Рішення

від 20.07.2023 по справі 927/674/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

20 липня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/674/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА", вул. Госпітальна, буд. 12-Е, 3 поверх, кімната 16, м. Київ, 01601 e-mail: enera@enera.ua; buzina1008@gmail.com;

адреса для листування: пр.Перемоги,126Б, м. Чернігів, 14013

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика", вул. Любомира Боднарука, буд.26, м. Чернігів, 14013, е-mail: admin520@ukr.net

про стягнення 114591,38 грн.

без виклику сторін

Встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика" про стягнення заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію за період лютий-березень 2023 року у сумі 114378,81 грн. та 212,57 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №1000403 від 19.07.2021.

У прохальній частині позову позивач просить суд здійснювати листування з ним за адресою: пр.Перемоги,126Б, м. Чернігів, 14013.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2023 відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення сторін у справі; встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов та відповіді на позов.

Ухвалою суду від 17.05.2023 внесено виправлення в абзац перший описової частини ухвали від 15.05.2023 у справі №927/674/23, зазначивши про стягнення заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію за період лютий-березень 2023 року у сумі 114378,81 грн. та 212,57 грн. 3% річних.

Ухвали суду від 15.05.2023 та 17.05.2023 направлені сторонам рекомендовано кореспонденцією та отримані ними 22.05.2023, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 19.05.2023 №1400057344824, №1400057344816, що свідчить про належне повідомлення сторін про розгляд Господарським судом Чернігівської області цієї справи.

Крім того, ухвали суду від 15.05.2023 та 17.05.2023 були отримані особисто представником ТОВ "ЕНЕРА" Бузина Н.В. 20.06.2023, що підтверджується розпискою від 20.06.2023, наявною в матеріалах справи.

06.06.2023, у строк встановлений судом, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 06.06.2023, у якому відповідач вказує на періодичність, в межах наявних коштів, здійснення оплати за спожиту електричну енергію, що підтверджується платіжними інструкціями на загальну суму 15 000,00 грн., копії яких додаються. За доводами відповідача, виникнення простроченої заборгованості безпосередньо не залежить від його дій, а повністю пов`язане з об`єктивними обставинами. Відповідач є добропорядним суб`єктом господарювання та виконує взяті на себе зобов`язання, проте на момент укладання Договору не міг передбачити обставин форс-мажору, що склалися на початку 2022 року та діють й наразі. Ситуація, що склалася з підприємством є наслідком не бездіяльності, а фатального збігу обставин, що склалися на території України, у зв`язку з обставинами непереборної сили - збройною агресією російської федерації. З метою забезпечення потреб держави та місцевої громади, товариством укладено договір субпідряду з Квартирно-експлуатаційним відділом Міністерства оборони України, який фактично в повній мірі споживає електричну енергію, в тому числі і за період лютий-березень 2023 року. У зв`язку з скрутним фінансовим становищем Квартирно- експлуатаційного відділу, який перебуває на повному забезпеченні Міністерства оборони України, субпідрядник не може здійснити виплати відповідачу, що стало підставою для появи заборгованості. Відповідач просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення 15000,00 грн. сплаченого основного боргу, а в решті позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки заборгованість виникла через об`єктивні обставини, які фактично не залежать від дій та волі відповідача. До відзиву додаються копії платіжних доручень на загальну суму 15000,00 грн. про часткову сплату основної заборгованості та лист №565/991 від 12.04.2023, адресований директору ТОВ «Енера», у якому Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігова повідомляє, що починаючи з 24.02.2022 на території Товариства відповідача розташовується військова частина, яка стоїть на забезпеченні у Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова, у зв`язку з чим було укладено Договір №16 від 17.01.2023 на відшкодування витрат (послуг з електропостачання) на утримання нерухомого майна. Відсутність кошторисних призначень унеможливлює своєчасне відшкодування витрат на електропостачання, проте останній гарантує їх погашення та просить відкликати позовну заяву №26 від 30.03.2023 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію з ТОВ ЧКПФ.

Докази направлення позивачу відзиву на позовну заяву від 06.06.2023 відсутні.

Відповідь на відзив позивачем не надано.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1,3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Передбачивши право учасникам спору на подання своїх доводів та підтверджуючих певні обставини доказів, законодавець встановлює й процесуальні обов?язки таких учасників шляхом визначення певного процесуального порядку реалізації відповідних прав.

Приймаючи до уваги ту обставину, що у відзиві на позовну заяву від 06.06.2023 відповідач підтверджує факт здійснення ним часткової оплати за спожиту електричну енергію за спірним Договором на загальну суму 15 000,00 грн., а також враховуючи, що представник позивача - ТОВ "ЕНЕРА" Бузина Н.В. особисто 20.06.2023 (після надходження до суду відзиву) отримала ухвали суду від 15.05.2023, 17.05.2023 та могла ознайомитися з матеріалами справи, в тому числі, і з відзивом на позовну заяву від 06.06.2023, суд з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин у даній справі, дотримання принципу верховенства права, рівності та змагальності сторін, процесуального права відповідача щодо подання відзиву на позов, вважає за необхідне прийняти поданий відповідачем відзив на позовну заяву від 06.06.2023 та розглядати даний спір з урахуванням відзиву.

Відзив на позовну заяву від 06.06.2023 з доданими до нього документами залучено до матеріалів справи.

Інших заяв та клопотань щодо суті заявлених позовних вимог від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії» постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 № 839 видано ТОВ «ЕНЕРА» ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (а.с.14).

19.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика" (споживач) укладено Договір №1000403 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) (а.с.15-17).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 та є однаковими для всіх споживачів.

Згідно з п. 2.1. Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії (п. 2.2. Договору).

Пунктами 3.1., 3.3. Договору передбачено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до договору.

Постачальник за цим Договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

За умовами п. 5.1.-5.4. Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Інформація про діючу ціну на електричну енергію має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

Згідно з п. 5.5.- 5.7. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, та в інший, не заборонений законодавством, спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в рахунку, але не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначвеної у комерційній пропозиції, щодо оплатирахунку, оформленого споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до п. 6.2. Договору споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

У пункті 13.2. Договору сторони визначили, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

Споживачем підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком №1 до Договору (а. с. 18). У заяві-приєднання зазначені адреси об`єктів та ЕІС-коди точок комерційного обліку за об`єктом споживання. Початок постачання електричної енергії - 01.08.2021.

Відповідно до комерційної пропозиції № 4 "Клієнт", що є додатком № 2 до Договору, розділом "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати" передбачено, що оплата рахунку постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання споживачем.

У розділі "Строк дії договору" визначено, що договір набирає чинності з дня, наступного за днем отримання ТОВ "Енера Чернігів" заяви-приєднання споживача до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій вказано про обрання Комерційної пропозиції № 4, якщо протягом трьох робочих днів споживачу не буде повідомлено будь-яким способом про невідповідність його критеріям обраної комерційної пропозиції. Договір діє до моменту постачання електричної енергії споживачу іншим постачальником.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складено: Акт №1000403/188840/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 28.02.2023 про передачу відповідачу активної електричної енергії за лютий 2023 в об`ємі 10442 кВт.год на загальну суму 64183,81 грн. та Акт №1000403/199813/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 31.03.2023 про передачу відповідачу активної електричної енергії за березень 2023 в об`ємі 8232 кВт.год на загальну суму 52195,00 грн. (а.с. 21,22).

Зазначені акти відповідачем не підписані. Заяви про незгоду з показами отриманої електроенергії відсутні.

Позивачем складено рахунки №1000403/188840/1 від 28.02.2023 за лютий 2023р. на суму 63183,81 грн. (з урахуванням кредиту 1000,00) та №1000403/199813/1 від 31.03.2023 за березень 2023р. на суму 52195,00 грн., які не підписані відповідачем (а.с. 23,24).

Вищезазначені Акти прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 28.02.2023, 31.03.2023, а також рахунки від 28.02.2023, 31.03.2023 надіслані позивачем відповідачу супровідними листами №03.1/724 від 28.03.2023, №03.1/855 від 11.04.2023 з описами вкладення (а.с.27-35).

За доводами позивача, за період лютий-березень 2023 ТОВ «ЕНЕРА» поставило споживачу електричну енергію у кількості 18674 кВт*год, на загальну суму 116 378,81 грн., проте споживач свої зобов`язаний за Договором виконав частково, за лютий 2023 року ним сплачено 2 000.00 грн, у зв`язку з чим виникла заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію за період лютий-березень 2023 року у сумі 114 378,81 грн.

Згідно з інформацією АТ "Чернігівобленерго", наданою в листах № 24/2537/01-14 від 21.03.2023, №24/3308/01-14 від 18.04.2023, обсяги розподіленої електричної енергії ТОВ "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика" за лютий 2023 становить 10442 кВтгод, за березень 2023 року - 8232 кВтгод (а.с.25,26).

Позивачем надано розрахунки заборгованості за лютий 2023 року та березень 2023 року (а.с.36,37).

Невиконання відповідачем зобов`язань за Договором стало підставою для звернення з даним позовом до суду про стягнення 114 378,81 грн. заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію за лютий-березень 2023 року, на яку позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 212,57 грн. (а.с.38).

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (надалі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Учасники ринку електричної енергії згідно статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

У п. 2 вказаної постанови зазначено, що укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п. 1.2.15. Правил для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (п. 3.1.7. Правил).

Наведене узгоджується з умовами п. 3.2.5. Правил, за яким укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об`єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку (3.2.13. Правил).

Частиною 4 ст. 63 Законом України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положення ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами ч. 1 ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.

Згідно з п. 4.12., 4.13., 4.14. Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

У разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів розрахункових засобів вимірювальної техніки або визначення суми у пред`явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії споживач подає про це заяву учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ (абз. 3 п. 2.3.5. розділу II Правил).

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо заявленої до стягнення суми основної заборгованості.

Згідно п. 1.1.1. Кодексу комерційного обліку цей кодекс визначає основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до п. 2.3.11. Правил комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил.

За приписами п. 2.3.13. Правил обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.

Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до п. 3.1.4. Правил електропостачальник перед початком постачання електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи, повинен укласти договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи, на підставі якого отримати доступ до мереж оператора системи з метою реалізації своїх прав та виконання обов`язків та функцій як електропостачальника по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані на відповідній території до мереж оператора системи, узгодивши умови щодо необхідного інформаційного обміну, взаємних прав, обов`язків та відповідальності сторін, а також порядок виставлення рахунків за послуги з розподілу/передачі електричної енергії.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п.4.3. Правил).

Відповідно до п. 8.6.1. Кодексу комерційного обліку зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Пунктами 8.6.7.-8.6.7. Кодексу комерційного обліку визначено, що зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. При обладнанні вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних інформація про покази лічильників за розрахунковий місяць формується відповідним ППКО через канали дистанційного зв`язку.

Непобутові та колективні побутові споживачі зобов`язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. Наведені у звіті останні фактичні покази лічильників вважаються показами на початок першої доби календарного місяця.

У відповідності до п. 9.1.2. Кодексу комерційного обліку обсяг, формат та порядок обміну (передачі/отримання) даних комерційного обліку визначається регламентами та протоколами інформаційного обміну АКО, а також укладеними договорами між відповідними сторонами інформаційного обміну. Дані комерційного обліку електричної енергії надаються винятково стороні договору та в обсязі, визначеному його умовами.

Пунктом 9.14.1. Кодексу комерційного обліку визначено, що АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Отже, належним доказом обсягу фактично спожитої відповідачем електричної енергії є дані комерційного обліку.

Як встановив суд, на підставі даних щодо обсягів спожитої відповідачем електроенергії, отриманих від АТ "Чернігівобленерго", як оператора систем розподілу, позивачем було складено Акт №1000403/188840/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 28.02.2023 за лютий 2023 в об`ємі 10442 кВт.год на загальну суму 64183,81 грн. та Акт №1000403/199813/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 31.03.2023 за березень 2023 в об`ємі 8232 кВт.год на загальну суму 52195,00 грн.

Вказані Акти відповідачем не підписано.

Також позивачем сформовано рахунки №1000403/188840/1 від 28.02.2023 за лютий 2023р. на суму 63183,81 грн. (з урахуванням кредиту 1000,00) та №1000403/199813/1 від 31.03.2023 за березень 2023р. на суму 52195,00 грн., які також не підписані відповідачем.

Згідно з умовами комерційної пропозиції №4 оплата рахунку постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання споживачем.

Відповідно до п. 4.14. Правил платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору.

Датою отримання платіжного документа вважається: 1) дата вручення, що підтверджується підписом одержувача (споживача або його уповноваженої особи); 2) дата його отримання від кур`єра; 3) відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції; 4) дата його відкриття споживачем на персональній сторінці (особовому кабінеті) споживача на офіційному вебсайті електропостачальника, оператора системи, що може бути підтверджено програмною платформою, яка забезпечує роботу персональної сторінки з визначенням дати та часу його відкриття; 5) дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії; 6) третій календарний день з дати його отримання поштовим відділенням зв`язку, на території обслуговування якого розташований об`єкт споживача (у разі направлення засобами поштового зв`язку рекомендованим або цінним листом).

Пунктом 13.8. Договору сторони передбачили, що усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто під підпис за зазначеними в договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень та платіжних документів буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

Як вбачається з доказів направлення позивачем відповідачу рахунків, рахунок від 28.02.2023 було вручено особисто адресату 29.03.2023, а рахунок від 31.03.2023 за довіреністю - 12.04.2023.

Отже, відповідно до умов Правил та п. 13.8. Договору, датою отримання відповідачем рахунку від 28.02.2023 є 29.03.2023, а рахунку від 31.03.2023 - 12.04.2023, і враховуючи умови комерційної пропозиції №4 зазначені рахунки повиннні були оплачені відповідачем у строк не більше 5 робочих днів від дати їх отримання.

Заперечення або заяви щодо незгоди з нарахованими в платіжних документах сумами, як передбачено абз. 3 п. 2.3.5. Правил, відповідачем не подавалися.

Як вбачається з наданих відповідачем документів, останнім було здійснено оплату на загальну суму 15 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №274 від 21.03.2023 на суму 1000,00 грн., №289 від 28.03.2023 на суму 1000,00 грн., №428 від 01.06.2023 на суму 4000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за активну ел.енергію рахунок №1000403/188840/1 від за лютий 2023р.», №385 від 15.05.2023 на суму 2000,00 грн., №405 від 22.05.2023 на суму 3000,00 грн., №417 від 26.05.2023 на суму 2000,00 грн., №427 від 01.06.2023 на суму 2000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за активну ел.енергію рахунок №1000403/199813/1 за березень 2023р.».

Відповідач просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення 15 000,00 грн. сплаченого основного боргу.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Предметом даного спору є заборгованість за Договором, щодо якої виник спір.

Оскільки розгляд справи розпочинається лише з відкриття провадження у справі, а не з часу направлення позову до суду, юридичне значення для визначення відсутності спору у призмі ст. 231 Господарського процесуального кодексу України має саме момент постановлення ухвали про відкриття провадження, а не період між надсиланням позовної заяви і відкриттям провадження у справі.

Враховуючи те, що предмет спору в частині стягнення з відповідача 4000,00 грн. основної заборгованості у зв`язку з її оплатою відповідачем (21.03.2023, 28.03.2023, 15.05.2023), припинив своє існування до відкриття провадження у справі (провадження у справі відкрито 15.05.2023), суд дійшов висновку про відмову у позові в цій частині. У частині сплачених решти 11 000,00 грн. (22.05.2023, 26.05.2023, 01.06.2023) суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Інші докази проведення відповідачем оплати рахунків від 28.02.2023 та від 31.03.2023 у матеріалах справи відсутні.

Залишок заборгованості за спожиту відповідачем у лютому-березні 2023 року електричну енергію, з урахуванням здійснених часткових оплат, становить 99378,81 грн.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати вартості спожитої електричної енергії, поставленої за Договором у лютому-березні 2023 року, позивач нарахував та заявив до стягнення 148,22 грн. 3% річних за період з 06.04.2023 до 04.05.2023, нарахованих на суму 62183,81 грн. (по рахунку №1000403/188840/1 від 28.02.2023) та 64,35 грн. 3% річних за період з 20.04.2023 до 04.05.2023, нарахованих на суму 52195,00 грн. (по рахунку №1000403/199813/1 від 31.03.2023), на підставі доданого до позовної заяви розрахунку 3% річних (а.с.38).

Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3% річних входить до складу грошового зобов`язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

За приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок 3% річних, суд зазначає про неохідність врахування у період розрахунку 3% річних за порушення відповідачем строків оплати вартості спожитої електричної енергії за лютий 2023 року (по рахунку №1000403/188840/1 від 28.02.2023) проведені відповідачем оплати згідно з платіжними дорученнями №274 від 21.03.2023 на суму 1000,00 грн., №289 від 28.03.2023 на суму 1000,00 грн. За перерахунком суду, за період з 06.04.2023 по 04.05.2023 3% річних за прострочку оплати електричної енергії за лютий 2023 року підлягають нарахуванню на суму 60183,81 грн. (за мінусом здійснених оплат) і їх розмір становить 143,45 грн.

Позивачем здійснено правильний розрахунок суми 64,35 грн. 3% річних за прострочку оплати електричної енергії за березень 2023 року, за період з 20.04.2023 до 04.05.2023, нарахованих на суму 52195,00 грн., і здійснені відповідачем оплати не впливають на їх розмір, оскільки здійснені поза межами визначеного у розрахунку періоду нарахування.

Загальний розмір 3% річних становить 207,80 грн.

Щодо посилань відповідача на форс-мажорні обставини непереборної сили, викликані збройною агресією російської федерації та укладення договору субпідряду, суд зазначає наступне.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 у справі №922/2394/21 дійшов висновку про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Доказів укладення Договору субпідряду з Квартирно-експлуатаційним відділом Міністерства оборони України, який, за доводами відповідача, фактично в повній мірі споживає електричну енергію, в тому числі і за період лютий-березень 2023 року, відповідачем не надано.

Згідно з ч.1 ст.96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а ст.525, 526 Цивільного кодексу України і ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами спірного Договору про постачання електричної енергії споживачу №1000403 від 19.07.2021 не передбачено залежність оплати відповідачем за спожиту електричну енергію від надходження коштів від безпосередніх споживачів-отримувачів електричної енергії за Договором субпідряду та Договором на відшкодування витрат (послуг з електропостачання) на утримання нерухомого майна.

Наданий відповідачем лист №565/991 від 12.04.2023, адресований директору ТОВ «Енера», у якому Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігова просить відкликати позовну заяву про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію з ТОВ ЧКПФ судом до уваги не приймається, оскільки у ньому йде посилання на позовну заяву №26 від 30.03.2023, в той час коли у даній справі №927/674/23 розглядається позовна заява №35-п від 04.05.2023.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 99378,81 грн. заборгованості по сплаті за електричну енергію за лютий-березень 2023 року та 207,80 грн. 3% річних.

Закрити провадження у справі в частині стягнення 11 000,00 грн. основного боргу. У решті позову - відмовити.

Розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги, що частина суми боргу у розмірі 2000,00 грн. була сплачена відповідачем до звернення з позовом до суду (1000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №274 від 21.03.2023 та 1000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №289 від 28.03.2023), позивач звернувся до суду 08.05.2023, що підтверджується відбитком поштового штампу на конверті, тому у цій частині судові витрати покладаються на позивача у справі.

Решта судових витрат у справі покладаються на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 14, 73, 74, 76, 79, 86, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика" (вул. Любомира Боднарука, буд.26, м. Чернігів, 14013, ідентифікаційний код 02469511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА" (вул. Госпітальна, буд. 12-Е, 3 поверх, кімната 16, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 25498917, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк") 99378,81 грн. заборгованості по сплаті за електричну енергію за лютий-березень 2023 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика" (вул. Любомира Боднарука, буд.26, м. Чернігів, 14013, ідентифікаційний код 02469511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА" (вул. Госпітальна, буд. 12-Е, 3 поверх, кімната 16, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 25498917, на поточний рахунок № НОМЕР_2 в АБ "Райффайзен Банк") 207,80 грн. 3% річних та 2373,99 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Закрити провадження у справі в частині стягнення 11 000,00 грн. основного боргу.

5. У решті позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення підписано 20.07.2023.

Суддя М.О.Демидова