ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2023 року Справа № 160/11050/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/11050/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
22.05.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області викладено у вигляді листа Відділу перерахунку пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 13395-9646/П-01/8-0400/23 від 03.04.2023 р. щодо відмови мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до спеціального стажу за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 періоди роботи:
з 08.07.1985 р. по 26.09.1991 р. - Днепропетровский ордена трудового красного знамени завод ОСОБА_2 ;
з 30.09.1991 р. по 20.05.1992 р. - Советский детский фонд Днепропетровское областное отделение советского детского фондаим, В.И. Ленина Экспериментальный научно-производсвенный центр «Вариант»;
з 25.05.1992 р. по 01.12.1993 р. - Товариство з обмеженою відповідальністю «КВОТА»;
з 01.12.1993 р. по 20.07.1994 р. - Приватне підприємство «Агропром Техніка»;
з 21.07.1994 р. по 31.03.2012 р. - Мале спільне підприємство «Дніпрорембуд»/Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрорембуд»
Також, зарахуванні до мого, ОСОБА_1 }', ІНФОРМАЦІЯ_1 ,стажу РНОКПП: НОМЕР_1 періоди роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Дніпрорембуд» з 1999 року по 2012 рік включно;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в
Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до мого. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спеціального стажу за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідтивими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженного постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 періоди роботи:
з 08.07.1985 р. по 26.09.1991 р. - Днепропетровский ордена трудового красного знамени завод ОСОБА_2 ;
з 30.09.1991 р. по 20.05.1992 р. - Советский детский фонд Днепропетровское областное отделение советского детского фондаим. В.И. Ленина Экспериментальный научно-производсвенный центр «Вариант»:
з 25.05.1992 р. по 01.12.1993 р. - Товариство з обмеженою відповідальністю «КВОТА»;
з 01.12.1993 р. по 20.07.1994 р. - Приватне підприємство «Агропром Техніка»;
з 21.07.1994 р. по 31.03.2012 р. - Мале спільне підприємство «Дніітрорембуд»/Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрорембуд»
також, зарахуванні до мого, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,стажу РНОКПП: НОМЕР_1 періоди роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Дніпрорембуд» з 1999 року по 2012 рік включно:
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; код ЄДРГІОУ 21910427) зробити перерахунок моєї, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії моменту мого первісного звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, виплатити заборгованість та виплачувати в подальшому всі раніше призначені виплати без обмеження їх розміру;
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 22.05.2023 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
Ухвалою суду від 23.05.2023 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 23.05.2023 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, а зокрема:
- пенсійної справи позивача;
- заяви позивача про перерахунок пенсії, враховуючи спірний період його роботи від 09.03.2023 року;
- відомості/інформацію щодо зарахування/незарахування спірного періоду роботи позивача (зазначити підстави такої відмови, по кожному окремо);
- листи/відмови (рішення)Пенсійного органу на звернення позивача щодо здійснення такої виплати та інші докази щодо суті спору.
15.06.2023 року відповідачем через підсистему Електронний суд подано відзив на позовну заяву позивача.
22.06.2023 року відповідачем через підсистему Електронний суд долучені додаткові докази по справі.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 20.07.2023 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 19.11.2021 року позивачу призначена пенсія за віком відповідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Його пенсія розрахована із загального страхового стажу 32 роки 1 місяць 24 дні.
З невідомих позивачу причин Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ці періоди незараховується йому як стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці відповідно до Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року за №383.
Вказує, що 09.03.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зарахування спірних періодів роботи.
Однак позивач отримав рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке викладено у вигляді листа Відділу застосування пенсійного законодавства управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 13395-9646/П-01/8-0400/23 від 03.04.2023 року з відмовою зарахування цих періодів.
Вважає, що дії/бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії та зарахування періодів роботи як стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці відповідно до Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року за №383 є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надали відзив на позовну заяву.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачем зазначено, що статтею 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі- № 1058) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
пенсія за віком;
пенсія по інвалідності;
пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону № 1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, пенсія по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Вказують, що позивач перебуває на обліку та отримуєте пенсію за віком відповідно до Закону.
У зв`язку із тим, що позивач отримує пенсію за віком підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, відповідно до ст. 114 Закону № 1058, про призначення якої позивач наполягає, відсутні підстави.
Вказують, що при наданні позивачем заяви про перерахунок пенсії та довідок, що підтверджують пільговий характер роботи по Списку № 2 (форма довідки передбачена Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637) буде проведено перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу роботи.
Згідно зі ст.24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачеш страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Вказують, що при призначенні пенсії страховий стаж, в тому числі стаж за 1999 - 2012 роки, було обчислено на підставі документів, наданих для призначення пенсії та даних Індивідуальних відомостей про застраховану особу (ОК-5).
Страховий стаж, розрахований по 31.03.2012 року становить 32 роки 1 місяць 24 дні.
Вказують, що органи Пенсійного фонду України в своїй діяльності керуються нормами чинного законодавства.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19.11.2021 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Пенсія ОСОБА_1 розрахована із загального страхового стажу 32 роки 1 місяць 24 дні.
09.03.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу роботи (та період з 1999 року по 2012 рік до страхового стажу позивача), призначення пенсії за віком на пільгових умовах, здійснення перерахунку пенсії та виплати заборгованості по пенсійним виплатам.
За результатами розгляду вказаної заяви від 09.03.2023 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №13395-9646/П-01/8-0400/23 від 03.04.2023 року позивачу повідомлено про відмову в зарахуванні цих періодів та зазначили про таке.
«Статтею 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі- № 1058) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону № 1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, пенсія по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Позивач перебуває на обліку та отримуєте пенсію за віком відповідно до Закону.
У зв`язку із тим, що позивач отримує пенсію за віком підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, відповідно до ст. 114 Закону № 1058, про призначення якої позивач наполягає, відсутні підстави.
При наданні позивачем заяви про перерахунок пенсії та довідок, що підтверджують пільговий характер роботи по Списку № 2 (форма довідки передбачена Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637) буде проведено перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу роботи.
Згідно зі ст.24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачеш страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
При призначенні пенсії страховий стаж, в тому числі стаж за 1999 - 2012 роки, було обчислено на підставі документів, наданих для призначення пенсії та даних Індивідуальних відомостей про застраховану особу (ОК-5).
Страховий стаж, розрахований по 31.03.2012 року становить 32 роки 1 місяць 24 дні».
Не погоджуючись із такою відмовою Пенсійного в зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 певних періодів роботи, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Гарантії конституційного права людини на соціальний захист визначено в положеннях Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі по тексту - Закон №1058-ІV) та Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі по тексту - Закон №1788-ХІІ).
Частиною першою статті 114 Закону №1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно достатті 27та з урахуванням нормстатті 28цього Закону.
Згідно змісту абзацу першого пункту другого частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV, зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці. передбаченого абзацом першим пункту другого частини 2 статті 114 Закону № 1058- IV, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону №1058: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону №1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Водночас, пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Як вбачається з копії трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 20.07.1980 року він працював (далі мовою оригіналу) в Днепропетровском ордене трудового красного знамени заводе ОСОБА_2 :
- 08.07.1985 року - принят в сборочный цех слесарем механосборочных работ 2 разряда;
- 14.08.1989 року - присвоена вторая профессия машинист электромостового крана, продолжает работать слесарем механосборочных работ 2 разряда в сборочном цехе;
- 05.09.1986 року - переведен в цех тяжелых прессов слесарем-сборщиком 3 разряда;
- 29.04.1987 року - присвоена вторая профессия: электросварщик цветных сплавов и нержавеющей стали 3 разряда продолжает работать слесарем-сборщиком 3 разряда в цехе тяжелых прессов;
- 01.12.1988 року - в связи с введением новых условий оплаты труда и с учетом результатов аттестации утвержден 3 разряд слесаря-сборщика 3 разряда в цехе тяжелых прессов;
- 17.11.1989 року - переведен электрогазосварщиком 4 разряда в цех тяжелых прессов;
- 26.09.1991 року - уволен по собственному желанию ст. 38 КЗОТ УССР.
Також згідно інформації вказаної трудової книжки НОМЕР_2 від 20.07.1980 року позивач працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «КВОТА» (далі мовою оригіналу):
- 25.05.1992 року - принят электрогазосварщиком 4 разряда;
- 01.12.1993 року - уволен по собственному желанию согласно ст. 38 КЗОТ УССР (Пр №24 от 01.12.1993 г.).
У подальшому згідно інформації вказаної трудової книжки позивач працював в (мовою оригіналу) Советском детском фонде Днепропетровском областном отделении советского детского фонда им. В.И. Ленина Экспериментальном научно-производсвенном центре «Вариант»:
- 30.01.1991 року - принят электрогазосварщиком 4 разряда (Пр №30 от 30.09.1991 г.);
- 20.05.1992 року - уволен по ст. 38 КЗОТ УССР по собственному желанию (Приказ №15 от 20.05.1992 г.).
Згідно інформації зазначеної трудової книжки ОСОБА_1 працював в Приватному підприємстві «Агропром Техніка» (мовою оригінлу):
- 01.12.1993 року - принят электрогазосварщиком на ЧП «Агропром техника»;
- 20.07.1994 року - уволен по собственному желанию ст. 38 КЗОТ УССР.
Також ОСОБА_1 працював в Малому спільному підприємстві «Дніпрорембуд»/Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрорембуд» (мовою оригіналу):
- 21.07.1994 року - принят электрогазосварщиком 4 разряда на монтажный участок (Пр. 3242 от 21.07.1994г.);
- 24.07.1997 року - в связи с Положением про государственную регистрацию субьектов предпринимательской деятельности от 25.01.1996 г. №125 переименовано в ООО «Днепроремстрой»;
- 31.03.2012 року - уволен по собственному желанию согласно ст. 38 КЗОТ УССР (Пр №3/03/01 от 31.03.2012 г.).
Як вбачається із матеріалів даної справи, відповідач не зарахував позивачу спірні періоди роботи до пільгового стажу за Списком №2.
Також з наявного в матеріалах даної справи розрахунку стажу позивача вбачається, що відповідачем не зараховано певні періоди робота в Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрорембуд», оскільки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні данні перерахувань страхових внесків до Пенсійного фонду України, а саме:
- у 1999 році відсутні перерахування страхових внесків за липень, серпень, вересень 1999 року;
- у 2000 році відсутні перерахування страхових внесків за квітень 2000 року;
- у 2003 році відсутні перерахування страхових внесків за серпень, вересень 2003 року;
- у 2005 році відсутні перерахування страхових внесків за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2005 року;
- у 2008 році відсутні перерахування страхових внесків за травень, липень, серпень, вересень 2008 року;
- у 2009 році відсутні перерахування страхових внесків за лютий, жовтень, листопад, грудень 2009 року;
- у 2010 році відсутні перерахування страхових внесків за лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року;
- у 2011 році відсутні перерахування страхових внесків за січень, лютий, березень, квітень 2011 року;
- у 2012 році відсутні перерахування страхових внесків за лютий 2012 року.
Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 08.07.1985 року по 26.09.1991 року, з 30.09.1991 року по 20.05.1992 року, з 25.05.1992 року по 01.12.1993 року, з 01.12.1993 року по 20.07.1994 року, з 21.07.1994 року по 31.03.2012 року, суд зазначає про таке.
Пенсійний орган вказує, що позивачем в підтвердження пільгового характеру роботи за оспорювані періоди не надано до Головного управління уточнюючих довідок від підприємств на яких працював позивач, з зазначенням періодів роботи, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Також в трудовій книжці позивача відсутні відомості про зайнятість на протязі повного робочого дня (не менше 80%) на зазначених роботах та відомості про проведення атестації робочих місць, а саме: не внесені накази про проведення атестації.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі по тексту - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Аналіз пункту 3 Порядку № 383 свідчить про те, що до 21.08.1992 року підтвердження пільгового стажу за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці не здійснювалось, тому відповідач передчасно не зарахував позивачу період роботи з 11.02.1992 року по 21.08.1992 року до пільгового стажу з підстав відсутності наказу про проведення атестації.
Також слід зазначити, що у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган Пенсійного фонду мав правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Натомість, відповідач не здійснював ніяких запитів на підтвердження спірних періодів роботи позивача та не надав доказів які б ставили під сумнів дійсність внесених записів до трудової книжки.
Слід зазначити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року №41.
Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Наказом Міністерства праці і соціальної політики України "Про затвердження роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках" від 21.08.2000 року № 205, зазначено, що в окремих випадках через складний фінансово-економічний стан, що склався по незалежним від підприємства причинам, для проведення атестації робочих місць, де не відбулися корінні зміни умов і характеру праці, можливе використання результатів попередньої атестації.
Згідно п.1 Порядку та Положення про Державну експертизу умов праці, затвердженимпостановою Ради Міністрів УРСР від 1 грудня 1990 року № 357державний контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці та віднесення їх до категорії з шкідливим і важкими умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах покладався на органи Державної експертизи умов праці.
Пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій встановлено, що періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
У пункті 4.2 Порядку №383 йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку №383 проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач самостійно звертався до Державного архіву Дніпропетровській області щодо передачі на зберігання фінансових документів та підтвердження його пільгового стажу (мовою оригіналу) в Советском детском фонде Днепропетровском областном отделении советского детского фонда им. В.И. Ленина Экспериментального научно-производсвенного центра «Вариант» з 01.12.1993 року по 20.05.1992 року та Приватному підприємстві «Агропром Техніка» з 01.12.1993 року по 20.07.1994 року.
Згідно відповіді Державного архіву Дніпропетровській області від 04.07.2022 року №М-1476/0/217-22 на зберігання документи Советского детского фонду Днепропетровское областное отделение советского детского фонда им. В.И. Ленина Экспериментального научно-производсвенного центра «Вариант» з 30.09.1991 року по 20.05.1992 року та Приватного підприємства «Агропром Техніка» не передавалися.
Також, згідно відповіді Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 15.07.2022 року №04-07/1536-22 суб`єкти з найменуваннями: Днепропетровский ордена трудового красного знамени завод Тяжелых Прессов; Советский детский фонд Днепропетровское обласное отделение советского детского фонда им. В.И. Ленина Экспериментальный научнопроизводственный центр "Вариант" станом на 15.07.2022 року в ЄДРПОУ по Дніпропетровській області не значаться. Станом на зазначену дату на обліку в ЄДРПОУ по Дніпропетровській області перебувають юридичні особи з найменуваннями: Товариство з обмеженою відповідальністю "КВОТА" (ідентифікаційний код - 13438413; м. Дніпро, вул. Московська, буд. 31А-5); Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕМБУД" (ідентифікаційний код - 13431730; м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд. 3-Б, прим. 5). З ЄДРПОУ по Дніпропетровській області вилучено юридичну особу з найменуванням: Відкрите акціонерне товариство "ЗАВОД "ДНІПРОПРЕС" (ідентифікаційний код - 05748772; м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139).
Також 25.06.2022 року позивачем були направлені запити до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрорембуд» за № 050/2022 та до Товариство з обмеженою відповідальністю «КВОТА» за № 049/2022, але відповідей на теперішній час позивач не отримав.
З урахуванням викладеного, слід дійти до висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено позивачу в зарахуванні до пільгового стажу роботи періоди роботи з 08.07.1985 року по 26.09.1991 року, з 30.09.1991 року по 20.05.1992 року, з 25.05.1992 року по 01.12.1993 року, з 01.12.1993 року по 20.07.1994 року, з 21.07.1994 року по 31.03.2012 року.
Щодо дати, з якої має бути здійснений перерахунок та виплата пенсії після зарахування вищезазначених періодів роботи до пільгового стажу, суд зазначає таке.
09.03.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
За приписами пункту 1 частини першоїстатті 45 Закону №1058-ІVпенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З аналізу наведеної нормиЗакону №1058-ІVвбачається, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.
Матеріалами справи підтверджено, що 55-річного віку, який є достатнім для призначення пенсії на пільгових умовах,позивач набув 19.11.2016 року. Із заявою про призначення пенсії за віком позивач звернувся 18.11.2021 року, а з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах звернувся 09.03.2023 року, тобто пізніше трьох місяців з дня досягнення ним 55-річного віку. Докази звернення позивача раніше ніж 09.03.2023 року із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах матеріали справи не місять.
Таким чином, перерахунок та виплата пенсії після зарахування вищезазначених періодів роботи до пільгового стажу може бути здійснений з дати звернення із відповідною заявою, а саме з 09.03.2023 року.
Враховуючи викладене, слід дійти до висновку про зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 періоди роботи:
з 08.07.1985 року по 26.09.1991 року - Днепропетровский ордена трудового красного знамени завод ОСОБА_2 ;
з 30.09.1991 року по 20.05.1992 року - Советский детский фонд Днепропетровское областное отделение советского детского фонда им. В.И. Ленина Экспериментальный научно-производсвенный центр Вариант;
з 25.05.1992 року по 01.12.1993 року - Товариство з обмеженою відповідальністю КВОТА;
з 01.12.1993 року по 20.07.1994 року - Приватне підприємство Агропром Техніка;
з 21.07.1994 року по 31.03.2012 року - Мале спільне підприємство Дніпрорембуд/Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпрорембуд, та зробити відповідний перерахунок та виплату пенсії з 09.03.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо незарахування до стажу ОСОБА_1 періодів роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю Дніпрорембуд з 1999 року по 2012 рік включно, суд зазначає про таке.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні данні перерахувань страхових внесків до Пенсійного фонду України, а саме:
- у 1999 році відсутні перерахування страхових внесків за липень, серпень, вересень 1999 року;
- у 2000 році відсутні перерахування страхових внесків за квітень 2000 року;
- у 2003 році відсутні перерахування страхових внесків за серпень, вересень 2003 року;
- у 2005 році відсутні перерахування страхових внесків за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2005 року;
- у 2008 році відсутні перерахування страхових внесків за травень, липень, серпень, вересень 2008 року;
- у 2009 році відсутні перерахування страхових внесків за лютий, жовтень, листопад, грудень 2009 року;
- у 2010 році відсутні перерахування страхових внесків за лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року;
- у 2011 році відсутні перерахування страхових внесків за січень, лютий, березень, квітень 2011 року;
- у 2012 році відсутні перерахування страхових внесків за лютий 2012 року.
З розрахунку стажу позивача вбачається, що відповідачем не зараховано вказані періоди до загального (страхового) стажу позивача.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Пунктом 3 ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно п. 4 - 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення.
Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Згідно ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Слід вказати, що записи трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 20.07.1980 року містять повну інформацію про роботу ОСОБА_1 у спірний період та характер виконуваних позивачем робіт, окрім того вказані записи виконані у відповідності до вимог законодавства, із зазначенням відповідних наказів, на підставі яких вони внесені, та без будь-яких помилок або виправлень.
Крім того, слід зазначити, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення ОСОБА_1 його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань щодо пенсійного забезпечення.
Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що трудова книжка містить усі необхідні відомості про роботу позивача у спірні періоди, тому у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відсутні підстави їх не враховувати.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідача слід зобов`язати зарахувати до загального (страхового) стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю Дніпрорембуд: липень, серпень, вересень 1999 року; квітень 2000 року; серпень, вересень 2003 року; червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2005 року; травень, липень, серпень, вересень 2008 року; лютий, жовтень, листопад, грудень 2009 року; за лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року; січень, лютий, березень, квітень 2011 року; лютий 2012 року та зробити відповідний перерахунок та виплату пенсії з 19.11.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача виплачувати в подальшому всі раніше призначені виплати без обмеження їх розміру, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
На час розгляду цієї справи відповідач заперечує право позивача саме на зарахування до стажу позивача певних періодів роботи та здійснення перерахунок та виплати пенсії, однак, питання щодо здійснення виплати пенсії в майбутньому без обмеження їх розміру є передчасними.
Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому суд дійшов висновку про відмову в позові у частині вказаних позовних вимог.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Дослідивши матеріали справи, слід зазначити, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірної відмови позивачу, яка викладена у листі Пенсійного органу від 03.04.2023 року за №13395-9646/П-01/8-0400/23.
За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 805,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом за № 13395-9646/П-01/8-0400/23 від 03.04.2023 року щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 періодів роботи:
з 08.07.1985 року по 26.09.1991 року - Днепропетровский ордена трудового красного знамени завод ОСОБА_2 ;
з 30.09.1991 року по 20.05.1992 року - Советский детский фонд Днепропетровское областное отделение советского детского фонда им. В.И. Ленина Экспериментальный научно-производсвенный центр Вариант;
з 25.05.1992 року по 01.12.1993 року - Товариство з обмеженою відповідальністю КВОТА;
з 01.12.1993 року по 20.07.1994 року - Приватне підприємство Агропром Техніка;
з 21.07.1994 року по 31.03.2012 року - Мале спільне підприємство Дніпрорембуд/Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпрорембуд.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні до загального (страхового) стажу ОСОБА_1 періодів роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю Дніпрорембуд: липень, серпень, вересень 1999 року; квітень 2000 року; серпень, вересень 2003 року; червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2005 року; травень, липень, серпень, вересень 2008 року; лютий, жовтень, листопад, грудень 2009 року; за лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року; січень, лютий, березень, квітень 2011 року; лютий 2012 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 періоди роботи:
з 08.07.1985 року по 26.09.1991 року - Днепропетровский ордена трудового красного знамени завод ОСОБА_2 ;
з 30.09.1991 року по 20.05.1992 року - Советский детский фонд Днепропетровское областное отделение советского детского фонда им. В.И. Ленина Экспериментальный научно-производсвенный центр Вариант;
з 25.05.1992 року по 01.12.1993 року - Товариство з обмеженою відповідальністю КВОТА;
з 01.12.1993 року по 20.07.1994 року - Приватне підприємство Агропром Техніка;
з 21.07.1994 року по 31.03.2012 року - Мале спільне підприємство Дніпрорембуд/Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпрорембуд, та зробити відповідний перерахунок та виплату пенсії з 09.03.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального (страхового) стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю Дніпрорембуд: липень, серпень, вересень 1999 року; квітень 2000 року; серпень, вересень 2003 року; червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2005 року; травень, липень, серпень, вересень 2008 року; лютий, жовтень, листопад, грудень 2009 року; за лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року; січень, лютий, березень, квітень 2011 року; лютий 2012 року та зробити відповідний перерахунок та виплату пенсії з 19.11.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 805,20 гривень.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 20.07.2023 року.
Суддя В.В. Ільков
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2023 |
Оприлюднено | 24.07.2023 |
Номер документу | 112318343 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ільков Василь Васильович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ільков Василь Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні