Вирок

від 19.07.2023 по справі 336/5946/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/5946/23

Провадження №1-кп/336/858/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2023 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

представника потерпілого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023082080000528 від 22.03.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, не одруженого, зі слів має малолітню доньку 2021 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Приблизно о 17 годині 10 хвилин, 20 березня 2023 року, ОСОБА_4 , у період дії воєнного стану відповідно Указу Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 року та, продовженого на підставі Указу Президента України № 58/2023 від 06 лютого 2023 року, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, для реалізації злочинного наміру, знаходячись на території Леваневського кладовища, розташованого по вулиці Військбуд в селищі Леваневське у місті Запоріжжя, яке входить до складу Спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба», знаходячись на території ділянки 13-Д, за приміщенням сторожки, таємно викрав 2 металеві контейнери для сміття, об`ємом 0.75м3, вартістю 3 760 гривень 50 копійок кожен. Після чого, завантажив їх на металевий візок, який заздалегідь взяв з дому, та перемістив на ньому вказані металеві контейнери до території пункту прийому металобрухту, розташованого за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Базова, 15, тим самим, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши матеріальної шкоди Спеціалізованому комунальному підприємству «Запорізька ритуальна служба» на вищевказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Крім того, 30 березня 2023 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , у період дії воєнного стану відповідно Указу Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 року та, продовженого на підставі Указу Президента України № 58/2023 від 06 лютого 2023 року, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, для реалізації злочинного наміру, повторно, знаходячись на території Леваневського кладовища, розташованого по вулиці Військбуд в селищі Леваневське у місті Запоріжжя, яке входить до складу Спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба», знаходячись на території ділянки 13-Д, за приміщенням сторожки, таємно викрав два металевих контейнери для сміття, об`ємом по 0.75м3 кожен, інвентарні / номенклатурні № 326 та № 327, вартістю 3 760 гривень 50 копійок кожен, після чого завантажив їх почергово на металевий візок, який заздалегідь взяв з дому, та почергово перемістив на ньому кожен контейнер окремо до території пункту прийому металобрухту, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши матеріальної шкоди Спеціалізованому комунальному підприємству «Запорізька ритуальна служба» на загальну суму 7 341 гривень 00 копійок.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Крім того, 04 квітня 2023 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , у період дії воєнного стану відповідно Указу Президента №64/2022 від 24 лютого 2022 року, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою особистого збагачення, для реалізації злочинного наміру, знаходячись на території Леваневського кладовища, розташованого по вулиці Військбуд в селищі Леваневського в місті Запоріжжі, яке входить до складу Спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба», де за приміщенням сторожки кладовища, таємно викрав металеву ємність для води, об`ємом 1м3, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи складає 733 гривні 34 копійки.

Після чого ,не зупиняючись на досягнутому, викрадену ємність перемістив до території розташованої за адресою АДРЕСА_2 , тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши матеріальної шкоди Спеціалізованому комунальному підприємству «Запорізька ритуальна служба» на загальну суму 733 гривні 34 копійки.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою вину у пред`явленому обвинуваченні. Суду пояснив, що, точної дати не пам`ятає, у березні 2023, він з території Леваневського кладовища, що м.Запоріжжя, таємно викрав 2 металеві контейнери для сміття, об`ємом по 0.75м3 кожен. Після чого, завантажив їх на металевий візок та перевіз їх до території пункту прийому металобрухту, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Приблизно через 10 днів він зробив теж саме, вивіз з кладовища 2 металевих контейнера для сміття, об`ємом по 0.75м3 кожен. Після чого, через декілька днів точної дати і часу не пам`ятає, таємно викрав з території Леваневського кладовища металеву ємність для води, об`ємом 1м3. Кошти від продажу вказаного майна витратив на їжу та алкоголь. Просив суд суворо не карати, зазначив, що висновки для себе зробив, розкаявся, пообіцяв відшкодувати збитки.

Представник потерпілого ОСОБА_5 пояснила суду, що відповідно до заяви про крадіжку від 21.03.2023 з території Леваневського кладовища було викрадено 3 контейнери, а не 2, як зазначено в обвинувальному акті і як зазначає обвинувачений. Всього обвинувачений викрав 5 контейнерів. Вартість контейнерів складає 300,00 грн. кожен, вартість одного контейнера з інвентарним №209 - 0,00 грн. Чому на стадії досудового слідства на це не звернула увагу - не знає. Цивільний позов на стадії досудового слідства та в судовому засіданні не заявлявся.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою всіх учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів: допитом обвинуваченого, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням речових доказів.

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_4 , представнику потерпілого ОСОБА_5 та прокурору, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена під час судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує;

-за епізодом від 20 березня 2023 за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану;

-за епізодами від 30 березня 2023 та 04 квітня 2023 за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Згідно класифікації, передбаченої ст.12 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин.

Обставинами, яка згідно зі ст.66 КК України пом`якшують покарання, є щире каяття.

Обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Частина 2 статті 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, не працює, має зареєстроване та постійне місце проживання.

На підставі викладеного, з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та конкретні обставини справи, а саме те, що наявність ризиків продовження протиправної поведінки з боку обвинуваченого матеріали кримінального провадження не містять, розкаявся в судовому засіданні, враховуючи думку представника потерпілого, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах санкції статті Кримінального кодексу України без реального відбування покарання, але в умовах застосування до нього вимог ст. 75 КК України шляхом звільнення його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, тобто з іспитовим строком, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На переконання суду, іспитовий строк буде дисциплінувати засудженого, привчати до додержання законів, оскільки він не виправданий, а проходить випробування, від результатів якого залежить подальша його доля - звільнення від відбування призначеної міри покарання або реальне відбуття покарання, що сприятиме формуванню у нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

Представником потерпілого цивільний позов не заявлявся.

Клопотань щодо обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження не надходило.

Витрати, пов`язані із залученням стороною обвинувачення експерта спеціалізованої державної установи, в порядкуст.124 КПК України, необхідно покласти на обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 65 КК України, ст.ст. 100, 349, 368 - 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили ОСОБА_4 , не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави грошові кошти за проведення: судової товарознавчої експертизи, висновок № 418-23 від 23.05.2023 року, проведеної судовим експертом Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз у сумі 955 гривень 92 копійки; судової товарознавчої експертизи, висновок № 461-23 від 26.05.2023 року, проведеної судовим експертом Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз у сумі 955 гривень 92 копійки; судової товарознавчої експертизи, висновок № 334-23 від 21.04.2023 року, проведеної судовим експертом Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз у сумі 955 гривень 92 копійки. Загальна сума витрат на залучення експертів складає 2 867 гривень 76 копійок.

Речові докази: два сміттєвих контейнера сірого кольору (з інвентаризаційними номерами 326, 327), металева ємкість об`ємом 1 м3, які передані на відповідальне зберігання СКП «Запорізька ритуальна служба», залишити по приналежності; DVD-R диск з відеозаписами з камери відеоспостереження від 04.04.2023, долучених до матеріалів справи, залишити в матеріалах кримінального провадження..

На вирок може бути подана апеляційна скарга, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1