Рішення

від 19.07.2023 по справі 380/5366/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5366/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності а зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Львівській області (далі відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Львівській області , яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.

- зобов`язати Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексах грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив військову службу в Управлінні Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Львівській області та на цей час позивача виключено з усіх видів грошового забезпечення. У період з 01.01.2016 по 01.03.2018 позивачу не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення. Представник позивача звернулася із заявою, у якій просила нарахувати та виплатити індексацію позивачу індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із визначенням базових місяців січень 2008 року та березень 2008 року. Листом від 11.01.2023 №37/08-144 відповідач повідомив про відсутність правових підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, з урахуванням базового місяця січень 2008 року. Позивач вважає місяцем, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовим місяцем) є січень 2008 року, а відтак, просить відповідача здійснити нарахування індексації грошового забезпечення. Позивач вважає, що належним способом захисту прав зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 01.03.2018, з урахуванням базового місяця - січня 2008 року.

Ухвалою від 27.03.2023 суддя відкрила провадження у справі та вирішила проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін.

Відповідач позову не визнав. 11.04.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №25180). Зазначив, що позивач проходив військову службу та звільнений з 7 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України наказом голови Держспецзв`язку від 20.11.2019 3468-ос, ідентифікаційний код 34814325, що є іншою юридичною особою та підтверджується, зокрема витягом з послужного списку. Відповідач зазначив, що твердження про те, що за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 не нарахована та невиплачена індексація грошового забезпечення не відповідає дійсності, оскільки відповідач таку нараховував та виплатив позивачу. Відповідач нарахував та виплатив індексацію грошового забезпечення у розмірі 41126,53 грн., з визначенням базового місяця, у якому відбулося підвищення посадового окладу грудень 2012 (зміна посади - із заступника 7 ВУЗ на начальника 7 ВУЗ). Дія постанови №1294 поширена на співробітників Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України лише з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 №917, яка набрала чинності з 01.09.2011. Позивач, базуючись на довільному тлумаченні нормативно-правових актів та фактичних обставин, помилково здійснює застосування постанови №1294 до Держспецзв`язку непередбачений в ній орган державної влади (до 01.09.2011) з посиланням на базовий місяць - січень 2008 року. Крім того, як вбачається з особистих карток грошового забезпечення позивача, у 2008 році останній перебував на посадах головного спеціаліста відділу тилового забезпечення 7 територіального ордена О.Невського вузла урядового зв`язку Держспецзв`язку (посадовий оклад 1000,00 грн.) (підполковник), головного спеціаліста сектору квартирно-експлуатаційного забезпечення та ПММ відділу тилового забезпечення 7 ТВУЗ (посадовий оклад 1000,00 грн.) (підполковник), начальника відділення тилового забезпечення відділу утримання та охорони матеріально-технічних засобів 7 ТВУЗ (посадовий оклад 1400,00 грн.) (підполковник), з січня 2010 року заступника начальника відділу матеріально-технічного забезпечення 7 ТВУЗ (посадовий оклад 1520,00 грн. (підполковник), з 03.12.2012 заступника начальника (посадовий оклад 1900,00 грн.) ТІ в подальшому з 17.12.2012 начальника 7 ТВУЗ (полковник) (посадовий оклад 1990,00 грн.), що мало наслідком зміни в сторону збільшення посадового окладу та оклад; за військовим званням. Відповідно до пункту 10-2 Порядку № 1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та; зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження таким] працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної платі менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У раз коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. За встановлених обставин та нормативно-правового регулювання можна зробити висновок, що базовим місяцем для спірного періоду з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно є грудень 2012 року, тобто місяць, в якому відбулося підвищення посадового окладу до 1990,00 грн. за посадою начальника 7 ТВУЗ. Відповідно до даних Міністерства фінансів України за період з грудня 2012 рок по квітень 2014 року величина індексу споживчих цін не перевищувала поріг індексації, який встановлено в розмірі 103 відсотка, а тому індексація не нараховувалась та відповідно не виплачувалась. Зважаючи на викладене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалив від 19.07.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Територіальному вузлі урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку.

Згідно довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 по 01.03.2018 відповідач частково нараховував та виплачував індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018, зокрема у березні 2016 року у сумі 2100,08 грн., у травні 2016 року у сумі 2100,08 грн., у червні 2016 року у сумі 2436,00 грн., у серпні 2016 року у сумі 2586,80 грн., у жовтні 2016 року у сумі 2586,80 грн., у листопаді 2016 року у сумі 1293,40 грн., у грудні 2016 року у сумі 1550,40 грн., у січні 2017 року у сумі 1550,40 грн., у лютому 2017 року у сумі 1550,40 грн., у березні 2017 року у сумі 1670,40 грн., у квітні 2017 року у сумі 1670,40 грн., у травні 2017 року у сумі 1758,10 грн., у червні, липні, серпні 2017 року у сумі 1886,08 грн., у вересні, жовтні листопаді 2017 року у сумі 1997,22 грн., у грудні 2017 року у сумі 22027,79 грн., у січні 2017 року 2207,79 грн., у лютому 2017 року у сумі 2207,79 грн.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення протиправними без застосування «базового» місяця січня 2008 року, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу № 2232-XII від 25.03.1992 військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до приписів ч.ч. 1-4 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України Про індексацію грошових доходів населення № 1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ст. 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі Порядок №1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1078, в редакції від 21.06.2012, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, в редакції від 21.06.2012, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.

09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (далі - Постанова № 1013), яка набрала чинності 15.12.2015 та відповідно до пункту 6 цієї постанови застосовується з 01.12.2015.

Цією постановою внесені зміни до пункту 5 Порядку № 1078, абзаци перший шостий якого викладені у такій редакції: У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

В пункті 2 рішення від 09.02.1999 № 1-7/99 Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

В рішенні від 05.04.2021 № 3-рп/2001 у п. 4 Конституційний Суд України вказав, що закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено ч. 1 ст. 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Суд зауважує, що в рамках функціонування правової системи України недопустимим є поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування у відносно схожих ситуаціях; відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що з грудня місяця 2015 року для військовослужбовців, прийнятих на службу як до цієї дати, так і після, слід застосовувати єдиний підхід у визначенні базового місяця, а саме при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення починаючи з грудня місяця 2015 року обчислення здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадового окладу, якщо оклад за посадою, на яку було прийнято військовослужбовця, востаннє підвищувався до дати його прийняття.

Крім того, відповідно до п. 14 Порядку № 1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Так, Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 № 201/10/1.37-16 надало роз`яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Як приклад в цьому листі зазначено: Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року.

За приписами Порядку № 1078 місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» соціальний та правовий захист військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та інших законів.

Відповідно до Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" від 15.11.2006 Кабінет Міністрів України прийняв постанова № 1588 «Про грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу та умови оплати праці працівників Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації». Дана постанова набрала чинності з 01.01.2007.

Відповідно до п.1 вказаної постанови установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації складається з грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення і визначається залежно від посади, спеціального звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

До грошового утримання належать посадовий оклад та оклад за спеціальним званням, до додаткових видів грошового забезпечення надбавки до грошового утримання і посадового окладу, доплати, одноразова та щомісячна винагорода, матеріальна і грошова допомога та премія.

Пунктом 2 вказаної постанови затверджено схеми посадових окладів та окладів за спеціальними званнями осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації згідно з додатками 1-3.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07.11.2007 (далі - Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

31.08.2011 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 197 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою визнано такими, що втратили чинність постанову Кабінету Міністрів України від 15.11. 2006 № 1588 "Про грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу та умови оплати праці працівників Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації"

Лише з прийняттям постанови Кабінетом Міністрів України від 31.08.2011 № 917, яка набрала чинності з 01.09.2011, дію постанови № 1294 було поширено на військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України. У зв`язку з цим постанову № 1294 було доповнено додатками № 30 (згідно з постановою КМ України № 917 від 31.08.2011; із змінами, внесеними згідно з постановою КМ України № 395 від 03.09.2014) та № 31 (згідно з постановою КМ України № 917 від 31.08.2011; в редакції постанови КМ України № 395 від 03.09.2014).

Таким чином, розмір посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації в період з 01.01.2007 по 31.08.2011 визначався постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2006 № 1588 "Про грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу та умови оплати праці працівників Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації", а у подальшому постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у додатку №30 якої зазначено схему посадових окладів осіб офіцерського складу Адміністрації та територіальних органів Держспецзв`язку за основними типовими посадами.

У подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, базовим місяцем для нарахування позивачу індексації став березень 2018 року.

Як зазначалося вище, у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абз. 5 п. 5 Порядку № 1078).

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. При цьому, проаналізувавши вказані вище положення Порядку № 1078 суд зауважує, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Лише зростання посадового окладу впливає на його початок.

Верховний Суд раніше вже звертав увагу на те, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації (пункт 26 постанови від 05.02.2020 у справі №825/565/17).

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 27.04.2021 у справі №380/1513/20.

Верховний Суд в постанові від 22.07.2020 в справі № 400/3017/19 (щодо періоду після з 01.12.2015) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Верховний Суд у постанові від 19.05.2022 у справі №200/3859/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 104400987) зазначив, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Крім того, Верховний Суд зауважив, що порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:

- до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати;

- після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).

Верховний Суд у постановах від 19.05.2022 у справі №200/3859/21 та від 26.01.2022 у справі №400/1118/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 103034525) зауважив, що з аналізу пункту 10-2 Порядку №1078 слідує, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку №1078 у подібних правовідносинах викладені у постановах від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, від 20.01.2022 у справі №420/3593/20, від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 та ін.

Підстави для відступу від указаної правової позиції відсутні.

Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).

В п. 3 постанови КМ України №1013 від 09.12.2015 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів установлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Системно проаналізувавши приписи п.п. 1-3 Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 року, суд дійшов висновку, що приписи цієї Постанови містять визначений перелік осіб на яких розповсюджується її дія, тобто осіб, посадові оклади яких затверджені постановами КМУ переліченими в п. 1, при цьому п/п 3 п. 1 містить виключення з цього кола осіб - крім військовослужбовців.

Також, переліку постанов КМУ, зазначених в п. 1 постанови КМ України №1013 від 09.12.2015 року відсутні такі, що встановлюють посадові оклади військовослужбовців.

З аналізу п. 3 постанови КМ України №1013 від 09.12.2015 вбачається, що дія п. 3 цієї Постанови поширюється на осіб, посадові оклади яких було збільшено цією постановою в грудні 2015 року, тобто базовим місяцем для проведення індексації їх грошових доходів буде січень 2016 року, що в повній мірі відповідає приписам п. 5 Постанови № 1078.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2023 у справі №400/3084/21 зазначив, що як слідує із запроваджених Постановою № 1013 змін, у подальшому з 01 грудня 2015 року почали діяти єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу. Внаслідок цих змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.

Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст, а саме, це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таке визначення означеного поняття висновується із системного тлумачення п. 5 Порядку № 1078 у редакції, яка була запроваджена з 01 грудня 2015 року.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 01 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей понять «місяць підвищення доходу» і «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Між тим, вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця. Проте, суд наголошує, що збільшення грошового забезпечення за рахунок преміювання, не впливає на встановлення нового базового місяця (місяця підвищення грошових доходів).

Повертаючись до обставин цієї справи, суд встановив, що згідно довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 по 01.03.2018 відповідач частково нараховував та виплачував індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018, зокрема у березні 2016 року у сумі 2100,08 грн., у травні 2016 року у сумі 2100,08 грн., у червні 2016 року у сумі 2436,00 грн., у серпні 2016 року у сумі 2586,80 грн., у жовтні 2016 року у сумі 2586,80 грн., у листопаді 2016 року у сумі 1293,40 грн., у грудні 2016 року у сумі 1550,40 грн., у січні 2017 року у сумі 1550,40 грн., у лютому 2017 року у сумі 1550,40 грн., у березні 2017 року у сумі 1670,40 грн., у квітні 2017 року у сумі 1670,40 грн., у травні 2017 року у сумі 1758,10 грн., у червні, липні, серпні 2017 року у сумі 1886,08 грн., у вересні, жовтні листопаді 2017 року у сумі 1997,22 грн., у грудні 2017 року у сумі 22027,79 грн., у січні 2017 року 2207,79 грн., у лютому 2017 року у сумі 2207,79 грн.

Відтак, позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, при цьому позивач оспорює факт нарахування та виплати такої без застосування «базового місяця» січня 2008 року.

Натомість відповідач зазначив, що у випадку позивача, грудень 2012 став базовим місцем при нарахуванні індексації грошового забезпечення. Суд погоджується з такими доводами відповідача. Підвищення посадового окладу позивачу за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року не відбувалося. Останнє підвищення посадового окладу та окладу за військовим званням позивача відбулося у грудні 2012 року та становило 1990,00 грн. Відтак, відповідач правомірно застосував місяць підвищення доходу для нарахування індексації, що в даному випадку (для позивача) відбулося (до 01.03.2018) у грудні 2012 року. Помилковими є доводи представника позивача про застосування постанови № 1294 для цілей визначення січня 2008 як базового місяця для проведення індексації, оскільки, як вже зазначалося, дію постанови № 1294 було поширено на військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України лише з прийняттям постанови КМ України від 31.08.2011 № 917, яка набрала чинності з 01.09.2011.

Щодо доводів відповідача про те, що він не є належним відповідачем у справі, суд зазначає таке. Позивач звільнений з військової служби з 7 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, що не є спірним. Натомість, суд з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановив, що 05.10.2022 внесено відомості про припинення юридичної особи. Підстава для внесення: припинення юридичної особи в результаті реорганізації. Правонаступником 7 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України стало Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Львівській області.

Відповідно до ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Відтак, в силу приписів статті 104 Цивільного кодексу України саме Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Львівській області є належним відповідачем у цій справі.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідачами відповідні положення КАС України були дотримані в повній мірі.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи все викладене вище, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.07.2023.

Суддя Потабенко В.А.