Ухвала

від 13.07.2023 по справі 2-2818/09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1980/23

Справа № 2-2818/09

Головуючий у першій інстанції Іванчук В.І.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів колегії: Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,

при секретарі: Узун Н.Д.,

за участю: представника ОСОБА_1 адвоката Бабкова В.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 17 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права приватної власності на будівлю, -

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права приватної власності на будівлю.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно свідоцтва про право власності на майновий пай, серії ОД-13 №742, ОСОБА_1 на праві власності належить майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Кіровська птахофабрика» на суму 2 929,40 грн.

05 березня 2002 року між ним та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу згідно якого він викупив належні їм майнові паї в пайовому фонді майна «Кіровська птахофабрика», які належали їм на підставі свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП, виданих Кіровською сільською радою Комінтернівського району Одеської області.

21 грудня 2001 року, відповідно до протоколу №2 загальних зборів пайовиків-співвласників реформованого колективного сільськогосподарського підприємства «Кіровська птахофабрика», було розпайоване майно КСП, затверджено перелік майнових груп, та список співвласників майнових паїв та роз`яснено порядок одержання майнових паїв.

18 січня 2002 року, відповідно до протоколу №1 зборів майнової групи №2 було розподілено майно. Згідно акту приймання-передачі майна від 05 березня 2002 року ОСОБА_1 була виділена кімната АДРЕСА_1 на 1 поверсі в приміщенні їдальні, яка складає 13/100 частин від всієї будівлі, розташованої в АДРЕСА_2 . Станом на 05 березня 2002 року він повністю розрахувався з пайовиками за придбані ним майнові паї.

Позивач також вказував, що неодноразово звертався до Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області з питання визнання за ним права приватної власності на виділений йому об`єкт нерухомого майна - приміщення їдальні, однак йому було відмовлено, у зв`язку з чим він звернувся до суду.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 17 серпня 2009 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Суд визнав договір купівлі-продажу нежитлового приміщення - 13/100 частин будівлі-їдальні, що складається з магазину, основною площею 30,7 кв.м, загальною площею 30,7 кв.м, розташованого в АДРЕСА_2 від 05 березня 2002 року, по якому ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 виступали продавцями, а ОСОБА_1 - покупцем, дійсним.

Суд визнав за ОСОБА_1 право приватної власності на 13/100 частин нежитлового приміщення - будівлі їдальні, що складається з магазину, основною площею 30,7 кв.м, загальною площею 30,7 кв.м, розташованої в АДРЕСА_2 .

20 жовтня 2021 року ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 17 серпня 2009 року, та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .. При цьому ОСОБА_2 вказує, що він не є учасником вказаної цивільної справи, однак оскаржуваним рішенням суду порушено його права, як власника пайового фонду майна КСП «Кіровська птахофабрика» в розмірі 0,09 відсотків.

Відповідачі Кіровська сільська рада Комінтернівського району Одеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про отримання судових повісток.

Крім того, судову повістку про виклик до суду було направлено ОСОБА_2 на вказану ним в апеляційній скарзі електронну адресу.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно (ч. ч. 2, 4-5 ст. 128 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Отже, для вручення повісток закон передбачає альтернативні способи комунікації.

Верховний Суд в постанові від 30.11.2022 по справі №759/14068/19 вказав, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Таким чином, оскільки судова повістка була направлена ОСОБА_2 на вказану ним електронну адресу, апеляційний суд виконав обов`язок щодо повідомлення апелянта про час та місце розгляду справи.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Сторони по справі про дату судового засіданні повідомленні належним чином та завчасно, явка сторін не визнавалась апеляційним судом обов`язковою, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів керуючись вимогами ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважає можливим розглянути справу за відсутності належно сповіщених учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, та представника ОСОБА_1 адвоката Бабкова В.Д., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив закрити апеляційне провадження, дослідивши матеріали справи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 слід закрити, за наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Згідно зі ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження рішення.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частина третя статті 352 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19) зазначено, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її 1) право, 2) інтерес, 3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому судове рішення, оскаржуване незалученою особою має безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Схожі за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 12 грудня 2018 року у справі №910/2611/18, від 09 квітня 2019 року у справі №916/1717/17, від 22 травня 2019 року у справі №904/7274/17, від 03 липня 2019 року у справі №910/15668/18, від 09 липня 2019 року у справі №01/1494 (14-01/1494), від 13 жовтня 2021 року у справі №917/1697/20.

Якщо заявник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що судове рішення стосується його прав та/або обов`язків чи інтересу, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.

Особа, яка не брала участі у розгляді справи та звертається з апеляційною скаргою, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, це означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, і про які саме.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Виходячи зі змісту даної процесуальної норми та обставин справи, апелянт, а саме ОСОБА_2 , на момент прийняття рішення не мав статус учасника справи, та відповідно до закону лише наділений правом подати апеляційну скаргу, в разі, якщо оскаржуваним рішенням суду вирішено питання про його права і обов`язки та законні інтереси.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що на момент винесення рішення судом першої інстанції питання про права свободи інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 не вирішувалися.

Матеріалами справи встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на майновий пай, серії ОД - 13 №742 ОСОБА_1 на праві власності належить майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Кіровська птахофабрика» на суму 2 929,40 грн.

05 березня 2002 року між ним та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу згідно якого він викупив належні їм майнові паї в пайовому фонді майна «Кіровська птахофабрика», які належали їм на підставі свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП, виданих Кіровською сільською радою Комінтернівського району Одеської області.

21 грудня 2001 року, відповідно до протоколу №2 загальних зборів пайовиків -співвласників реформованого колективного сільськогосподарського підприємства «Кіровська птахофабрика», було розпайоване майно КСП, затверджено перелік майнових груп, та список співвласників майнових паїв та роз`яснено порядок одержання майнових паїв.

18 січня 2002 року, відповідно до протоколу №1 зборів майнової групи №2 було розподілено майно. Згідно акту приймання-передачі майна від 05 березня 2002 року ОСОБА_1 була виділена кімната АДРЕСА_1 на 1 поверсі в приміщенні їдальні, яка складає 13/100 частин від всієї будівлі, розташованої в АДРЕСА_2 . Станом на 05 березня 2002 року він повністю розрахувався з пайовиками за придбані ним майнові паї.

При цьому, відповідно до списку осіб майнової групи №2 в складі 59 осіб, прізвище ОСОБА_2 не значиться.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував належне йому право на отримання майнового паю в натурі, що передбачено Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14 лютого 1992 року.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 17 серпня 2009 року учасниками справи не оскаржувалось та набрало законної сили.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що він також має Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), серії ОД-13 №295 від 21.12.2001, частка якої визначена в розмірі 0,09 відсотків, однак дана обставина не надає йому процесуального права оскарження судового рішення, ухваленого за позовом іншого власника майнового сертифікату на отримання майнового паю в натурі.

Крім того, копію свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), серії ОД-13 №295 від 21.12.2001, на яке в апеляційній скарзі посилається ОСОБА_2 , останній не надає суду для дослідження.

Отже, реалізація ОСОБА_1 передбаченого законом права на отримання належного йому майнового паю в натурі, жодним чином не стосується та не порушує майнових прав на пай ОСОБА_2 ..

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25 липня 2002 року; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22 листопада 2007 року).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом, жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Згідно із п. 3 ч.1 ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи вищенаведене та оскільки апелянтом не наведено обґрунтованих доводів та не надано доказів на підтвердження факту порушення оскаржуваним рішенням його прав та законних інтересів, а обставини, на які посилався апелянт в своїй скарзі, мають бути перевірені в рамках іншої справи, апеляційний суд на підставі ст. 362 ЦПК України закриває апеляційне провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258-261, 362, 381 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 17 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права приватної власності на будівлю закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено: 18 липня 2023 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

С.М. Сегеда