Рішення
від 19.07.2023 по справі 460/4782/23
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2023 року м. Рівне №460/4782/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Такелажні Системи" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Такелажні системи» (далі - позивач, ТОВ «Такелажні системи») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, митниця), у якій просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000008/2 від 24.01.2023; визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000009 від 24.01.2023.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем подана до митного органу декларація з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Позивач вказує, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом сформована Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Позивач вказує, що таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили розбіжності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані у повному обсязі не були. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що митну вартість товарів № 1 та № 2 скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень ст. 64 Митного кодексу України:

Товар № 1 - МД від 28.12.2022 №UA100100/2022/047315 - 4,27 usd/кг х 9352,33 кг х 36,5686 грн/usd = 1460346,93 грн.

Товар № 2 - МД від 11.11.2022 №UA205030/2022/030275 - 2,72 usd/кг х 5069,34 кг х 36,5686 грн/usd = 504229,97 грн.

За результатом проведеної відповідно до положень ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом, митну вартість товарів № 4 та № 6 скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості згідно положень ст. 59 Митного кодексу України.

Митну вартість товарів № 4 та № 6 визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями:

Товар № 4 - МД від 27.10.2022 № UA204020/2022/027654, Double Wire Hook For Ratchet Lashing DWH 38ММ / 1,5" - 0,22 usd/шт + фактично понесені транспортні витрати; МД від 11.06.2022 № UA408020/2022/017081, Double Wire Hook For Ratchet Lashing DWH 50ММ /2" (85-96 мм) - 0,461 usd/шт + фактично понесені транспортні витрати;

Товар № 6 - МД від 27.10.2022 № UA204020/2022/027654, Polyester thread 1670 DTEX *3 white - 3,03 usd/кг + фактично понесені транспортні витрати.

З покликанням на право митних органів здійснювати контроль правильності обчислення митної вартості, відповідач вважає, що посадові особи Рівненської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що всі надані відповідачу документи до митного оформлення не суперечать один одному, не містили розбіжностей, містили всі відомості, що підтверджують числові значення ціни, що була фактично сплачена позивачем на виконання умов договору № 18 від 29.10.2021. Заявлення недоліків митним органом зводяться до надмірного формалізму з його сторони та, навіть у разі наявності таких обставин, жодним чином не спростували б числових значень митної вартості, заявленої позивачем до митного оформлення партії товарів, оскільки такі підтверджуються іншими, наданими до митного оформлення, документами. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 01.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

23.01.2023 до відділу митного оформлення Рівненської митниці ДМС України на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №18 від 29.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Такелажні системи» подало митну декларацію № 22UA204020002680U3 із визначенням митної вартості товарів за першим методом - за ціною договору.

Разом із електронною митною декларацією № 22UA204020002680U3 від 23.01.2023 було надано наступні документи:

-Пакувальний лист № FQSY-041-CP220826E2-2 від 15.11.2022;

-Рахунок-проформа № FQSY-041-P220826E2 від 26.08.2022;

-Рахунок фактура (інвойс) № FQSY-041- СР220826Е2 від 15.11.2022;

-Коносамент № XMNLEG2210022 від 27.11.2022;

-Автотранспортна накладна № б/н від 18.01.2023;

-Сертифікат про походження товару № С227297394081260 від 29.11.2022;

- платіжна інструкція в іноземній валюті № 32 від 05.12.2022;

-Рахунок фактура про надання транспортно-екпедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-екпедиційні послуги № 2 від 17.01.2023;

-Рахунок фактура про надання транспортно-екпедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-екпедиційні послуги № 289 від 27.12.2022;

-Рахунок фактура про надання транспортно-екпедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-екпедиційні послуги № СФ-0000005 від 17.01.2023;

-Довідка про транспортні витрати № 1 від 17.01.2023;

-Довідка про транспортні витрати № 17/01 від 17.01.2023;

-Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 26.08.2022;

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 18 від 29.10.2021;

-Внутрішній договір (контракт) доручення № 1 від 09.11.2017;

- Внутрішній договір (контракт) доручення № 251301-23 від 13.01.2023;

-Договір про надання послуг митного брокера № ОО1/ТБО від 10.03.2021;

-Договір (контракт) про перевезення № 150123-001 від 15.01.2022;

- Лист отримувача № 26 від 27.12.2022;

- Опис вантажу від 23.01.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення № 350220220022512403 від 24.11.2022;

- Висновок експерта від 17.01.2023 № 20-33/01-2023;

- Лист №24/01-23-01 від 24.01.2023;

- Платіжна інструкція № 320 від 18.01.2023;

- Платіжна інструкція № 310 від 28.12.2022.

24.01.2023 Рівненська митниця ДМС України прийняла рішення №UA204000/2023/000008/2 «Про коригування митної вартості товарів» та на підставі цього рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом Позивачу видана картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000009 від 24.01.2023.

Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості товарів, ТОВ «ТАКЕЛАЖНІ СИСТЕМИ» звернулося з позовом до суду.

При вирішенні спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з матеріалами справи ТОВ «ТАКЕЛАЖНІ СИСТЕМИ» на підтвердження митної вартості товару надало: -Пакувальний лист № FQSY-041-CP220826E2-2 від 15.11.2022; -Рахунок-проформа № FQSY-041-P220826E2 від 26.08.2022; -Рахунок фактура (інвойс) № FQSY-041- СР220826Е2 від 15.11.2022; -Коносамент № XMNLEG2210022 від 27.11.2022; -Автотранспортна накладна № б/н від 18.01.2023; -Сертифікат про походження товару № С227297394081260 від 29.11.2022; - платіжна інструкція в іноземній валюті № 32 від 05.12.2022; -Рахунок фактура про надання транспортно-екпедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-екпедиційні послуги № 2 від 17.01.2023; -Рахунок фактура про надання транспортно-екпедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-екпедиційні послуги № 289 від 27.12.2022; -Рахунок фактура про надання транспортно-екпедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-екпедиційні послуги № СФ-0000005 від 17.01.2023; -Довідка про транспортні витрати № 1 від 17.01.2023; -Довідка про транспортні витрати № 17/01 від 17.01.2023; -Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 26.08.2022; -Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 18 від 29.10.2021; -Внутрішній договір (контракт) доручення № 1 від 09.11.2017; - Внутрішній договір (контракт) доручення № 251301-23 від 13.01.2023; -Договір про надання послуг митного брокера № ОО1/ТБО від 10.03.2021; -Договір (контракт) про перевезення № 150123-001 від 15.01.2022; - Лист отримувача № 26 від 27.12.2022; - Опис вантажу від 23.01.2023; - Копія митної декларації країни відправлення № 350220220022512403 від 24.11.2022; - Висновок експерта від 17.01.2023 № 20-33/01-2023; - Лист №24/01-23-01 від 24.01.2023; - Платіжна інструкція № 320 від 18.01.2023; - Платіжна інструкція № 310 від 28.12.2022.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач вказує на неможливість визнання митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з «неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 статті 53 Митного кодексу України, та у відповідності до ч.5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.».

Судом встановлено, що ТОВ «ТАКЕЛАЖНІ СИСТЕМИ» разом з митною декларацією було надано відповідачеві на підтвердження заявленої митної вартості товарів всі необхідні документи, які частиною 2 статті 53 Митного кодексу України віднесено до документів, що підтверджують митну вартість товарів.

Стосовно твердження відповідача про те, що «в графі 70 платіжної інструкції в іноземній валюті від 05.12.2022 №32 зазначений інвойс від 26.08.2022 №FQSY-041-P220826E2-2, що не відповідає реквізитам інвойсу поданого до митного оформлення», суд зазначає таке.

Відповідно до п. 5.1.4. зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу №18 від 29.10.2021 оплата за товар здійснюється згідно умов даного контракту та інвойсів, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Так, на виконання умов контракту продавцем був виставлений інвойс проформа №FQSY-041-P220826E2-2 від 26.08.2022 р., який надано позивачем з митним оформленням.

Зазначений інвойс містить детальний опис умов поставки партії товару заявленої до митного оформлення у спірних правовідносинах, а саме: найменування товару, його характеристики, кількість, ціна та загальна сума, вид пакування, порт завантаження та порт відвантаження, строки поставки товару, застереження щодо форс-мажорних обставин, порядок вирішення суперечностей між покупцем та продавцем у разі їх виникнення.

Тобто, інвойс проформа №FQSY-041-P220826E2-2 від 26.08.2022 р., у відповідності до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу №18 від 29.10.2021, є документом що визначає умови поставки, зокрема умови оплати, заявленої за таким контрактом до митного оформлення у спірних правовідносинах партії товару.

У зв`язку з наведеним у платіжній інструкції в іноземній валюті від 05.12.2022 №32, наданій митниці при митному оформлені партії товарів, в графі призначення платежу зазначений відповідний інвойс проформа №FQSY-041-P220826E2-2 від 26.08.2022, оскільки саме на підставі такого позивачем здійснювалась оплата.

В свою чергу, внаслідок того, що інвойс проформа № FQSY-041-P220826E2-2 від 26.08.2022 був виставлений продавцем до завантаження партії товару на відправлення, у такому відсутні відомості про контейнер завантаження.

У зв`язку з наведеним, для узгодження та оптимізації документального супроводу господарської операції з постачання заявленої до митного оформлення партії товару, продавцем було оформлено відвантажувальний інвойс № FQSY-041-CP220826E2-2 від 15.11.2022, який також надавався відповідачеві.

Зазначений інвойс містить відомості про контейнер завантаження та відповідає наданому при митному оформлені пакувальному листу №FQSY-041-CP220826E2-2 від 15.11.2022, що підтверджує завантаження до відправлення відповідного товару.

Всі наведені документи були надані до митного оформлення і жодним чином не суперечать один одному, тобто не містять розбіжностей, та при цьому містять всі відомості, що підтверджують числові значення ціни, що була фактично сплачена Позивачем на виконання умов зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі- продажу №18 від 29.10.2021.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що неточністю поданих документів є, в тому числі те, що прайс-лист від 26.08.2022 б/н не містить терміну дії.

Чинним законодавством не встановлено будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, прайс-лист не віднесено до переліку обов`язкових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Інформація про товар та його вартість, яка міститься в прайс-листі від 26.08.2022 № б/н, є аналогічною, яка зазначена в Рахунку-проформі (Proforma invoice) № FQSY-041-P220826E2-2 від 26.08.2022 та Рахунку-фактурі (інвойсі) (Commercial invoice) № FQSY-041-CP220826E2-2 від 15.11.2022, що стверджує про належність визначення митної вартості товарів Позивачем.

Крім того, відсутність терміну дії прайс-листа жодним чином не впливає на митну вартість товару.

Щодо тверджень митного органу «відповідно до п. 1.3 договору транспортно- експедиторського обслуговування від 09.11.2017 №1 «Під кожне конкретне перевезення Клієнт надає експедиторові заявку...». Заявка до митного оформлення не надана» та «відповідно до п. 1.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 13.01.2023 М251301-23 «згідно з умовами цього Договору Клієнт доручає, а Експедитор бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання послуг стосовно перевезення вантажу, а також інших послуг, відповідно до узгоджених Сторонами Заявок-додатках, які заповнюються за формою, наведеною у Додатках до даного Договору». Разом з цим Заявку та додатків до митного оформлення не надано».

Суд зазначає, що позивачем до митного оформлення було надано довідку експедитора за наведеним договором транспортно-експедиторського обслуговування від 09.11.2017 №1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «МД ТРАНС» № 17/01-1 від 17.01.2023, зі змісту якої вбачається, що всі витрати щодо доставки вантажу у контейнерах за коносаментом №XMNLEG2211022 за маршрутом FOB Fuzhou, China - Gdansk, Poland, транспортно-експедиційне обслуговування в порту Gdansk складають 175080 грн., та згодою сторін страхування вантажу не здійснювалося.

Факт оплати вищезазначених наданих послуг підтверджується рахунком на оплату №289 від 27.12.2022 р., рахунком на оплату №2 від 17.01.2023 р., платіжною інструкцією №310 від 28 грудня 2022 р., платіжною інструкцією №320 від 18 січня 2023 р.

Також, позивачем до митного оформлення було надано довідку експедитора за наведеним договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 13.01.2023 №251301- 23 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЛАЙН ЛТД» № 1 від 17 січня 2023 р., зі змісту якої вбачається, що транспортно експедиційні витрати при перевезенні вантажу а/м DAF НОМЕР_1 / KOEGEL НОМЕР_2 склали: 1. м. Гданськ (Польща) - м/п Ягодин (Україна) - 57681,00 грн., в т.ч. експедиційні послуги. 2. м/п Ягодин (Україна) -м. Кривий Ріг (Україна) - 76823,00 грн., в т.ч. експедиційні послуги по території України. Додаткове страхування вантажу не проводилось.

Вартість вищезазначених наданих послуг підтверджується рахунком-фактурою №СФ- 0000005 від 17 січня 2023 р., що надався з митним оформленням, а також актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000016 від 27 січня 2023 р., складеним у подальшому відповідно до умов договору.

Суд зазначає, що згідно умов вказаних договорів транспортно-експедиторського обслуговування заявки призначені для визначення клієнтом та експедитором умов перевезення, виду і найменування вантажу, виду транспорту, кількості вантажу, маршруту перевезення, планованої дати надання вантажу відправником, даних про вантажовідправника та вантажоодержувача, та іншої інформації що стосується організації ТЕО.

Розмір ж витрат клієнта на оплатою наданих йому послуг з транспортно- експедиторського обслуговування підтверджується первинними бухгалтерськими обліковими документами, зокрема рахунками на оплату та платіжними дорученнями.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що такі обставини не впливають на митну вартість оцінюваного товару та заявлена митна вартість в частині відповідних транспортних витрат може бути визнана на підставі інших, наданих до митного оформлення, вище перелічених документів.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі N 804/16553/14 та від 22.08.2019 року у справі N 810/2784/18 дійшов правового висновку, що, оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Тому, суд дійшов висновку, що надані товариством відповідні зазначені вище документи підтверджують понесені декларантом витрати на транспортування заявленої до оформлення партії товарів.

Таким чином, суд критично оцінює доводи відповідача в оскаржуваному рішенні про неможливість встановити суттєві умови перевезення та включення до митної вартості усіх її складових, та те, що до митного оформлення не надано заявки, якими визначалися умови перевезення.

Суд встановив, що заявлена позивачем митна вартість товару узгоджується з висновком експертного товарознавчого дослідження №20-33/01-2023 від 17.01.2023, наданого за замовленням ТОВ «ТАКЕЛАЖНІ СИСТЕМИ» щодо партії товарів, заявленої до митного оформлення у спірних правовідносинах.

При цьому, доводи митного органу про неналежну якість зазначеного висновку експерта, що унеможливлює здійснити візуальний контроль, суд вважає безпідставними та необгрунтованими.

Відповідач не вказує, які саме відомості щодо митної вартості товарів неможливо встановити з висновку.

Суд зазначає, що Висновок експертного товарознавчого дослідження №20-33/01-2023 від 17.01.2023 належно відображає вартість ідентичної із заявленою до митного оформлення у спірних правовідносинах продукції, визначеної на підставі середньо-ринкових цін виробничих та торгівельних підприємств поза межами України із врахуванням місцезнаходження виробника та порівнянням продукції з іншими торговельними марками та компаніями.

Варто зазначити, що перелік підстав для формування митним органом вимоги про надання декларантом додаткових документів, що наведений у частині третій статті 53 МК України є виключним (вичерпним): у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; у разі якщо документи містять ознаки підробки; у разі якщо документи або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, для витребування у декларанта додаткових документів такі розбіжності мають бути саме щодо числових значень митної вартості чи її складових або впливати на її обчислення, а не інші розбіжності, які з цим не пов`язані.

Заявлення зазначених недоліків митним органом, навіть у разі наявності таких обставин, не спростовували б числових значень митної вартості заявленої позивачем до митного оформлення партії товарів, оскільки такі підтверджуються іншими, наданими до митного оформлення, документами.

Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Проте в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.

Щодо посилань відповідача у рішенні про коригування на МД від 28.12.2022 №UA100100/2022/047315, МД від 11.11.2022 №UA205030/2022/030275, МД від 27.10.2022 № UA204020/2022/027654, МД від 11.06.2022 № UA408020/2022/017081, як на джерело інформації для коригування митної вартості суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року N 598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 14.08.2018 року по справі N 821/1617/17, яка також містить позицію, що відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У постанові від 05.02.2019 у справі N 816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціниш договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певного митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодекс якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Митним органом не було надано жодних даних щодо МД від 28.12.2022 №UA100100/2022/047315, МД від 11.11.2022 №UA205030/2022/030275, МД від 27.10.2022 № UA204020/2022/027654, МД від 11.06.2022 № UA408020/2022/017081, які слугували джерелом інформації для коригування митної вартості. Суду не відомо ні умови поставки товару, ні його якісні та кількісні показники.

Відповідачем не доведено того, що товари за вказаними митними деклараціями дійсно були ввезенні до України, що митна вартість за такими митними деклараціями не була скоригована, що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржено до суду та скасовано судом.

В обґрунтування застосування резервного методу, відповідач зазначає про неможливість визначення зокрема за ціною договору щодо подібних товарів в зв`язку із відсутності вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, що вказує на протиріччя у доводах митного органу.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що за наведених обставин посилання відповідача на відомості зазначені в митних деклараціях МД від 28.12.2022 №UA100100/2022/047315, МД від 11.11.2022 №UA205030/2022/030275, МД від 27.10.2022 № UA204020/2022/027654, МД від 11.06.2022 № UA408020/2022/017081 є недопустимим, а тому останні не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.

Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару.

А тому, як наслідок, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000008/2 від 24.01.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Аналогічна вимога до змісту картки відмови міститься в п.7.1. та п.7.2. «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (далі - Порядок №631), картка відмови складається для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Системний аналіз вказаних норм вказує на те, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється відповідним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за наявності виключних підстав та прийняти рішення про коригування митної вартості.

Після подання позивачем МД, за результатами опрацювання відповідних документів відповідачем складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000009 від 24.01.2023, в якій було повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару №UA204000/2023/000008/2 від 24.01.2023.

Тобто, єдиною підставою винесення оскаржуваної картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів послугувало попередньо винесене рішення про коригування митної вартості товару №UA204000/2023/000008/2 від 24.01.2023.

Суд зазначає, що спірна картка відмови не є вмотивованою, адже не містить обґрунтування причин відмови в митному оформленні, а саме, відповідач не зазначив, які саме вартісні показники складових митної вартості по товару є непідтвердженими та які відомості про митну вартість товару є неповними, не містить роз`яснення вимог, виконання яких могло б забезпечити можливість прийняття митної декларації за заявленим методом визначення митної вартості, а саме не вказано з посиланням на відповідні норми закону, які відомості про митну вартість підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та в яких документах містяться, а також які саме вартісні показники складових митної вартості та якими документами мають підтверджуватись за вимогами закону.

Наведені вище порушення в сукупності вказують на не обґрунтоване та формальне прийняття відповідачем відмови в митному оформленні та рішення про коригування митної вартості товарів, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Відповідно до приписів частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 5368 грн 00 коп, сплачена відповідно до платіжної інструкції від 13.02.2023 №342, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Такелажні системи» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000008/2 від 24.01.2023.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000009 від 24.01.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Такелажні системи" суму судового збору у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 (нуль) коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 19 липня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Такелажні Системи" (вул. Домобудівна, 25А,м. Кривий Ріг,Дніпропетровська обл.,50005, ЄДРПОУ/РНОКПП 39375482)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, 104,м. Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя С.М. Дуляницька

СудРівненський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення19.07.2023
Оприлюднено21.07.2023
Номер документу112295799
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —460/4782/23

Ухвала від 15.11.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Мікула Оксана Іванівна

Ухвала від 20.10.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Мікула Оксана Іванівна

Ухвала від 21.08.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Мікула Оксана Іванівна

Рішення від 19.07.2023

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

С.М. Дуляницька

Ухвала від 01.03.2023

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

С.М. Дуляницька

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні