Рішення

від 13.07.2023 по справі 201/1773/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/1773/22

Провадження № 2/201/380/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Галко С.Д.

за участі:

представника позивача Конаревої С.К.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до управління Державного архітектурно- будівельного контролю Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , Комунальне підприємство «Агенція адміністративних послуг», треті особи ОСОБА_4 , товариство з обмеженою відповідальністю «ТАС-ДНІПРО», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про скасування реєстрації декларації, зобов`язання вчинити певні дії, витребування майна, припинення права власності та скасування рішення державного реєстратора,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 22 лютого 2022 року надійшла позовна заява Дніпровської міської ради до управління Державного архітектурно- будівельного контролю Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , Комунальне підприємство «Агенція адміністративних послуг», треті особи ОСОБА_4 , товариство з обмеженою відповідальністю «ТАС-ДНІПРО», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про скасування реєстрації декларації, зобов`язання вчинити певні дії, витребування майна, припинення права власності та скасування рішення державного реєстратора, в якій позивач просив суд:

?Скасувати реєстрацію Декларації про готовність до експлуатації об?єкт від 10 жовтня 2018 № ДП 141182830365.

????Зобов?язати ОСОБА_3 привести нежитлове приміщення № XVII, що розташоване у підвалі будинку АДРЕСА_1 у первісний стан, що існував до реконструкції.

?Витребувати від ОСОБА_3 нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення поз. № 22 площею 18,9 кв.м. та поз. № 23 площею 24,4 кв. м., розташовані у приміщенні № XVII, що знаходиться у підвалі буд. АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 981001212101) на користь територіальної громади м.Дніпра, в особі Дніпровської міської ради.

?Припинити право власності ОСОБА_3 на нежитлове приміщення №XVII, що знаходиться у підвалі буд. АДРЕСА_1 загальною площею 236,2 кв.м. (реєстраційний номер 1685693312101) та скасувати державну реєстрацію права власності на нього із закриттям розділу.

????Скасувати рішення державного реєстратора Чернецького Михайла Андрійовича Дніпровської філії комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Дніпропетровської обл. від 06 листопада 2018, індексний номер: 43876621.

?Судові витрати покласти на відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить ій, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, тому Дніпровська міська рада звернулась до суду з даним позов в обґрунтування якого зазначили, що нежитлове приміщення поз №22 площею 18,9 кв.м та поз № 23 площею 24,4 кв.м. розташовані у приміщенні № XVII, що знаходиться у підвалі буд. АДРЕСА_1 незаконно вибуло із власності територіальної громади, а тому відповідач ОСОБА_3 не мала права розпоряджатися цим майном, в тому числі проводити його реконструкцію(а.с. 1-14).

23 червня 2022 року на адресу суду від представника відповідача управління Державного архітектурно- будівельного контролю Дніпровської міської ради надійшов відзив в якому стосовно заявлених позовних вимог в частині скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації зазначили, що до повноважень управління Державного архітектурно- будівельного контролю Дніпровської міської ради віднесено перевірка повноти даних, зазначених у декларації, забезпечення внесення інформації зазначеної у декларації до реєстру. Так, ОСОБА_3 звернулася до управління з декларацією про готовність об`єкта, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ), яка була зареєстрована 10 жовтня 2018 року № ДП 141182830365 (а.с. 54-56).

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 22 лютого 2022 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. ( а.с. 38-39).

28 лютого 2022 року ухвалою судді відкрито провадження у справі за позовом Дніпровської міської ради до управління Державного архітектурно- будівельного контролю Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , Комунальне підприємство «Агенція адміністративних послуг», треті особи ОСОБА_4 , товариство з обмеженою відповідальністю «ТАС-ДНІПРО», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про скасування реєстрації декларації, зобов`язання вчинити певні дії, витребування майна, припинення права власності та скасування рішення державного реєстратора (а.с. 40-41).

Ухвалою суду від 15 вересня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 78-79).

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.

Представник управління Державного архітектурно- будівельного контролю Дніпровської міської ради в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, причин не явки суду не повідомили, право на надання відзиву та пояснень не скористалися.

Фактичні обставини встановленні судом

Постановою Дніпровського апеляційного суду справа № 201/8311/16 від 27 липня 2021 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , правонаступником якої є ОСОБА_4 , третя особа - Дніпровська (Дніпропетровська) міська рада, про усунення перешкод в користуванні майном, визнання особи такою, що втратила право користування приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_6 , правонаступником якої є ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , треті особи: Дніпровська (Дніпропетровська) міська рада, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гоголя 5", ОСОБА_3 , про визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії, апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури (Прокуратури Дніпропетровської області) в інтересах держави, в особі Дніпровської міської ради - задоволено.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2016 року в частині задоволених зустрічних позовних вимог про визнання за ОСОБА_6 права власності на нерухоме майно, а саме: поз. №22 площею 18,9 кв.м. та поз. №23 площею 24,4 кв.м., що розташовані у приміщенні №ХVII, що знаходиться у підвалі будинку АДРЕСА_1 за набувальною давністю та зобов`язання органу юстиції, органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державних реєстраторів прав на нерухоме майно та/або нотаріусів зареєструвати право власності ОСОБА_6 на нерухоме майно, а саме: поз. №22 площею 18,9 кв.м. та поз. №23 площею 24,4 кв.м., що розташовані у приміщенні №ХVII, що знаходиться у підвалі будинку АДРЕСА_1 , - скасовано та у скасованій частині ухвалено нове судове рішення.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 , правонаступником якої є ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 про визнання за ОСОБА_6 , правонаступником якої є ОСОБА_4 , права власності на нерухоме майно, а саме: поз. №22 площею 18,9 кв.м. та поз. №23 площею 24,4 кв.м., що розташовані у приміщенні №ХVII, що знаходиться у підвалі будинку АДРЕСА_1 за набувальною давністю та зобов`язання органу юстиції, органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державних реєстраторів прав на нерухоме майно та/або нотаріусів зареєструвати право власності ОСОБА_6 , правонаступником якої є ОСОБА_4 , на нерухоме майно, а саме: поз. №22 площею 18,9 кв.м. та поз. №23 площею 24,4 кв.м., що розташовані у приміщенні №ХVII, що знаходиться у підвалі будинку АДРЕСА_1 , - відмовити (а.с.17- 26).

Даною постановою встановлено:

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 зазначила, що у 2005 році добросовісно заволоділа чужими приміщеннями і продовжувала відкрито, безперервно володіти ними понад 11 років, підтримує приміщення в належному стані, сплачує комунальні послуги з утримання будинку, за теплову енергію, послуги зв`язку, електроенергію, отже, має право набути право власності на спірні приміщення за набувальною давністю. Тому позивач за зустрічним позовом просила визнати за нею право власності на нерухоме майно, а саме: поз. №22, площею 18.9 кв. м та поз. №23, площею 24.4 кв. м, розташовані у приміщенні № XVII, що знаходиться у підвалі буд. АДРЕСА_1 за набувальною давністю та зобов`язати органи юстиції, органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державних реєстраторів прав на нерухоме майно та/або нотаріусів зареєструвати за нею право власності на зазначене нерухоме майно (а.с. 15-17 т.1).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено. Визнано за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно, а саме: поз. №22 площею 18.9 кв. м та поз. №23 площею 24.4 кв. м, що розташовані у приміщенні № ХVII, що знаходиться у підвалі будинку АДРЕСА_1 за набувальною давністю. Зобов`язано органи юстиції, органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державних реєстраторів прав на нерухоме майно та/або нотаріусів зареєструвати право власності ОСОБА_6 на нерухоме майно, а саме: поз. № 22 площею 18.9 кв. м та поз. № 23 площею 24.4 кв. м, що розташовані у приміщенні № ХVII, що знаходиться у підвалі будинку АДРЕСА_1 (а.с. 45-48 т.1).

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року апеляційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2016 року скасовано в частині задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_6 про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно, а саме: поз. №22 площею 18.9 кв. м та поз. №23 площею 24,4 кв. м, що розташовані у приміщенні № XVII, що знаходиться у підвалі будинку АДРЕСА_1 та зобов`язання органів юстиції, органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державних реєстраторів прав на нерухоме майно та нотаріусів зареєструвати право власності ОСОБА_6 на нерухоме майно, а саме: поз. № 22 площею 18.9 кв. м та поз. № 23 площею 24,4 кв. м, що розташовані у приміщенні № XVII, що знаходиться у підвалі будинку АДРЕСА_1 , та відмовлено у задоволенні цих позовних вимог. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а.с. 180-183 т.1).

Постановою Верховного Суду від 06 березня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року скасовано. Справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (а.с. 224-227 т.1).

Постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 27 червня 2002 року №1380 та від 22 січня 2004 року №277 житловий будинок на АДРЕСА_1 , відноситься до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Дніпропетровської області (а. с. 67-71 т.1).

Згідно змісту позовної заяви ОСОБА_6 , з липня 2005 року почала користуватися кімнатами поз. № 22 та поз. № 23 в підвальному приміщенні № 17 будинку АДРЕСА_1 .

Доказів погодження ОСОБА_6 користування вказаним нерухомим майном, зокрема, з комунальним житлово-експлуатаційним підприємством, що обслуговує будинок АДРЕСА_1 , або Дніпровською (Дніпропетровською) міською радою, не надано; клопотання про витребування таких доказів не заявлено.

Більше того, суду не надано доказів на підтвердження факту набуття позивачкою спірних приміщень у користування у липні 2005 року; клопотання про витребування таких доказів не заявлено.

Згідно листа Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 12 травня 2015 року №4884 станом на 31 грудня 2012 року в інвентаризаційній справі відсутні відомості щодо реєстрації права власності за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення № XVII поз. 22 площею 17,4 кв. м у підвалі житлового будинку літ. А-5 (а. с. 18 т.1).

У листі Департаменту по роботі з активами від 06 липня 2017 року №4/5-986 зазначено, що у реєстрі об`єктів права комунальної власності територіальної громади АДРЕСА_1 , є запис про об`єкт нерухомості - житловий будинок, балансоутримувач Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району (а. с. 132 т.1).

Також встановлено, що з 31 жовтня 2018 року право власності на нерухоме майно - поз. №22 та поз. №23 у нежитловому приміщенні №ХVII, що знаходиться у підвалі будинку АДРЕСА_1 , на підставі договорів купівлі-продажу №38, №39 від 10.01.2018 року, посвідчених приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Покинтелицею Д.В., зареєстроване за нерезидентом України - ОСОБА_3 , який має громадянство Грецької Республіки (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) (а.с. 172-182 т.2).

Згідно листа Дніпровської міської ради від 30.03.2021 року №7/11-671, багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району (а.с. 160-161 т.2).

З матеріалів справи вбачається, що придбавши за договором купівлі-продажу 24 квітня 2013 року нежитлове приміщення ХVII в підвалі житлового будинку (поз. 1-21), загальною площею 166.1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 користувалась фактично і нежитловими приміщеннями з позначками №22, площею 18.9 кв. м та поз. №23, площею 24.4 кв.м. у цьому ж підвалі, які їй не належали.

Судом встановлено, що спірне майно на підставі рішень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 27.06.2002 №1380 та від 22.01.2004 №277 відноситься до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області (а.с.67-71 т.1).

Згідно з листом департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 06.07.2017 року №4/5-986, у реєстрі об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра значиться житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно інформаційної довідки номер 286577869 від 24.11.2021 з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за ОСОБА_6 22.07.2016 зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: поз. № 22 площею 18.9 кв. м та поз.№ 23 площею 24,4 кв. м, що розташовані у приміщенні XVII, що знаходиться у підвалі будинку АДРЕСА_1 , номер запису про право власності/довірчої власності: 5560783, підстава для державної реєстрації: рішення суду, серія та номер: № 201/8311/16-ц, виданий 01.07.2016, видавник: Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу), індексний номер: 30614852 від 25.07.2016, приватний нотаріус Суслов Максим Євгенійович, Дніпровський міський нотаріальний округ. Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 98100121210.

10 лютого 2017 ОСОБА_6 - засновник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ДНІПРО» прийняла рішення: 1.3 метою формування статутного капіталу Товариства (на підставі рішення засновника Товариства від 03.02.2017) передати Товариству в якості майнового внеску до статутного капіталу в обмін на корпоративні права, для подальшої передачі на баланс Товариства після його державної реєстрації розташоване за адресово: АДРЕСА_1 : 1) нежитлове приміщення XVII, поз. 1-21, загальною площею 166,1 кв. м , а- вхід в підвал, що належить ОСОБА_6 на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна; 2) нежитлове приміщення загальною площею 43,3 кв.м по 22,23, що належить ОСОБА_6 , на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2016. 2. Засновнику ОСОБА_6 забезпечити організацію передачі майна Товариства та реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно самостійно або через уповноважену особу.

Від імені ОСОБА_6 рішення підписано ОСОБА_7 на підставі довіреності, посвідченої 03 лютого 2017 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловим М.Е. за реєстром № 306.

10 лютого 2017 складено акт оцінки вартості та приймання-передачі майна вищезазначеного майна, що вноситься до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ДНІРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 41124229) на загальну суму 148 630,00грн.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15 лютого 2017 номер 80439984 за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАС-ДНІПРО» зареєстровано право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , опис об?єкта нерухомого майна: в підвалі житлового будинку літ.А-5 нежитлове приміщення XVII поз.№22,23, загальна площа 43,3 кв.м., номер запису про право власності: 19031558, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 98100121210.

10 січня 2018 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАС-ДНІПРО" та громадянкою Грецької республіки ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Покинтелицею Д.В. та зареєстрований в реєстрі за № 38, власником вказаного вище об?єкту стала громадянка Грецької Республіки ОСОБА_3 , номер запису про право власності - 24333299, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 98100121210.

10 січня 2018 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАС-ДНІРО" та громадянкою Грецької Республіки ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Покинтелицею Д.В. та зареєстрований в реєстрі за № 39, Власником нежитлового приміщення загальною площею 166,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 стала громадянка Грецької Республіки ОСОБА_3 , номер запису про право власності - 24333631, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна - 49477912101.

Відповідно Інформаційної довідки номер 286577869 від 24 листопада 2021 з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об' єктів нерухомого майна щодо об?єекта нерухомого майна об`єкт нерухомого майна закрито. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 981001212101. Опис об`єкта : загальна площа: 43,3 кв.м. в підвалі житлового будинку ліг. А - 5: нежитлове приміщення XVII поз № 22, №23 адреса: АДРЕСА_1 .

Дата державної реєстрації відомості про закриття державної реєстрацїі об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 981001212101 31 жовтня 2018 року підстава об`єднання об`єктів нерухомого майна договір купівлі - продажу, серія та номер: 38, виданий 10 січня 2018 року, видавник: Покинтелия Д. В , приватний нотаріус ДМНО: договір купівлі - продажу, серія та номер: 39, виданий 10 січня 2018, видавник: Покинтелиця Д. В. приватний нотаріус ДМНО; технічний паспорт, серія та номер: 485В, виданий 01 жовтня 2018, видавник: ФОП ОСОБА_9 , виконав: ОСОБА_9 ; декларація про готовність об?єкта до експлуатації, серія та номер: ДП 141182830365, видана 10 жовтня 2018, видавник: Управління державної архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради.

Відомості внесено до реєстру: 06 листопада 2018, реєстратором Чернецьким Михайлом Андрійовичем Дніпровської філії комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг», Дніпропетровська обл., індексний номер рішення: 43876621.

В декларації №ДП 141182830365 про готовність до експлуатації об?єкта, по за класом наслідків (відповідальності) належить до об?єктів з незначними наслідками (СС1), яка видана 10 жовтня 2018 в інформації про об?єкт зазначено: Реконструкція нежитлових приміщень XVII за адресою: АДРЕСА_1 ; Замовник: ОСОБА_3 , АДРЕСА_5 . Паспорт: НОМЕР_2 , виданий 05.04.2002 відділенням поліції № 16 м. Салоніки, іпн. НОМЕР_1 ,тел. НОМЕР_3 .

Відповідно Інформаційної довідки номер 286577869 від 24.11.2021 з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, після об?єднання нежитлових приміщень XVII, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1685693312101 . Опис об?єкта: нежитлове приміщення XVII загальною площе 236, 2 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 (а.с.27-37).

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 10 цього Закону встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Стосовно позовної вимоги, щодо скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 10 жовтня 2018 року № ДП 141182830365

Положеннями частини 5 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що органи державного архітектурно- будівельного контролю здійснюють контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт.

За змістом статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

В процесі такого контролю відповідні органи наділені повноваженнями, зокрема, реєструвати або повертати на доопрацювання декларацію про початок будівельних робіт (стаття 36 Закону, в редакції, чинній станом на початок будівництва), реєструвати або повертати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (стаття 39 Закону).

Згідно з пунктом 1 Положення про державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294 (далі - Положення), ДАБІ є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до пункту 3 цього Положення основними завданнями ДАБІ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування у визначених законодавством випадках.

Відповідно до частин 1, 4 та 6 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Отже, зареєструвавши оскаржувану декларацію, органи ДАБІ діяли як суб`єкт владних повноважень та в силу покладених на них законом обов`язків мали перевірити як сам об`єкт нерухомого майна, який вводився в експлуатацію, так і підстави такого введення, а також, відомості зазначені в самій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, в зв`язку з чим, позовні вимоги позивача безпідставні та необґрунтовані. Зі змісту положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто, за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

У постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 916/1986/18 зазначено:

« ........ оскільки позовні вимоги в частині скасування реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації задоволенню не підлягають в зв`язку з тим, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, і як наслідок, будь-які права або охоронювані законні інтереси позивача не порушуються...».

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 757/920/20-ц.

Таким чином, після реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпала свою дію фактом виконання, в зв`язку з чим, оскаржуваною у справі декларацією будь-які права або охоронювані законні інтереси позивача не порушуються, а скасування реєстрації такої декларації не буде нести будь-яких правових наслідків, а тому дані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо зобов`язання ОСОБА_3 привести нежитлове приміщення у первісний стан, що існував до реконструкції

Згідно з ч. 4 п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року, розглядаючи позови стосовно приведення об`єкту до попереднього стану, суди мають встановити, чи можлива перебудова об`єкту.

Згідно з ч. 2 п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року, суд за позовом відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування може зобов`язати забудовника здійснити перебудову об`єкта нерухомості, коли порушення будівельних норм і правил є 1) істотними, а також, є 2) технічна можливість виконати перебудову.

Згідно з ч. 3 п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року, під істотними порушеннями будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Позивачем не доведено, що при реконструкції нежитлового приміщення відповідачем були недодержані архітектурні, санітарні, екологічні, протипожежні та інші вимоги і правила.

Таким чином, сам факт самовільної реконструкції нежитлового приміщення не є підставою для задоволення позовних вимог про зобов`язання привести його у попередній стан.

Така правова позиція також зазначена у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 127/23136/17 та у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 725/5630/15-ц.

Щодо витребування від ОСОБА_3 нерухомого майна

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках(частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша-третя статті 388 ЦК України).

Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Такі правові висновки наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

Установлено, що спірне майно на підставі рішень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 27.06.2002 №1380 та від 22.01.2004 №277 відноситься до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено. Визнано за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно, а саме: поз. №22 площею 18.9 кв. м та поз. №23 площею 24.4 кв. м, що розташовані у приміщенні № ХVII, що знаходиться у підвалі будинку АДРЕСА_1 за набувальною давністю. Зобов`язано органи юстиції, органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державних реєстраторів прав на нерухоме майно та/або нотаріусів зареєструвати право власності ОСОБА_6 на нерухоме майно, а саме: поз. № 22 площею 18.9 кв. м та поз. № 23 площею 24.4 кв. м, що розташовані у приміщенні № ХVII, що знаходиться у підвалі будинку АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 зареєструвала право власності на спірні нежитлові приміщення на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2016 року у справі № 20/8311/16, яке постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 липня 2021 року було скасовано, отже правовстановлюючий документ на підставі якого ОСОБА_6 набула право власності - скасовано. На теперішній час власником спірного майна є ОСОБА_3 .

Враховуючи вищенаведене, а також те, що при реалізації спірного майна не було дотримано процедури його відчуження, останнє вибуло від власника поза волею останнього, суд приходить до висновку, що відновлення права Дніпровської міської ради на нерухоме майно необхідно здійснити шляхом його витребування від ОСОБА_3 .

Щодо вимог позивача про припинення права власності ОСОБА_3 , на спірні нежитлові приміщення, скасування державної реєстрації права власності на нього із закриттям розділу, скасування рішення державного реєстратора Чернецького М.А.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року № 367/2022/15-ц та постанові Великої палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року № 802/1340/18-а міститься правова позиція, яка полягає у наступному.

Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому, належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (частина друга статті 26 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05 грудня 2019 року, що набрав чинності 16 січня 2020 року, внесено зміни до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 3 ст. 26 цього закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За таких обставин, суд вважає, що рішення державного реєстратора приватного Чернецького М.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу були протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що спірне нерухоме майно вибуло від власника поза волею Дніпровської міської ради, а тому підлягає поверненню у власність територіальної громади м. Дніпро.

Так, згідно зі ст. ст. 13, 15, 16 ЦК України, право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальний характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб`єктивних прав.

Разом з тим, законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч.3 ст. 16 ЦК України).

Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту. Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Незаконне позбавлення права власності на нерухоме майно, що належить до комунальної власності, завдає значної шкоди територіальній громаді, підриває матеріальну основу місцевого самоврядування, порушує інтереси держави, унеможливлює виконання гарантованих ст. 47 Конституції України житлових прав громадян, які потребують соціального захисту.

Витребування спірного нежитлового приміщення відновить порушене право Дніпровської міської ради.

Враховуючи незаконність реєстрації права власності на нерухоме майно, яке вибуло з володіння власника в особі Дніпровської міської ради поза її волею, вбачається послідовним та обґрунтованим одночасне вирішення питання у позовному порядку щодо витребування до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради нежитлового приміщення поз. № 22 площею 18,9 кв.м. та поз. № 23 площею 24,4 кв. м., розташовані у приміщенні № XVII, що знаходиться у підвалі буд. АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 981001212101) на користь територіальної громади м.Дніпра, в особі Дніпровської міської ради.

Судові витрати розподілити на підставі ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Дніпровської міської ради до управління Державного архітектурно- будівельного контролю Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , Комунальне підприємство «Агенція адміністративних послуг», треті особи ОСОБА_4 , товариство з обмеженою відповідальністю «ТАС-ДНІПРО», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про скасування реєстрації декларації, зобов`язання вчинити певні дії, витребування майна, припинення права власності та скасування рішення державного реєстратора задовольнити частково.

Витребувати від ОСОБА_3 нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення поз. № 22 площею 18,9 кв.м. та поз. № 23 площею 24,4 кв. м., розташовані у приміщенні № XVII, що знаходиться у підвалі буд. АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 981001212101) на користь територіальної громади м.Дніпра, в особі Дніпровської міської ради.

???Скасувати рішення державного реєстратора Чернецького Михайла Андрійовича Дніпровської філії комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Дніпропетровської обл. від 06 листопада 2018, індексний номер: 43876621.

Стягнути з ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) на користь Дніпровської міської ради сплачений судовий збір в розмірі 2 481 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» (Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлюх, буд. 76А, каб. 5) на користь Дніпровської міської ради сплачений судовий збір в розмірі 2 481 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 18 липня 2023 року

Суддя С.О. Демидова