Рішення

від 02.06.2023 по справі 908/1022/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/99/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2023Справа № 908/1022/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства «ОХОРОННИЙ ХОЛДИНГ СЛАВУТИЧ-ЛЮКС», вул. Волгоградська, будинок 26-А, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код юридичної особи 43568443

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАНІУМ-П», вул.12 Квітня, будинок 2, м. Запоріжжя, 69001; ідентифікаційний код юридичної особи 44219323

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору

29.03.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства «ОХОРОННИЙ ХОЛДИНГ СЛАВУТИЧ-ЛЮКС», м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАНІУМ-П», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором на охорону №2108/01-ф від 21.08.2021 в розмірі 150 178,35 грн, з яких: основний борг 88 520,00 грн, пеня 37 784,70 грн, збитки від інфляції 21 239,88 грн, три проценти річних 2633,77 грн.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2023 справу № 908/1022/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 03.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1022/23 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/99/23. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1022/23.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 03.05.2023, відповідно до ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.

Запропоновано позивачу у строк до 18.05.2023 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно із вимогами ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 02.06.2023, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором на охорону № 2108/01-ф від 21.08.2021.

На виконання умов договору та підтвердження об`єму наданих послуг між позивачем та відповідачем підписано акти здачі-приймання робіт, отже відповідно до п. 2.5 договору відповідач до 10 числа місяця, наступного за звітним, мав оплатити послуги, надані позивачем. Відповідач здійснив часткову оплату, у зв`язку з чим заборгованість становить 88 520,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також просить стягнути пеню в розмірі 37 784,70 грн, інфляційні збитки у розмірі 21 239,88 грн, три проценти річних в розмірі 2633,77 грн.

Поштове відправлення з ухвалою суду від 03.04.2023, що було надіслано відповідачу, повернуто до суду без вручення, з відміткою у довідці Укрпошти: «за закінченням терміну зберігання».

Разом з тим, адреса відповідача зазначена згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь за запит № 37973 від 19.04.2023), а саме місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАНІУМ-П» (ідентифікаційний код юридичної особи 4421932) - вул. 12 Квітня, будинок 2, м. Запоріжжя, 69001.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п. п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або «Адміністративна послуга» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 99-3, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Невручені міжнародні поштові відправлення надсилаються до місця міжнародного поштового обміну, з якого вони були одержані.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання учасником справи кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Згідно зі ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відзиву відповідача, за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

21.08.2021 між Приватним підприємством «ОХОРОННИЙ ХОЛДИНГ СЛАВУТИЧ-ЛЮКС» (Виконавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТИТАНІУМ-П» (Замовник, відповідач у справі) укладено договір № 2108/01-ф на охорону (надалі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Замовник передає належний йому об`єкт, приміщення, що перераховані у Дислокації (Додаток № 1 до Договору), а Виконавець зобов`язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності цілісності «Об`єкту» від противоправних посягань, припинення несанкціонованого доступу сторонніх осіб до «Об`єкту».

Дислокація «Об`єкта» - територія будівельного майданчика за адресою: вул. 12 Квітня, 2, м. Запоріжжя (Додаток 1 до договору 2108/01-ф від 21.08.2021).

Пунктом 1.3 Договору визначено, що Охорона «Об`єкта» здійснюється у дні і години, вказані у Дислокації. У випадку встановлення Замовником на «Об`єкті» перепускного та внутрішньо об`єктового режиму, вони погоджуються з Виконавцем. Сторони спільно розробляють інструкцію про порядок здійснення контролю за дотриманням «Об`єкті» пропускного та внутрішньо об`єктового режиму постовими Виконавця.

У пунктом 2.1. Договору обумовлено, що ціна послуг охорони за цим Договором є договірною і зазначається «Сторонами» у Протоколі узгодження договірної ціни (Додаток № 2 до Договору).

Згідно із Протоколом узгодження договірної ціни Сторони узгодили вартість послуг охорони у розмірі 68 (шістдесят вісім) грн.00 коп. за одну годину охорони одним працівником Виконавця.

Згідно з п. 2.2. Договору вартість охоронних послуг за Договором на кожний окремий місяць розраховується «Сторонами» на підставі Дислокації (додаток № 1 до Договору), відповідно до фактичної кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості.

Відповідно до п. 2.5. Договору оплата за послуги Виконавця здійснюється Замовником не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 3.2.3 Договору обов`язком Замовника є своєчасно, згідно з п. 2.5 цього Договору, здійснювати розрахунки з Охороною за надані послуги.

Датою оплати вважається дата зарахування коштів Замовника на банківський рахунок Виконавця (п. 2.6. Договору).

Згідно з п. 2.7. Договору протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання Замовником від Виконавця двох примірників акту наданих послуг, Замовник розглядає отриманні акти, та в разі відсутності зауважень до наданих послуг, підписує і повертає один примірник підписаного акту Виконавцю.

Пунктом 2.8. Договору погоджено, що у випадку наявності у Замовника заперечень/зауважень щодо обсягу та/або якості послуг з охорони, наданих Виконавцем у звітному місяці, Замовник має право не підписувати акт наданих послуг, та зобов`язаний в той же термін у письмовій формі надати Виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

Відповідно до п. 2.9. Договору за умови неповернення Замовником підписаного акту наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень/зауважень щодо обсягу та/або якості послуг, наданих Виконавцем у звітному місяці, вважається, що послуги у такому місяці надані Виконавцем в повному обсязі і прийняті Замовником без зауважень, підлягають оплаті, а акт наданих послуг таким, що підписаний Сторонами.

На виконання умов Договору та підтвердження об`єму наданих послуг між позивачем та відповідачем підписано наступні акти здачі-приймання робіт:

- акт № 1466 від 31.01.2022 на загальну суму 50 592,00 грн;

- акт № 2829 від 28.02.2022 на загальну суму 45 696,00 грн.

Акти відповідачем підписано без зауважень з приводу об`єму, якості, повноти, своєчасності надання послуг, отже вважаються погодженими.

22.02.2022 відповідач здійснив часткову оплату за актом № 1466 у сумі 7 768,00 грн.

Таким чином, залишок несплачених за актом № 1466 від 31.01.2022 послуг становить 42 824,00 грн.

За актом № 2829 від 28.02.2022 на суму 45 696,00 грн оплата не здійснена.

Розмір загальної заборгованості за двома актами становить 88 520,00 грн.

Оскільки відповідач надані послуги з охорони не оплатив, в результаті чого в нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 88 520,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією №0310/22 від 03.10.2022 про сплату заборгованості в розмірі 88 520,00 грн.

Докази сплати боргу в матеріалах справи відсутні.

Стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 88 520,00 грн основного боргу, а також пені в розмірі 37 784,70 грн, трьох процентів річних в розмірі 2633,77 грн та інфляційних збитків у розмірі 21 239,88 грн стало предметом розгляду даної справи.

Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими, що виникли з договору про надання послуг договір з охорони.

Статтею 638 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктами 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно із ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Сторони уклали договір про надання послуг з охорони.

Відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити надані позивачем послуги у повному обсязі за договором № 2108/01-ф від 21.08.2021, що передбачено в п. п. 2.5, 3.2.3 цього договору.

На виконання умов договору позивачем надано послуги, відображені у вище перелічених актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) всього на суму 96 288,00 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за актом № 1466 у сумі 7 768,00 грн.

Решта вартості наданих послуг не оплачена.

Заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи в суді становить 88 520,00 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Умовами укладеного між сторонами договору визначені документи, що підтверджують надання послуг з охорони і які позивач після надання надає замовнику для узгодження та підписання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що матеріали справи містять належні та достатні докази на підтвердження належного виконання позивачем зобов`язань за договором, перелічені вище акти здачі-приймання робіт (надання послуг), підписані без зауважень відповідачем, приєднано до матеріалів справи.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У справі, що розглядається, спір виник з приводу не оплати відповідачем вартості наданих послуг в розмірі 88 520,00 грн.

Відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати боргу, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 88 520,00 грн заборгованості за надані послуги з охорони, які підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь за прострочення виконання основного зобов`язання пеню за загальний період з 11.03.2022 до 07.03.2023 в розмірі 37 784,70 грн, 3% річних за період з 11.03.2022 до 07.03.2023 в розмірі 2633,77 грн та інфляційні втрати з 11.03.2022 до 07.03.2023 в розмірі 21 239,88 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 ЦК України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами п. 2.5 Договору оплата за послуги позивача здійснюється відповідачем не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки не оплатив надані послуги.

У зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення з оплати послуг позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період з 11.03.2022 до 07.03.2023 в розмірі 37 784,70 грн.

Пунктом 1 ст. 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2.4 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг за Договором, Замовник сплачує Охороні пеню у розмірі 10%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої плати за кожний день прострочення платежів у межах трирічного строку позовної давності.

Перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем, судом встановлено, що період нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання є більшим, ніж передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, здійснивши розрахунок пені за період з 10.03.2022 до 10.09.2022 (шість місяців), суд вважає обґрунтованим розміром пені, виходячи з суми простроченої суми боргу, 16 200,73 грн.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наведені позивачем розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд встановив, що позивачем правильно здійснено розрахунки, а заявлені суми обґрунтовані.

Оскільки мало місце неналежного виконання зобов`язань відповідачем щодо оплати наданих послуг, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 16 200,73 грн, трьох процентів річних в розмірі 2633,77 грн, інфляції в розмірі 21 239,88 грн.

Відповідачем не спростовано встановлені судом обставини щодо невиконання обов`язку щодо оплати наданих позивачем послуг.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позов обґрунтованим, доводи наведені в позовній заяві доведеними та такими, що відповідають чинному законодавству, а відтак позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням розрахунку пені, виконаного судом.

Згідно із ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача про пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАНІУМ-П» (вул.12 Квітня, будинок 2, м. Запоріжжя, 69001; ідентифікаційний код юридичної особи 44219323) на користь Приватного підприємства «ОХОРОННИЙ ХОЛДИНГ СЛАВУТИЧ-ЛЮКС» (вул. Волгоградська, будинок 26-А, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код юридичної особи 43568443) заборгованість за надані послуги з охорони в розмірі 88 520,00 грн (вісімдесят вісім тисяч п`ятсот двадцять гривень 00 коп.), пеню в розмірі 16 200,73 грн (шістнадцять тисяч двісті гривень 73 коп), трьох процентів річних в розмірі 2633,77 грн (дві тисячі шістсот тридцять три гривні 77 коп), інфляційні втрати в розмірі 21 239,88 грн (двадцять одну тисячу двісті тридцять дев`ять гривень 88 коп) Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАНІУМ-П» (вул.12 Квітня, будинок 2, м. Запоріжжя, 69001; ідентифікаційний код юридичної особи 44219323) на користь Приватного підприємства «ОХОРОННИЙ ХОЛДИНГ СЛАВУТИЧ-ЛЮКС» (вул. Волгоградська, будинок 26-А, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код юридичної особи 43568443) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2298,24 грн (дві тисячі двісті дев`яносто вісім гривень 24 коп.). Видати наказ.

У іншій частині позову щодо стягнення пені в розмірі 21 583,97 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.07.2023.

Суддя І. С. Горохов