Рішення

від 19.07.2023 по справі 380/3888/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/3888/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2023 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області (Відповідач/Шегинівська сільська рада), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області щодо нерозгляду моєї, ОСОБА_1 , заяви від 17 серпня 2022 року вхід. № 02-12/379 про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 га для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285 відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки, та неприйняття рішення за результатами її розгляду;

- зобов`язати Шегинівську сільську раду Яворівського району Львівської області розглянути мою, ОСОБА_2 , заяву від 17 серпня 2022 року вхід. № 02-12/379 про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 га для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285 відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки, та за результатами її розгляду прийняти рішення згідно з чинним законодавством України;

- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на мою користь понесені мною судові витрати, а саме сплачений судовий збір в сумі 1073,60 грн та витрати за надання правової допомоги адвокатом в сумі 3000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що займається веденням фермерського господарства та є головою фермерського господарства «Трембіта». На підставі рішення Мостиської районної ради народних депутатів Мостиського району Львівської області від 24 січня 2001 року № 5 йому було надано у постійне користування земельну ділянку площею 10,9956 гектарів, що розташована на території Тщенецької сільської ради для ведення особистого селянського господарства. Згідно з витягом Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4616848352021 від 16 вересня 2021 року земельній ділянці площею 10,9956 гектарів для ведення фермерського господарства присвоєно кадастровий номер 4622487200:02:000:0285. Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № 17991 станом на 05 серпня 2022 року нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 137317,72 грн.

17 серпня 2022 року позивач звернувся із письмовою заявою на ім`я голови Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 га для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285 відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки, долучивши до такої копії паспорта, ідентифікаційного номера, витяг з Державного реєстру речових прав від 23 вересня 2021 року, витяг з Державного земельного кадастру від 16 вересня 2021 року, витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № 17991 від 05 серпня 2022 року та копію Державного акта на право постійного користування землею. Однак жодної відповіді про прийняте рішення за наслідками розгляду заяви від 17 серпня 2022 року позивач не отримав. 24 листопада 2022 року позивач звернувся із письмовою заявою на ім`я голови Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, у якій просив повідомити про наслідки розгляду вищевказаної заяви, втім жодної відповіді про прийняте рішення за результатами її розгляду також не отримав.

Позивач уважає, що з порушенням вимог чинного законодавства України відповідач не розглянув подану ним заяву про надання дозволу на викуп земельної ділянки та не прийняв відповідного рішення про продаж земельної ділянки площею 10,9956 га для ведення фермерського господарства, яка перебуває у його постійному користуванні, як це передбачено п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України або ж про відмову у продажі із зазначенням обґрунтованих причин відмови. Таким чином, відповідач з порушенням вимог Земельного кодексу України та статей 26, 46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був прийняти у визначений законом строк. Отже, на переконання позивача, зі сторони відповідача має місце протиправна бездіяльність, тобто ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання покладених на нього законодавством обов`язків.

З огляду на вищенаведене адміністративний позов просить задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що 17 серпня 2022 року до Шегинівської сільської ради надійшла заява гр. ОСОБА_1 , керівника фермерського господарства «Трембіта», про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 га для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285 відповідно до п.6-1 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки.

Відповідно до норм статті 47 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» 25 серпня 2022 року заява позивача була розглянута на засіданні постійної комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи. Комісія рекомендувала провести обстеження земельної ділянки на предмет використання її за цільовим призначенням.

08 вересня 2022 року постійною комісією з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи проведено обстеження земельної ділянки кадастровий номер 4622487200:02:000:0285 та встановлено, що на вказаній земельній ділянці знаходиться водний об`єкт (став), комплекс нежитлових будівель (ресторан, павільйони обслуговування, сторожова будка), які належать ФГ «Трембіта» на праві власності згідно з свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 16 травня 2007 року. Значна частина земельної ділянки (80%) поросла чагарником та деревами. Земельна ділянка кадастровий номер 4622487200:02:000:0285 не використовується за цільовим призначенням (для вирощування сільськогосподарських культур). Ураховуючи наявний стан земельної ділянки, комісія дійшла висновку, що заява позивача про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285 відповідно до п.6-1 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці, може бути позитивно розглянута після приведення земельної ділянки у стан, придатний для використання за цільовим призначенням. За результатами обстеження депутатською комісією складено відповідний акт обстеження земельної ділянки кадастровий номер 4622487200:02:000:0285.

На черговій сесії Шегинівської сільської ради, яка відбулась 09 грудня 2022 року, заява позивача була винесена для обговорення та прийняття рішення. За результатами депутатського голосування рішення не прийнято. Про результат розгляду заяви позивача було повідомлено листом № 02-18/1637 від 14 грудня 2022 року.

Отже, стверджує відповідач, на земельній ділянці з кадастровим номером 4622487200:02:000:0285, яка за основним цільовим призначенням належить до категорії земель сільськогосподарського призначення та віднесена за цільовим використанням до земель для ведення фермерського господарства, позивач самочинно, без проходження передбаченої чинним законодавством процедури фактично змінив цільове призначення її частини з ведення фермерського господарства на категорію: землі громадської та житлової забудови з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Ураховуючи викладене, зокрема те, що Шегинівською сільською радою заява позивача від 17 серпня 2022 року про надання дозволу на викуп земельної ділянки розглянута 09 грудня 2022 року, позивач подав безпідставний позов, в якому відсутній предмет спору.

З огляду на вищенаведене у задоволенні адміністративного позову просить відмовити в повному обсязі.

На спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив, у якій вказує, що жодного повідомлення у вигляді листа за № 02-18/1637 від 14 грудня 2022 року він не отримував, про розгляд заяви на сесії Шегинівської сільської ради, яка відбулася 09 грудня 2022 року, не знав, оскільки жодного запрошення на сесію не одержував. Стверджує, що про розгляд його заяви від 17 серпня 2022 року та про прийняте рішення від 09 грудня 2022 року дізнався лише тоді, коли отримав відзив на позовну заяву, до якого вказане рішення було додано. Вважає, що інші доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, стосуються викладених норм матеріального права, зокрема, Земельного кодексу України та Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» та не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються предмета позову визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_1 від 17 серпня 2022 року про надання дозволу на викуп земельної ділянки та зобов`язання відповідача розглянути таку заяву з прийняттям рішення відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 03 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін; витребувано у відповідача докази розгляду заяви позивача від 17 серпня 2022 року.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є керівником фермерського господарства «Трембіта».

На підставі рішення Мостиської районної ради народних депутатів Мостиського району Львівської області від 24 січня 2001 року № 5 позивачу надано у постійне користування земельну ділянку площею 10,9956 гектарів, що розташована на території Тщенецької сільської ради, для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4616848352021 від 16 вересня 2021 року земельній ділянці площею 10,9956 гектарів для ведення фермерського господарства присвоєно кадастровий номер 4622487200:02:000:0285.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № 17991 станом на 05 серпня 2022 року нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 137317,72 грн.

17 серпня 2022 року позивач звернувся із письмовою заявою на ім`я голови Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 га для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285 відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки.

До заяви позивач долучив: копії паспорта, ідентифікаційного номера, витяг з Державного реєстру речових прав від 23 вересня 2021 року, витяг з Державного земельного кадастру від 16 вересня 2021 року, витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № 17991 від 05 серпня 2022 року та копію Державного акта на право постійного користування землею.

25 серпня 2022 року заява позивача від 17 серпня 2022 року була розглянута на засіданні постійної комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи. Комісія вирішила рекомендувати провести обстеження земельної ділянки площею 10,9956 га для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285, яка перебуває в постійному користуванні ОСОБА_1 , на предмет використання її за цільовим призначенням; після проведення обстеження заяву гр. ОСОБА_1 та матеріали обстеження направити на розгляд сесії.

08 вересня 2022 року постійною комісією з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи проведено обстеження земельної ділянки кадастровий номер 4622487200:02:000:0285.

За результатами обстеження комісією складено відповідний акт обстеження земельної ділянки кадастровий номер 4622487200:02:000:0285, яким встановлено, що на вказаній земельній ділянці знаходиться водний об`єкт (став), комплекс нежитлових будівель (ресторан, павільйони обслуговування, сторожова будка), які належать ФГ «Трембіта» на праві власності згідно з свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 16 травня 2007 року. Значна частина земельної ділянки (80%) поросла чагарником та деревами. Земельна ділянка кадастровий номер 4622487200:02:000:0285 не використовується за цільовим призначенням (для вирощування сільськогосподарських культур). Ураховуючи наявний стан земельної ділянки, комісія дійшла висновку, що заява позивача про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285, відповідно до п.6-1 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці, може бути позитивно розглянута після приведення земельної ділянки у стан, придатний для використання за цільовим призначенням.

На черговій сесії Шегинівської сільської ради, яка відбулася 09 грудня 2022 року, заява позивача від 17 серпня 2022 року була винесена для обговорення та прийняття рішення.

За результатами депутатського голосування рішення не прийнято, що підтверджується протоколом № 24 24-ої чергової сесії Шегинівської сільської ради восьмого скликання від 09 грудня 2022 року.

У листі за № 02-18/1637 від 14 грудня 2022 року, адресованому ОСОБА_1 , Шегинівська сільська рада Яворівського району Львівської області вказала, що на черговій сесії Шегинівської сільської ради, яка відбулася 09 грудня 2022 року, заява позивача повторно була винесена для обговорення та прийняття рішення. За результатами депутатського голосування рішення не прийнято.

Позивач, уважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду його заяви від 17 серпня 2022 року про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 га для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285 відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки, та неприйняття рішення за результатами її розгляду, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України відповідно до положень якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з вимогами статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За змістом частини першої статті 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 128 Земельного кодексу України:

- органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом (абзац перший частини першої);

- громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви (клопотання) додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу; г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави (частина друга).

- орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови (частина третя);

- підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (частина п`ята).

- рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді (частина десята).

Пунктом 6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів», мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення.

Громадяни України та юридичні особи, що здійснюють купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до цього пункту, мають відповідати вимогам, визначеним цим Кодексом до набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності зберігається за суб`єктом відповідного права, які не здійснили купівлю таких земельних ділянок відповідно до абзацу першого цього пункту.

Аналіз вищенаведених норм права вказує, що на підставі пункту 6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України громадянин України, якому належить право постійного користування земельною ділянкою комунальної власності, має право на купівлю такої земельної ділянки без проведення земельних торгів. Купівля земельної ділянки відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки для земель сільськогосподарського призначення. Таке право громадянин України реалізує шляхом звернення із заявою (клопотанням) до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України. Відповідний орган місцевого самоврядування отримавши заяву (клопотання) про викуп земельної ділянки зобов`язаний у місячний строк таку заяву (клопотання) розглянути та прийняти за результатами її розгляду одне з рішень: 1) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд); 2) про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами першою, другою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Отже, результат розгляду відповідним органом місцевого самоврядування заяви (клопотання) громадянина України про надання дозволу на викуп земельної ділянки повинен оформлятися індивідуальним актом у формі рішення ради, яке повинно бути прийняте на її пленарному засіданні.

Суд встановив, що 17 серпня 2022 року позивач звернувся із письмовою заявою та необхідними документами до голови Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 га для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285 відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки.

На черговій сесії Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, яка відбулася 09 грудня 2022 року, заява позивача від 17 серпня 2022 року про надання дозволу на викуп земельної ділянки була винесена для обговорення та прийняття рішення. Однак за результатами депутатського голосування рішення не було прийнято, що підтверджується протоколом № 24 24-ої чергової сесії Шегинівської сільської ради восьмого скликання від 09 грудня 2022 року та листом Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області № 02-18/1637 від 14 грудня 2022 року.

З огляду на вищевикладене суд висновує, що з порушенням наведених вище норм Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідач за результатами розгляду заяви позивача від 17 серпня 2022 року про надання дозволу на викуп земельної ділянки не прийняв жодного рішення з числа тих, які він у силу вимог закону зобов`язаний був прийняти, а саме: про продаж земельної ділянки або ж про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Суд відзначає, що за своєю правовою природою бездіяльністю суб`єкта владних повноважень є пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, тобто не вчинення ним дій (невиконання обов`язків, завдань), які він зобов`язаний вчинити (виконати) в силу норм чинних законодавчих актів.

Отже, зазначену вище поведінку відповідача суд кваліфікує як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, яка порушує права позивача та фактично породжує для нього стан невизначеності у межах спірних правовідносин, позаяк рішення сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, а рішення про відмову в продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.

Втім жодне з цих рішень у позивача відсутнє.

За таких обставин позивач позбавлений можливості як укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки так і оскарження відмови в продажу по суті (змістовним вираженням якої є відповідне рішення суб`єкта владних повноважень), що безумовно порушує права та інтереси позивача, як користувача земельної ділянки щодо якої ним подано заяву про надання дозволу на викуп.

Водночас суд погоджується із думкою позивача про те, що інші доводи відповідача, наведені ним у відзиві на позовну заяву та стосуються норм матеріального права, зокрема, Земельного кодексу України та Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» не заслуговують на увагу у спірному випадку, оскільки такі не стосуються предмета позову визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яка полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_1 від 17 серпня 2022 року про надання дозволу на викуп земельної ділянки та неприйняття рішення за результатами її розгляду і зобов`язання відповідача розглянути таку заяву з прийняттям рішення відповідно до чинного законодавства.

Підсумовуючи вищевикладене, суд констатує, що заява позивача від 17 серпня 2022 року про надання дозволу на викуп земельної ділянки була предметом розгляду на сесії Шегинівської сільської ради, однак за результатами її розгляду відповідач з порушенням вимог чинних законодавчих актів, наведених судом вище, не прийняв жодного рішення з числа тих, які він зобов`язаний був прийняти, а саме: про продаж земельної ділянки або ж про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови, чим, як зазначено вище, допустив протиправну бездіяльність.

За таких обставин позовну вимогу позивача про визнання протиправною бездіяльності Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 17 серпня 2022 року вхід. № 02-12/379 про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 га для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285 відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки, та неприйняття рішення за результатами її розгляду належить задовольнити частково у такий належний спосіб: визнати протиправною бездіяльність Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 17 серпня 2022 року вхід. № 02-12/379 про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 га для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285 відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Суд також враховує, що завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 818/985/18 та від 26 грудня 2019 року у справі № 810/637/18.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За змістом частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Пунктом четвертим частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

При цьому згідно з абзацом другим частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд повторює, що у межах спірних правовідносин відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які відповідно до закону він зобов`язаний був прийняти, тобто вчинив протиправну бездіяльність.

Беручи до уваги викладене, суд уважає, що з метою ефективного захисту порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до суду, належить зобов`язати Шегинівську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 серпня 2022 року вхід. № 02-12/379 про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 га для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285, відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у цій справі в розмірі 3000,00 грн суд зазначає наступне.

Правове регулювання витрат на професійну правничу допомогу містить стаття 134 КАС України.

Так, частиною першою цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин другої-п`ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз наведених норм права вказує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагаються докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у цій справі позивач надав суду такі докази:

1. Договір про надання правової допомоги від 23 лютого 2023 року, укладений між ОСОБА_3 (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт), далі Договір.

Відповідно до пункту 2.3 цього Договору одним з обов`язків Клієнта є сплата гонорару Адвокату в розмірі та строк, визначеними за домовленістю сторін.

2. Акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 04 від 24 лютого 2023 року.

Згідно з цим актом Адвокат надав правову допомогу ОСОБА_1 відповідно до договору про надання правової допомоги від 23 лютого 2023 року. Розмір витрат на правову допомогу адвоката становить 3000,00 грн згідно з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, зокрема:

- юридичні консультації щодо характеру виниклих спірних правовідносин 500,00 грн;

- вивчення документів та опрацювання законодавства України і нормативно-правових актів 1000,00 грн;

- підготовка і складення позовної заяви в суд про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії 1500,00 грн.

Всього 3000,00 грн.

3. Квитанцію № 7 до прибуткового касового ордера про оплату Клієнтом наданих адвокатом послуг, відповідно до якої Адвокат прийняв від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3000,00 грн як оплату за надану правничу допомогу згідно з договором про надання правової допомоги від 23 лютого 2023 року.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України.

Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, з аналізу статті 134 КАС України, випливає, що, крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в тому числі неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині п`ятій цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Відповідно до частин дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, згідно з практикою якого заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

За таких обставин суд зазначає, що ця адміністративна справа згідно з положеннями статей 4, 12 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.

Так, предмет спору у цій справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Також суд враховує відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій (в тому числі постанови Верховного Суду) з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці цього адміністративного позову.

Крім того, на переконання суду, такі види послуг, зазначені в Акті приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 04 від 24 лютого 2023 року, як: юридичні консультації щодо характеру виниклих спірних правовідносин вартістю 500,00 грн; вивчення документів та опрацювання законодавства України і нормативно-правових актів вартістю 1000,00 грн охоплюються однією послугою підготовкою і складенням Адвокатом позовної заяви в суд про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії вартістю 1500,00 грн.

Таким чином, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами (у письмовому провадженні), а також часткового задоволення позову судом, суд уважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 1000,00 грн.

Також суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Оскільки позов містить позовні вимоги немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає, виходячи з кількості, а не розміру задоволених/незадоволених позовних вимог.

Таким чином, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області (вул. Дружби, 184, с. Шегині, Яворівський район, Львівська область, 81321) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 17 серпня 2022 року вхід. № 02-12/379 про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 га для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285 відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки.

Зобов`язати Шегинівську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 серпня 2022 року вхід. № 02-12/379 про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 10,9956 га для ведення фермерського господарства на території Шегинівської сільської ради, кадастровий номер 4622487200:02:000:0285, відповідно до вимог п.6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці цієї земельної ділянки, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1073,60 грн сплаченого судового збору та 1000,00 грн витрат на правничу допомогу.

В стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 19 липня 2023 року.

Суддя Клименко О.М.