Ухвала

від 19.07.2023 по справі 520/26831/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

19 липня 2023 року Справа № 520/26831/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Малоданилівської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Від ОСОБА_1 20.06.2023 року до Харківського окружного адміністративного суду із використанням системи "Електронний суд" надійшла заява про встановлення судового контролю за виконання рішення суду, в якій заявник просить суд:

- встановити судовий контроль шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень - селищного голову Малоданилівської селищної ради Гололобова Олександра Олександровича, подати звіт про виконання судового рішення у справі №520/26831/21, встановити відповідний строк для цього (7 робочих днів);

- постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю у справі №520/26831/21, та направити її для виконання суб`єкту владних повноважень - селищному голові Малоданилівської селищної ради Гололобову Олександру Олександровичу.

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що відповідачем станом на час звернення із вказаною заявою не було фактично виконано судове рішення у справі №520/26831/21, що з огляду на приписи ст. 382 КАС України є підставою для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідач правом подання до суду заперечень або пояснень по справі не скористався, заяви про продовження строку на подання таких до суду не надав.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність потреби у виклику у судове засідання сторін, суд приходить до висновку про можливість розгляду звіту в порядку письмового провадження.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 року у справі № 520/26831/21 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Малоданилівської селищної ради (вул. Ювілейна, буд. 5, смт. Мала Данилівка, Дергачівський р-н, Харківська обл., 62343) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Малоданилівської селищної ради щодо прийняття відповідного рішення про делегування ОСР AT "Харківобленерго" функцій замовника електрифікації території, що підлягає комплексній забудові кварталу дачної забудови в районі бул. Спортивний та вул. Луна Верхня на території Малоданилівської ОТГ за межами населеного пункту Черкаська Лозова; зобов`язано Малоданилівську селищну раду вчинити дії щодо розгляду питання про прийняття рішення про делегування ОСР AT "Харківобленерго" функцій замовника електрифікації території, що підлягає комплексній забудові кварталу дачної забудови в районі бул. Спортивний та вул. Луна Верхня на території Малоданилівської ОТГ за межами населеного пункту Черкаська Лозова, згідно приписів АТ "Харківобленерго" №11-44/7672 від 25.06.2021 року, НКРЕП №6285/17.1.4/8-21 від 08.09.2021 року у встановлений діючим законодавством строк; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

За даними програми Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) судом встановлено, що судове рішення у вказаній справі відповідачем оскаржено не було та у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України набрало законної сили 05.07.2022 року.

Заявником у поданій до суду заяві вказано, що відповідачем судового рішення по справі №520/26831/21 виконано не було, станом на момент подання даної заяви, згідно відкритих офіційних даних сесій Малоданилівськой селищної ради головою Гололобов О.О., суб`єкта владних повноважень ні проекти, ні рішення про делегування ОСР AT "Харківобленерго" функцій замовника електрифікації території, що підлягає комплексній забудові кварталу дачної забудови в районі бул. Спортивний та вул. Луна Верхня на території Малоданилівської ОТГ за межами населеного пункту Черкаська Лозова на сесії селищної ради за рік з моменту винесення постанови не подавалося і не розроблялося, про що свідчать дані офіційного інтернет-ресурсу відповідача.

Крім того, заявником вказано, що рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території, виходячи з чого члени ОК "Садівниче товариство "РОДИЧІ", власники земельних ділянок не мають іншої можливості приєднатися до діючих (побудованих в 2008 році) електромереж ОСР AT "Харківобленерго" без виконання Малоданилівською селищною радою вимог п.п. 3-8 п. 4.1.15 Кодексу системи розподілу. Відповідачем до 20.06.2023 року не виконано жодних дій щодо електрифікації території, що підлягає комплексній забудові кварталу дачної забудови в районі бул. Спортивний та вул. Луна Верхня на території Малоданилівської ОТГ за межами населеного пункту Черкаська Лозова, не зважаючи на приписи AT "Харківобленерго" № 11-44/7672 від 25.06.2021 року, НКРЕКП № 6285/17.1.4/8-21 від 08.09.2021 року.

Вказане, на переконання заявника свідчить про наявність підстав для вжиття заходів, передбачених ст. 382 КАС України.

Надаючи оцінку вищевказаним обставинам, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст.124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі Сорінг проти Об`єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Надаючи оцінку заяві ОСОБА_1 , поданій в порядку ст. 382 КАС України, суд зазначає, що особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені положеннями ст. 382 КАС України, частиною 1 якої визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

Відтак, процесуальні дії, визначені ст.382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Використання у приписах вказаної статті словосполучення "суд, який ухвалив дає підстави для висновку, що для встановлення судового контролю після ухвалення судового рішення у справі повинен видаватись окремий процесуальний документ (ухвала) після ухвалення рішення у справі, якщо воно фактично не виконується, і саме судом, який виніс відповідне рішення.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі №800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 по справі № 286/766/17, які суд, з урахуванням вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховує при вирішенні спірних правовідносин.

Судовим розглядом встановлено, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем не було подано до суду пояснень або доказів виконання судового рішення.

В той же час, позивач, посилаючись на обставини не здійснення відповідачем дій щодо розгляду питання про прийняття рішення про делегування ОСР AT "Харківобленерго" функцій замовника електрифікації території, що підлягає комплексній забудові кварталу дачної забудови в районі бул. Спортивний та вул. Луна Верхня на території Малоданилівської ОТГ за межами населеного пункту Черкаська Лозова, згідно приписів АТ "Харківобленерго" №11-44/7672 від 25.06.2021 року, НКРЕП №6285/17.1.4/8-21 від 08.09.2021 року у встановлений діючим законодавством строк на виконання судового рішення у даній справі не надав до суду жодних доказів, що такі обставини підтверджують.

З аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України слід дійти висновку про те, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, а не обов`язком.

В той же час, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, що у першу чергу забезпечується через примусове виконання судових рішень, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно приписів ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Приписами ч.6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.

Як встановлено судом під час розгляду заяви ОСОБА_1 , позивачем не було отримано виконавчого листа по даній справі та направлено такий до примусового виконання, а отже вказане є свідченням не вичерпання останнім загального порядку виконання судового рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".

Водночас, суд наголошує, що матеріали справи або заяви не містять на даний час доказів того, що загальний порядок виконання судового рішення не призведе до очікуваного результату.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що виконання рішення суду у даній справі забезпечується державним виконавцем шляхом застосування заходів його примусового виконання у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 з огляду на відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.

Керуючись положеннями ст. ст. 241, 243, 248, 256, 294, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Малоданилівської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя (підпис) Р.В. Мельников

Згідно з оригіналом.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду 19.07.2023.

Ухвала набрала законної сили

Суддя Р.В. Мельников

Секретар с/з Ю.В. Лапіна