Ухвала

від 20.07.2023 по справі 903/484/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

20 липня 2023 року Справа № 903/484/23 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Гандзілевська Яна Вікторівна

за відсутністю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в приміщенні Господарського суду Волинської області скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старовижівське Паливо - Торф" на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. по справі №903/484/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старовижівське Паливо - Торф" 174 225,91 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 737-0181000 від 01.01.2021,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Старовижівське Паливо - Торф" надіслало до суду скаргу на дії на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є., в якій просить суд:

1. Поновити строк для подачі скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. в межах 10 днів після вручення 27.06.2023 Боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження №72109997 від 23.06.2023 з примусового виконання судового наказу №903/484/23, виданого господарським Ьудом Волинської області 12.06.2023.

2. Прийняти скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. до розгляду.

3. Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є., що виявилися у винесені:

- постанови про відкриття виконавчого провадження №72109997 від 23.06.2023 з примусового виконання судового наказу №903/484/23, виданого господарським судом Волинської області 12.06.2023;

- постанови від 23.06.2023 про арешт коштів Боржника;

- постанови від 26.06.2023 про арешт майна: нерухомого майна, що належить Боржнику, за адресою: Волинська обл.. Ковельський р-н, смт.Стара Вижівка, вул.Незалежності, 91.

4. Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. про відкриття виконавчого провадження №72109997 від 23.06.2023 з примусового виконання судового наказу №903/484/23, виданого господарським судом Волинської області 12.06.2023.

5. Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. від 23.06.2023 про арешт коштів Боржника, винесену в межах виконавчого провадження №72109997.

6. Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. від 26.06.2023 про арешт майна Боржника: нерухомого майна, що належить Боржнику, за адресою: Волинська обл., Ковельський р-н, смт.Стара Вижівка, вул.Незалежності, 91, винесену в межах виконавчого провадження №72109997.

7. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. повернути судовий наказ №903/484/23, виданий господарським судом Волинської області 12.06.2023, стягувану - ТОВ «Волиньелектрозбут» (код ЄДОРПОУ 42159289, місцезнаходження: 43026, м. Луцьк, вул. Єршова, 11а).

Ухвалою суду від 11.07.2023 скаргу ТОВ "УКРДОРС" на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.07.2023 о 10:30 год. Запропоновано до дня судового засідання надати: стягувачу обґрунтовані пояснення (заперечення) щодо скарги та докази в їх обґрунтування; Приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є.: в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України відзив по суті викладених у скарзі обставин, документи в його обґрунтування.

Приватний виконавець в призначене судове засідання не з`явився, 14.07.2023 подав до суду відзив по справі, яв якому зазначив, що скарга є безпідставною та просив залишити без задоволення, а також представник 20.07.2023 помічник приватного виконавця подала заяву про розгляд скарги за її відсутності.

19.07.2023 ТОВ "Волиньелектрозбут" подало до суду пояснення (заперечення щодо скарги, в яких вказав, що дії приватного виконавця відповідають вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та Інструкції з організації примусового виконання рішень. Скаргу вважає безпідставною та просить залишити без задоволення.

Представник стягувача 20.07.2023 подала заяву про розгляд скарги за її відсутності.

У визначений судом день та час, скаржник свого представника в засідання суду не направивло.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" надіслало на адресу суду заяву про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старовижівське Паливо - Торф" 174225,91 грн. заборгованості, а також 268,40 грн. сплаченого судового збору.

16.05.2023 Господарським судом Волинської області видано судовий наказ №903/484/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старовижівське Паливо - Торф" (44401, Волинська область, смт. Стара Вижівка, вул. Незалежності, 91, код ЄДРПОУ 25093304) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" (43026, м. Луцьк, вул. Єршова, 11а, код ЄДРПОУ 42159289) 174 225,91 грн. заборгованості на рахунок НОМЕР_1 філії Волинського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України", ЄДРПОУ 42159289, 268,40 грн. сплаченого судового збору на рахунок НОМЕР_2 філії Волинського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України", ЄДРПОУ 42159289.

Судовий наказ набрав законної сили 09.06.2023.

23.06.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. відкрито виконавче провадження №72109997 та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належать боржнику ТОВ «Старовижівське Паливо - Торф» (а.с.44-47).

Вище вказані постанови отримані боржником 27.06.2023, що підтверджується витягом щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту АТ "Укрпошта" № 0600029574992 (а.с.51) та не заперечується скаржником.

З доводів скаржника сліду, що 30.06.2023 Скаржник (Боржник) отримав постанову від 26.06.2023 про арешт майна Боржника, а саме нерухоме майно в межах суми стягнення, що належить Боржнику (а.с.48).

Скаржник доводить, що у відповідності до частин першої та другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", вбачається, що виконавець (державний/приватний) має право прийняти до виконання подані йому виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання у разі, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташоване:

- для державного виконавця - у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби;

- для приватного виконавця - у межах виконавчого округу, в якому приватний виконавець здійснює свою діяльність та відповідно на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця.

Вважає, що стягувач, звертаючись до виконавця з заявою про примусове виконання рішення, має довести саме обставини знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, надати (додати до заяви) докази місцезнаходження майна боржника на цій території, а не докази фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна. За відсутності доданих стягувачем до заяви доказів знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, у виконавця, який не має повноважень до відкриття виконавчого провадження вчиняти виконавчі дії, пов`язані з розшуком майна боржника, відсутні підстави приймати до виконання виконавчий документ за місцезнаходженням майна боржника.

Зазначає, що у виконавця є підстави для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника лише за наявності документального підтвердження відомостей про наявність такого майна у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Зокрема відомостей про відкриті на ім`я боржника рахунки в банках або інших фінансових установах, розташованих в межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби або у межах виконавчого округу приватного виконавця. Сама лише констатація стягувачем у заяві про примусове виконання рішення про наявність у боржника певних рахунків у банківських та / або фінансових установах, розташованих в межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або у межах виконавчого округу приватного виконавця, за відсутності доданих до заяви доказів у підтвердження цих обставин, не є достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм, як місцезнаходження майна боржника.

Скаржник зазначає, що наявна інформація у Єдиному державному реєстрі приватних виконавців, Клехо Анатолій Євгенович зареєстрований як приватний виконавець виконавчого округу Волинської області.

Разом з цим, боржник має відкритий в Акціонерному товаристві Комерційному Банку «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ банку 14360570) рахунок № НОМЕР_3 . За змістом відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходження Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ банку 14360570) зареєстровано за адресою: 01001, м.Київ, вул.Грушєвського. 6уд. ІД.

Доводить, що грошові кошти є майном, а місцезнаходження майна (грошових коштів) Боржника є м.Київ, тому майно Боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. не здійснює діяльність і на який не розповсюджується його компетенція.

З огляду на вище викладене, Боржник вважає дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є., що виявилися у винесені постанови про відкриття виконавчого провадження №72109997 від 23.06.2023 з примусового виконання судового наказу №903/484/23, виданого Господарським судом Волинської області 10.06.2023 та постанови від 23.06.2023 про арешт грошових коштів Боржника протиправними та такими, що порушують права Боржника, оскільки проведені з порушенням виконавцем територіальної юрисдикції (не за місцезнаходженням майна Боржника).

Дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є., що виявилися у винесені в межах виконавчого провадження №72109997, відкритого з порушенням територіальної юрисдикції, постанова від 26.06.2023 про арешт майна Боржника: нерухомого майна, що належить Боржнику, за адресою: Волинська обл., Ковельський р-н., смт.Люблинець, вул.Заводська,5, також є протиправною та такою, що порушує права Боржника.

Судом встановлено, що приватним виконавцем Клехо А.Є., на підставі ст. ст. 3, 4, 24, 26, Закону України "Про виконавче провадження", 23.06.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72109997 та арешт коштів боржника.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов про відкриття виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди рекомендованим листом №0600029574992 направлено боржнику за його адресою, зазначеною у виконавчому документі, які відповідно до інформації з АТ «Укрпошта» були вручені 27.06.2023.

Згідно статті 28 Закону, боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Пунктом 5 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Положеннями статті 18 вказаного Закону визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч.1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Водночас, частиною 3 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Згідно з ч.2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника -фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Таким чином, законодавець дає стягувачу право вибору, яким чином виконавчий документ буде передано до примусового виконання, або за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, або за місцезнаходженням майна боржника.

Згідно ч. 1 статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Згідно ч. 2 цієї ж статті приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до посвідчення приватного виконавця Клехо А.Є. № 0069 виданого 20.06.2017 Міністерством юстиції України виконавчим округом є Волинська область (а.с.80).

Також згідно Інформаційної довідки з Єдиного реєстру приватних виконавців України Клехо А.Є. здійснює свою діяльність на територій виконавчого округу Волинської області. Помічником приватного виконавця, згідно вказаного документу є Місько Віта Василівна (а.с.87).

В ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», зазначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника -юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

З доводів приватного виконавця слідує, що при реєстрації виконавчого документу та заяви про примусове виконання рішення, яка проводилась 23.06.2023, встановлено, що підстав для винесення повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання не має, оскільки виконавчий документ відповідає вимогам, передбачених статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» та пред`явлений до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області за місцезнаходженням боржника - юридичної особи. Також, на вказаний виконавчий документ не розповсюджуються обмеження встановлені статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження».

Після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем перевірялась інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо суб`єкта за параметром запиту код ЄДРПОУ 25093304.

Згідно вищевказаної інформації, за боржником ЄДРПОУ 25093304 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 23.06.2023 року містились дані щодо:

надання ТзОВ «Старовижівське паливо-торф» земельної ділянки, кадастровий номер 0725055100:01:012:0003, площею 2.1938 га на підставі договору суборенди земельної ділянки, серія та номер: б\н, виданий 01.01.2019, що знаходиться на землях промисловості за адресою: Волинська обл., смт Стара Вижівка, вул. Незалежності, буд. 91.

Відповідно до Договору № 00-17/09 від 17.09.2010, наданого боржником ТзОВ «Старовижівське паливо-торф» як додатку до скарги на дії приватного виконавця Клехо А.Є., боржник орендує виробничу базу, яка знаходиться за адресою: смт Стара Вижівка, вул. Незалежності, 91. Саме за цією адресою, згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка є одним із додатків до вказаної Скарги, зареєстроване місцезнаходження юридичної особи ТзОВ «Старовижівське паливо-торф».

Даний факт доводить, що ТзОВ «Старовижівське паливо-торф» здійснює свою діяльність на території виконавчого округу Волинської області.

Відповідно до наказу Господарського суду Волинської області від 16.05.2023 року № 903/484/23, адресою місцезнаходження відповідача (боржника) ТзОВ «Старовижівське паливо-торф» зазначено: 44401, Волинська обл., смт Стара Вижівка, вул. Незалежності, буд. 91.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, боржник ТзОВ «Старовижівське паливо-торф» здійснює свою діяльність на території Волинської області, оскільки вказана юридична особа орендує земельну ділянку, кадастровий номер 0725055100:01:012:0003, площею 2.1938 га, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Відділ у Старовижівському районі Міжрайонного управління у Ратнівському та Старовижівському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.

Також на підставі інформації з відповіді на запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, боржник ТзОВ «Старовижівське паливо-торф» є власником транспортного засобу марки МАN, моделі ТGА18.410, 2001 року виробництва. Номерний знак: НОМЕР_4 . Згідно з додатком 4 вимог до номерних знаків транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ від 02.03.2021 № 166, літеросполуки АС на номерному знаку вказаного автомобіля позначають адміністративно-територіальну належність місця реєстрації транспортного засобу до території Волинській області. Вказана інформація доводить, що ТзОВ «Старовижівське паливо-торф» володіє рухомим майном, що зареєстроване на території Волинської області.

Відповідно до пункту 7 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші боржника.

У разі якщо в заяві стягувана зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з пунктом 4 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до пунктів 5,6 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Враховуючи викладене, керуючись вказаними нормами законодавства, приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. було винесено постанову про арешт коштів боржника АСВП № 72109997 від 23.06.2023. В результаті перевірки інформації стосовно наявності та/або стану рахунків ТзОВ «Старовижівське паливо-торф», було встановлено, що коштів, достатніх для задоволення вимог стягувана недостатньо, тому приватним виконавцем було звернено стягнення на інше належне боржнику майно.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

При примусовому виконанні судового наказу № 903/484/23 від 12.06.2023 виданого Господарським судом Волинської області, приватним виконавцем Клехо А.Є. було винесено постанову про арешт майна боржника АСВП № 72109997. Цією постановою було накладено арешт на невизначене нерухоме майно, що належить боржнику ТзОВ «Старовижівське паливо-торф» в межах суми стягнення, а не на конкретні речі.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Старовижівське паливо-торф» на дії приватного виконавця зазначено, що боржник відповідно до договору оренди № 00-17/09 від 17.09.2010 прийняв в строкове платне користування виробничу базу, що знаходиться за адресою: Волинська обл., смт Стара Вижівка, вул. Незалежності, буд. 91.

Крім того, відповідно до умов договору суборенди земельної ділянки, № б\н від 01.01.2019, вказаний боржник прийняв в строкове платне володіння та користування земельну ділянку кадастровий номер: 0725055100:01:012:0003, що знаходиться на землях промисловості за адресою: Волинська обл., смт Стара Вижівка, вул. Незалежності, буд. 91. Орендодавцем по зазначених договорах, згідно скарги боржника (скаржника) виступає ТзОВ «Кришталевий ліс» (ЄДРПОУ 36689519).

Згідно з ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», звернутися до суду з позовом про зняття арешту з майна може особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові. Тому в даному випадку, звертатися до суду з позовом про зняття арешту з майна, може орендодавець ТзОВ «Кришталевий ліс», а не боржник (скаржник) ТзОВ «Старовижівське паливо-торф».

Отже, враховуючи вище викладенні обставини скарги та докази судом встановлено, що виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Волинської області за №903/484/23 відкрито приватним виконавцем Клехо А.Є. за місцем за місцезнаходженням боржника - ТзОВ «Старовижівське паливо-торф», відповідно до приписів ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Правова позиція, викладена в Постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21 травня 2021 року по Справі № 905/64/15 ґрунтується на критерії місцезнаходження майна боржника, а не місцезнаходження божника, тому не є аналогічною по суті.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, судом встановлено, що постанова приватного виконавця Клехо А.Є про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на кошти боржника, про арешт майна Боржника: нерухомого майна в межах суми стягнення, що належить Боржнику, за адресою: Волинська обл., Ковельський р., смт. Стара Вижівка, вул.Незалежності, 91, є законними та обґрунтованими та останні прийняті в межах повноважень приватного виконавця Клехо А.Є.

Отже, враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є

З врахуванням викладеного, вимога про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. повернути судовий наказ №903/484/23, виданий господарським судом Волинської області 12.06.2023, стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» до задоволення не підлягає.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин скарги їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні скарги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван 7де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження, ст.ст. 234, 341-342 ГПК України, господарський суд ,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Старовижівське Паливо - Торф" на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. по справі №903/484/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старовижівське Паливо - Торф" 174225,91 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 737-0181000 від 01.01.2021, відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 20.07.2023.

Суддя І. О. Гарбар