Рішення

від 19.07.2023 по справі 440/3090/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/3090/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (надалі також відповідач), у якій позивачі просять: визнати протиправним та скасувати пункт 3.3. рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області позачергової XV сесії міської ради VII скликання від 25 березня 2022 року Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам в частині відмови громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва по АДРЕСА_1 ; зобов`язати Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області повторно розглянути клопотання громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 17.12.2021 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що пунктом 3.3 рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області позачергової XV сесії міської ради VIIІ скликання від 25 березня 2022 року Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам позивачам відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва по АДРЕСА_1 . Позивачі вважають це рішення незаконним, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням вимог статті 118 Земельного кодексу України, а мотиви, що наведені в оскаржуваному рішенні, не ґрунтуються на вимогах законодавства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/3090/23, клопотання позивачів про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні), витребувано докази від відповідача.

09 травня 2023 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 52-56/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що пунктом 3.3 рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області позачергової XV сесії міської ради VIIІ скликання від 25 березня 2022 року Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 орієнтовною площею 0,0628 га для індивідуального садівництва по АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна - будинок, який розташований на земельній ділянці, та відсутністю дозвільних документів на його будівництво, що суперечить вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а також у зв`язку з відсутністю підстав набуття права власності на земельну ділянку для індивідуального садівництва двома особами. Відповідач вважає, що зобов`язавши відповідача вчинити певні дії, суд втрутиться у дискреційні повноваження Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

17.12.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам (із земель комунальної власності у власність чи користування для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення садівництва, городництва, сінокосіння, ведення особистого селянського господарства, будівництва індивідуальних гаражів). Цільове призначення земельної ділянки та її площа: 01.05 Для ведення садівництва, площею 0,0629 га, місцезнаходження земельної ділянки: АДРЕСА_1 /а.с. 59/.

До вказаного клопотання позивачами додані копії таких документів:

- паспортів громадянина України та реєстраційних номерів облікової картки платника податків на ім`я позивачів /а.с. 61-64/;

- графічних матеріалів, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки та її орієнтовні розміри (схема розташування земельної ділянки) /а.с.65/;

- технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 66-67/;

- витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку, кадастровий номер: 5310436100:04:004:0907, площею: 0,0816 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) /а.с. 70-71/;

- каталогу координат кутів зовнішніх меж землекористування, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 /а.с.72/.

За результатами розгляду вказаного клопотання позивачів прийнято рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області позачергової XV сесії міської ради VIIІ скликання від 25 березня 2022 року Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам (п.п. 3.3. п. 3), яким відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 орієнтовною площею 0,0628 га для індивідуального садівництва по АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна - будинок, який розташований на земельній ділянці, та відсутністю дозвільних документів на його будівництво, що суперечить вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а також відсутністю підстав набуття права власності на земельну ділянку для індивідуального садівництва двома особами /а.с. 13, 57/.

Позивачі не погодились з п.п. 3.3 п. 3 рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області позачергової XV сесії міської ради VIIІ скликання від 25 березня 2022 року Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам та звернулися до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку п.п. 3.3. п. 3 рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області позачергової XV сесії міської ради VIIІ скликання від 25 березня 2022 року Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (надалі - ЗК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 ЗК України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з пунктом "в" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.

Відповідно до приписів частини 1, 4 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 118 ЗК України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

За приписами частини 6, 7 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі №21-358а13 та в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 07.06.2019 у справі №826/17196/17, від 25.02.2020 у справі №723/1964/14-а, від 22.04.2020 у справі №818/1707/16.

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №180908089 від 13.09.2019 та №180904970 від 13.09.2019 кожен із позивачів має у приватній власності 1/2 частку об`єкта нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями, об`єкт житлової нерухомості - земельна ділянка місця розташування: 5310436100:04:004:0907 /а.с. 14-15/, яка (земельна ділянка) згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №174740162 від 23.07.2019 та №174740017 від 23.07.2019 знаходиться у спільній сумісній власності позивачів /а.с. 16-17/.

У позовній заяві позивачами зазначено, що бажана ними земельна ділянка площею 0,0628 га прилягає до земельної ділянки, яка належить позивачам на праві приватної власності.

До клопотання позивачі додали графічний матеріал (схему розташування земельної ділянки), на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Дослідженням графічного матеріалу (схеми розташування земельної ділянки), на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, судом встановлено, що у межах бажаної позивачами земельної ділянки, зазначеної самостійно позивачами на поданому ними графічному матеріалі (схемі розташування земельної ділянки), яку вони бажають отримати у власність, розташована частина існуючого будинку.

Позивачами не надано відповідачу правовстановлюючого документа на підтвердження перебування у власності позивачів цього будинку або його частини, яка розташована у межах бажаної позивачами земельної ділянки згідно поданого позивачами графічного матеріалу, хоча відповідно до частини 1 статті 118 ЗК України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Тобто необхідною умовою для приватизації земельної ділянки в силу частини 1 статті 118 ЗК України є перебування жилого будинку, господарської будівлі, споруди, розташованого на такій земельній ділянці, у власності заявника.

З огляду на викладене відсутність у позивачів правовстановлюючого документу на об`єкт нерухомого майна - будинок, що розташований на бажаній позивачами земельній ділянці, яка зазначена позивачами на графічному матеріалі (схемі розташування земельної ділянки), суперечить вимогам частини 1 статті 118 ЗК України, оскільки необхідною умовою для звернення громадянина, заінтересованого у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, є перебування такого житлового будинку, господарської будівлі, споруди у власності особи, яка звертається з відповідним клопотанням, належним доказом чого є правовстановлюючий документ.

Зазначене вище свідчить про невідповідність місця розташування об`єкта - бажаної позивачами земельної ділянки вимогам закону, зокрема, вимогам частини 1 статті 118 ЗК України.

За встановлених обставин справи та наведених вище норм права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що підпункт 3.3 пункту 3 рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області позачергової XV сесії міської ради VIIІ скликання від 25 березня 2022 року "Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам", прийнятий відповідачем на підставі та у межах повноважень, що визначені Конституцією та Земельним кодексом України, підстави для його скасування відсутні.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необґрунтований та задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову підстави для стягнення на користь позивачів за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 134, 139, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (ідентифікаційний код 04057287, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич