Постанова

від 19.07.2023 по справі 320/1084/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1084/23 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В.,

при секретарі - Олешко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Компані" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2022 року позивач - ТОВ "Енергоресурс Компані" звернувся через систему "Електронний суд" до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, яким просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 жовтня 2022 року №27051/04-11 та №27038-04-11.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої порушено норми матеріального права, не з`ясовано всіх обставин справи, не досліджено та не враховано надані до суду докази.

Звертає увагу суду на те, що в ході камеральних перевірок встановлено формування позивачем податкового кредиту за березень та травень 2022 року за рахунок податкових накладних, зареєстрованих постачальниками в ЄРПН з порушенням граничних термінів реєстрації визначених п. 69.1 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Позивач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки відповідно до п. 69.1 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних 15 липня 2022 року не є порушенням граничних термінів їх реєстрації, а тому позивач мав законні підстави для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту відповідного місяця в податковій декларації з ПДВ, за зареєстрованими податковими накладними.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Компані" зареєстроване в якості юридичної особи 19 грудня 2018 року (код ЄДРПОУ 42710710), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У вересні 2022 року Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральні перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Енергоресурс Компані" за березень 2022 року та травень 2022 року.

За результатами проведених перевірок Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акти:

- від 20 вересня 2022 року №26403/ж5/26-15-04-11-16/42710710, яким встановлено, що ТОВ "Енергоресурс Компані" в порушення вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України в декларації з ПДВ за березень 2022 року неправомірно сформовано податковий кредит на суму 1984167 грн., оскільки податкові накладні зареєстровані в ЄРПН 15 липня 2022 року;

- від 20 вересня 2022 року №26406/ж5/26-15-04-11-16/42710710, яким встановлено, що ТОВ "Енергоресурс Компані" в порушення вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України в декларації з ПДВ за травень 2022 року неправомірно сформовано податковий кредит на суму 3841667 грн., оскільки податкові накладні зареєстровані в ЄРПН 15 липня 2022 року.

На підставі акта камеральної перевірки від 20 вересня 2022 року №26403/ж5/26-15-04-11-16/42710710 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2022 року №27051/04-11, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2182584,00 грн., з яких 1984167,00 грн. - податкове зобов`язання та 198417,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Також на підставі акта камеральної перевірки від 20 вересня 2022 №26406/ж5/26-15-04-11-16/42710710 Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2022 року №27038/04-11, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 4802084,00 грн., з яких 3841667,00 грн. - податкове зобов`язання та 960417,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не порушено вимог ПК України та правомірно сформовано податковий кредит за березень 2022 року та за травень 2022 року на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська" та зареєстрованих продавцем в ЄРПН 15 липня 2022 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, відповідач вважає, що позивачем порушено порядок формування податкового кредиту за березень та травень 2022 року оскільки контрагентом позивача порушено терміни реєстрації податкових накладних визначених п. 69.1 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, а саме, на переконання контролюючого органу, останній день реєстрації податкових накладних, на підставі яких у позивача виникло право на формування податкового кредиту у звітних періодах березень 2022 року та травень 2022 року було 14 липня 2022 року.

Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (норми підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Згідно з п. 69.1-1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня 1972 року строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

За змістом ст. 2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.

У практиці Верховного Суду сформовано сталу позицію щодо застосування прийменників "до" і "по" у нормативних актах, а також договорах, зокрема, відповідно до неї прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13 червня 2018 року у справі № 815/1298/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 803/1387/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 814/4170/15, від 31 серпня 2022 року у справі №910/6870/21).

Отже враховуючи зазначені положення ПК України, зокрема, строки реєстрації податкових накладних, визначені ПК України, та підстави для формування податкового кредиту на підставі не зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних за період лютий-травень 2022 року, колегія судів вважає, що в даному випадку позивач правомірно на підставі первинних документів сформував податковий кредит за звітний період березень 2022 року на підставі податкових накладних від 18 березня 2022 року №10, від 21 березня 2022 року №11, від 22 березня 2022 року №12, від 24 березня 2022 року №14, від 29 березня 2022 року №23, від 31 березня 2022 року №31, виданих ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська" та зареєстрованих продавцем в ЄРПН 15 липня 2022 року та за звітний період травень 2022 року на підставі податкових накладних від 03 травня 2022 року №3, від 05 травня 2022 року №4, від 06 травня 2022 року №5, від 10 травня 2022 року №7, від 12 травня 2022 року №10, від 17 травня 2022 року №11, від 19 травня 2022 року №12, від 19 травня 2022 року №13, від 20 травня 2022 року №14, від 24 травня 2022 року №24, від 24 травня 2022 року №25, від 31 травня 2022 року №27, виданих ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська" та зареєстрованих продавцем в ЄРПН 15 липня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, доводи апелянта про те, що податкові накладні зареєстровані в ЄРПН постачальником 15 липня 2022 року, що свідчить про порушення ним граничних термінів реєстрації визначених п. 69.1 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України є помилковими.

Колегія суддів звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України" від 13 грудня 2022 року №2836-XI звільнені від відповідальності платники податків, які зареєстрували податкові накладні не пізніше 15 липня 2022 року, та як вбачається з матеріалів справи зроблено контрагентом позивача ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська".

Крім того, Прикінцевими та перехідними положеннями Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України" передбачено, що норми абзаців другого - вісімнадцятого підпункту 4 пункту 4 розділу I цього Закону (щодо змін до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України) застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року.

Тобто, законодавець звільнив таких платників податків від відповідальності за певних умов та поширив його дію на момент виникнення спірних правовідносин.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірних правовідносинах позивачем не порушено вимог ПК України та правомірно сформовано податковий кредит за березень 2022 року та за травень 2022 року на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська" та зареєстрованих продавцем в ЄРПН 15 липня 2022 року.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді І.В. Федотов

Є.В. Чаку

Повний текст постанови складено "19" липня 2023 року.