Рішення

від 19.07.2023 по справі 520/11679/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

19.07.2023р. справа №520/11679/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Індастрі» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України провизнання протиправним та скасування рішення, спонукання до реєстрації податкової накладної, -встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Індастрі" (далі за текстом - заявник, платник, ТОВ), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №8324992/42586770 від 23.02.2023 року; 2) зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну: № 12 від 24.10.2021року, подану ТОВ «Бізнес Індастрі» код ЄДРПОУ: 42586770, за датою її фактичного подання.

Аргументуючи вимоги заявник зазначив, що відсутні підстави для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Реєстр).

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (далі за текстом - Управління, ГУДПС), з поданим позовом не погодився, наполягаючи на відсутності підстав для реєстрації спірної накладної в реєстрі.

Відповідач - Державна податкова служба України (далі за текстом - ДПС, Служба) про розгляд справи був сповіщений завчасно та належним чином, проте обов`язку із подання відзиву на позов та доказів у спростування викладених у позові доводів не виконав.

За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник є резидентом України - юридичною особою приватного права, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 42586770, набув правового статусу платника податку на додану вартість.

05.02.2020р. відносно заявника було прийнято рішення №23375 про відповідність критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Доказів припинення юридичної дії цього рішення суб`єкта владних повноважень заявник супереч ч.2 ст.79 та ч.4 ст.161 КАС України ані до матеріалів позову, ані до суду у ході розгляду справи не подав.

За викладеним у позові твердженням, 30.09.2021 року між ТОВ «Бізнес Індастрі» у якості продавця та ТОВ «Олійний Дім» у якості покупця був укладений договір купівлі-продажу №300917, згідно п.1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію - зерно соняшника, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього Договору.

Згідно з текстом договору місцезнаходженням заявника як продавця є м.Київ, вул.Бойчука Михайла, б.12, а місцезнаходженням контрагента - покупця Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Лозуватка, б.15..

При цьому, згідно з п.4.6 указаного договору сторони правочину досягли домовленості про поставку заявником не будь-якого товару, а саме власновиробленого товару.

За твердженням заявника у межах вказаного договору відбулася низка епізодів відвантаження товару, зокрема, спірний у межах даної справи епізод мав місце 24.10.2021 р. і оформлений видатковою накладною №10 на поставку соняшника на суму 412 204,92грн, у т.ч. ПДВ 14% - 50621,66 грн.

Саме за подією відвантаження товару була складена податкова накладна №12 від 24.10.2021 року на суму поставки соняшника 412 204,92грн, у т.ч. ПДВ 14% - 50621,66 грн. (далі за текстом - Спірна податкова накладна).

Кількість відображеного у згаданих видатковій накладній і податковій накладній не відповідає відомостям жодної із специфікацій до договору.

За викладеними у позові твердженнями заявника, фізичне переміщення товару відбулось згідно з товарно-транспортною накладною №241021/2 від 24.10.2021р. (виписаної на вантажний автомобіль - КАМАЗ д.р.н.з. - НОМЕР_1 ) та товарно-транспортною накладною №241021/1 від 24.10.2021р. (виписаної на вантажний автомобіль - КАМАЗ д.р.н.з. - НОМЕР_2 ).

Проте, у вказаних товарно-транспортних накладних зазначена зовсім інша адреса розвантаження, котра не має за матеріалами жодного стосунку до сторін договору та знаходиться у межах не Дніпропетровської області, а у межах Кіровоградської області.

08.07.2023р. Спірна податкова накладна була направлена заявником засобами телекомунікаційного зв`язку на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - Реєстр).

Відповідно до складеної ДПС України як адміністратором Реєстру квитанції від 11.07.2022р. Спірна податкова накладна була прийнята до Реєстру із одночасним зупиненням реєстрації з причини відповідності п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

З огляду на існування рішення від 05.02.2020р. №23375 про відповідність заявника критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв ризиковості платника податків управлінське волевиявлення суб"єкта владних повноважень з приводу зупинення реєстрації Спірної податкової накладної у реєстрі є цілком правомірним та обгрунтованим.

У цілях продовження процедури реєстрації заявник надіслав до контролюючого органу письмові пояснення та документи в їх підтвердження.

23.02.2023 р. ГУ ДПС у м. Києві в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі за текстом - Комісія ДПС) було прийнято рішення №8324992/42586770, яким відмовлено у реєстрації Спірної податкової накладної в Реєстрі.

Як з`ясовано судом, фактичною підставою для вчинення відмови контролюючим органом в особі Комісії Головного управління обрані мотиви ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (без підкреслення жодної групи документів)

Наполягаючи на протиправності рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в Реєстрі, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті і перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення контролюючого органу, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Правила справляння податку на додану вартість з 01.01.2011р. регламентовані приписами розділу V Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п. "а" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У розумінні п.п.14.1.185 ст.14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

За визначенням п.п.14.1.191 ст.14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У силу п.201.10 ст.201 названого кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010р. №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014р. із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).

Зокрема, п.12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до п.п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З 01.02.2020р. в Україні діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 (далі за текстом - Порядок зупинення №1165).

Відповідно до п.п.3-5 Порядку зупинення №1165 податкова накладна, котра не відповідає критеріям (ознакам) безумовної реєстрації, підлягає перевірці на предмет ризиковості господарських операцій в аспекті наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку.

За правилом п.6 Порядку зупинення №1165 окремою та самостійною підставою для вчинення волевиявлення з приводу зупинення реєстрації податкової накладної в Реєстрі є відповідність платника критерію ризиковості.

Пунктом 11 Порядку зупинення №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, причиною зупинення процедури реєстрації податкової накладної в Реєстрі згідно з нормами Порядку зупинення №1165 є або критерій (критерії) ризиковості платника податку, або критерій ризиковості господарської операції, або одночасне поєднання обох згаданих факторів.

У спірних правовідносинах у якості названого критерію контролюючим органом указано п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 одразу з Порядком зупинення №1165 було затверджено і Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок прийняття рішень №1165).

Згідно з п.4 Порядку прийняття рішень №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.6 Порядку прийняття рішень №1165 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Як передбачено п.7 Порядку прийняття рішень №1165, письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За приписами п.11 Порядку прийняття рішень №1165 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Розглядаючи справу, суд бере до уваги, що відповідно до п.п. "а" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

Суд вважає, що оскаржене рішення контролюючого органу не відповідає вимогам умотивованості, адже містить лише загальне твердження про ненадання платником первинних документів, хоча у дійсності копії певних документів були передані платником до контролюючого органу і реальність відомостей цих документів, а також правильність їх складання не була поставлена контролюючим органом під сумнів та більше того - не була спростована.

У ході розгляду справи судом самостійно виявлено, що у спірних правовідносинах подані заявником до контролюючого органу документи об"єктивно не здатні підтвердити існування об`єкта справляння ПДВ за подією відвантаження товару, позаяк відомості товарно-транспортних накладних у якості адреси розвантаження містять адресу у межах Кіровоградської області (котра є неналежною відносно сторін правочину), а доказів отримання представниками покупця товару (соняшнику) за місцем знаходження заявника заявником ані до контролюючого органу, ані до сду подано не було.

Разом із тим, оскільки саме таке судження не було покладено в основу оскарженого рішення, бо відсутнє у тексті оскарженого рішення, то суд не знаходить підстав для відмови у позові саме з цієї обставини.

Суд зауважує, що з огляду на приписи ст.ст.185, 187 Податкового кодексу України об`єктивними ознаками неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку можуть бути визнані обґрунтовані сумніви (розумні припущення тощо) контролюючого органу в наявності у спірних правовідносинах об`єкта оподаткування податком на додану вартість, тобто реальний ризик виписування особою податкової накладної за відсутності визначеної кодексом першої події.

При цьому, обсяг, межі та зміст згаданого сумніву суб`єкта владних повноважень повинен охоплювати усі наслідки неможливості повторної реєстрації цієї ж самої податкової накладної у майбутньому через відсутність першої із подій.

У спірних правовідносинах факт обґрунтованості сумніву контролюючого органу знайшов підтвердження (в частині обставин транспортування товару та отримання видаткової накладної і товару покупцем), але не із тих підстав, котрі були покладені суб`єктом владних повноважень в основу оскарженого рішення.

Тому суд змушений визнати юридичну неспроможність мотивів, яким реально керувався контролюючий орган під час прийняття оскарженого рішення, що враховується судом як самостійна та цілком достатня підстава для скасування спірних рішень контролюючого органу.

Тому суд повторно наголошує, що зміст оскарженого рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації Спірної податкової накладної не задовольняє критерію юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу юридичної визначеності, позаяк не конкретизує з достатньою чіткістю та поза розумним сумнівом суті та змісту претензій владного суб`єкта до платника податків.

Окремо суд зважає на приписи спеціального правила за п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у силу якого, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У даному випадку Спірна податкова накладна була направлена заявником до Реєстру засобами телекомунікаційного зв`язку - 08.07.2023р.

Квитанція про зупинення реєстрації Спірної податкової накладної в Реєстрі була сформована контролюючим органом - 11.07.2023р.

З огляду на наведене спеціальне застереження закону та відсутність в матеріалах справи неспростовних та беззаперечних доказів відсутності у спірних правовідносинах об"єкту справляння ПДВ або доказів відсутності першої події виникнення податкових зобов"язань з ПДВ - відвантаження, обставини самої лише суперечності відомостей товарно-транспортних накладних в частині місцезнаходження покупця відомостям правочину, видаткової накладної та податкової накладної в цій частині не можуть бути кваліфіковані судом у якості підстав для відмови у позові у силу правової позиції щодо стандартів доказування, сформульованої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.203р. у справі №916/3027/21.

Системно проаналізувавши положення ч.1 ст.2 КАС України та ст.ст. 185, 187, 200, 201 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах об`єктом судового захисту є не суб`єктивне право платника податків (оскільки має місце імперативно встановлений обов`язок здійснити реєстрацію податкової накладної), а саме інтерес платника на усунення створеної контролюючим органом перешкоди у виконанні обов`язку з реєстрації податкової накладної.

У ході розгляду справи контролюючий орган не подав до суду жодних доказів існування об`єктивних перешкод у примусовій реєстрації спірної податкової накладної за рішенням суду, як-то: відсутність об`єкту справляння податку на додану вартість; вчинення платником протиправних діянь, зміст яких охоплюється приписами ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207 та 208 Господарського кодексу України; недостатність залишку коштів на рахунку платника в СЕА ПДВ.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт при винесенні оскаржених рішень не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України.

Факт створення додаткової та необґрунтованої перешкоди у виконанні обов`язку особи у спірних правовідносинах у галузі податкової справи знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову в частині скасування оскарженого рішення.

Припинення дії створених оскарженими рішеннями перешкод в реєстрації накладних в Реєстрі зумовлює потребу в обтяженні ДПС України продовжити процедуру реєстрації.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір", стягнувши на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 2684,00 грн. за рахунок владного суб`єкта, яким створено необґрунтовану перешкоду у реєстрації податкових накладних у Реєстрі - ГУ ДПС у м. Києві.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), вичерпно реалізував діючі механізми з`ясування об`єктивної істини; надав розгорнуту оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; у достатньому обсязі виклав власні судження з приводу тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права та юридичної оцінки обставин спору та аргументів сторін.

Доводи контролюючого органу про дискреційність повноважень на реєстрацію Спірної податкової накладної в реєстрі слід визнати юридично неспроможними, позаяк дискрецією за суттю та характером є свобода легітимного адміністративного розсуду органу публічної адміністрації, а у спірних правовідносинах відповідачі повинні діяти відповідно до закону, який визначає, що виявлена та документально підтверджена обставина відсутності об`єкту справляння ПДВ чи відсутності першої події виникнення податкових зобов`язань з ПДВ унеможливлює реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, а відсутність такої обставини, підписання податкової накладної електронним цифровим підписом повноваженої посадової (службової) особи платника податків, достатність коштів на спеціальному рахунку платника в СЕА ПДВ об"єктивно унеможливлює вчинення будь-якого іншого управлінського волевиявлення, окрім реєстрації податкової накладної у Реєстрі.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 23.02.2023 № 8324992/42586770.

Зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код - 43005393; місцезнаходження - 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Індастрі" (код - 42586770) датою її подання - 08.07.2022 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код - 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Індастрі" (адреса: 61038, м. Харків, вул. Батицького Маршала, буд.8, оф.5; код - 42586770) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. у якості компенсації витрат на оплату судового збору.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя А.В. Сліденко