Рішення

від 27.06.2023 по справі 910/2895/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.06.2023Справа № 910/2895/21

За позовом Дочірнього підприємства "Будівельно - інвестиційна група 4";

до Київської міської ради;

про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І.П.

Представники:

Від позивача: Перелі Д. Д., керівник юридичної особи;

Від позивача: Берковська О. М., адвокат, довіреність від 06.02.2023;

Від відповідача: Тхорик С.М., уповноважена особа, довіреність № 225-КМГ-9 від 03.01.2023.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Будівельно - інвестиційна група 4" (далі також - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі також - відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки у редакції позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наявність передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" підстав для укладення на новий строк договору оренди земельної ділянки від 28.10.2004, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №66-6-00201 від 02.11.2004, дія якого закінчилась.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022, відмовлено у задоволенні позову повністю.

Постановою Верховного Суду від 13.12.2022 касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Будівельно- інвестиційна група 4" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі № 910/2895/21 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2022, справа № 910/2895/21 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 прийнято справу № 910/2895/21 до свого провадження суддею Мандриченко О.В. та призначено підготовче засідання на 07.02.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/2895/21 до судового розгляду по суті.

Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 27.06.2023 представники позивача позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.06.2023 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

27.06.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 36 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" затверджено проект відведення земельної ділянки Дочірньому підприємству "Будівельно-інвестиційна група 4", передано у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,32 га для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на пр-т. Возз`єднання, 13-В у Дніпровському районі м. Києва за рахунок земель запасу та громадської забудови.

На виконання вказаного рішення, 28.10.2004 між Дочірнім підприємством "Будівельно-інвестиційна група 4" (далі також - орендар) та Київською міською радою (далі також - орендодавець) був укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №66-6-00201 від 02.11.2004 (далі - договір).

Відповідно до умов договору орендодавець, на підставі п.36 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419/1829, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі-об`єкт оренди, земельна ділянка), визначену цим договором. Об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - пр-т. Возз`єднання, 13-В у Дніпровському районі м. Києва, розмір - 3 249 кв. м, цільове призначення - для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом, кадастровий номер: 8000000000:63:084:0019, договір укладено на 5 років (п. 1.1, 2.1, 3.1 договору).

Відповідно до п.4.2. договору, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5% від її нормативної грошової оцінки.

Передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору (п. 6.1., 6.2. договору).

За змістом п. 8.3. договору, після закінчення строку, на який було укладено цей договір, при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов цього договору, орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Згідно з п. 8.4. договору, орендар зобов`язаний приступити до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим договором, та після підписання цього договору і акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації договору, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 11.7. договору встановлено, що поновлення договору: після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; у разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 02.11.2004, підписаним між сторонами, земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:63:084:0019 передано позивачеві.

У подальшому, рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2008 у справі №2/33 за позовом Дочірнього підприємства "Будівельно-інвестиційна група 4" до Київської міської ради внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 02.11.2004 №66-6-00201, вважаючи укладеною угоду (договір про внесення змін) до договору оренди земельної ділянки від 02.11.2004 №66-6-00201 в редакції, яка підписана Дочірнім підприємством "Будівельно-інвестиційна група 4" на умовах визначених договором, а саме: внести зміни в пункт 2.1. договору, де слова "для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом" замінити словами "для будівництва та обслуговування адміністративного будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом"; внести зміни до п.3.1. договору, виклавши його в новій редакції: "Договір укладено на 15 (п`ятнадцять) років"; зобов`язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати угоду (договір про внесення змін) до договору оренди земельної ділянки між орендодавцем - Київською міською радою та Дочірнім підприємством "Будівельно-інвестиційна група 4", у встановленому порядку.

Отже, рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2008 у справі №2/33, яке набрало законної сили, строк дії договору оренди земельної ділянки від 28.10.2004 (державна реєстрація 02.11.2004) був змінений на 15 років - до 02.11.2019.

На виконання вказаного рішення Господарського суду міста Києва, сторонами підписано угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02.11.2004 за №66-6-00201, яку зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №66-6-00455 від 03.03.2008.

30.08.2020 відповідач звернувся до орендаря з листом №05708-18492 про сплату заборгованості з орендної плати за землю на суму 58 300,00 грн.

Згідно платіжного доручення №2 від 09.10.2020 орендарем сплачено заборгованість з орендної плати за землю на суму 58 300,00 грн.

07.12.2020, тобто після закінчення строку дії договору оренди, позивач, як орендар, звернувся до Київської міської ради з повідомленням №778532050 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.10.2004, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №66-6-00201 від 02.11.2004, в якому позивач підтверджував повне виконання умов договору оренди земельної ділянки, відсутність заборгованості з орендної плати за земельну ділянку станом на сьогоднішній день, надало згоду на приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства.

Як стверджує позивач, разом з указаним повідомленням, орендарем був наданий проект додаткової угоди про поновлення терміну договору оренди.

Проте, вказана пропозиція була залишена Київською міською радою без відповіді та задоволення.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач посилається на наявність передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" підстав для укладення на новий строк договору оренди земельної ділянки від 28.10.2004, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №66-6-00201 від 02.11.2004, дія якого закінчилась.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач зазначає, що позивачем порушено умови п. 8.4., 11.7. укладеного між сторонами договору та вказує, що земельна ділянка за цільовим призначенням не використовується, зазначена ділянка частково захаращена сміттям, а на частині земельної ділянки розташована стоянка для автомобілів, позивач систематично не сплачував орендну плату та пропустив строк, передбачений п.11.7 договору, на звернення до орендодавця щодо поновлення цього договору.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" (тут і далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), стаття 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі", Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до чистин 1, 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до частин 1-3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами 6-8, 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності), уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі.

При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", так і для підстави, передбаченої частиною 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша-п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто, виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах №159/5756/18 та №313/350/16-ц, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі №903/1030/19.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у вказаних постановах від 22.09.2020 зазначила, що близький за змістом висновок викладено в тому числі і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Разом з тим, у вказаних постановах від 22.09.2020 у справах №159/5756/18 та №313/350/16-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17, в частині необов`язковості повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

З огляду на зміст частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України вказані висновки враховуються господарським судом при розгляді даної справи.

Як було раніше встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2008 у справі №2/33, яке набрало законної сили, строк дії договору оренди земельної ділянки від 28.10.2004 (державна реєстрація 02.11.2004) був змінений на 15 років - до 02.11.2019.

На виконання вказаного рішення Господарського суду міста Києва, сторонами підписано угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02.11.2004 за №66-6-00201, яку зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №66-6-00455 від 03.03.2008.

Суд вказує, що пунктом 11.7. договору встановлено, що поновлення договору: після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, у разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з позовної заяви, позивач вказує, що 07.12.2020, тобто після закінчення строку дії договору оренди, позивач, як орендар, звернувся до Київської міської ради з повідомленням №778532050 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.10.2004, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №66-6-00201 від 02.11.2004, в якому підтверджував повне виконання умов договору оренди земельної ділянки, відсутність заборгованості з орендної плати за земельну ділянку станом на сьогоднішній день, надало згоду на приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства.

Однак, у відповіді на відзив, позивач уже вказує про направлення 05.09.2019 листа-повідомлення на адресу Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про поновлення договору оренди земельної ділянки, на підтвердження чого надає копію накладної кур`єрської доставки "Триммер", в графі "опис вкладення" якої вказано "конверт".

Надалі, при поданні апеляційної скарги, позивач вказував, що 22.07.2019 направляв на адресу Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації лист-повідомлення № 67 від 22.07.2019 про поновлення договору оренди земельної ділянки та надав на розгляд суду апеляційної інстанції копію накладної кур`єрської доставки "Триммер", в графі "опис вкладення" якої вказано "лист про продов. дог. оренди зем. ділянки пр. Возз`єднання, 13В між КМДА та ДП "БІГ-4" вих. № 67 від 22.07.2019 та проект дод. Угоди до дог в 2-х примірн".

Проте, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позові не посилався на листи від 05.09.2019 та 22.07.2019 як на підставу своїх вимог.

Суд вказує, що рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463 затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві (далі - Порядок).

Пунктами 1.3, 1.4 Порядку передбачено, що клопотання (заяви), передбачені цим Порядком, подаються до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань. Форма клопотань (заяв), окрім заяви на приватизацію земельної ділянки, затверджується цим рішенням. Реєстрація зазначених клопотань (заяв), формування відповідних справ-клопотань та реєстрація їх передачі на розгляд та опрацювання відповідним структурним підрозділам приймальня Київради з земельних питань здійснює за допомогою технічних засобів ПК "Кадастр" із забезпеченням їх одночасного оприлюднення на офіційному веб-сайті Київської міської ради (www.kmr.gov.ua). Приймальня Київради з земельних питань підконтрольна Департаменту земельних ресурсів, який вживає відповідних заходів щодо матеріально-технічного забезпечення приймальні.

Пунктом 9.3 Порядку передбачено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, звертається до Київської міської ради з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі через приймальню Київради з земельних питань. Форма листа-повідомлення та додатків до нього встановлюється додатком 4 до цього рішення.

Зі змісту додатку 4 вбачається, що до листа-повідомлення додається:

- проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, підписаний та скріплений печаткою орендаря;

- ???нотаріально посвідчені копії документів щодо правового статусу об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), якщо такі розташовані на земельній ділянці;

- ???копії матеріалів технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, якщо такі розташовані на земельній ділянці.

- довідка органів Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості з орендної плати;

- документи, які підтверджують виконання умов договору щодо будівництва об`єкта або які обґрунтовують необхідність поновлення договору оренди земельної ділянки для завершення такого будівництва (у разі якщо договором оренди встановлювався термін для завершення будівництва об`єкта), в тому числі інформація про сплату пайової участі на розвиток інфраструктури міста;???

- засвідчені печаткою та підписом керівника зацікавленої особи копії установчих документів (для юридичних осіб), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (для юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців), копія реєстраційного номера облікової картки платника податку (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України) (для фізичних осіб-підприємців), а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу, та копія реєстраційного номера облікової картки платника податку (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України)*. ???

- довіреність або засвідчена в установленому порядку її копія, на підставі якої інтереси заявника представлятиме його уповноважена особа (у разі якщо клопотання подається представником).

Проте, як вбачається з листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки № 67 від 22.07.2019 та копії накладної кур`єрської доставки "Триммер", в графі "опис вкладення" якої вказано "лист про продов. дог. оренди зем. ділянки пр. Возз`єднання, 13В між КМДА та ДП "БІГ-4" вих. № 67 від 22.07.2019 та проект дод. Угоди до дог в 2-х примірн", позивачем всупереч п. 9.3. Порядку поданий не повний пакет документів, а саме ним не подано до Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації: довідку органів Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості з орендної плати; документи, які підтверджують виконання умов договору щодо будівництва об`єкта або які обґрунтовують необхідність поновлення договору оренди земельної ділянки для завершення такого будівництва (у разі якщо договором оренди встановлювався термін для завершення будівництва об`єкта), в тому числі інформація про сплату пайової участі на розвиток інфраструктури міста; засвідчений печаткою та підписом керівника зацікавленої особи копії установчих документів (для юридичних осіб), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд зазначає, що відповідно до листа Головного управління ДФС у м. Києві № 9769/9/26-15-17-01-15 від 16.04.2019, сума податкового боргу по платі за землю позивача складала 58 300,00 грн.

Крім цього судом встановлено, що за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 сума податкового боргу позивача складала 58 260,91 грн, про що свідчить лист Головного управління ДФС у м. Києві № 252/ЗПІ/26-15-13-02-12 від 07.04.2023.

Як вбачається зі змісту п. 4.5. договору, орендна плата вноситься орендарем за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок 33218812800005 КЕКД 13050200 у УДК у м. Києві, МФО 820019. Отримувач: ФУ у Дніпровському р-н м. Києва, ідентифікаційний код 26077906. Питання сплати податку на додану вартість ті інших податкових платежів, що пов`язані з виконанням договору, вирішуються орендарем в установленому законодавством України порядку.

Тобто, за умовами договору, позивачем мала вноситися орендна плата щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового).

Проте, як вбачається з листів Головного управління ДФС у м. Києві №9769/9/26-15-17-01-15 від 16.04.2019 та № № 252/ЗПІ/26-15-13-02-12 від 07.04.2023, позивач, всупереч умовам договору, орендну плату не вносив, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість.

Вказане також свідчить, що позивачем у листі-повідомленні про поновлення договору оренди земельної ділянки № 67 від 22.07.2019, який направлений на адресу Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, не могла бути надана довідка органів Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості з орендної плати.

Суд зазначає, що вказану заборгованість з орендної плати позивачем сплачено лише 09.10.2020 платіжним дорученням №2 від 09.10.2020.

Сплаті заборгованості передував лист відповідача №05708-18492 від 30.08.2020 про сплату заборгованості з орендної плати за землю на суму 58 300,00 грн.

А відтак, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач не добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди земельної ділянки в частині внесення орендної плати.

Суд зазначає, що відповідно до п. 8.4. договору, орендар зобов`язаний:

- приступити до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим договором, та після підписання цього договору і акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації договору, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку;

- використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення;

- своєчасно вносити орендну плату, забезпечити вільний доступ до земельної ділянки представнику контролюючих органів;

- повернути земельну ділянку орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього договору;

- у строки, встановлені чинним законодавством, звітувати перед податковими органами району за місцем розташування земельної ділянки про сплату орендної плати;

- передати виконавчому органу Київради - Київській міській державній адміністрації Головному управлінню житлового забезпечення) 5 % загальної площі будинку (крім службової) на підставі п. 41 рішення Київради від 18,12.2003р. за № 267/1142 "Про бюджет міста Києва на 2004 рік";

- питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київської міської ради від 27.02.2003р. за № 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва;

- виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 30.04.2004р. за № 19-3781, управління охорони навколишнього природного середовища від 30,04.2004р. за. № 071/04-4-19/1449 та головного державного санітарного лікаря м. Києва від 10.03.2004р. за № 1621;

- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельної ділянки;

- об`єкт розмістити доза межами охоронних зон інженерних комунікацій, в т.ч. водопроводів d = 300 мм та d = 600 мм;

- відшкодувати відновлюючу вартість зелених насаджень (акт обстеження зелених насаджень від 03.03.2004р. за № 47) та інші майново-правові питання вирішити в установленому порядку;

- проектом будівництва житлового будинку передбачити місця постійного зберігання автотранспорту (крім відкритих автостоянок) у кількості, не меншій за кількість квартир у цьому будинку;

- у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки надати коло цього договору до районного податкового органу за місцем розташування земельної ділянки.

Отже, зокрема, позивач був зобов`язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку.

Однак, позивачем з 2004 року по день розгляду справи в суді так і не розроблено та не отримано затвердженої проектною документацією на будівництво.

Доказів, які б свідчили про протилежне позивачем до суду не подано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач протягом 19-ти років не вчиняв дії щодо виконання договору в частині завершення забудови земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, яка мала б бути затверджена в установленому порядку.

А відтак позивачем за час дії договору не виконане своє зобов`язання у вказаній частині, що також може свідчити про не добросовісне виконання своїх обов`язків за спірним договором.

Поміж іншого, позивач також був зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Проте, як вбачається з акту обстеження земельної ділянки № 20-0721-04 від 11.12.2020, на спірній земельній ділянці ростуть зелені насадження, розміщено гостьову парковку, спортивний майданчик та сміття, земельна ділянка за призначенням не використовується.

Також актом обстеження № ДК/89-АО/2023 від 11.05.2023 встановлено, що на земельній ділянці розміщується автомобільна стоянка на іншій частині огорожене парканом футбольне поле, ділянка має частково ґрунтове покриття та частково заасфальтована, межові знаки в натурі (на місцевості) відсутні.

Вказане узгоджується з тим фактом, що у позивача відсутня проектна документація на будівництво, у зв`язку з чим у останнього відсутні правові підстави для забудови вказаної земельної ділянки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не виконане своє зобов`язання за договором в частині використання земельної ділянки за цільовим призначенням, що також не може свідчити про добросовісне виконання своїх обов`язків за спірним договором.

А відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №66-6-00201 від 02.11.2004.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судових засіданнях всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.07.2023.

Суддя О.В. Мандриченко