Ухвала

від 18.07.2023 по справі 386/872/23

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/872/23

Провадження № 1-кс/386/300/23

УХВАЛА

про арешт майна

18 липня 2023 року смт. Голованівськ

Слідчий суддя Голованівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Голованівськ клопотання слідчого СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Вільшанського відділу Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121110000393 від 15.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах -

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2023 року о 16 год. 36 хв., до слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Вільшанського відділу Голованівської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна в кримінальному провадженні №12023121110000393, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 14.07.2022 о 13 годині в полезахисному лісовому насадженні, біля с. Бузникувате Вільшанської ТГ Голованівського району, Кіровоградської області, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , за допомогою бензопил здійснили незаконне випилювання трьох дерев роду «Дуб» та одного дерева роду «Клен».

15.07.2023 за вказаним фактом слідчим відділенням Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12023121110000393 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено: що 14.07.2023 року близько 9 години ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 в полезахисному лісовому насадженні що розташоване на відстані 3 кілометрів від села Бузникувате Вільшанської ТГ Голованівського району Кіровоградської області за допомогою бензопил незаконно здійснили порубку трьох дерев породи «Дуб» з діаметром 63х57 см, 57х48 см, 62х57 см., та одного дерева породи «Канадський клен (Чорноклен)» з діаметром 93х77 см, чим спричинили шкоду довкіллю.

14.07.2023 проведено огляд полезахисного лісового насадження (лісосмуга) розташованої на відстані3кілометрів селаБузникувате ВільшанськоїТГ Голованівськогорайону Кіровоградськоїобласті,між земельнимиділянками зкадастровим номером3524380200:02:000:2005, де було виявлено та вилучено бензопилу марки «Canfly» з серійним номером В 15-64-5810Р, бензопилу марки «Vitals DKZ 4518 n 15» серійний номер 062214563, та бензопилу марки «STIHL MS180» серійний номер 11300210801 Е, за допомогою яких й здійснювалось спилювання дерев.

В ході досудового розслідування встановлено, що деревина отримана від зрізання трьох дерев породи «Дуб» з діаметром 63х57 см, 57х48 см, 62х57 см., та одного дерева породи «Канадський клен (Чорноклен)» з діаметром 93х77 см., знаходиться на території домоволодінні розташованого за адресою: АДРЕСА_1 яке належить ОСОБА_9 (моб.тел. НОМЕР_1 ).

15.07.2023 року за добровільної згоди ОСОБА_9 проведено огляді території належного їй домоволодіння розташованогоза адресою: АДРЕСА_1 ,в ходічого виявлено234відрізки деревиниотриманих зсироростучих деревроду Дубта родуКанадський Клен(Чорноклен)при оглядівстановлено,що данівідрізки деревиниідентичні зпородою деревякі булонезаконно зрізанов полезахисномунасадженні навідстані 3кілометрів села БузникуватеВільшанської ТГГолованівського районуКіровоградської області,між земельнимиділянками зкадастровим номером3524380200:02:000:2005,вході проведенняогляду вказані234відрізки деревинибуло вилучено.

Таким чином 234 відрізки деревини утворених від зрізання живо ростучих дерев роду Дуб та Канадський Клен (Чорноклен), є об`єктом кримінально протиправних дій.

З метою забезпечення належного збереження предметів вчинення кримінального правопорушення, безперешкодного доступу сторони кримінального провадження до 234 відрізків деревини утворених від зрізання живо ростучих дерев роду Дуб та Канадський Клен (Чорноклен), вказані відрізки деревини визнано речовими доказами та поміщено на зберігання до СПД № 1 (смт. Вільшанка) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області: смт. Вільшанка вул. Миру,38.

Оскільки 234 відрізки деревини утворених від зрізання живо ростучих дерев роду Дуб та Канадський Клен (Чорноклен), є об`єктом кримінальнопротиправних дій,і 15.07.2023 року визнані як речові докази, а їх зберігання в СПД № 1 (смт. Вільшанка) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області: Кіровоградська область, смт. Вільшанка, вул. Миру, 38, необхідне з метою їх збереження та проведення слідчих дій в рамках досудового розслідування вказаного кримінального провадження, тому виникла необхідність накладення на вищевказані предмети, арешту до прийняття рішення по кримінальному провадженню.

Слід зазначити, що збереження можливості користування та розпорядження 234 відрізками деревини утвореними від зрізання живо ростучих дерев роду Дуб та ОСОБА_10 (Чорноклен), позбавить сенсу застосування арешту майна, а тому вважаємо за необхідне заборонити здійснення таких повноважень відносно вказаних вище бензопил, та відрізків деревини.

Слідчий просить накласти арештна речовідокази укримінальному провадженні№12023121110000393,відомості прояке внесенодо ЄРДР15.07.2023за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.246 ККУкраїни 234відрізки деревини утворенихвід зрізанняживо ростучихдерев родуДуб таКанадський Клен(Чорноклен)які буливилучені зтериторії домоволодінняОСОБА_9 (моб.тел. НОМЕР_1 ) розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонити будь-якіфізичній чиюридичній особівідчужувати розпоряджатисята користуватися 234 відрізки деревини утворених від зрізання живо ростучих дерев роду Дуб та Канадський Клен (Чорноклен), які зберігаються в СПД №1 (смт. Вільшанка) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області.

В судове засідання слідчий не з`явився, подав через канцелярію суду письмову заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав через канцелярію суду письмову заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Вивчивши внесене клопотання, ознайомившись з письмовими заявами учасників кримінального процесу та дослідивши додані до клопотання документи та матеріали, приходжу до наступних висновків.

Клопотання складено належною на те особою, та погоджене з відповідним на те прокурором, на підставі внесеного до ЄРДР даних про кримінальне правопорушення, тобто на законних підставах.

Відповідно до вимог ч.1 ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно із п.7 ч.2 ст.131КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно до ч.1 ст.167КПК України тимчасово вилученим майном є фактично позбавлення підозрюваного можливості, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно до п.п. 3,4 ч.2 ст.167КПК України тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно ч.ч 1,2 ст.170КПК України арешт майна є тимчасово позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливість відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим кодексом порядку. Відповідно до вимог цього кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.171КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до положень ч.1 ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як зазначено в клопотанні, арешт на майно необхідно накласти оскільки існують реальні обставини, які підтверджують, що незастосування заборони відчуження, розпорядження та користування тимчасово вилученим майном з приводу якого внесене дане клопотання, призведе до його зникнення (втрати), що не забезпечить дієвості даного кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вирішуючи клопотання слідчий суддя виходить з наступного.

Матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням вимог ст.98КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170КПК України збереження речових доказів.

Арешт зазначеного майна є розумним та співмірним із завданням кримінального провадження і вищенаведені конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає над приватними інтересами особи, яка є власником зазначеного майна.

Згідно ч.11 ст.170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1. перелік майна, на яке накладено арешт; 2. підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено необхідність накладення арешту на 234 відрізки деревини утворених від зрізання живо ростучих дерев роду Дуб та Канадський Клен (Чорноклен), оскільки ті є речами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, із забороною володіння, користування та розпорядження ними будь-кому, до прийняття рішення у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 170-173,309 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події 15.07.2023 території домоволодіння , розташованого по АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121110000393 від 15 липня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України, а саме на 234 відрізки деревини утворених від зрізання живо ростучих дерев роду Дуб та Канадський Клен (Чорноклен), які були вилучені з території домоволодіння ОСОБА_9 , розташованого по АДРЕСА_1 , шляхом заборони будь-кому права на їх відчуження, розпорядження та користування, до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню.

Ухвала про арешт майна виконується слідчим негайно.

Ухвала діє до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала слідчого судді згідно з п. 9 ч. 1 ст.309 КПК України, може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1