Постанова

від 19.07.2023 по справі 640/17756/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року

м. Київ

справа № 640/17756/20

адміністративне провадження № К/990/35947/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Єресько Л.О.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №640/17756/20

за позовом Державної установи «Професійні закупівлі»

до Антимонопольного комітету України,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК-Домашній текстиль», Товариство з обмеженою відповідальністю «МІК», Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича організація «Харків», Товариство з обмеженою відповідальністю «Трикотажна фабрика «РОЗА», Товариство з обмеженою відповідальністю «КВАНТІ ЛІМІТЕД»,

про визнання протиправним і скасування рішення,

за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року (головуючий суддя: Кузьменко В.А.)

і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року (головуючий суддя: Губська Л.В., судді: Епель О.В., Карпушова О.В.).

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Державна установа «Професійні закупівлі» (далі - «ДУ «Професійні закупівлі»», «Замовник», «Установа») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - «АМКУ»), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК-Домашній текстиль» (далі - «ТОВ «ТК-Домашній текстиль»»), Товариство з обмеженою відповідальністю «МІК» (далі - «ТОВ «МІК»»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича організація «Харків» (далі - «ТОВ «Виробнича організація «Харків»», Товариство з обмеженою відповідальністю «Трикотажна фабрика «РОЗА» (далі - «ТОВ «Трикотажна фабрика «РОЗА»», Товариство з обмеженою відповідальністю «КВАНТІ ЛІМІТЕД» (далі - «ТОВ «КВАНТІ ЛІМІТЕД»», в якому просило суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №1275-р/пк-пз від 30 червня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог ДУ «Професійні закупівлі» зазначила, що 14 квітня 2020 року на веб-порталі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Уповноважений орган з питань закупівель) https://prozorro.gov.ua було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-04-14-005167-b «ДК 021:2015: 99999999-9 - не відображене в інших розділах», з відповідною інформацією про замовника, процедуру та про предмет закупівлі (одноразова натуральна допомога «пакунок малюка»).

За наслідками розгляду тендерних пропозиції учасників, Замовник відхилив тендерну пропозицію ТОВ «КВАНТІ ЛІМІТЕД», з огляду на її невідповідність умовам тендерної документації.

Не погодившись із цим рішенням Замовника ТОВ «КВАНТІ ЛІМІТЕД» подало скаргу до АМКУ, за наслідком розгляду якої, рішенням від 30 червня 2020 року №12759-р/пк-пз, орган оскарження зобов`язав ДП «Професійні закупівлі» відмінити процедуру закупівлі - «ДК 021:2015: 99999999-9 - не відображене в інших розділах», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель за UA-2020-04-14-005167-b.

З цим рішенням позивач не згоден, вважає його незаконним і таким, що належить скасувати у судовому порядку.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року, позов задоволено:

- визнано протиправним і скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 30 червня 2020 року №12759-р/пк-пз;

- стягнуто на користь Державної установи «Професійні закупівлі» понесені ним витрати по сплаті судового збору розмірі: 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуваним рішенням АМКУ скаргу TOB «КВАНТІ ЛІМІТЕД» задоволено у зв`язку з тим, що пропозиції ТОВ «ТК-Домашній текстиль», TOB «МІК», TOB «Виробнича організація «Харків» та ПрАТ «Трикотажна фабрика «РОЗА» не відповідали умовам тендерної документації та мали бути відхилені Замовником, з огляду на те, що позитивні висновки про підтвердження відповідності пропонованого товару вимогам тендерної документації видані не Держпродспоживслужбою, а Державною санітарно-епідеміологічною службою України, тоді як вимоги пунктів 1, 3, 7-31, 41 та 53 Додатку 2.1 до тендерної документації передбачають необхідність надання позитивних висновків Держпродспоживслужбою (Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів).

У ході розгляду справи, суди попередніх інстанцій встановили, що постановою Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10 вересня 2014 року №442 (далі - «Постанова №442») було здійснено реорганізацію деяких державних органів.

Аналізуючи положення указаного підзаконного акта, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що права та обов`язки Державної санітарно-епідеміологічної служби України, у тому числі щодо видачі експертних висновків, після реорганізації шляхом перетворення у Держпродспоживслужба переходять до новоствореного державного органу з відповідними правовими наслідками та залишаються чинними до моменту закінчення строку їх дії чи скасування.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на момент видачі експертних висновків та під час розгляду тендерних пропозицій не припинена, а тому суди попередніх інстанцій дійшли переконання, що позитивні висновки видані ТОВ «ТК-Домашній текстиль», TOB «МІК», TOB «Виробнича організація «Харків» та ПрАТ «Трикотажна фабрика «РОЗА» відповідають вимогам тендерної документації.

До того ж, суди попередніх інстанцій зауважили, що покликання TOB «КВАНТІ ЛІМІТЕД» на застосування Замовником дискримінаційного підходу під час розгляду пропозицій учасників, що виразилось у відхиленні пропозиції скаржника та не відхиленні пропозиції учасників, яких допущено до участі в аукціоні, є необґрунтованим, оскільки тендерну документацію TOB «КВАНТІ ЛІМІТЕД» відхилено не з підстав надання позитивного висновку Державною санітарно-епідеміологічною службою України, замість Держпродспоживслужбою, а у зв`язку з відсутністю таких висновків на відповідні позиції товарів, а також ненаданням інших, передбачених тендерною документацією, документів.

За таких умов, суди попередніх інстанцій визнали оскаржуване рішення АМКУ протиправним й таким, що належить скасувати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів

У грудні 2022 року Антимонопольний комітет України подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року у цій справі скасувати, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що скаржник не погоджується із міркуваннями судів попередніх інстанцій про відповідність наданих учасниками закупівлі позитивних висновків про підтвердження відповідності пропонованого товару вимогам тендерної документації, а саме: видані не Держпродспоживслужбою, а Державною санітарно-епідеміологічною службою України. Наполягає, що вимоги пунктів 1, 3, 7-31, 41 та 53 Додатку 2.1 до тендерної документації Замовника передбачали необхідність надання позитивних висновків саме Держпродспоживслужбою (Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів), тобто Замовник самостійно визначив умовами документації, яким органом має бути підтверджено відповідність товару.

До того ж, скаржник зауважує, що станом на оголошення процедури закупівлі Замовником і подачі учасниками закупівлі своїх пропозицій, Державна санітарно-епідеміологічна служба України була ліквідована.

Підставою касаційного оскарження у цій справі скаржник визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме: частини першої статті 25, частини четвертої статті 28, частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі».

Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2023 року було відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судами попередніх інстанцій із дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Інші учасники процесу відзивів на касаційну скаргу не подали. Копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження ТОВ «ТК-Домашній текстиль» і ТОВ «Виробнича організація «Харків» отримали 17 січня 2023 року, ТОВ «Трикотажна фабрика «РОЗА» - 16 січня 2023 року, ТОВ «МІК» - 24 січня 2023 року. ТОВ «КВАНТІ ЛІМІТЕД» копія ухвали Суду про відкриття касаційного провадження направлялась двічі, проте конверт повернувся до Суду з відміткою «за закінчення терміну зберігання».

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14 квітня 2020 року на веб-порталі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Уповноважений орган з питань закупівель) https://prozorro.gov.ua розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-04-14-005167-b «ДК 021:2015: 99999999-9 - не відображене в інших розділах», з відповідною інформацією про замовника, процедуру та про предмет закупівлі (одноразова натуральна допомога «пакунок малюка»).

5 червня 2020 року за результатами розгляду тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі, відповідно до Протокольного рішення №1211 «Про розгляд тендерних пропозицій» ДУ «Професійні закупівлі» тендерну пропозицію ТОВ «КВАНТІ ЛІМІТЕД» відхилено; тендерні пропозиції ТОВ «ТК-Домашній текстиль», TOB «МІК», TOB «Виробнича організація «Харків» та ПрАТ «Трикотажна фабрика «РОЗА» допущено до аукціону.

TOB «КВАНТІ ЛІМІТЕД» не погодилось із таким рішенням Замовника і звернулось зі скаргою до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, у якій, зокрема, просило зобов`язати ДУ «Професійні закупівлі» скасувати рішення про допущення до аукціону тендерних пропозицій TOB «ТК-Домашній текстиль», TOB «МІК», TOB «Виробнича організація «Харків» та ПрАТ «Трикотажна фабрика «РОЗА».

30 червня 2020 року за результатами розгляду вказаної скарги АМКУ прийняв рішення №12759-р/пк-пз, яким зобов`язав Замовника відмінити процедуру закупівлі - «ДК 021:2015: 99999999-9 - не відображене в інших розділах», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель за UA-2020-04-14-005167-b.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» до повноважень постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету належить, крім іншого:

розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами;

прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень, надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації;

при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

надання обов`язкових для розгляду рекомендацій органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб`єктам господарювання, об`єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють;

розгляд справ про адміністративні правопорушення, винесення постанов, а також перевірка законності та обґрунтованості постанов, винесених адміністративними колегіями територіальних відділень Антимонопольного комітету України, в цих справах.

Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України має право надавати обов`язкові для розгляду рекомендації та вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, установам, організаціям, суб`єктам господарювання, об`єднанням щодо здійснення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а також щодо припинення дій або бездіяльності, що можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України здійснює інші повноваження відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - «Закон») встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Пункт 13 частини першої статті 1 Закону визначає, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Частина друга статті 22 Закону передбачає, що у тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Відповідно до частини третьої указаної статті тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Згідно із частиною четвертої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Пунктом 32 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Стаття 31 Закону визначає, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі:

відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;

не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2023 року касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Предметом оскарження у цій справі є рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №1275-р/пк-пз від 30 червня 2020 року.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ключовим питанням у цій справі є відповідність умовам тендерної документації Замовника наданих учасниками торгів висновків Державної санітарно-епідеміологічної служби України про підтвердження відповідності пропонованого товару вимогам тендерної документації, а не Держпродспоживслужбою.

Як установлено судами попередніх інстанцій, відповідно до вимог пунктів 1, 3, 7-31, 41 та 53 Додатку 2.1 до тендерної документації Замовника передбачено необхідність надання позитивних висновків Держпродспоживслужбою (Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів).

Між тим, згідно фактичних обставин цієї справи, ТОВ «МІК» надало позитивний висновок Державної санітарно-епідеміологічної служби України №05.03.02-03/3762 від 15 лютого 2016 року; ТОВ «Виробнича організація «Харків» - позитивні висновки Державної санітарно-епідеміологічної служби України №5.10/17069 від 4 жовтня 2001 року, №05.03.02-03-29703 від 8 липня 2015 року та №05.03.02-03/24108 від 16 жовтня 2015 року; ПрАТ «Трикотажна фабрика «РОЗА» - позитивні висновки Державної санітарно-епідеміологічної служби України №5.10/17069 від 4 жовтня 2001 року, 05,.03.02-04/46826 від 16 жовтня 2015 року, №05.03.02.-03/3762 від 15 лютого 2016 року та №05.03.02-04/4145 від 16 лютого 2016 року; ТОВ «ТК-Домашній текстиль» - позитивні висновки Державної санітарно-епідеміологічної служби України №5.10/17069 від 4 жовтня 2001 року та №05.03.02.-04/54917 від 11 грудня 2015 року.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10 вересня 2014 року №442, яка набрала чинності 16 вересня 2014 року (далі - «Постанова №442»), утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (також Держпродспоживслужба), реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.

Згідно із пунктом 5 Постанови №442, центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Права та обов`язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.

Між тим, кожен виданий висновок Державної санітарно-епідеміологічної служби України має свій строк придатності, який вказується на самому висновку. Тож, висновок, який видав компетентний орган, який у подальшому було реорганізовано, не втрачає своєї чинності до закінчення строку, на який він був виданий. Реорганізаційні процеси контролюючого органу жодним чином не можуть вплинути на чинність відповідного висновку.

Тож, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що права та обов`язки Державної санітарно-епідеміологічної служби України, у тому числі щодо видачі експертних висновків, після реорганізації шляхом перетворення у Держпродспоживслужбу переходять до новоствореного державного органу з відповідними правовими наслідками та залишаються чинними до моменту закінчення строку їх дії чи скасування.

Застереження ж у тендерній документації Замовника про необхідність подання у складі тендерної пропозиції висновків Держпродспоживслужби пояснюється тим, що наразі саме цей орган уповноважений на видачу указаного документа. Одночасно, таке застереження не суперечить можливості подання висновків, чинних на момент їхньої подачі, які були видані попередником Держпродспоживслужби, у цьому випадку - Державною санітарно-епідеміологічною службою України.

Тож, самим же Замовником були прийняті як належні позитивні висновки Державної санітарно-епідеміологічної служби України, подані учасниками закупівлі.

Зважаючи на наведене, на переконання колегії суддів Верховного Суду, Замовник не допустив порушень положень Закону України «Про публічні закупівлі», допустивши до участі у аукціоні тендерні пропозиції учасників, які подали у складі тендерних пропозиції позитивні висновки Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Тому, рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №1275-р/пк-пз від 30 червня 2020 року є протиправним і таким, що належить скасувати.

На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року у справі №640/17756/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

………………….

………………….

………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Л.О. Єресько,

Судді Верховного Суду