Рішення

від 20.07.2023 по справі 918/446/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/446/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «LEGIO»

про стягнення у сумі 87 000,00 грн,

без повідомлення (виклику) представників,

УСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція» (позивач), звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "LEGIO" (відповідач) про стягнення 87 000,00 грн штрафу за договором поставки № 53-122-01-21-11037 від 28.07.2021.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, остання обґрунтована тим, що 28.07.2021 між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) укладено договір поставки № 53-122-01-21-11037 (договір), за умовами якого відповідач зобов`язався поставити і передати у власність позивача продукцію на суму 435 00,00 грн, а відповідач зобов`язався оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1. На виконання умов зазначеного договору відповідач поставив позивачу продукцію згідно з видатковими накладними. У результаті проведеного вхідного контролю продукції позивачем виявлено її невідповідність якості, яку відповідач повинен був усунути протягом 20 днів з моменту отримання письмового повідомлення від позивача. Листами позивач повідомляв відповідача про виявлені невідповідності та просив прийняти міри для усунення зауважень, проте відповідач порушив строки для усунення виявлених невідповідностей продукції. За недотримання відповідачем умов договору та порушення строків для усунення виявлених невідповідностей продукції умовам договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 87 000,00 грн штрафу.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.

525, 526, 530, 549, 610 - 612, 663, 673, 712 ЦК України та ст. 193, 216 - 218, 230, 232 ГК України.

Відповідач своїм правом на відзив не скористався, відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами справи.

При цьому суд зазначає, що ухвали суду направлялася відповідачу на адресу: вул. Різдвяна, 14, м. Харків, 61052, яка зазначена як в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, так і в договорі. Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує mutatis mutandis висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.

Ухвалою суду від 15.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у

справі № 918/446/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін.

29.05.223 від відповідача надійшло клопотання про зміну територіальної підсудності справи та зобов`язання позивача направити позовну заяву та додані до неї документи відповідачу. Вказує, що згідно із ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцем знаходження чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Місцезнаходженням відповідача є м. Харків.

Суд розглянувши подане клопотання, зазначає таке.

Статтями 27-30 ГПК України визначено правила щодо територіальної юрисдикції (підсудності) господарських справ.

Загальне правило визначення територіальної юрисдикції викладене у ч. 1 ст. 27 ГПК України, відповідно до якої позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Водночас ч. 5 ст. 29 ГПК України передбачено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів. При цьому вказана процесуальна норма жодним чином не конкретизує, що позовна вимога повинна стосуватись саме виконання договору. Йдеться про спір, що виник з такого договору.

За загальним правилом, місце виконання зобов`язань є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі. Сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручним для них. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

Відносини між позивачем та відповідачем виникли з договору поставки № 53-122-01-21-11037 від 28.07.2021. Сторонами у п. 1.4. договору погоджено місце виконання виконання договору - м. Вараш Рівненської області, що узгоджується із місцем поставки: 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК"Енергоатом" (п. 3.1.договору).

Отже, якщо у договорі чітко вказано місце його виконання, до позову, що подається за умови

існування в договорі відповідної умови, застосовується ч. 5 ст. 29 ГПК України, і відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України у позивача у такій справі виникає право вибору суду, до якого він може подати позовну заяву: за місцезнаходженням відповідача чи за місцем виконання договору.

Тобто ст. 29 ГПК України передбачає альтеративну підсудність за вибором позивача (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в постановах КГС ВС від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, від 24.02.2021 у справі № 912/354/20).

Ураховуючи викладене, у задоволенні клопотання відповідача про направлення справи за підсудністю до Господарського суду Харківської області слід відмовити.

Ухвалою суду від 30.05.2023 внесено виправлення до ухвали суду від 15.05.2023 щодо місцезнаходження відповідача.

28.06.2023 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

28.07.2021 між позивачем (замовник) та відповідачем (постачальник) укладено договір поставки № 53-122-01-21-11037 (договір), за п. 1.1. якого постачальник в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується поставити і передати у власність замовника продукцію, а замовник, у свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1, що є додатком № 1 до договору.

Відповідно до п. 12.1. договору, він уважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії цього договору по 30.03.2022, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені цим договором, - до спливу гарантійних строків.

За п. 1.2. договору предметом поставки за цим договору є продукція: 18130000-9 Комплект екранувальний для захисту від впливу електричних полів промислової частоти, який передбачений специфікацією № 1 до цього договору.

Згідно з п. 2.1. - 2.4. договору ціна продукції, що поставляється за цим договором, становить 362 500,00 грн, крім того ПДВ - 72 500,00 грн. Загальна сума договору (вартість продукції) становить 435 000,00 грн. Кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1 (додаток № 1) до цього договору. Ціна на продукцію є остаточною і змінам не підлягає.

Сторонами погоджено, що продукція поставляється постачальником у строк по 01.11.2021.

Продукція поставляється на умовах DDP згідно з Інкотермс-2010. Місце поставки та вантажоодержувач: 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП " НАЕК2 Енергоатом" (п. 3.1. договору).

У розділі 4 договору сторони погодили, що кількість та асортимент продукції визначається специфікацією до цього договору. Якість та комплектність продукції повинна відповідати умовам договору, технічним вимогам (додаток 2 до договору).

Розділом 8 договору передбачено порядок передачі та приймання продукції. Так, згідно з п. 8.1. договору приймання продукції за кількістю та якістю (вхідний контроль) здійснюється відповідно до вимог Стандарту ДП НАЕК Енергоатом: Управління закупівлями продукції.

Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії СОУ НАЕК 038:2021, при наявності товарно - супровідних документів, передбачених п. 8.2. договору. Вищевказаний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді (з можливістю завантаження) і знаходиться на офіційному сайті ДП «НАЕК «Енергоатом» в розділі Стандарти НАЕК «Енергоатом» за адресою: http://energoatom.kiev.ua/ua/about- 6/company_standards-82.

За п. 8.2. договору товарно-супровідні документи, що надаються постачальником при здійсненні поставки продукції: видаткова накладна або накладна, висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи на виріб, висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи на тканину, декларація про підтвердження відповідності, сертифікат перевірки типу, протокол випробувань на стійкість тканини до розривних навантажень, протокол випробувань на усадку тканини після прання, протокол випробувань на обробку тканини, паспорт на вибір, (оригінали або копії, завірені постачальником).

У п. 8.6. договору сторонами погоджено, що у випадку виявлення замовником під час приймання продукції невідповідностей щодо кількості, якості, комплектності, відсутності або неналежного оформлення супровідних документів, постачальник зобов`язаний усунути виявлені невідповідності протягом 20 днів з моменту отримання письмового повідомлення (вимоги) від замовника. У випадку неусунення виявлених невідповідностей протягом вказаного строку, постачальник сплачує замовнику штрафні санкції, передбачені п. 9.1. договору. Сплата штрафних санкцій не звільняє постачальника від виконання зобов`язань за договором. Зміна неякісної продукції здійснюється транспортом постачальника та за його рахунок. Поштова адреса постачальника для направлення повідомлення (вимоги) orfice@leuio.ua:r/zakharin@legio.ua.

У Додатку № 2 до договору чітко зазначені характеристики та опис товару, який має бути поставлений позивачу, вимоги замовника щодо наявності документів про якість (Сертифікат

типу на відповідність ДСТУ 4368:2005).

Судом установлено, що на виконання умов договору 18.08.2021 відповідач поставив продукцію - комплекти екранувальні для захисту від впливу електричних полів промислової частоти в кількості 5 шт на суму 435 000,00 грн, що підтверджується накладною № 150.

Поставка відбулась без порушень п. 3.1. договору та у встановлений строк (до 01.11.2021).

28.08.2021 при проведенні вхідного контролю (відповідно до п. 8.1 договору) позивачем виявлено невідповідності, які підтверджуються довідкою № Д1-7-292.

30.08.2021 позивач направив на електронну адресу відповідача лист № 15108/041 з повідомленням постачальника про виявлені невідповідності, де просив прийняти міри для усунення зауважень до 08.09.2021.

31.08.2021 від відповідача надійшов лист про надання дозволу для вивозу і подальшої заміни продукції «комплекти екранувальні для захисту від впливу електричних полів промислової частоти в кількості 5 комплектів», відвантажених за видатковою накладною № 150 від 18.08.2021.

10.09.2021 відповідно до накладної - вимоги на відпуск матеріалів № 334 продукція була повернена відповідачу.

У зв`язку з простроченням строку заміни товару 02.11.2021 позивач звернувся до відповідача з листом, у якому просив прискорити заміну товару, на яку відповідач надіслав відповідь № 09/11/21 від 09.11.2021, де визнав порушення щодо здійснення поставки.

02.12.2021 відповідно до видаткової накладної № 239 відповідачем здійснено заміну 5 комплектів екранувальний для захисту від впливу електричних полів промислової частоти.

При проведенні позивачем контролю вказаної продукції виявлено ряд невідповідностей, про що було складено довідку №Д1-І-І42 від 14.12.2021.

15.12.2021 позивач направив лист № 22201/041 на електрону адресу відповідача про результати вхідного контролю, яким повідомив останнього про виявлені невідповідності та необхідність заміни продукції.

16.12.2021 позивач отримав лист від TOB «LEGIO» про надання дозволу для вивозу і подальшої заміни продукції «комплекти екранувальні для захисту від впливу електричних полів промислової частоти в кількості 5 комплектів», відвантажених за видатковою накладною № 239 від 02.12.2021.

17.12.2021 продукція була повернена постачальнику, що підтверджується накладною - вимогою на відпуск матеріалів № 3346.

28.12.2021 відповідач поставив позивачу продукцію згідно з накладною № 255 від 22.12.2021.

Успішне проходження продукцією вхідного контролю (ВК-1) підтверджується відповідним актом та ярликом на придатну продукцію згідно зі стандартом ДП НАЕК Енергоатом: Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії» СОУ НАЕК 038:2021 (п. 8.3. договору).

Згідно з п. 8.4. - 8.5. договору датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем. Перехід права власності на продукцію за договором відбувається в момент поставки продукції за умови наявності належним чином оформлених товарно-супровідних документів.

Відповідно до п. 6.2 договору про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше п`яти робочих днів з дати оформлення ярлика.

28.12.2021 на виконання вказаних умов договору позивач направив лист № 23042/041 про оформлення ярлика на придатну продукцію № 1-1-162.

За п. 9.1. договору у випадку порушення постачальником взятих на себе зобов`язань по поставці продукції відносно якості або комплектності, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє постачальника від виконання зобов`язань за договором.

Сторонами погоджено, що позовна давність за вимогами про стягнення штрафних санкцій, передбачених п. 9.1. цього договору, становить 3 (три) роки (п. 9.2. договору).

Пунктом 9.3. договору погоджено, що усі спори, що виникають з цього договору або пов`язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується у судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України. Претензійний порядок досудового вирішення спорів є обов`язковим (п. 9.4. договору).

06.01.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату 20 % штрафу у розмірі 87 000,00 грн за поставку продукції відносно якості або комплектності.

03.02.2023 на адресу позивача надійшла відповідь на претензію, де останній зазначає, що поставка товару відбулась у строки, запропоновані позивачем та погоджені сторонами.

За недотримання відповідачем умов договору щодо порушення зобов`язань з поставки продукції відносно якості, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 20% штрафу від вартості неякісної продукції у розмірі 87 000,00 грн.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із поставкою товару неналежної якості та відповідальністю за таке порушення, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні

покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У силу вимог ч. 1, 2 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов (у разі наявності) або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 674 ЦК України).

За ч. 1 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі- продажу.

Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, відповідачем поставлену позивачу продукцію на суму 435 000,00 грн неналежної якості, у зв`язку з чим 30.08.2021 позивач направив на електронну адресу відповідача лист з повідомленням про виявлені невідповідності.

Відповідач виправив недоліки та повернув позивачеві товар 02.12.2021 (через 63 дні від дня повідомлення), однак позивачем знову виявлено ряд невідповідностей, у зв`язку з чим останній 15.12.2021 направив на електрону адресу відповідача лист, в якому повідомив про виявлені невідповідності. Відповідач виправив недоліки та поставив позивачу товар 28.12.2021 (через 18 днів від дня повідомлення). Загальний строк усунення недоліків склав 81 день.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, відповідач поставив продукцію неналежної якості та порушив строк, установлений на усунення виявлених невідповідностей продукції умовами договору, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення 87 000,00 грн штрафу.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України).

Приписами абз. 2 ч. 2 ст. 231 ГК України унормовано, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Згідно з усталеною практикою господарських судів, застосування до боржника, що порушив господарське зобов`язання, санкцій у вигляді штрафу, передбаченого абз. 2 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливе при сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоч би одна сторона є суб`єктом господарювання, що відноситься до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з порушенням умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), з вартості яких і розраховується в процентному відношенні розмір штрафу.

Суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів (ч. 2 ст. 22 ГК України).

Як установлено судом, при виконанні цього договору відповідачем поставлено продукцію неналежної якості, допущено прострочення в усунені невідповідності продукції умовам договору понад установлений строк, відтак у позивача, який належить до державного сектора

економіки, виникло право на нарахування штрафу в розмірі 20% від неякісної продукції.

Суд, здійснивши перерахунок штрафу установив, що його розмір становить 87 000,00 грн (435 000,00 грн Х 20% = 87 000,00 грн), відтак штраф підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача та про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено, відтак судовий збір в розмірі 2 684,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю «LEGIO» про стягнення у сумі 87 000,00 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «LEGIO» (вул. Різдвяна, 14, м. Харків,

61052, ідентифікаційний код 32947782) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (промзона, м.Вараш, Рівненська область, 34400, ідентифікаційний код 05425046), 87 000,00 грн штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «LEGIO» (вул. Різдвяна, 14, м. Харків,

61052, ідентифікаційний код 32947782) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (промзона, м.Вараш, Рівненська область, 34400, ідентифікаційний код 05425046), 2 684,00 грн судового збору.

Позивач: Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (промзона, м.Вараш, Рівненська область, 34400, ідентифікаційний код 05425046).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «LEGIO» (вул. Різдвяна, 14, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код 32947782).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 20.07.2023.

Суддя О.Андрійчук