Рішення

від 20.07.2023 по справі 914/1358/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2023 Справа № 914/1358/23

м. Львів

За позовом: Національного Банку України, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «Метрополіс», м. Львів,

про стягнення 44850,37 грн

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Представники сторін не викликались

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua. не здійснювалося.

1.Історія розгляду справи

1.1. Національний Банк України (надалі позивач, НБУ) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «Метрополіс» (надалі відповідач, ТзОВ-фірма «Метрополіс») про стягнення штрафних санкцій в розмірі 44 850,37 грн.

1.2.Ухвалою суду від 03.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

1.3.Сторонами подано такі заяви по суті справи:

30.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№13543/23);

12.06.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№14597/23);

21.06.2023 від відповідача надійшли заперечення (вх.№15502/23);

11.07.2023 від позивача надійшли письмові пояснення щодо заперечення відповідача (вх.№17163/23).

1.4.Заперечень від сторін проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у встановлений чинним процесуальним законом строк не надходило.

1.5.Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.6.Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

1.7.Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, сторонам створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

2.Аргументи сторін

2.1.У позовній заяві зазначено, що між НБУ та ТзОВ - фірма «Метрополіс» був укладений Договір №105494 від 29.09.2022 та Додатковий договір №105531 від 11.10.2022.

2.2.Позивач вказує, що всупереч умовам Договору, відповідач свої обов`язки належним чином не виконав, товар поставив з простроченням. На переконання позивача ТзОВ-фірма «Метрополіс» порушено виконання зобов`язання за Договором на 51 день.

2.3.У зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки товару позивач вказує про наявність підстав для стягнення штрафних санкцій у розмірі 44 850,37 грн, з яких:

-штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на суму 22 403,22 грн за несвоєчасну поставку товару у повному обсязі;

-штрафні санкції у розмірі 22 447,15 грн за несвоєчасну поставку товару понад 30 (тридцять) календарних днів.

2.4.Відповідач у відзиві на позовну заяву з доводами позивача, не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України.

2.5.Зокрема ТзОВ-фірма «Метрополіс» вказує, що для виготовлення товару постачальник додатково використав та передав замовнику у складі товару 0,770 т металу, тобто майже на 30 % відсотків більше, ніж було зазначено в Тендерній документації замовника та в Додатку №1 до Договору, вартість якого складає 93170,00 грн. На думку відповідача позивач фактично збагатився за рахунок відповідача на 93 170,00 грн.

2.6.Відповідач вважає, що Договір є укладеним лише 11.10.2022 року, з моменту підписання Додаткового договору № 105531, відтак обчислення сорокаденного строку, передбаченого пунктом 2.2 Договору, має здійснюватися з 12.10.2022 року. Таким чином, прострочення виконання відповідачем зобов`язань за Договором не може перевищувати 38 календарних днів, а розмір пені, розрахованої на підставі пункту 7.2 Договору не може перевищувати 16692,60 грн.

2.7.Також зазначено, що прострочення виконання зобов`язань зі сторони відповідача відбулося з незалежних від ТзОВ-фірма «Метрополіс» причин, а саме: відключення електроенергії, що почалися після початку виконання умов Договору, внаслідок руйнування критичної інфраструктури, що унеможливлювало виконання робіт по виготовленню Товару. Зазначені обставини, на переконання відповідача в розумінні ч. 2 ст. 218 ГК України, ч. 1 ст. 617 ЦК України, є непереборною силою, що є підставою для звільнення від відповідальності та, відповідно до положень п. 8.1 Договору є підставою для продовження строку виконання своїх зобов`язань постачальником.

2.8.Відповідач стверджує, що з врахуванням вищенаведених обставин, останній день строку для поставки товару припадає на другу декаду грудня 2022 року, а відтак підстав для застосування штрафу в розмірі 7 % від вартості товару та нарахованої позивачем пені за 51 день прострочення немає.

2.9.Оскільки внаслідок прострочення поставки товару позивачеві та іншим особам не завдано збитків, отримання позивачем у складі товару більшої кількості металу, ніж передбачено умовами Договору без його додаткової оплати, незначний строк порушення виконання зобов`язань за Договором, враховуючи майновий стан сторін на підставі статті 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій до 3000,00 грн.

2.10.У відповіді на відзив НБУ зазначає, що Договір між сторонами у даній справі було укладено в порядку передбаченому ЗУ «Про публічні закупівлі», на підставі Тендерної пропозиції, поданої за ініціативою та бажанням відповідача. Позивач, своєю чергою, керуючись приписами наведеного закону, зобов`язаний був прийняти дану пропозицію.

2.11.НБУ при укладенні договору, на викладених в ньому умовах, розраховував на добросовісне виконання відповідачем всіх його умов, однак, ТзОВ-фірма «Метрополіс», всупереч взятому на себе зобов`язанню своєчасно поставити товар замовнику відповідно до узгоджених між сторонами домовленостей, не виконав свої зобов`язання належним чином.

2.12.Також зазначено, що Додатковим договором № 105531 від 11.10.2022 сторонами було викладено в новій редакції п. 1.1. Інші умови Договору, у тому числі строки постачання та монтажу товару залишено без змін.

2.13.Позивач звертає увагу, що при прийманні-передаванні товару НБУ були проведені фактичні заміри металевої конструкції з монтажем та зроблено розрахунок фактичної кількості та ваги металу. Фактична вага металевої конструкції більша на 284 кг від орієнтовної ваги зазначеної в Додатку до Договору, у зв`язку з тим, що постачальник із власної ініціативи додатково встановив труби прямокутного перетину 80x60x3 (мм), не погодивши із замовником.

2.14.Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини, як на підставу невиконання своїх зобов`язань за Договором, НБУ звертає увагу суду, що в порушення пп.8.1.-8.2. Договору, ТзОВ-фірма «Метрополіс» не було повідомлено НБУ про наявність обставин непереборної сили протягом трьох робочих днів з моменту їх виникнення. Більш того, до цього часу сертифікат про такі обставини у відповідача відсутній, а отже, підтвердження наявності обставин непереборної сили внаслідок дії яких, зобов`язання за Договором не було виконано належним чином не існують.

2.15.Щодо зменшення розміру штрафних санкцій, зазначено, що внаслідок порушення відповідачем умов Договору, Національний банк значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні Договору, а відповідно, має право на отримання справедливої компенсації за недотримання відповідачем зобов`язання.

2.16.У поданих запереченнях відповідач твердження позивача про нібито незмінність умов Договору вважає безпідставними, оскільки 11.10.2022 року сторони Договору підписали Додатковий договір № 105531, в якому були внесені зміни до предмета Договору.

2.17.На переконання відповідача не відповідають дійсності також твердження позивача про те, що ТзОВ-фірма «Метрополіс» з власної ініціативи, без погодження із замовником використало більшу кількість металу для виготовлення металевої конструкції, позаяк необхідність істотного збільшення кількості металу була зумовлена прорахунками позивача під час підготовки тендерної пропозиції, таке додаткове збільшення було узгоджене з представниками замовника в усному порядку.

2.18.Водночас, відповідач зауважує, що позивачем визнається обставина, що фактична вага металевої конструкції більша на 284 кг від зазначеної в Додатку № 1 до Договору про що зазначено у відповіді на відзив, а відтак у відповідності з положеннями ч. 1 ст. 75 ГПК України дана обставина не підлягає доведенню.

2.19.Також відповідач не погоджується з твердженнями Позивача щодо відсутності підстав для звільнення від відповідальності у зв`язку з наявністю обставин непереборної сили. Цілком очевидно, що відповідач не міг наперед передбачити виникнення вищенаведених обставин.

2.20.Відповідач не погоджується з доводами позивача щодо відсутності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій. У наданій відповіді на відзив відсутня будь-яка вказівка на розмір збитків, завданих внаслідок прострочення поставки товару згідно з умовами Договору.

2.21.У письмових поясненнях на заперечення відповідача, НБУ зазначено, що починаючи з 29.09.2022 Договір одночасно є й укладеним, і дійсним, і чинним, договірні зобов`язання між сторонами виникли саме з цієї дати, у т. ч. в частині дотримання строків поставки та монтажу товару відповідачем, що повністю спростовує твердження ТзОВ-фірма «Метрополіс» про те, що, начебто Договір між сторонами у даній справі було укладено лише 11.10.2022.

2.22.Щодо посилання ТзОВ-фірма «Метрополіс» на те, що у позивача відсутні будь- які збитки внаслідок прострочення відповідачем строків поставки товару згідно з умовами Договору, що є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, зазначено, що нарахування штрафних санкцій є умовами Договору, який укладено сторонами за вільного волевиявлення та на виконання закону.

2.23.НБУ стверджує, що сам лише факт відсутності в матеріалах справи доказів понесення Національним банком збитків через неналежне виконання ТзОВ-фірма «Метрополіс» свого обов`язку не може бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

2.24.Щодо твердження про те, що неустойка за Договором у розмірі 44 850,37 грн є надмірною грошовою сумою та становить непомірний тягар для ТзОВ-фірма «Метрополіс», НБУ зазначає, що відповідач повинен був виконати зобов`язання щодо постачання товару але здійснив постачання товару зі значним порушенням строку. НБУ звертає увагу, що сума штрафних санкцій (44850,37 грн), яка підлягає стягненню з постачальника за несвоєчасне постачання товару не є значною чи надмірно великою, виходячи із загальної ціни договору (320673,60 грн), часу прострочення поставки товару (51 день) та є справедливою компенсацією за несвоєчасне виконання відповідачем договірного зобов`язання з постачання товару. Іншої відповідальності за допущене порушення відповідач не поніс.

2.25.Разом із тим, зменшення розміру штрафних санкцій на 93,4 % (до 3 000 грн) нівелюватиме саме значення штрафних санкцій як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв`язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених Договором) отримання ним товару.

3.Обставини, встановлені судом

3.1.29.09.2022 року між Національним банком України (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма «Метрополіс» (постачальник за договором) укладено Договір №105494, за яким постачальник зобов`язався поставити металеву конструкцію з монтажем: конструкційні матеріали - 44110000-4; монтаж - 45223100-7 (далі - товар), а замовник - прийняти та оплатити поставлений та встановлений товар (п. 1.1. Договору).

3.2.Відповідно до п. 1.2. Договору постачальник здійснює поставку товару згідно з технічними характеристиками, у кількості, що зазначені у Додатку 1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору.

3.3.Пунктом 2.2. Договору сторони визначили, що строк поставки та монтажу (встановлення) товару у повному обсязі протягом 40 (сорока) календарних днів, з дати підписання Договору уповноваженими особами обох сторін.

3.4.Загальна вартість товару за цим Договором становить 320 673,60 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 53 445,60 грн.

3.5.Пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що у разі порушення строку поставки та встановлення (монтажу) товару у повному обсязі (п. 2.2. цього Договору), постачальник на вимогу замовника сплачує штрафні санкції протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання цієї вимоги, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції, від вартості несвоєчасно поставленого/несвоєчасно встановленого (змонтованого) товару за кожний календарний день прострочення до дня, що передує дню фактичного виконання зобов`язань. За прострочення поставки товару та його встановлення (монтажу) понад тридцять календарних днів, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 (семи) % від вартості несвоєчасно поставленого/встановленого (змонтованого) товару.

3.6.Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін/накладення кваліфікованого електронного підпису уповноваженою особою сторони, яка робить це останньою (у разі укладання в електронній формі з накладанням кваліфікованого електронного підпису) і діє до 31.12.2022 року включно (п. 15.1. Договору).

3.7.Договір підписано представниками сторін шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису 29.09.2020 року

3.8.11.10.2022 року представниками сторін підписано Додатковий договір №105531 до Договору №105494 від 29.09.2022 року, яким сторони домовились внести зміни до Договору і викласти п. 1.1. в такій редакції: «п.1.1. Постачальник зобов`язується поставити металеву конструкцію з монтажем (м. Львів): конструкційні матеріали - 44110000-4; монтаж - 45223100-7 (далі - Товар), а замовник - прийняти та оплатити поставлений та встановлений товар.».

3.9.Відповідно до п. 2 Додаткового договору інші умови Договору лишаються без змін.

3.10.28.10.2022 року позивач звертався до відповідача з Листом №61-0015/75513 щодо початку виконання робіт за Договором, яким зазначав, що станом на 26.10.2022 року у відповідності до п. 5.1.6. Договору не надані списки працівників, які будуть залучатися до монтажу (встановлення) товару. Позивач просив офіційним листом повідомити Національний банк України щодо готовності розпочати роботи за Договором.

3.11.Відповідач Листом №0811-3 від 08.11.2022 року повідомив позивача, що ТзОВ-фірма «Метрополіс» не розпочала роботи згідно договору у зв`язку з частими повітряними тривогами та частковою відсутністю електропостачання, фірмою були проведені роботи по завершенню робіт на інших об`єктах фірми - у зв`язку з цим терміни виконання робіт змістилися.

3.12.Листом №65-008/78372 НБУ повідомляло відповідача, що станом на 09.11.2022 постачальником не надані послуги щодо поставки металевої конструкції з монтажем замовнику. Відповідно до вищевикладеного позивач просив терміново, в строк не пізніше ніж до 18:00 10.11.2022 надати відповідь щодо строків виконання умов Договору у повному обсязі. Також повідомлено, що у разі порушення постачальником умов Договору, замовник буде вимушений застосувати штрафні санкції згідно з пунктом 7.2. Договору.

3.13.30.12.2022 року сторонами складено та підписано Акт №1 приймання-передавання товару з проведенням його монтажу (встановлення) у повному обсязі, відповідно до якого ТзОВ-фірма «Метрополіс» 30.12.2022 року передала, а Національний банк України прийняв змонтовану (встановлену) металеву конструкцію у повному обсязі, в приміщенні, що знаходиться в будівлі Національного банку України за адресою: м. Львів, вул. Коперніка, 4 на загальну суму 320673,60 грн з ПДВ.

3.14.Також матеріали справи містять копію Видаткової накладної №М-00000001 від 30.12.2022 року на суму 320673,60 грн, яка підписана представниками сторін шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.

3.15.Реєстром початкових міжбанківських розрахункових документів, за якими проведені операції у системі автоматизації процесів банківської та фінансово-господарської діяльності Національного банку України за 19.01.2023 підтверджено оплату позивачем поставленого товару на суму 320 673,60 грн.

3.16.16.02.2023 року позивач звернувся до відповідача з Претензією №1, якою зазначав, що за несвоєчасну поставку та встановлення товару постачальником, замовником розраховано штраф в сумі 44 850,37 грн. Зазначено, що виконавцю необхідно перерахувати НБУ штраф протягом 10 робочих днів з дня отримання претензії.

3.17.Претензію отримано відповідачем 23.02.2023 року, що встановлено з долученої копії Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

3.18.У відповіді на претензію вих.№1403/1 від 14.03.2023 року відповідач щодо нарахованого штрафу заперечував, просив врахувати, що фінансовий стан постачальника в умовах воєнного стану є досить складним, і покладення додаткової відповідальності за незначні порушення щодо строків поставки товару не відповідатиме принципам розумності та справедливості.

3.19.Листом №65-0010/21859 від 30.03.2023 року НБУ зазначено, що викладені відповідачем обставини не звільняють від відповідальності за невиконання умов Договору № 105494 від 29.09.2022 року. У зв`язку з несплатою штрафних санкцій за претензією у добровільному порядку, НБУ звертатиметься до суду для захисту своїх прав.

3.20.26.05.2023 року відповідач звертався з адвокатськими запитами до ПрАТ «Львівобленерго», щодо надання інформації з приводу планових, позапланових та аварійних відключень електроенергії за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 269А, що мали місце у період з 01.10.2022 року до 29.12.2022 року, а також до Головного управління ДСНС України у Львівській області, щодо надання інформації з приводу оголошених повітряних тривог у м. Львові у період з 30.09.2022 року до 29.12.2022 року.

4.Оцінка суду

4.1.Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

4.2.Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

4.3.Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

4.4.Як зазначалося судом вище між сторонами було укладено Договір №105494 від 29.09.2022 року, який за соєю правовою природою є договором поставки.

4.5.За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

4.6.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

4.7.Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.8.Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.9.Умовами Договору сторони погодили, що строк поставки та монтажу (встановлення) товару у повному обсязі протягом 40 (сорока) календарних днів, з дати підписання Договору уповноваженими особами обох сторін.

4.10.Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін/накладення кваліфікованого електронного підпису уповноваженою особою сторони, яка робить це останньою (у разі укладання в електронній формі з накладанням кваліфікованого електронного підпису) і діє до 31.12.2022 року включно (п. 15.1. Договору).

4.11.Як зазначалося судом вище, Договір підписано представниками сторін шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису 29.09.2020 року, відтак останнім днем виконання зобов`язань за Договором є 08.11.2022, а 09.11.2022 є першим днем прострочення зобов`язання.

4.12.Суд критично ставиться до тверджень відповідача, що Договір є укладеним лише 11.10.2022 року, оскільки 11.10.2022 року сторони підписали Додатковий договір №105531 в якому були внесені зміни до предмета Договору, а відтак обчислення сорокаденного строку, передбаченого пунктом 2.2 Договору, має здійснюватися з 12.10.2022 року.

4.13.Варто зазначити, що вказаним Додатковим Договором №105531 від 11.10.2022 року сторони домовились внести зміни до Договору і викласти п. 1.1. в такій редакції: «п.1.1. Постачальник зобов`язується поставити металеву конструкцію з монтажем (м. Львів): конструкційні матеріали - 44110000-4; монтаж - 45223100-7 (далі - Товар), а замовник - прийняти та оплатити поставлений та встановлений товар.».

4.14.Суд зауважує, що сторони фактично доповнили п. 1.1. Договору зазначивши місце виконання Договору, а саме м. Львів, при цьому строк виконання зобов`язання залишився без змін.

4.15.Щодо твердження відповідача про те що прострочення виконання зобов`язань за Договором відбулося з незалежних від ТзОВ-фірма «Метрополіс» причин, а саме: відключення електроенергії, що почалися після початку виконання умов Договору, внаслідок руйнування критичної інфраструктури, що унеможливлювало виконання робіт по виготовленню Товару, які на переконання відповідача є непереборною силою, що є підставою для звільнення від відповідальності варто зазначити таке.

4.16.Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

4.17.Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21 та у постанові від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21.

4.18.Суд звертає увагу, що саме посилання сторони на настання обставин непереборної сили не звільняє від виконання зобов`язань за Договором, форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання. Водночас відповідачем не подано жодних доказів, які б підтверджували зазначені обставини та неможливість виконати зобов`язання за договором.

4.19.Щодо твердження відповідача про отримання позивачем у складі товару більшої кількості металу, ніж передбачено умовами Договору без його додаткової оплати варто зазначити, що відповідачем зустрічних вимог не заявлялось, відтак суд не досліджує вказаних обставин у цій справі, оскільки предметом даного позову є стягнення штрафних санкцій за прострочення поставки товару.

4.20.З врахуванням встановлених судом обставин, наведених учасниками справи доводів та поданих доказів суд дійшов висновків про доведеність факту укладення між сторонами Договору, належного виконання його умов позивачем та порушення відповідачем умов Договору в частині строку поставки товару за Договором.

4.21.Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.22.У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

4.23.Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

4.24.Умовами Договору, а саме пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що у разі порушення строку поставки та встановлення (монтажу) товару у повному обсязі (п. 2.2. цього Договору), постачальник на вимогу замовника сплачує штрафні санкції протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання цієї вимоги, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції, від вартості несвоєчасно поставленого/несвоєчасно встановленого (змонтованого) товару за кожний календарний день прострочення до дня, що передує дню фактичного виконання зобов`язань. За прострочення поставки товару та його встановлення (монтажу) понад тридцять календарних днів, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 (семи) % від вартості несвоєчасно поставленого/встановленого (змонтованого) товару.

4.25.Згідно положень ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

4.26.Відтак на підставі п. 7.2. Договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на суму 22 403,22 грн за несвоєчасну поставку товару у повному обсязі (що за своєю суттю є пенею) та штрафні санкції у розмірі 22 447,15 грн за несвоєчасну поставку товару понад 30 (тридцять) календарних днів (що за своєю суттю є штрафом).

4.27.Перевіривши правильність розрахунку суд встановив, що такий проведено вірно, з урахуванням умов договору, розміру заборгованості та періоду прострочення.

4.28.Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд вказує таке.

4.29.Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

4.30.Отже, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу) до її розумного розміру.

4.31.У постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 колегія суддів висловила правову позицію щодо застосування положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, а саме: "Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

4.32.З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

4.33.Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

4.34.Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

4.35.Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

4.36.З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання."

4.37.У постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14, колегія суддів дійшла таких висновків: "Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

4.38.Зі змісту наведених норм випливає, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені".

4.39.Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18 березня 2020 у справі № 902/417/18).

4.40.Тлумачення як ст. 3 ЦК України загалом, так і п. 6 ст. 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

4.41.Суд зазначає, що господарські санкції, які встановлюють відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

4.42.Враховуючи все викладене вище суд, зважаючи на своє право щодо зменшення розміру компенсаційних втрат, а також, зважаючи на незначний строк порушення виконання зобов`язань за Договором, враховуючи, що товар був поставлений позивачу в повному обсязі, а також те, що матеріальних збитків у зв?язку із простроченням поставки товару позивач не зазнав, беручи до уваги загальновідомі складнощі в роботі під час воєнного стану, суд дійшов висновків, що справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, буде зменшення розміру штрафних санкцій на 45 % та стягнення з відповідача 24667,70 грн, з яких 12321,77 грн пені та 12345,93 грн штрафу.

4.43.Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

4.44.Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

4.45.Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

4.46.Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

4.47.У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

4.48.Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Національного Банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «Метрополіс» про стягнення штрафних санкцій підлягають до задоволення частково.

5.Судові витрати

Судовий збір в розмірі 1476,20 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача, в решті залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задовольнити частково, зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій на 45%.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма «Метрополіс» (79066 м. Львів, вул. Зелена, буд. 269А; ідентифікаційний код 25546042) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9; ідентифікаційний код 00032106) штрафні санкції за Договором №104686 від 10.02.2022 у розмірі 24667,70 грн та 1476,20 грн судового збору.

4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.07.23р.

Суддя Щигельська О.І.