Постанова

від 19.07.2023 по справі 918/145/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року Справа № 918/145/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Розізнана І.В. , суддя Грязнов В.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмаркет С" на рішення Господарського суду Рівненської області від 12 квітня 2023 року у справі №918/145/23 (повний текст складено 17 квітня 2023 року, суддя Романюк Р.В.)

за позовом Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вараської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмаркет С"

про стягнення 126235,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12 квітня 2023 року у справі №918/145/23 задоволено позов керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вараської міської ради до ТОВ "Будмаркет С" про стягнення 126 235,19 грн. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмаркет С" на користь Рафалівської селищної ради Рівненської області безпідставно збережених коштів в сумі 126 235,19 грн. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмаркет С" на користь Керівника Вараської окружної прокуратури 2 684 грн. судового збору.

Вказане рішення мотивоване тим, що відповідач, як власник нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці площею 0,0760 га, кадастровий номер 5610700000:01:014:0126, користується нею, однак плату за землю не вносить, тим самим фактично збільшує свої доходи, а позивач в свою чергу втратив належне йому майно (кошти від орендної плати), відтак, перевіривши подані розрахунки, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з ТОВ "Будмаркет С" на користь Вараської міської ради 126 235 грн. 19 коп. безпідставно збережених коштів (плати за користування земельною ділянкою за період з 10 лютого 2020 року по 10 лютого 2023 року).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Будмаркет С" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що Вараською міською радою було зареєстровано речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 5610700000:01:014:0126 лише 23 березня 2023 року (під час розгляду даної справи у суді першої інстанції). До 23 березня 2023 року Вараська міська рада не мала речових прав на нерухоме майно - земельну ділянку з кадастровим номером 5610700000:01:014:0126, а тому не могла бути стороною в даній справі. Стороною долучено копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 03.05.2023 та копію Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 03.05.2023.

Також апелянт вказує, що згідно вказаної інформації місце розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5610700000:01:014:0126 є місто Кузнецовськ, що не відповідає дійсності, оскільки, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 19 травня 2016 року №1377-VІІІ "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" місто Кузнецовськ змінило свою назву на місто Вараш. Також повністю недоведеним у даній справі, на переконання апелянта, є цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5610700000:01:014:0126 та відсутність належних доказів на підтвердження зміни цільового призначення земельної ділянки.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що рішення ухвалено за відсутності обґрунтованого розрахунку орендної плати, а саме: відсутнє обґрунтування застосування відсоткової ставки саме у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та застосування нормативно грошової оцінки земельної ділянки саме з цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі" за відсутності рішення власника про зміну та/або встановлення цільового призначення земельної ділянки "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі" під виробничою будівлею, складом ТВК №2 та рішення власника про зміну категорії земельної ділянки з "Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення" на "Землі житлової та громадської забудови" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5610700000:01:014:0126.

Апелянт зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що земельна ділянка кадастровий номер 5610700000:01:014:0126 знаходиться в санітарно-захисній зоні ВП "Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом".

Крім того, апелянт вважає, що в оскаржуваному рішенні не надано оцінки обставинам щодо набуття права власності на земельну ділянку, що стало причиною неправильного застосування приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 травня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Будмаркет С" на рішення Господарського суду Рівненської області від 12 квітня 2023 року в справі №918/145/23. Запропоновано позивачу та прокуратурі в строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду відзиви на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому статтею 263 ГПК України, та докази їх надсилання іншим учасникам справи. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Від Керівника Вараської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого прокурор вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абзацу 1 частини 10 статті 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абзац 2 частини 10 статті 270 ГПК України).

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги ТОВ "Будмаркет С" на рішення Господарського суду Рівненської області від 12 квітня 2023 року у справі №918/145/23 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до інформаційної довідки №309245112 від 08 вересня 2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомо майна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмаркет С" є власником нерухомого майна - виробнича будівля, склад ТВК №2, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Кузнецовськ, Будівельна база №1 та №2 промислової зони, 60, корпус 3.

Право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано 22 вересня 2006 року на підставі рішення Господарського суду Рівненської області, справа №14/164 від 03 липня 2006 року.

Відповідно до рішення Кузнецовської міської ради Рівненської області №238 від 03 листопада 2011 року "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТзОВ "Будмаркет С" вирішено: надати юридичній особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Будмаркет С" дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років орієнтовною площею 760,0 кв.м під виробничою будівлею, складом ТВК №2, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Кузнецовськ, Будівельна база №1 та №2 промислової зони, 60, корпус 3, за рахунок земель запасу Кузнецовської міської ради (землі промисловості); юридичній особі - ТОВ "Будмаркет С" виготовлення проекту землеустрою провести у відповідності до вимог чинного законодавства та подати на затвердження в міську раду.

Як вбачається з довідки Управління Держземагенства у Володимирецькому районі Рівненської області ГУ Держземагенства у Рівненській області №03-17/1142 від 22 квітня 2013 року з державної статистичної звітності (форма №6 - зем) про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, земельна ділянка, яка проектується до відведення в оренду строком на 10 років ТОВ "Будмаркет С" для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в м. Кузнецовськ, Будівельна база №1 та №2 промислової зони, 60, корп. 3, обліковується як землі запасу промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Загальна площа земельної ділянки становить 0,0760 га. Дана земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Рішенням Кузнецовської міської ради Рівненської області №1965 від 24 квітня 2015 року "Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками, які перебувають у віданні Кузнецовської міської ради, грошова оцінка яких проведена" вирішено затвердити ставки орендної плати за користування земельними ділянками, які перебувають у віданні Кузнецовської міської ради, грошова оцінка яких проведена згідно з додатком.

Відповідно до додатку до рішення міської ради №1965 від 24 квітня 2015 року "Ставки орендної плати за користування земельними ділянками, які перебувають у віданні Кузнецовської міської ради, грошова оцінка яких проведена", до земель громадської забудови відносяться - землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування. Ставка орендної плати за користування землями громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі - 6% від нормативної грошової оцінки землі /т.1 а.с. 110-113/.

При цьому, до земель промисловості відносяться землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Державною інспекцією ядерного регулювання України надано дозвіл серія Д №016 ТОВ "Будмаркет С" на здійснення використання земель в санітарно-захисній зоні ядерної установки у зв`язку з розміщенням на території СЗЗ приміщень і адмінбудівель на ВП "Рівненська АЕС", строк дії - з 21 вересня 2015 року до 21 вересня 2020 року.

Згідно з витягом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області №13154 від 01 серпня 2022 року їх технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу 01 серпня 2022 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5610700000:01:014:0126 становить 701 236,80 грн.

Відповідно до витягу №НВ-5600684932022 від 22 вересня 2022 року з Державного земельного кадастру про земельну ділянку: земельна ділянка площею 0,0760 га; кадастровий номер 5610700000:01:014:0126; місце розташування - Рівненська область, м. Кузнецовськ, вул. Будівельна база № 1 та № 2 промислової зони, 60, корпус 3; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення земельної ділянки - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; дата державної реєстрації земельної ділянки 21 жовтня 2016 року.

Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 - не зареєстровані.

Як вбачається з акта про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам №4100-А-01-22 від 17 листопада 2022 року, затвердженого Рішенням Виконавчого комітету Вараської міської ради від 23 листопада 2022 року №420-РВ-22, комісією з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Вараської міської територіальної громади встановлено, що: 1. Земельна ділянка, яку використовують, знаходиться: Будівельна база №1 та №2 промислової зони, 60, корп. 3, м. Вараш, Вараський район, Рівненська область; 2. Категорія земель: землі житлової та громадської забудови; 3. Цільове призначення земельної ділянки: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; 4. Площа земельної ділянки, яка використовується: 760 кв.м.; 5. Кадастровий номер земельної ділянки: 5610700000:01:014:0126; 6. Фактичне використання земельної ділянки: для обслуговування об`єкту нерухомого майна "виробнича будівля, склад ТВК № 2", власником якого є ТОВ "Будмаркет С"; 7. Підстава використання земельної ділянки: використовується безпідставно; 8. Період використання земельної ділянки: з 21 жовтня 2016 року по даний час; 9. Розмір збитків, завданих власнику землі або землекористувачу: 255 650,18 грн.; 10. Термін, що встановлений для сплати завданих збитків: упродовж 1 (одного) місяця з дня затвердження акта.

Відповідно до додатку до Акта про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 17 листопада 2022 року "Розрахунок розміру збитків, заподіяних ТОВ "Будмаркет С" Вараській міській територіальній громаді в особі Вараської міської ради за період з 21 жовтня 2016 року по 17 листопада 2022 року" розмір збитків становить - 255 650,18 грн.

Рішенням Виконавчого комітету Вараської міської ради №420-РВ-22 від 23 листопада 2022 року "Про затвердження Акта про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам №4100-А-01-22 від 17 листопада 2022 року", затверджено Акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам №4100-А-01-22 від 17 листопада 2022 року, згідно з яким розмір збитків (неодержаного доходу), завданих Вараській міській територіальній громаді, в особі Вараської міської ради, ТОВ "Будмаркет С", внаслідок використання земельної ділянки площею 0,0760 га (кадастровий номер 5610700000:01:014:0126, місце розташування - Рівненська область, Вараський район, м. Вараш, Будівельна база № 1 та № 2 промислової зони, 60) без правовстановлюючих документів, на якій розміщено належний юридичній особі об`єкт нерухомого майна, становить 255 650,18 грн. Зобов`язано ТОВ "Будмаркет С" у місячний термін, з дня прийняття даного рішення, оплатити збитки, що визначені Актом; право оренди на земельну ділянку площею 0,7060 га (кадастровий номер 5610700000:01:014:0126), місце розташування якої: Рівненська область, Вараський район, м. Вараш, Будівельна база №1 та №2 промислової зони, 60, підтвердити договором оренди землі та провести державну реєстрацію відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Вараська міська рада зверталася до ТОВ "Будмаркет С" з повідомленням №4100-1494-3110-37-05-22 від 01 грудня 2022 року "Про відшкодування завданих збитків", в якому пропонувала у 10-денний термін з дня надходження цього повідомлення розглянути його разом з актом про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам №4100-А-01-22 від 17 листопада 2022 року та про результати їх розгляду інформувати у письмовій формі Вараську міську раду.

ТОВ "Будмаркет С" листом від 09 грудня 2022 року повідомило Вараську міську раду, що не визнає та не погоджується з рішенням Виконавчого комітету Вараської міської ради №420-РВ-22 від 23 листопада 2022 року, актом про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам №4100-А-01-22 від 17 листопада 2022 року, розрахунком розміру збитків, заподіяних ТОВ "Будмаркет С" Вараській міській територіальній громаді в особі Вараської міської ради за період з 21 жовтня 2016 року по 17 листопада 2022 року - додаток до акта про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам №4100-А-01-22 від 17 листопада 2022 року. Зазначені вище рішення та документи, на думку ТОВ "Будмаркет С", є безпідставними, необґрунтованими та незаконними.

Вараська міська рада листом №1510-135-3110-39-23 від 01 березня 2023 року "Про надання відповіді на адвокатський запит" повідомила адвоката Волощука П., що на час надання відповіді, рішення, які є підставою для зміни категорії та цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5610700000:01:014:0126, Вараською міською радою не приймалися, проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки до Вараської міської ради на затвердження не надходив.

Відповідно до розрахунку прокуратури, розмір недоотриманих доходів за використання земельної ділянки кадастровий номер 5610700000:01:014:0126 за період з 10 лютого 2020 року по 10 січня 2023 року становить 126 235,19 грн.

При здійсненні розрахунку прокурор виходив з того, що згідно Рішення Кузнецовської міської ради Рівненської області №1965 від 24 квітня 2015 року "Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками, які перебувають у віданні Кузнецовської міської ради, грошова оцінка яких проведена " для земель "Громадської забудови" з цільовим призначенням "Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі" встановлено ставку орендної плати у розмірі 6 % від нормативно грошової оцінки.

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5610700000:01:014:0126 складає 701236, 80 грн. (згідно витягу ГУ Держгеокадастру у Рівненській області).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 5610700000:01:014:0126 відноситься до категорії земель - "Землі житлової та громадської забудови", цільове призначення - 03.07 "Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі".

З дослідженого місцевим судом та перевірено колегією суддів вбачається, що окружна прокуратура листом №52/1-132ВИХ-23 від 19 січня 2023 року зверталася до Вараської міської ради зазначивши про факт безпідставного збереження саме орендної плати ТОВ "Будмаркет С" за рахунок територіальної громади, та просила надати інформацію про вжиті заходи із вказаного питання, в тому числі проведену позовну роботу.

Вараська міська рада в листі №1500-119-3110-37-05.23 від 23 січня 2023 року "Про вжиття заходів із врегулювання порушень вимог законодавства України у сфері земельних відносин" повідомила, що враховуючи положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", претензійно-позовна робота Вараською міською радою щодо порушуваних у листі питань не проводилась та, при подальшому існуванні вказаних обставин, проводитись не буде.

Вараською окружною прокуратурою листом від 09 лютого 2023 року №52/1-266ВИХ-23 повідомлено Вараську міську раду про підготовку позовної заяви в інтересах держави в особі Вараської міської ради до ТОВ "Будмаркет С" про стягнення безпідставно збережених коштів.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, в оскаржуваній частині, колегія суддів зазначає наступне.

Досліджуючи обставини звернення Прокурора в особі Позивача з даним позовом до суду, колегія суду зауважує, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частини 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуванні порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду в справі № 912/2385/18 від 26 травня 2020 року.

Орендна плата за користування земельною ділянкою має вноситись до місцевого бюджету Вараської міської ради, використання відповідачем без належного оформлення та здійснення державної реєстрації речових прав на спірну земельну ділянку комунальної власності під об`єктом нерухомого майна, який на праві власності належить відповідачу, зумовлює ненадходження коштів до бюджету Вараської міської ради та порушує права та інтереси держави в особі зазначеного органу, як власника спірної земельної ділянки.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах, є Вараська міська рада.

З наявних в матеріалах справи листів прокуратури та позивача слідує, що останній, будучи безпосередньо обізнаним про використання відповідачем земельної ділянки без укладення договору оренди земельної ділянки, без сплати орендної плати та земельного податку, не вчиняв належні дії щодо захисту інтересів держави по стягненню безпідставно збережених коштів орендної плати в розмірі 126 235,19 грн.

З огляду на зазначене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, які, попри те, не здійснює захист прав та інтересів держави у спірних правовідносинах.

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

Згідно статті 63 Бюджетного кодексу України, місцевий бюджет відповідно до цього Кодексу містить надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з частиною 1 статті 122, частиною 1 статті 123, частиною 1 статті 124 ЗК України (тут і надалі у редакції, чинній на момент набуття відповідачем права власності), сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідальність за порушення земельного законодавства передбачено статтею 211 ЗК України.

Відповідно до статті 15, частини 1 та пункту 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 120 ЗК України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Враховуючи вищезазначене, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Статтею 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Землекористувачі зобов`язані: своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (пункт в частини 1 статті 96 ЗК України).

Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Згідно статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, та встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою товариством, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Вараською міською радою та державної реєстрації такого права, а отже, при набутті права власності нерухомості право користування земельною ділянкою, якого не існувало у попереднього власника на момент набуття права власності, до набувача не перейшло. Таким чином, відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (пункт 4 частини 3 статті 1212 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

З огляду на викладене ТОВ "Будмаркет С" як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Згідно статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Згідно абзацу 1 пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 14.1.147, пункту 147 статті 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Слід зазначити, що відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Відповідно до пункту 14.1.125 статті 14 ПК України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПК України)

Згідно з пунктом 14.1.136 статті 14 ПК України, орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (пункт 287.1 статті 287 ПК України).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. З наведених норм законодавства не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу, а також доводи про необов`язковість витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель для розрахунку розміру орендної плати (пункт 6.16 Постанови КГС ВС від 04 березня 2021 року у справі №922/3463/19).

Вказаний висновок також узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №922/902/18, від 08 серпня 2019 року у справі №922/1276/18, від 01 жовтня 2019 року у справі №922/2082/18, від 06 листопада 2019 року у справі №922/3607/18).

Таким чином, нормами Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною, для обрахунку необхідно використати коефіцієнт, який визначається з врахуванням даних Державного земельного кадастру.

Відповідно до даних Державного земельного кадастру, земельна ділянка належить до земель для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що підтверджується витягом з ДЗК.

Колегією суддів перевірено здійснений позивачем розрахунок розміру недоотриманих доходів за використання земельної ділянки площею 0,0760 га, кадастровий номер 5610700000:01:014:0126, за період з 10 лютого 2020 року по 10 лютого 2023 року та встановлено, що він проведений на підставі витягу з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, щостановить 701236,80 грн., є арифметично правильним, відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Апелянт зазначає, що мав дозвіл Державної Інспекції ядерного регулювання України на земельну ділянку, кадастровий номер 5610700000:01:014:0126, що знаходиться в санітарно-захисній зоні ВП "Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом", в період з 21 вересня 2015 року по 21 вересня 2020 року, та що після 21 вересня 2022 року такий дозвіл у скаржника відсутній.

Однак, як встановлено колегією суддів, жодних доказів щодо невикористання апелянтом земельної ділянки кадастровий номер 5610700000:01:014:0126 матеріали справи не містять, а сама відсутність дозволу не впливає на предмет спору в даній справі.

Також згідно інформації Державної інспекції ядерного регулювання України №13-42/4187-4775 від 21 березня 2023 року, яка надійшла на адресу Вараської окружної прокуратури 21 березня 2023 року, ТОВ "Будмаркет С" до Держатомрегулювання щодо отримання нового дозволу на використання земель та водойм, розташованих в санітарно-захисній зоні ядерної установки ВП "Рівненської АЕС", не зверталось.

Разом з тим, статтею 337 ЦК України визначено правовий механізм переходу права на землю, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Принцип юридичної єдності долі земельної ділянки та розташованої на ній нерухомості, встановлений статтею 120 Земельного кодексу України, статтею 377 ЦК України та визначений Верховним Судом у постановах від 12 жовтня 2016 року у справі №6-2225-цс, від 16 червня 2020 року у справі №689/26/17. Зокрема судом зазначено, що власнику будинку, будівлі, споруди має належати і речове право на земельну ділянку під такою спорудою, що зумовлено нерозривним зв`язком вказаних об`єктів, адже неможливо здійснювати правомочності власника нерухомості без користування земельною ділянкою під нею та для її обслуговування. Тому, якщо нерухоме майно належить особі на належній правовій підставі (що підтверджується відповідними правовстановлюючими документами), то фактичне користування власником нерухомості такою земельною ділянкою є очевидним. Відповідно до статті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Хибним є твердження апелянта, що Вараською міською радою зареєстровано речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 5610700000:01:014:0126 лише 23 березня 2023 року, та, що міська рада не мала речових прав та не могла бути стороною у справі, зважаючи на наступне.

01 січня 2013 року набув чинності Закон N 5245-VI, за змістом пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу. 6 Згідно з пунктом 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 5245-VІ державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно зі статтею 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку. Як передбачено у пункті 6 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 5245-VІ, "у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками". За змістом пункту 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 5245-VІ державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Отже, беручи до уваги наведені положення Конституції України, ЗК України і пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 5245-VІ, Вараська міська рада є власником спірної земельної ділянки, оскільки ця ділянка розташована в межах м. Вараш (Кузнецовськ), а відсутність державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї. Цьому висновку відповідає також положення пункту 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 5245-VІ: "державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється в порядку, встановленому законом", що з урахуванням змісту пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 5245-VІ лише визначає порядок державної реєстрації права, однак не змінює моменту, з якого земля вважається комунальною власністю відповідних територіальних громад в силу закону.

За таких підстав колегія суду вважає, що правом власності на спірну земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, Міськрада наділена в силу закону, зокрема з уведенням 01 січня 2002 року у дію нового ЗК України. При цьому за змістом пунктів 1, 3, 7, 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 5245-VІ державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності об`єктивно не можна було здійснити раніше, ніж із часу розмежування земель державної та комунальної власності, тобто до 01 січня 2013 року (подібну за змістом правову позицію Верховний Суд виклав у постанові від 12 травня 2020 року у справі №911/488/18).

Відповідно відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку після 01 січня 2013 року не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.

Саме тому, наведене повністю спростовує твердження скаржника про те, що право комунальної власності на конкретну земельну ділянку в межах населеного пункту виникає з моменту державної реєстрації цього речового права.

У відповідності до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація є не підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності із фактом його державної реєстрації не можна. Досліджуючи обставини наявності в особи права власності, насамперед необхідно з`ясувати підстави, з яких особа набула такого права, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, що зумовлює визнання права власності, а не підставою набуття цього права. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі N 917/553/17 та від 05.08.2022 № 922/2060/20).

Натомість апеляційний суд зазначає, що земельну ділянку сформовано, та внесено про неї відомості в державний земельний кадастр 21.10.2016, про що свідчить витяг з державного земельного кадастру /т.1 а.с. 21/.

Доводи апеляційної скарги також зводяться до незаконного внесення даних про цільове призначення спірної земельної ділянки. При цьому, апелянтом зроблено висновок, який не відповідає матеріалам справи, оскільки, відомості до ДЗК про земельну ділянку та її характеристики (зокрема щодо цільового призначення земельної ділянки) внесені на підставі заяви ТОВ "Будмаркет С" ( заяву долучено до матеріалів справи /т 1 а.с. 194-195/) з урахуванням документації з землеустрою. Відповідачем документація з землеустрою до матеріалів справи не долучалася.

У матеріалах справи міститься відповідь міської ради про вжиття заходів із врегулювання порушень вимог законодавства у сфері земельних відносин /т.1 а.с. 38-41/, зі змісту якої вбачається, що за зверненням ТОВ "Будмаркет С" від 22.09.2011 Кузнецовською міською радою прийнято рішення № 238 від 03.11.2011 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Будмаркет С". Проект земелеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років було розроблено у 2016 році КП "Кузнецовське міське комунальне підприємство". 21.10.2016 земельна ділянка з кадастровим номером 5610700000:01:014:0126 зареєстрована в державному кадастрі, про що свідчить витяг з державного земельного кадастру /т. 1 а.с. 21/, як земельна ділянка з категорією - землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Докази оскарження відповідачем відомостей державного земельного кадастру щодо даної ділянки відсутні.

Зі змісту інформації Головного управління Державного кадастру № 29-17-0.2-1356/2-23 від 02.03.23 /т. 1 а.с. 126-127/, отриманої на адвокатський запит представника відповідача щодо надання копій рішень про зміну категорії земель, зміну та встановлення виду цільового призначення земельної ділянки 5610700000:01:014:0126, вбачається, що рішенням Кузнецовської міської ради від 03.07.2012 № 445 ДП Національній атомній енергогенеруючій компанії "Енергоатом" припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,076 га під виробничою будівлею, складом ТВК № 2; - земельна ділянка з кадастровим номером 5610700000:01:014:0126 площею 0,076 га внесена до державного земельного кадастру 21.10.2016 на підставі проекту щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років юридичній особі ТзОВ "Будмаркет С" для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

На підставі наведеного, суд вважає, що внесення відомостей в державний земельний кадастр щодо цільового призначення земельної ділянки відбулося в процесі формування земельної ділянки 5610700000:01:014:0126 в порядку ст. 79,79.1 Земельного Кодексу України із врахуванням документації з землеустрою, яка виготовлялася на підставі рішення Кузнецовської міської ради від № 238 від 03.11.2011, а тому не можуть вважатися аргументованими заперечення відповідача в частині неправомірності розрахунку збитків з підстав врахування категорії земель - землі житлової та громадської забудови. Визначальними при цьому суд вважає відомості про земельну ділянку, внесені до державного земельного кадастру /т.1 а.с.21/, та витяг з нормативно грошової оцінки земельної ділянки /т.1 а.с. 20/.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмаркет С" на рішення Господарського суду Рівненської області від 12 квітня 2023 року у справі №918/145/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 12 квітня 2023 року у справі №918/145/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Справу №918/145/23 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "19" липня 2023 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.