Рішення

від 18.07.2023 по справі 460/51970/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2023 року м. Рівне№460/51970/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Рівненській області

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Старий Острог" про стягнення податкового боргу та накладення арешту,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Острог" (далі по тексту ТзОВ "Старий Острог" відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 10510,26 грн, зокрема по єдиному податку з юридичних осіб в розмірі 7439,57 грн та по рентній платі за спеціальне використання води в розмірі 3070,69 грн; накладення арешту на кошти на рахунках відкритих у банківських (фінансових) установах, у межах суми податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем обліковується заборгованість в загальній сумі 10510,26 грн, з них: по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 7439,57грн, по рентній платі за спеціальне використання води в сумі 3070,69грн.

Ухвалою суду від 27.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки податковий борг в зазначеній сумі було сплачено ще в грудні 2020 року. Просить суд, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій спростовано аргументи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

За даними обліку позивача за ТзОВ "Старий Острог" станом на 09.11.2022 рахується заборгованість в загальній сумі 10510,26грн.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом доказами: станом розрахунків з бюджетом, розрахунком виникнення податкового боргу, податковою вимогою форми "Ю" від 01.04.2018 №5559-17, податковим повідомленням рішення від 08.07.2021 №0000/5926/04-05, податковим повідомленням рішення від 08.07.2021 №0000/5924/04-05, податковим повідомленням рішення від 08.07.2021 №0000/5925/04-05, податковим повідомленням рішення від 17.01.2018 №0003915001, податковим повідомленням рішення від 17.01.2018 №0003905001, витягами з інтегрованої карки платника податків, податковим деклараціями платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) від 05.02.2018, 09.08.2018, від 07.05.2018

Доказів оскарження вказаної вимоги у встановленому законом порядку відповідачем до суду надано не було.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України).

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст. 36 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (пп.14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачу було виставлено податкову вимогу форми "Ю" від 01.04.2018 №5559-17.

За правилами пункту 56.1. статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п.56.2 ст.56 Податкового кодексу України).

З урахуванням строків давності, визначених ст.102 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (абз.1 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України).

Як вже було встановлено судом, податкова вимога та податкові повідомлення рішення на підставі яких виник податковий борг, у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржувалися, тому загальна сума податкового боргу є узгодженою і підлягає сплаті.

Твердження відповідача про зупинення 01.05.2020 ТзОВ "Старий Острог" господарської діяльності та виробництва не позбавляє останнього від виконання податкового обов`язку, а саме: сплати грошових зобов`язань визначених контролюючим органом.

Крім того, не заслуговують на увагу і твердження відповідача, що сплати податкового боргу в ході виконання виконавчого провадження №58768181, оскільки дане виконавче провадження було відкрито на підставі вимоги №Ю-7740-17-У від 13.02.2019. Проте, в даній справи податковий борг виник на підставі податкової вимоги форми "Ю" від 01.04.2018 №5559-17.

Щодо доводів відповідача про те, що починаючи з 01.05.2020 прийнято рішення про зупинення виробництва та повну зупинку господарської діяльності ТзОВ "Старий Острог", то вказані обставини судом до уваги не беруться, оскільки такі не підтвердженні належним та допустимими доказами.

Пунктами 41.1, 41.4 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з п.19-1.45 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп.20.1.34 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Що стосується позовної вимоги про накладення арешту на кошти, що знаходяться в банках, то суд зазначає таке.

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені п.94.2 ст. 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у ст.94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені ст.94 цього Кодексу, визначені пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 та п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини.

Так, норми п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме: питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Острог" в останнього відсутні майнові активи.

Поряд з цим, як встановлено судом, товариство має відкриті рахунки в установах банків.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що у відповідача відсутнє інше майно, крім грошових коштів на рахунку у банку, для погашення податкового боргу в сумі 10510,26грн.

За приписами абз.2 пп.94.6.2 п. 94.6 ст.94 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, і підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст.139 КАС України, судові витрати на користь сторін не присуджуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Острог" про стягнення податкового боргу та накладення арешту задовольнити повністю.

Стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Острог", яке має податковий борг, з рахунків у банку такого платника, на суму податкового боргу 10510,26грн.

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Острог" на рахунках, відкритих у банківських (фінансових) установах, у межах суми податкового боргу розмірі 10510,26грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Старий Острог" (вул. Бельмаж, буд. 97,м. Острог,Рівненський район, Рівненська область,35800. ЄДРПОУ/РНОКПП 38043538)

Повний текст рішення складений 18.07.2023.

Суддя Олег ГРЕСЬКО