Рішення

від 20.07.2023 по справі 903/506/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 липня 2023 року Справа № 903/506/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Роліпс Захід Трейд, м. Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Луцьккомунбуд, смт. Торчин, Луцький р-н., Волинська обл.

про стягнення 344 707 грн. 66 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

18.05.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Роліпс Захід Трейд до Товариства з обмеженою відповідальністю Луцьккомунбуд про стягнення 344 707 грн. 66 коп. боргу та судових витрат по справі.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по оплаті отриманого товару, поставленого на підставі видаткових накладних.

Ухвалою суду від 19.05.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Роліпс Захід Трейд до Товариства з обмеженою відповідальністю Луцьккомунбуд про стягнення 344 707 грн. 66 коп. залишено без руху. Зобов`язано позивача не пізніше 5-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви та подати суду докази сплати судового збору в сумі 62 грн. 61 коп.

Позивач ухвалу суду отримав 22.05.2023.

Строк для усунення недоліків - по 29.05.2023.

24.05.2023 на адресу суду надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви та долучення доказів сплати судового збору в сумі 62 грн. 61 коп.

Ухвалою суду від 24.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали. Попереджено сторін, що у разі не подання у встановлений строк обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Ухвалою від 24.05.2023 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ролінс Захід Трейд від 11.05.2023 про забезпечення позову.

Ухвала суду від 24.05.2023 та судова повістка повернута об`єктом поштового зв`язку 06.06.2023 з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", за закінченням терміну зберігання (а.с. 76-81).

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі, а саме 06.06.2023.

Строк для подання відзиву по 21.06.2023.

Крім того про відкриття провадження та строки для подання відзиву у справі відповідач повідомлений телефонограмою від 12.06.2023 (а.с. 82).

20.06.2023 на адресу суду надійшло клопотання відповідача від 20.06.2023 №30/23 про продовження строку для подання відзиву. Зазначає, що 12.06.2023 на електронну адресу суду товариством направлено заяву-клопотання про продовження термінів для подачі відзиву. Станом на 20.06.2023 матеріали справи так і не надійшли на адресу відповідача, просить повторно розглянути клопотання про продовження строку для подання відзиву та направлення на адресу відповідача копії позову та додатків для підготовки відзиву з метою захисту свого права.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з позовною заявою ТОВ Роліпс Захід Трейд на виконання вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України долучило докази її надіслання на юридичну адресу ТОВ Луцьккомунбуд - вул. Незалежності, буд. 106, смт. Торчин, Луцький р-н., Волинська обл. (а.с. 4-6).

Згідно витягу щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" (а.с. 83) відправлення вручено відповідачу особисто.

Суд також зауважує, що ТОВ Луцьккомунбуд не позбавлене можливості ознайомитись з матеріалами справи та отримати відповідні копії при необхідності.

Згідно відомостей з автоматизованої системи документообігу Господарського суду Волинської області 12.06.2023 будь якого клопотання/заяви від ТОВ Луцьккомунбуд ні на поштову, ні на електронну адресу суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене, подання відповідачем клопотання про продовження строку для подання відзиву до його закінчення, рівність всіх учасників судового процесу, з метою повного та всебічного розгляду справи ухвалою суду від 26.06.2023 продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю Луцьккомунбуд строк для подання відзиву на позовну заяву по 30.06.2023.

Відповідач у відзиві від 29.06.2023 позовні вимоги заперечує. Зазначає, що позивачем надано недостовірну та не повну інформацію щодо предмету спору, зокрема між сторонами відсутній договір, а отже зобов`язання сторін не визначені строком їх виконання і тому такий строк визначається у відповідності до ст. 530 ЦК України. Долучені до позову претензії направлені позивачем на юридичну адресу відповідача в березні 2023 року, однак фактичне розташування відповідача знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. І. Кондзелевича, буд. 1. Позивачем свідомо не було долучено до позову претензію № 2 від 16.05.2023, яку останній направив відповідачу 17.05.2023 на адресу: м. Луцьк, вул. І. Кондзелевича, буд. 1, в якій надав відповідачу термін для оплати (протягом семи днів з моменту отримання претензії), не дочекавшись встановленого строку (25.05.2023) 18.05.2023 позивач подав позов до суду про стягнення коштів. Відповідач, дотримуючись вимог досудового врегулювання спору, 22.05.2023 направив на адресу позивача відповідь на претензію № 2, в якій просив з метою мирного врегулювання спору надати оригінали документів, які підтверджують вимогу позивача. Позивачем прохання відповідача було проігноровано. Стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 30 000 грн 00 коп., вважає, що ця вимога не може підлягати задоволенню в повному обсязі, оскільки така сума адвокатських послуг є неспівмірною з складністю даної справи.

Крім того у відзиві зазначає, що без виклику сторін не можна реалізувати змагальність, визначену в ст. 13 ГПК України. Проте жодних клопотань щодо переходу на розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з повідомленням сторін не подав, не зазначив, яку саме недостовірну та неповну інформацію позивач не надав.

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не позбавляє сторін права на подачу заяв по суті спору та доказів в їх обґрунтування.

Суд не вбачає підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження чи у спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Позивач відзив відповідача отримав 30.06.2023, що підтверджується витягом щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" №4301644718071.

Строк для подання відповіді на відзив - по 03.07.2023.

Відповідь позивача на відзив відповідача на адресу суду надійшла 05.07.2023 з клопотанням про поновлення строку на подання відповіді на претензію від 22.05.2023.

Згідно ч. 4 ст. 166 ГПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

На підставі викладеного відповідь на відзив не розглядається судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №903/1030/19 від 31.08.2021.

За клопотанням позивача до матеріалів справи долучається відповідь на претензію від 22.05.2023, оскільки вона отримана ним після звернення з позовом.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи ст. 248 ГПК України щодо розгляду справи у спрощеному провадженні у розумні строки (але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі), призначення справи без повідомлення сторін, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору відповідно ст. 3 ЦК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами відповідно до ст. 629 ЦК України.

Аналогічні положення містить і ГК України.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Таким чином, законодавством передбачена можливість укладення договорів у спрощеному порядку через:

ділову переписку шляхом обміну документами, в тому числі електронними;

у вигляді конклюдентних дій (прийняття замовлення до виконання).

При цьому договори, укладені зазначеними способами, вважаються такими, що вчинені у письмовій формі.

Позивач відпустив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 360 782 грн 43 коп., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними (а.с. 7-44).

Договірні зобовязання між сторонами виникли у спрощений спосіб на підставі накладних.

Заперечення відповідача щодо отримання товару в матеріалах справи відсутні.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Строк оплати у накладних не встановлений, отже товар підлягав оплаті у день його прийняття.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк оплати товару встановлений ст. 692 ЦК України, що спростовує твердження відповідача про настання такого строку на підставі претензії позивача.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманого товару виконав частково на суму 16 077 грн. 43 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 4713 від 13.10.2022.

Позивач на адресу відповідача направив претензіі № 1 від 09.03.2023, 22.03.2023 з вимогою сплати боргу в сумі 344 707 грн. 66 коп., яка залишена останнім без відповіді та задоволення (а.с. 47-53).

17.05.2023 позивач на адресу відповідача направив претензію № 2 від 16.05.2023 з вимогою на суму 344 707 грн. 66 коп.

Відповідач у відповіді № 33 від 22.05.2023 на претензію № 2 зазначає, що згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. У 2022 році не виявлено договорів, які були б підписані з Товариством з обмеженою відповідальністю Роліпс Захід Трейд. Претензія буде розглянута лише після надання документів, які б підтверджували фінансові зобов`язання ТОВ "Луцьккомунбуд".

Чинним законодавством України не передбачена заборона звертатись з позовом до суду у випадку порушень договірних зобов`язань контрагентом без попереднього пред`явлення претензії, навіть якщо такий обов`язок прямо передбачений договором. Офіційне тлумачення стосовно питання обов`язковості досудового врегулювання спорів надав Конституційний суд України у справі N 1-2/2002 від 09.07.2002.

Так, обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист.

Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Договір між сторонами укладений у спрощений спосіб шляхом підписання накладних, строк оплати товару встановлений ст. 692 ЦК України. Докази погодження сторонами іншого строку оплати в матеріалах справи відсутні. Відповідач товар отримав у лютому 2022 року, 13.10.2022 перерахував 16 077 грн. 77 коп., які зараховані позивачем в оплату спірної поставки, претензію від 16.05.2023 отримав 18.05.2023, позовну заяву з доказами на її обрунтування, в тому числі спірні накладні, отримав 19.05.2023, проте борг не сплатив на день розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача становить 344 705 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем неоспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Позовні вимоги на суму 2 грн. 66 коп. не підлягають задоволенню у звязку з арифметичною помилкою позивача в розрахунку суми поставленого товару.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України № 3-рп/2003 від 30.01.2003).

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог в сумі 5 170 грн. 58 коп. відповідно до ст.ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Луцьккомунбуд (вул. Незалежності, буд. 106, смт. Торчин, Луцький р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 38079098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Роліпс Захід Трейд (вул. Гулакак Артемовського, буд. 23, кв. 3, м. Луцьк, Волинська обл., код ЄДРПОУ 43554734)

- 344 705 грн. 00 коп. основного боргу та 5 170 грн. 58 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 349 875 грн. 58 коп. (триста сорок дев`ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять грн. 58 коп.).

3. У позові на суму 2 грн. 66 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяА. М. Кравчук