Ухвала

від 20.07.2023 по справі 758/8322/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/8322/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2023 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши питання про видачу відкриття провадження у справі

за позовом КВ «Пуща-Водиця» (РНОКПП: 34477817, місцезнаходження: 04202, м. Київ, вул. Вишгородська, 150)

до відповідача ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

про стягнення заборгованості за користування приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

КВ «Пуща-Водиця» звернулося до Подільського районного суду м. Києва із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за користування приміщенням.

Вивчивши матеріали позову та додані до нього документи, вважаю, що позов слід направити за підсудністю до іншого суду за наступних підстав.

За загальним правилом, визначеним ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається із позовної заяви, КВ «Пуща Водиця» просить стягнути з відповідача заборгованість за користування приміщенням пансіонату, та як вбачається з договору користування приміщенням пансіонату № НОМЕР_2 , вказаний договір укладений щодо приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Частиною 1 статті 30 ЦПК України визначено правило виключної підсудності, згідно з яким позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі № 910/10647/18, правила ст. 30 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Відтак, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов`язаних із нерухомим майном повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

З урахуванням наведеного, позов за пред`явленими позовними вимогами має пред`являтися за місцем знаходження нерухомого майна, за правилами виключної підсудності.

З матеріалів позову вбачається, що що нерухоме майно, з приводу якого виник спір, перебуває за адресою: АДРЕСА_2 , тобто знаходиться на території Оболонського району м. Києва, та не відноситься до адміністративної території Подільського району міста Києва.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом(стаття 125 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За вимогами ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.

Аналізуючи викладене вище, та беручи до уваги відомості про місце розташування нерухомого майна, з приводу якого виник спір, суд дійшов висновку, що даний позов має розглядатись судом за правилами виключної підсудності, а тому позов слід передати за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва після закінчення строків передбачених ч. 3 ст. 31 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 31, 187, 258, 352-354 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Матеріали цивільної справи за позовом КВ «Пуща-Водиця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування приміщенням - направити за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Оболонського районного суду міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Леся БУДЗАН