення ситуації на підприємстві з приводу зупинення реєстрації ПН та прийнятих рішень ДПС; консультації, пов`язані із розглядом справи та опрацювання нормативної бази, що регулює відносини у сфері зупинення реєстрації ПН з урахуванням останніх змін до законодавства; опрацювання документів, пов`язаних із проведенням господарських операцій по зупиненим ПН; складання позовної заяви та виготовлення додатків до неї; складення процесуальних документів; представництво інтересів у суді першої інстанції; підготовка процесуальних документів для отримання рішення та його виконання у разі задоволення позову; у разі задоволення позову, супровід виконання рішення суду щодо реєстрації ПН та повернення судових витрат, пов`язаних із розглядом даної справи. Підготовка процесуальних документів для виконання рішення суду, зокрема заяв до органів казначейства.

Згідно з частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397938).

При цьому з імперативних положень частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі № 520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).

Суд зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідачами зазначено, що позивачем не доведено, що розмір витрат є реальним та що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, співмірним із складністю справи, виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Дослідивши надані позивачем документи, враховуючи заперечення відповідача та наведені норми права, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

Суд зазначає, що справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, а тому суд критично оцінює включення у суму гонорару представництво інтересів у суді першої інстанції та заявлені послуги на майбутнє, зокрема підготовка процесуальних документів у разі задоволення позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи фактичний об`єм виконаної адвокатом роботи, складність справи, зокрема, те, що дана справа є справою незначної складності, суд вважає обґрунтованими заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу зі складання позову у сумі 6 000,00 грн.

Вказаний розмір витрат, на переконання суду, обумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку адвокат витратив під час підготовки позовної заяви у цій справі, якістю та об`ємом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом розгляду у справі.

Відтак, на користь позивача необхідно присудити витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 16 104,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвели до виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 242 246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.01.2023 №8093770/39627612, від 17.01.2023 №8093767/39627612, від 17.01.2023 №8093768/39627612, від 17.01.2023 №8093766/39627612, від 17.01.2023 №8093765/39627612, від 17.01.2023 №8093769/39627612.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксілайн +» (ідентифікаційний код 39627612) податкові накладні №19 від 24.01.2022, №16 від 25.01.2022, №18 від 22.01.2022, №15 від 22.01.2022, № 9 від 20.01.2022, №17 від 25.01.2022 датами їх подання на реєстрацію.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, б. 5а, ідентифікаційний код ВП: 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксілайн +» (місцезнаходження: 08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, буд. 1, ідентифікаційний код 39627612) судові витрати на загальну суму 22104,00 грн (двадцять дві тисячі сто чотири грн 00 коп), з яких судовий збір становить 16 104,00 грн (шістнадцять тисяч сто чотири грн 00 коп) та 6000,00 грн (шість тисяч грн. 00 коп) - витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду складено 19.07.2023.

Суддя Кушнова А.О.

Дата ухвалення рішення19.07.2023
Оприлюднено21.07.2023
Номер документу112292905
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

Судовий реєстр по справі —320/9791/23

Ухвала від 19.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 19.12.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Постанова від 20.11.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Володимир Володимирович

Ухвала від 06.10.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Володимир Володимирович

Ухвала від 06.10.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Володимир Володимирович

Ухвала від 11.09.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Володимир Володимирович

Ухвала від 19.07.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Кушнова А.О.

Рішення від 19.07.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Кушнова А.О.

Ухвала від 07.04.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Кушнова А.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні